Ухвала

від 27.03.2019 по справі 409/2002/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 409/2002/18

провадження № 61-2669ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод (далі - ТОВ Білокуракинський хлібозавод ) про стягнення заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначила, що з 09 квітня 2013 року працювала у відповідача на посаді майстра і 03 березня 2018 року була звільнена за пунктом першим статті 36 КЗпП України за угодою сторін. Однак, всупереч вимогам статті 116 КЗпП України відповідач не виплатив їй у день звільнення всіх належних при звільненні сум, вона отримала 318,79 грн замість 3 493,89 грн. Відповідач обґрунтував таку виплату рахунковими помилками при нарахуванні заробітної плати за попередні місяці. Не погодившись із вказаним розрахунком, позивач просила суд стягнути на свою користь з відповідача належну заробітну плату у розмірі 3 175,10 грн.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ Білокуракинський хлібозавод на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату в розмірі 3 175,10 грн. Рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ТОВ Білокуракинський хлібозавод на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

28 січня 2019 року ТОВ Білокуракинський хлібозавод звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року касаційну скаргу ТОВ Білокуракинський хлібозавод залишено без руху та надано для усунення виявлених недоліків строк до 15 березня 2019 року, але не більше десяти днів із дня вручення ухвали, зокрема запропоновано заявнику уточнити вимоги касаційної скарги та викласти їх відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України.

У березні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме уточнена редакція касаційної скарги ТОВ Білокуракинський хлібозавод .

Таким чином, недоліки касаційної скарги усунуто.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення 3 175,10 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює ціну позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення прийняті у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Білокуракинський хлібозавод про стягнення заробітної плати відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак