Ухвала

від 27.12.2018 по справі 612/247/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року

м. Харків

справа № 612/247/15-ц

провадження № 22-ц/818/1992/18

Харківській апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Семикрас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою Берестівської сільської ради Близнюківського району

Харківської області, заінтересовані особи: Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області про визнання спадщини відумерлою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року, постановлене суддею Масло С.П.,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року Берестівська сільська рада Близнюківського району

Харківської області, заінтересовані особи: Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування даної заяви зазначено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За життя йому на підставі державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_2 належала земельна частка (пай) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (далі - земельна частка (пай)).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з зазначеної земельної частки (паю) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

У встановленому законом порядку будь-яка особа з заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Зважаючи на те, що з моменту смерті ОСОБА_3 пройшло шістнадцять років та родичі чи інші особи продовж даного часу не зверталися у встановленому законом порядку з заявою про прийняття спадщини, Берестівська сільська рада Близнюківського району Харківської області просила суд визнати спадщину, яка відкрилася після смерті останнього, та складається з земельної частки (паю) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Близнюківського району Харківської області, відумерлою та передати її у власність територіальної громади в особі Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року заяву Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області задоволено. Визнано спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 та складається з земельної частки (паю) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що посвідчується державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_2, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, яка розташована на території Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, відумерлою та передано її у власність територіальної громади в особі Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

27 листопада 2018 року, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою відмовити. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було належним чином встановлено всі обставини по справі, що мають значення для ухвалення законного та справедливого судового рішення. Висновки суду щодо відсутності спадкоємців не відповідають фактичним обставинам, оскільки ОСОБА_1 є племінником померлого, що встановлено рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2018 року. ОСОБА_1 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки має оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, який було видано за життя ОСОБА_3 Факт фактичного вступу ОСОБА_1 в управління та володіння спадковим майном також підтверджується довідкою СТОВ Агрофірма Берестівська від 21 вересня 2018 року, з якої вбачається, що вказана вище земельна часткам (пай) знаходиться в користуванні у товариства з 1997 року та після смерті ОСОБА_3 орендну плату за користування нею отримує ОСОБА_1 Судом першої інстанції його не було залучено до участі у розгляді справи в якості сторони. Зважаючи на зазначене, висновки суду є помилковими.

До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені (а.с. 96-99).

Представник ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, апеляційну скаргу підтримував (а.с. 94).

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року заяву Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області задоволено. Визнано спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 та складається з земельної частки (паю) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що посвідчується державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_2, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, яка розташована на території Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, відумерлою та передано її у власність територіальної громади в особі Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (а.с. 60,61).

27 листопада 2018 року представником ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2, який не брав участі у справі, подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення (а.с. 65-69).

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого нормами ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до норми ЦПК України постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 обґрунтовуючи право останнього на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції посилався на те, що це рішення порушує права ОСОБА_1, оскільки він є спадкоємцем після смерті свого дяді ОСОБА_3, родинний зв'язок яких встановлений рішеннямБлизнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2018 року.

Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів вважає, що доводи стосовно того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 не є обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 26).

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 17 липня 2018 року встановлено факт родинних відносин, а саме, те, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є рідним дядьком ОСОБА_1 (а.с. 73).

Статтею 549 Цивільного кодексу України 1963 року, який діяв станом на час відкриття спадщини, визначалося, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні були бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини саме спадкоємцем.

Статтями 529 - 532 Цивільного кодексу України 1963 року, який діяв станом на час відкриття спадщини, передбачалось, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Усиновлені та їх нащадки при спадкоємстві після смерті усиновителя або його родичів прирівнюються до дітей усиновителя та їх нащадків. Вони не успадковують за законом після смерті своїх батьків та інших кровних родичів по висхідній лінії, а також братів і сестер. Усиновителі та їх родичі при спадкоємстві після смерті усиновленого або його нащадків прирівнюються до батьків і інших кровних родичів усиновленого. Батьки усиновленого, його інші кровні родичі по висхідній лінії і його брати та сестри не одержують спадщини за законом після смерті усиновленого або його нащадків.

З правового аналізу даних норм вбачається, що за Цивільним кодексом України 1963 року, який діяв станом на час відкриття спадщини, перелік спадкоємців за законом є вичерпним, та племінник не є спадкоємцем померлого за законом.

На підставі Цивільного кодексу України 1963 року, який діяв станом на час відкриття спадщини, до спадкоємців другої черги віднесено братів померлого, зважаючи на що спадкоємцем померлого ОСОБА_3 був його брат ОСОБА_4, а не племінник ОСОБА_1

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 вересня 2018 року вбачається, що спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини до Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області, немає (а.с. 75).

Викладені в апеляційній скарзі доводи стосовно того, що ОСОБА_1 фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном не є правовою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки він не є спадкоємцем за законом, йому не належить право прийняття спадщини після смерті дяді - ОСОБА_3, зважаючи на що будь-які його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року не зачіпаються.

За змістом п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.

Зважаючи на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що ОСОБА_1 не має передбаченого ч.1 ст. 352 ЦПК України права на апеляційне оскарження, як особа яка не брала участь у справі й питання про її права судом першої інстанції не вирішувалися, зважаючи на що апеляційне провадження по даній справі підлягає закриттю.

Висновки колегії суддів щодо закриття провадження по даній справі не порушує ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції Про захист прав і основоположних свобод людини згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зазначена норма Європейської Конвенції Про захист прав і основоположних свобод людини закріплює принцип юридичної визначеності, який вимагає поваги до остаточності судових рішень, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Практичне застосування Європейським судом з прав людини принципу юридичної визначеності у викладеному трактуванні, знайшло своє відображення у рішення по справі Желтяков проти України від 09 вересня 2011 року.

Дотримуючись зазначеного принципу юридичної визначеності, колегія суддів вважає, що в даному провадженні ситуація не вимагає втручання в рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року, що набрало законної сили, оскільки ОСОБА_1 на підставі Цивільного кодексу України 1963 року, який діяв станом на час відкриття спадщини, не відноситься до спадкоємця померлого ОСОБА_3, зважаючи на що не було наведено доводів порушення його прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 352 ЦПК України, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку , суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року по цивільній справі за заявою Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, заінтересовані особи: Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області про визнання спадщини відумерлою - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Судді:А.І. Колтунова С.С. Кругова Н.П. Пилипчук