ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2018 року
м. Харків
справа № 643/11250/17
провадження № 22-ц/818/887/18
Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого: Коваленко І.П.,
суддів: Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,
за участі секретаря: Дмитренко А.Ю.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-3 про стягнення неустойки та збитків внаслідок порушення прав споживача за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року (в складі судді Погасій О.Ф.) ,
установив:
У вересні 2017 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-3 про стягнення неустойки та збитків внаслідок порушення прав споживача, в якому просив стягнути з ТОВ ОХОРОНА-3 неустойки у розмірі 10000,00 грн. за порушення договірних зобов'язань, та 1068971,57 грн. (еквівалент 42000 доларів США) за завдану з вини виконавця матеріальну шкоду.
В обґрунтування позову вказував, що 18.06.2014 року між ним та ТОВ ОХОРОНА-3 було укладено договір № 41409/1 на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи ТОВ ОХОРОНА-3 квартири АДРЕСА_1. Відповідач взяв на себе зобов'язання з практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканості, цілісності належного йому майна та речей, з метою запобігання, недопущення та припинення протиправних дій щодо останнього, зокрема, збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого доступу до нього. Для забезпечення виконання зобов'язань відповідачем були встановлені відповідні датчики, що давало йому, позивачу, впевненості в тому, що безпека об'єкту може бути гарантована стовідсотково. В порушення договірних зобов'язань відповідач не здійснив належних заходів реагування на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони. Так, 02.07.2017 року о 1 год. 44 хв. 00 сек. пультом централізованого спостереження виконавця було зафіксовано спрацювання сигналізації на об'єкт охорони, а саме датчика (зона 147).02.07.2017 року о 01 год. 47 хв. 38 сек. на об'єкт охорони прибула мобільна група, яка в порушення умов договору (п.п.1.4. п.1, п.п.2.4. п.2) не з'ясувала причин надходження сигналу тривоги та не протидіяла злочинним посяганням на його, позивача, власність, при цьому під час тривалого знаходження мобільної групи на об'єкті неодноразово спрацьовувала сигналізація, що свідчило про незаконне проникнення та знаходження на об'єкті сторонніх осіб. Внаслідок чого сталося викрадення належних йому, позивачу, валютних цінностей на суму 42000 доларів США. За фактом крадіжки Московським ВП ГУ НП в Харківській області порушено кримінальне провадження № 12017220470004206 від 02.07.2017 року та проводиться досудове розслідування. Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про виплату неустойки, передбаченої договором, у розмірі 10000 грн. та завданої шкоди у розмірі 42000 доларів США, яка відповідачем була залишена без задоволення.
11.04.2018 року відповідач надав до суду письмові пояснення щодо позову, в яких зазначав, що відповідачем були порушені умови укладеного з ним договору, а саме, відсутній сейф для збереження грошових коштів (п.п.7.2.); самостійне демонтування 28.06.2017 року охоронного датчику в зоні 146, що фактично є внесення змін в схему блокування об'єкту (п.7.1.); несвоєчасна оплата за послуги охорони (оплату за червень та липень 2017 року внесено 06.07.2017 року) що за п.4.3. Договору є підставою для надання охоронних послуг без матеріальної відповідальності, визначеної п.6.1. Договору, в зв'язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.110-111).
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності (а.с.25), позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, при цьому позивач не заперечував, що за останні два місяці, а саме, червень і липень 2017 року ним своєчасно не проводилась сплата за обслуговування на підставі договору, але в них була наявна переплата.
Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності (а.с.23-24), в судовому засіданні зазначав, що позивачем були порушені умови договору в частині несвоєчасної оплати за послуги охорони, що є підставою для надання охоронних послуг без матеріальної відповідальності, проте визнав позов в частині стягнення суми матеріальної відповідальності, передбаченої договором, у розмірі 10000,00 грн., в решті вимог позовні вимоги не визнав.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-3 про стягнення неустойки та збитків внаслідок порушення прав споживача - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ ОХОРОНА-3 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної відповідальності у розмірі 10000 грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 74 грн. 40 коп., а всього стягнуто 10 074 грн. 40 коп.
В решті вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що відповідач, в порушення договірних зобов'язань не здійснив належних заходів реагування на протиправні дії, пов'язані з посяганням на Об'єкт охорони, чим грубо порушив правила та умови надання охоронних послуг і, як наслідок, завдав йому суттєвих матеріальних збитків.
Апелянт вказує, що відповідач практичних заходів реагування на правопорушення проти власності не здійснював, зокрема, не здійснювались охоронні заходи щодо затримання сторонніх осіб, які тривалий час перебували в квартирі, а також затримання останніх під час залишення ними квартири через балкон з її тильної сторони для передання зловмисників правоохоронним органам.
25 липня 2018 року до Апеляційного суду Харківської області на вищевказану апеляційну скаргу надійшов відзив представника ТОВ ОХОРОНА-3 - ОСОБА_4 , в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача передбаченої договором суми матеріальної відповідальності у розмірі 10000,00 грн.
Судовим розглядом встановлено, що 18.06.2014 року між ТОВ ОХОРОНА-3 та ОСОБА_1 був укладений договір № 41409/1 на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи ТОВ ОХОРОНА-3 , відповідно до умов якого Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону на ПЦС Об'єкт , розташований за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМАДРЕСА_2, де знаходяться матеріальні цінності, які належать Замовнику. Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо централізованої технічної охорони Об'єкта , згідно з цим договором, де Виконавець забезпечує збереження майна в період його перебування під охороною. Періодом охорони, при своєчасній оплаті, вважається проміжок часу з моменту прийому Об'єкта під охорону ПЦС до його зняття з охорони Замовником. Виконавець бере на себе обов'язок реагувати при отриманні сигналу тривоги з Об'єкту , що охороняється, шляхом виїзду мобільної групи з метою з'ясування причини надходження сигналу тривоги і, при необхідності, протидіяти злочинним посяганням на власність Замовника (а.с.105-106).
На підставі договору 18.06.2014 року між сторонами був укладений Акт прийому-передачі Об'єкта під охорону (а.с.108).
На виконання умов договору відповідач обладнав Об'єкт засобами сигналізації - охоронними датчиками №№ 145, 146, 147.
На виконання умов договору відповідач обладнав Об'єкт засобами сигналізації - охоронними датчиками №№ 145, 146, 147.
Охоронна діяльність регламентується Законом України Про охоронну діяльність , відповідно до ч.1 ст. 8 якого суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про охоронну діяльність персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків зобов'язаний:
1) забезпечувати цілісність об'єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, недоторканність фізичних осіб;
2) припиняти шляхом здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, фізичних осіб, порушення режиму роботи об'єктів охорони;
3) негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо власності, фізичних осіб та інших незаконних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, у місцях здійснення заходів охорони;
4) зберігати таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційну інформацію про господарську діяльність суб'єктів господарювання, оголошену такою в установленому порядку, відомості про особисте і сімейне життя фізичних осіб, що стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, крім випадків, передбачених законодавством;
5) не вчиняти дій, що порушують громадський порядок.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
02.07.2017 р. о 01 год. 44 хв. 00 сек. на пульт охорони надійшло повідомлення про вторгнення на об'єкт 41409, у той же день о 01 год. 44 хв. 25 сек. була вислана група реагування; о 01 год. 47 хв. 38 сек. 02.07.2017 р. група реагування прибула на місце (а.с.7).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_1 - позивач у справі, допитаний як свідок, та його дружина ОСОБА_5, пояснили, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, оскільки працівники мобільної групи, які виїхали на об'єкт, не спостерігали за всіма вікнами квартири, тим самим надали злочинцю можливість зникнути, внаслідок чого в них були викрадені грошові кошти у розмірі 42000 доларів США, які зберігалися у шафі. Свідки також показали, що до крадіжки під час ремонту вони зняли датчик, встановлений відповідачем у дитячий кімнаті, а потім самі встановили його, та зателефонували на пульт охорони, диспетчер впевнилась, що датчик спрацював, та таким чином вони вважали, що перевірка датчика була проведена, інженера по обслуговуванню обладнання для перевірки датчика не викликали.
Як показав свідок ОСОБА_6, він працює в ТОВ ОХОРОНА-3 з 2014 року інженером по обслуговуванню. 02.07.2017 року він був на чергуванні та виїхав на Об'єкт за проханням оператора пульта, оскільки один з датчиків не працював. Він приїхав вже на світанку, та після виконання працівниками поліції дій, перевірив датчики, датчик стояв зліва у кутку, документи на датчики у квартирі були відсутні, в монтажу датчика участі не приймав, все обладнання було справне.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він був у складі мобільної групи, яка виїхала на Об'єкт , приїхавши на місце, вони обійшли будинок, дочекались оперативних працівників поліції, більше ніяких дій не проводили та ніяких документів на складали.
Свідок ОСОБА_8 також пояснив, що він є начальником мобільної групи, яка виїжджала на виклик, приїхав пізніше, та по його приїзду один працівник мобільної групи стояв під вікном кімнати, де спрацював датчик, а другий працівник - біля вхідних дверей тамбуру квартири, які були зачинені. До квартири вони не могли зайти, оскільки замовник не надавав такого дозволу. Зв'язавшись із замовником, останній повідомив, що він знаходиться далеко за межами Харкова та не зможе приїхати. Згодом близько через півтори години замовник приїхав разом із дружиною, та вони увійшли до квартири. Замовник та його дружина почали перевіряти речі, дружина дістала із шафа якісь згорток, проте його не розгорнула, та що там знаходилось, він не знає. Замовник повідомив, що в нього зникли гроші. Під час огляду було виявлено, що у дитячій кімнаті відкрито вікно, а під вікном знайшли вимкнений мобільний телефон та фомку . Після чого склали акт.
02.07.2017 року був складений акт проникнення не об'єкт (а.с.114).
Згідно листа ТОВ ОХОРОНА-3 на ім'я ОСОБА_1 від 01.08.2017 року, апаратурою спостереження та охорони було зафіксовано спрацювання датчика (зона 147), та за вікном кімнати, де він був встановлений, було встановлено зовнішнє спостереження, інші датчики не спрацювали, зазначено про самовільне демонтування Замовником датчика, який встановлений у дитячий кімнаті (зона 146), та саме через цю кімнату було здійснено проникнення у квартиру. У цьому листі відповідач повідомляє про свою згоду виплатити встановлену договором матеріальну відповідальність у розмірі 10000,00 грн. (а.с.10).
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 8 договору № 41409/1 від 18.06.2014 р. за згодою сторін передбачена щомісячна сплата Замовником за послуги охорони за цим договором у розмірі 150,00 грн. Сплата за надані послуги здійснюється Замовником щомісяця протягом п'яти банківських днів, з початку місяця за поточний місяць за безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
В порушення умов цього пункту позивач несвоєчасно сплатив за послуги охорони за червень та липень 2017 року, що підтверджується наданим відповідачем ОСОБА_9 звіряння та знайшло підтвердження в судовому засіданні (а.с.112-113).
Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі несплати за охорону в установлений цим договором термін до 5-го числа поточного місяця Виконавець надає послуги з охорони Об'єкта без матеріальної відповідальності, розмір якої за згодою сторін встановлений пунктом 6.1. договору, у розмірі 10000,00 грн.
Проте, в зв'язку з визнанням відповідачем позовних вимог щодо стягнення на користь позивача передбаченої договором суми матеріальної відповідальності у розмірі 10000,00 грн., суд першої інстанції задовольнив позов в цій частині.
Відповідно до п. 7.2. договору № 41409/1 від 18.06.2014 р. Виконавець не несе матеріальної відповідальності за розкрадання, пошкодження або знищення, зокрема, грошових знаків, які не знаходились у сейфі.
Як зазначав сам позивач, та підтверджується його поясненнями, як свідка, та поясненнями свідка ОСОБА_5, викрадені в них грошові кошти зберігалися у шафі, а не у сейфі.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що внаслідок порушення позивачем вищезазначених умов договору, вина відповідача у завданій шкоді відсутня, та позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 1068971,57 грн. (еквівалент 42000 доларів США) не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 26 грудня 2018 року.
Головуючий - І.П. Коваленко
Судді - А.І. Овсяннікова
ОСОБА_10
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2018 |
Оприлюднено | 30.12.2018 |
Номер документу | 78919290 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Коваленко І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні