Рішення

від 22.12.2018 по справі 906/933/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/933/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Нерода І.В.

- за участю представників сторін:

від позивача: Шуман О.О., довіреність № 150/01-10/18 від 23.03.18,

від відповідача: не прибув

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Житомирський експертно-технічний центр Держпраці" (м. Житомир)

до Фізичної особи- підприємця Кириченко Жанни Михайлівни (м. Коростишів)

про стягнення 16450,75 грн

Позивач Державне підприємство "Житомирський експертно-технічний центр Держпраці" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Кириченко Жанни Михайлівни (м. Житомир) про стягнення 16 450, 75 грн, з яких: 14 584, 00 грн - основний борг, 1 427, 75 грн інфляційні втрати, 439, 00 грн - 3% річних.

В обґрунтування фактичних підстав поданого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання по сплаті коштів за надані послуги, згідно умов, порядку і строків, визначених Договором №17-2542-12 від 08 червня 2017 року.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.11,525,526,530,599,610,611,612,625,626,627,628,629,901 ЦК України.

Ухвалою від 31 жовтня 2018 року господарський суд відкрив провадження у справі №906/933/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

10 грудня 2018 року до господарського суду повернулося поштове відправлення - ухвала суду від 31.10.2018 року про відкриття провадження у справі, надіслану судом на адресу місцезнаходження відповідача - вул. Гагаріна, 34а, м. Коростишів, Житомирська область з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 29-31).

В засіданні суду 10.12.2018 року господарський суд отримав витяг з ЄДР стосовно відповідача з якого вбачається, що адреса місця проживання відповідача є: 12504, Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вулиця Гагаріна, будинок 34-А (а.с. 34-36).

Ухвалою від 10 грудня 2018 року господарський суд відклав розгляд справи по суті на 22 грудня 2018 року та зобов'язав позивача подати докази надіслання відповідачу претензії №3 від 30.11.17 на суму 14 584, 00 грн (вих №603/01-03/17 від 18.12.17), а відповідача виконати вимоги ухвали суду від 31.10.2018 року.

22 грудня 2018 року позивач надіслав суду лист від 21.12.2018 року в якому повідомив про неможливість надання доказу надіслання відповідачу претензії №3 від 30.11.2017 року на суму 14 587, 00 грн. у зв'язку з їх втратою.

В засіданні суду 22.12.2018 року судом перевірено за штрихкодовим ідентифікатором 1000230485082 та встановлено, що відповідач не отримала ухвали суду від 10.12.2018 року (відправлення не вручене під час доставки: інші причини) (а.с. 43).

За умовами ст. 242 ГПК України, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Правова позиція відповідача по суті спору станом на 22.12.2018 року суду не відома.

З огляду на норми ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в засіданні суду 22.12.2018 року позовні вимоги за предметом та підставами позову підтримує в повному обсязі.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2017 року між Державним підприємством "Житомирський експертно-технічний центр Держпраці" (як позивач, виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Кириченко Жанною Михайлівною (як відповідач, замовник) був укладений Договір №17-2542-12, згідно якого замовник замовив, а виконавець зобов'язався надати наступні послуги - експертизу стану безпеки промислового виробництва згідно постанови КМУ від 26.10.2011 року №1107 Додаток №2 пункту 2, 26 та Додатку №3 пункту 10 (чисельність працюючих - 3 чол., кількість обладнання - 6 од.) ціною з ПДВ 19 584, 00 грн (надалі за текстом - Договір №17-2542-12 (а.с. 12).

За умовами п. 2.2. Договору передбачено, що замовник зобов'язується здійснити оплату на поточний рахунок виконавця в сумі, що вказана в п. 2.1. (100 % передплата) цього Договору.

При оплаті грошових коштів після 30 календарних днів з дня підписання Договору, вартість послуг корегується згідно діючого на даний час кошторису за додатковою угодою (п. 2.3. Договору №17-2542-12).

Виконавець при повному завершенні роботи надає замовнику акт виконаних робіт та висновку експертизи (п. 3.1. Договору №17-2542-12).

Права та обов'язки та відповідальність сторін сторони погодили у розділі 4 Договору №17-2542-12, згідно п. 4.1.2. якого вказано, що замовник зобов'язаний проводити оплату в розмірах та в порядку, визначеному в п. 2 даного Договору, тоді як виконавець зобов'язаний був своєчасно та якісно надати послуги зазначені в п. 1.1. даного Договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань, визначених цим Договором, сторони несуть відповідальність, згідно із законодавством України (п. 4.3. Договору №17-2542-12).

Строк виконання сторони погодили у розділі 5 Договору №17-2542-12, згідно п. 5.1. якого вказано, що виконавець зобов'язується в термін протягом 90-ти календарних днів після підтвердження оплати та повернення одного екземпляру належно оформленого договору виконати замовлені послуги згідно п. 1.1. даного Договору.

Строк дії Договору №17-2542-12, згідно п. 7.1. якого, - з моменту підписання та до моменту виконання зобов'язань, що підтверджується актом виконаних робіт, але не більше одного року.

31.08.2017 року за Актом надання послуг №2749 позивач передав відповідачу послугу - Експертизу стану безпеки промислового виробництва згідно постанови КМУ від 26.10.2011 року №1107 Додаток №2 пункт 2,26 та Додаток №3 пункт 10 (чисельність працюючих - 3 чол., кількість обладнання - 6 од.) на суму 19 584, 00 грн (а.с. 13,14-15)

Крім того, у Висновках експертизи №18.04.00.2216.17 та №18.04.00.2215.17 стану охорони та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання зазначено, що висновок експертизи розроблено на підставі договору від 08.06.2017 року №17-2542-12 укладеним із Фізичною особою-підприємцем Кириченко Ж.М.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за надані послуги виконала не належним чином, частково сплативши кошти в сумі 5000, 00 грн, тому позивач 18.12.2017р за №603/01-03/17 надіслав претензію №3 від 30.11.2017р на суму 14 584, 00 грн з вимогою перерахувати кошти в сумі 14 584, 00 грн (а.с. 18-19).

30.05.2018 року позивач повторно надіслав відповідачу претензію №3 за №356/01-08/18 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 14 584, 00 грн (а.с. 16-17).

Оскільки відповідач залишив вказані вимоги позивача без задоволення, позивач звернувся з позовом до суду за захистом свого порушеного права про стягнення заборгованості на сумі 14 584, 00 грн.

Додатково позивач заявив матеріально-правові вимоги про стягнення 1 427, 75 грн суми інфляційних втрат та 439, 00 грн 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, подані письмові докази, заслухавши промови учасників справи в судових дебатах, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Згідно ст. 901, ст.903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відносини між сторонами виникли внаслідок виконання Договору №17-2542-12 від 08 червня 2017 року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання перед відповідачем, про що свідчить Акт надання послуг №2749 від 31.08.2017 року , підписаний сторонами без зауважень.

Судом встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання грошових зобов'язань, частково сплативши суму наданих послуг лише в розмірі 5 000, 00 грн, залишок коштів в сумі 14 584, 00 грн залишився не сплаченим.

Таким чином, вимога позивача про стягнення суми залишку вартості наданих послуг за Актом надання послуг №2749 від 31.08.2017 року в розмірі 14 584, 00 грн. є обґрунтована, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем нараховані до сплати 1 427, 75 грн суми інфляційних втрат за період з вересня 2017 року по вересень 2018 року та 439, 00 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.09.2017 по 09.07.2018.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 903 ЦК України передбачено, що обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку встановлюється договором.

Як зазначалося раніше, сторони у п. 2.2. Договору №17-2542-12 погодили, що замовник зобов'язується здійснити оплату на поточний рахунок виконавця в сумі, що вказана у п. 2.1. (100% передплата) цього Договору.

Водночас, позивач надав відповідачу послугу на умовах після оплати .

Однак у Договорі №17-2542-12 сторони не визначили строк виконання грошового зобов'язання , у разі , якщо надання послуги передує її оплаті.

В такому випадку підлягає застосуванню правило ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якого боржник повинен виконати обов'язок перед кредитором у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач в ході вирішення спору не довів, що претензію №3 від 30.11.2017р. з вимогою сплати залишку заборгованості в сумі 14 584, 00 грн, надіслав відповідачу , а останній залишив її без задоволення. Тобто, позивач не довів факту прострочення виконання грошового зобов'язання для застосування до спірних відносин статті 625 ЦК України.

З огляду на вказане, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення 1427,75 грн інфляційних витрат та 439,00грн 3% річних.

З урахуванням ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кириченко Жанни Михайлівни (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Житомирський експертно-технічний центр Держпраці" (10002, м.Житомир, майдан Путятинський, б.2, офіс 521, 522, код ЄДРПОУ 20405673) 14584,00грн основного боргу та 1562, 00грн судового збору. Видати наказ.

3. У стягненні 1427,75грн інфляційних витрат та 439,00грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.12.18

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- у справу , 2- позивачу (рек. з пов..) 3- відповідачу (рек. з повідомл.)