Ухвала

від 29.12.2018 по справі 727/13808/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі

судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018260000000273 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівців від 14 грудня 2018 року, за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7

адвокатів ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівців від 14 грудня 2018 року частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_10 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке має значення речових доказів у кримінальному провадженні №12018260000000273 від 23.06.2018, що вилучено в ході проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на майно згідно переліку, наведеного, у резолютивній частині ухвали. В іншій частині клопотання відмовлено.

На вказану ухвалу прокурор ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити повністю клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_10 та накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке має значення речових доказів у кримінальному провадженні №12018260000000273 від 23.06.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.212 КК України, згідно переліку, наданого в

апеляційній скарзі.

ЄУНСС № 727/13808/18

Провадження №11-сс/822/37/18 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_12

Категорія:в порядкуКПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги необхідність у накладенні арешту на вказане майно, що обумовлене метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та уникнення їх приховування, зникнення та передачі, а також метою проведення відповідних досліджень та експертиз речей і документів. Вважає, що суд при розгляді клопотання слідчого допустив однобічність судового розгляду, оскільки ним в повній мірі не враховані вказані обставини.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, власника майна та адвокатів, які заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників судового провадження у судових дебатах, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права і відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав і розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

04 грудня 2018 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Чернівців було винесено ухвалу, якою надано дозвіл на обшук в частині нежитлових приміщень, власниками яких є ОСОБА_13 та ОСОБА_7 за адресою м.Чернівці,вул. Лугова, 9, де фактично знаходиться склад для зберігання та відправки металобрухту групи компаній «Вторчермет», з метою відшукання та вилучення документів, що стосуються здійснення закупівлі металобрухту як побутового, так і промислового у фізичних осіб без належного документального оформлення, а саме: актів приймання металобрухту, товарно-транспортних накладних, документів на спеціалізоване обладнання для прийому металобрухту, первинних бухгалтерських документів, актів обстеження приймальних пунктів, документів на походження металобрухту, залізничних накладних, чорнових записів, комп`ютерної техніки, у тому числі системних блоків та електронних носіїв інформації, на яких можуть зберігатися вказані документи в електронному вигляді та вестись фінансова звітність, засобів мобільного зв`язку та засобів відеоспостереження, які використовуються у вказаній злочинній діяльності.

10 грудня 2018 року на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді було проведено обшук нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , У ході проведення вказаного обшуку було виявлено та вилучено різного роду документи. Крім того, був проведений особистий обшук ОСОБА_7 , під час якого були вилучені банківські картки, довіреність, копія паспорту та грошові кошти. Виявлені у ході обшуку речі та документи, їх реквізити зафіксовані у протоколі огляду від 11 грудня 2018 року.

Дослідивши вищевказані матеріали, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим суддею районного суду було прийнято обґрунтоване рішення про часткове задоволення клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Об`єктом злочину, передбаченого ст.212 КК України, є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб. Предметом вказаного злочину є податки, збори та інші обов`язкові платежі, які входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 23 червня 2018 року внесено відомості до ЄРДР за №12018260000000273 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.212 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження органи досудового розслідування встановили, що протягом 2015-2018 років службові особи ТОВ «Укрполімет», ТОВ «Вторчермет», ПП «Втор-мет» та ПП «Вторчермет», перебуваючи у попередній змові із посадовими особами ГУ ДФС в Чернівецькій області та посадовими особами ПАТ «Укрзалізниця», в порушення ч.6 ст.4 Закону України «Про металобрухт» здійснюють закупівлю металобрухту у фізичних осіб, без відповідного обліку, уникаючи при цьому сплати ПДФО.

Однак, згідно п.165.1.25 ст.165 Податкового кодексу України, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних та кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні, залишки та брухт акумуляторів із вмістом свинцю та брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ.

Вищевказане дозволяє колегії суддів зробити висновок щодо відсутності події кримінального правопорушення, за фактом якого проводиться досудове розслідування, а отже і відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що є однією із ключових підстав для накладення арешту.

Вимоги апелянта стосовно накладення арешту на банківські картки з банківськими конвертами до них, копію паспорта, довіреність та грошові кошти, вилучені при проведенні особистого обшуку ОСОБА_7 (п.1 ч.2 прохальної частини апеляційної скарги прокурора), є безпідставними та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що дані документи не мають жодного відношення до юридичних осіб, відомості щодо яких внесено до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні. Окрім того, перелічені документи не зазначені в ухвалі слідчого судді від 04 грудня 2018 року у якості майна, яке може бути вилучене у ході проведення обшуку нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 .

Також, апеляційним судом досліджено копію договору купівлі-продажу автомобіля №87539/0312 від 03.12.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 зобов`язався придбати у ТОВ «Автоподіум» автомобіль «Renault Logan» за суму 329329, 00 грн., яку, згідно умов договору, повинен був сплатити продавцеві до 10.12.2018 р. включно. Суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 пояснив, що саме в день проведення обшуку він збирався сплатити вказану суму на рахунок ТОВ «Автоподіум», тому мав їх при собі. Частину вказаних коштів він позичив у ОСОБА_13 , надавши відповідне підствердженя, а інша частина це його заощадження. За таких обставин колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість накладення арешту на вказані документи та грошові кошти, а тому вимоги апелянта в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується решти майна, про арешт якого просить прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийшов до вірних висновків щодо відмови у накладенні арешту на вказане майно, оскільки воно належить іншим фізичним та юридичним особам, відносно яких досудове розслідування не проводиться.

Зокрема, стороною захисту доведено, що ТОВ «Брухтпостач» здійснює свою діяльність на підставі договору оренди №1005 від 10.05.2018 року за адресою м.Чернівці, вул. Лугова, 9, чим пояснюється наявність документів за вказаною адресою. Фінансово-господарська документація вказаного підприємства, вилучена в процесі обшуку, не має жодного відношення до кримінального провадження, по якому проводиться досудове розслідування, оскільки відомості про ТОВ «Брухтпостач» не внесені до ЄРДР поряд з іншими юридичними особами. Крім того, адвокатами надано підтвердження, що вилучені банківські картки були випущені АТ «Ощадбанк» централізовано на замовлення ТОВ «Брухтпостач» для працівників згідно штатного розпису. Накладення арешту на вказані картки перешкоджає отриманню працівниками підприємства заробітної плати, що є порушенням їх конституційного права на оплату праці (ст.43 Конституції України) та принесе збитки підприємству.

Також, колегія суддів вважає безпідставною вимогу апелянта про накладення арешту на особові справи працівників ТОВ «Брухтпостач», вилучені у ході проведення обшуку за адресою м.Чернівці, вул. Лугова, 9. Дані документи є збіркою персональних даних працівників та, на переконання апеляційного суду, не можуть бути використані як докази вчинення кримінального правопорушення юридичними особами ТОВ «Укрполімет», ТОВ «Вторчермет», ПП «Втор-мет» та ПП «Вторчермет».

Окрім того, в апеляційній скарзі ставиться питання про накладення арешту на майно, яке належить, зокрема, ТОВ «Техно-транс», ТОВ «Виробнича компанія «Промсталь», ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія», ТОВ «Метал-ресурс», ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Захід», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ 5312 д.н.з. НОМЕР_1 , ряд інших документів, що належать окремим фізичним особам.

Ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор не зміг довести, яким чином перераховане ним майно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним в ст.98 КПК України, та яке значення має для кримінального провадження. Перелічивши вказані документи у прохальній частині апеляційної скарги, апелянт не навів жодного доводу на обґрунтування необхідності їх арешту, а тому колегія суддів залишає ці вимоги без задоволення.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не довеле необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

У ході апеляційного розгляду встановлено, що ухвала слідчого судді районного суду є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Згідно п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівців від 14 грудня 2018 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018260000000273 від 23.06.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.212 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3