Постанова

від 14.03.2019 по справі 612/247/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 березня 2019 року

м. Київ

справа № 612/247/15-ц

провадження № 61-1578св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - Берестівська сільська рада Близнюківського району Харківської області,

заінтересовані особи: Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_4,

представник особи, яка подала апеляційну та касаційну скарги, адвокат - Павлюченко Ольга Володимирівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом ПавлюченкоОльгою Володимирівною, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2018 рокуу складі колегії суддів:

Колтунової А. І., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У травні 2015 року Берестівська сільська рада Близнюківського району Харківської області звернулась до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9 За життя йому на підставі державного акта на право власності на землю

серія НОМЕР_1 належала земельна частка (пай) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (далі - земельна частка (пай)).

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина, яка складається з зазначеної земельної частки (паю) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

У встановленому законом порядку будь-яка особа з заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Зважаючи на те, що з моменту смерті ОСОБА_9 пройшло шістнадцять років та родичі чи інші особи продовж даного часу не зверталися у встановленому законом порядку із заявою про прийняття спадщини, Берестівська сільська рада Близнюківського району Харківської області просила визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9, та складається з земельної частки (паю) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Близнюківського району Харківської області, відумерлою та передати її у власність територіальної громади в особі Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області

від 24 червня 2015 року заяву задоволено.

Визнано спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та складається з земельної частки (паю) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що посвідчується державним актом на право власності на землю НОМЕР_1, сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, яка розташована на території Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області - відумерлою та передано її у власність територіальній громаді в особі Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Рішення суду мотивовано тим, що зібрані по справі докази вказують на наявність підстав для задоволення заяви Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області про визнання спадщини після померлого ОСОБА_9 відумерлою, оскільки відповідно до статті 278 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 - адвокат Павлюченко О. В. оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Павлюченко О. В.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Павлюченко О. В. на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року у справі за заявою Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, заінтересовані особи: Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання спадщини відумерлою - закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4 не має передбаченого частиною першою статті 352 ЦПК України права на апеляційне оскарження, як особа яка не брала участь у справі й питання про її права судом першої інстанції не вирішувалися. Суд встановив, що

ОСОБА_4, будучи племінником померлого, в розумінні статей 529-532 ЦК Української РСР 1963 року, не є тією особою, яка має право на спадщину за законом після смерті спадкодавця.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

10 січня 2019 року представник ОСОБА_4 - адвокат Павлюченко О. В. через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року та передати справу на новий розгляд, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції не враховано вимоги пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року, згідно яких правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. А тому за правилами частини третьої статті 1266 ЦК України ОСОБА_4 є таким, що має право на спадкування за законом. Внаслідок чого, рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня

2015 року порушено права та інтереси заявника.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Близнюківського районного суду Харківської області.

19 лютого 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина, яка складається з земельної частки (паю) площею 8,7629 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

ОСОБА_4 є племінником померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9

Статтею 549 ЦК Української РСР 1963 року визначалось, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статями 529-533 ЦК Української РСР 1963 року встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Усиновлені та їх нащадки при спадкоємстві після смерті усиновителя або його родичів прирівнюються до дітей усиновителя та їх нащадків. Вони не успадковують за законом після смерті своїх батьків та інших кровних родичів по висхідній лінії, а також братів і сестер. Усиновителі та їх родичі при спадкоємстві після смерті усиновленого або його нащадків прирівнюються до батьків і інших кровних родичів усиновленого. Батьки усиновленого, його інші кровні родичі по висхідній лінії і його брати та сестри не одержують спадщини за законом після смерті усиновленого або його нащадків. Предмети звичайної домашньої обстановки і вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно з спадкодавцем, незалежно від їх черги і спадкової частки, якщо вони проживали з спадкодавцем до його смерті не менше одного року.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що перелік спадкоємців за законом є вичерпним, а тому племінник не є спадкоємцем померлого за законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, спадщина яка відкрилася, не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності ЦК України 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Апеляційний суд, встановивши, що ОСОБА_4 не має, передбаченого частиною першою статті 352 ЦПК України, права на апеляційне оскарження, як особа, яка не брала участь у справі, й питання про її права судом першої інстанції не вирішувалися, дійшов висновку про закриття апеляційного провадження у справі.

Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_4 не має передбаченого частиною першою статті 352 ЦПК України права на апеляційне оскарження, як особа, яка не брала участь у справі й питання про її права судом першої інстанції не вирішувалися.

ОСОБА_4, будучи племінником померлого, в розумінні статей 529-533 ЦК Української РСР 1963 року, не є тією особою, яка має право на спадщину за законом після смерті спадкодавця.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, не є правовою підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки він не є спадкоємцем за законом, йому не належить право прийняття спадщини після смерті

дядька - ОСОБА_9, зважаючи на що будь-які його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року не зачіпаються.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом не враховано

Прикінцеві та перехідні положення ЦК України 2004 року є безпідставними, оскільки за правилами Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, спадщина відкрилася

ІНФОРМАЦІЯ_2 (до набрання чинності ЦК України 2004 року), строк на прийняття спадщини, згідно правил статті 549 ЦК Української РСР, закінчився 20 березня 1999 року (до набрання чинності ЦК України

2004 року).

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 грудня

2018 року - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Павлюченко Ольгою Володимирівною, залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є. Червинська