Рішення

від 14.12.2018 по справі 909/472/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/472/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні об"єднані у одне провадження справи

за позовом: Підприємства споживчої кооперації "САМ"

до відповідача: Богородчанського районного споживчого товариства

до відповідача: Підприємства споживчої кооперації "Стар Плай"

до відповідача: Державного реєстратора ОСОБА_1 ОСОБА_2 підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

про визнання недійсними постанови, акту прийому-передачі та скасування реєстрації права власності

за позовом: підприємства споживчої кооперації "САМ"

до відповідача : Богородчанського районного споживчого товариства

до відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (державний реєстратор ОСОБА_3)

про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва торгового комплексу готовністю 93% за адресою Івано-Франківська область, Богородчанський район, с.Старуня, вул.Лукача, 1б за Богородчанським районним споживчим товариством, номер запису 21489192, індексний номер рішення 36239832 від 20.07.2017

за участю:

від позивача: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5

від Богородчанського районного споживчого товариства: ОСОБА_6

від Підприємства споживчої кооперації "Стар Плай": ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Підприємство споживчої кооперації "САМ" звернулося до Гоcподарського суду Івано-Франківської області з позовом до Богородчанського районного споживчого товариства, Підприємства споживчої кооперації "Стар Плай" та Державного реєстратора ОСОБА_1 ОСОБА_2 підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання недійсними постанови, акту прийому-передачі та скасування реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 05.06.18 зазначену позовну заяву залишено без руху та ухвалено підприємству споживчої кооперації "САМ" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у визначений судом строк, відтак ухвалою суду від 08.06.18 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 26.06.18.

Ухвалою суду від 12.06.18 відмовлено у задоволенні заяви Підприємства споживчої кооперації "САМ" вих.№11/06/18 від 11.06.18(вх.№8519/18 від 11.06.18) про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 26.06.18 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та відкладено підготовче засідання на 10.07.18.

Ухвалою суду від 10.07.18 задоволено клопотання підприємства споживчої кооперації "САМ" вх.№10148/18 від 09.07.18 про витребування доказів, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.08.18, за наслідками якого у підготовчому засіданні 23.08.18 оголошено перерву до 04.09.18.

Судове засідання 04.09.18 не відбулося у зв"язку з перебуванням судді Матуляка П.Я. на лікарняному.

Водночас, ухвалою суду від 29.08.18 у справі №909/601/18 об"єднано в одне провадження справи №909/601/18 та №909/472/18 та передано справу №909/601/18 на розгляд судді Матуляку П.Я.

Ухвалою суду від 10.09.18 прийнято до провадження справу №909/601/18, та об"єднано в одне провадження зі справою 909/472/18, розгляд справи розпочато зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.18, за наслідками якого відкладено підготовче засідання на 18.10.18.

Ухвалою суду від 18.10.18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.18.

В судових засіданнях 13.11.18, 29.11.18 та 11.12.18 оголошувалася перерва відповідно до 29.11.18, 11.12.18 та 14.12.18, про що судом постановлено відповідні ухвали, занесені до протоколів судових засідань.

Представники позивача в судових засіданнях об"єднані позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовних заявах. Зокрема, представник позивача ОСОБА_5 зазначила, що 11.04.2006 року правлінням Богородчанського РСТ прийнято постанову №18 «Про створення підприємства споживчої кооперації на базі незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня» . Загальними зборами засновників ПСК «САМ» прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 17.08.2006 року, про створення ПСК «САМ» ; затвердження проекту статуту ПСК «САМ» ; затвердження розміру статутного капіталу ПСК «САМ» у розмірі 890065,00 грн. з розподілом часток між Богородчанським РСТ - 178013,00 грн. (20% статутного капіталу) та СТ «Вулкан» - 712052,00 грн. (80% статутного капіталу). Актом приймання-передачі незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня від 26.10.2006 року здійснено передачу незавершеного будівництва частини торгового комплексу в с. Старуня по вул. Лукача, 1, загальною площею 1461 кв.м., в тому числі підвальні приміщення - 521 кв.м., інші надземні приміщення - 939 кв.м. на I та II поверхах. Вартість вказаних приміщень згідно експертної оцінки становить 178013, 00 грн. Крім того, представник позивача зазначила, що вищенаведена послідовність дій Богородчанського районного споживчого товариства підтверджує операції з передачі об"єкта незавершеного будівництва до статутного капіталу ПСК "САМ". Звернула увагу, що Актом перевірки від 18.02.09 №88/23/01753167 Державної податкової інспекції в Богородчанському районі, який був предметом дослідження в адміністративній справі №2а-1725/09/0907, також підтверджується здійснення цих операцій Богородчанським районним споживчим товариством. Зауважила, що Богородчанське районне споживче товариство, звертаючись до суду з адміністративним позовом, зазначало про передачу до статутного капіталу підприємства споживчої кооперації "САМ" будівельних матеріалів, що складають незавершений будівництвом об"єкт по вул.Лукача в с.Старуня, що підтверджується постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.09 справі №2а-1725/09/0907, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.12. Вказала на те, що державними реєстраторами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на спірний об"єкт під час розгляду судами справи №909/935/15, що є порушенням положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 04.06.17, зокрема, ст.9, 17, 27, а також п.68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.15 №1127 в редакції від 23.08.16. Спростовуючи твердження представника Богородчанського районного споживчого товариства про те, що факти, встановлені судовими рішеннями у справах не є преюдиціальними, зазначила, що позовні вимоги грунтуються на судових рішеннях у господарських та адміністративних справах, якими встановлено обставини передачі до статутного фонду ПСК "САМ" об"єкта незавершеного будівництва, що є предметом даного спору. Крім того, просила долучити до матеріалів справи копію акта перевірки №88/23/01753167 від 18.02.09, що був предметом дослідження у адміністративній справі №2а-1725/09/0907, зауваживши, що у попередніх судових засіданнях судом було задоволено її відповідне клопотання.

Представник відповідача - Богородчанського районного споживчого товариства проти об"єднаних позовів заперечив з підстав, викладених у відзивах на позов вх.№10613/18 від 10.07.18 та вх.№12763/18 від 22.08.18, письмових поясненнях вх.310644/18 від 10.07.18 та вх.№11006/18 від 17.07.18. Зокрема, вказав на те, що за ПКС "САМ" не зареєстровано незавершене будівництво по вул.Лукача в с.Старуня, відтак це незавершене будівництво не є власністю позивача. Зауважив, що державна реєстрація, проведена державним реєстратором ОСОБА_3, відповідає вимогам п.68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.15 за №1127 та ст.27-12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Звернув увагу на відсутність порушеного права позивача, оскільки постановою правління Богородчанського РСТ №18 від 11.04.06 не передано спірне незавершене будівництво у власність позивача. Зазначив, що з акта приймання-передачі незавершеного будівництва від 26.10.06 не вбачається, що спірне незавершене будівництво передано у власність позивача, а згідно статуту ПСК "САМ" до статутного фонду ПСК "САМ" Богородчанським районним споживчим товариством внесено грошові кошти. Вказав на те, що СТ"Вулкан" не було створене як юридична особа на час прийняття постанови правління Богородчанського РСТ №18 від 11.04.06, і до 2011 року статутний капітал ПСК "САМ" не було сформовано, оскільки СТ "Вулкан" не внесено свою частку до статутного капіталу ПСК "САМ". Наведені обставини стали підставою для виходу Богородчанського районного споживчого товариства із числа засновників ПСК "САМ". Посилаючись на п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 №13 зазначив, що вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. Звернув увагу на постанову Вищого господарського суду України від 15.03.17, якою встановлено, що з моменту виходу Богородчанського районного споживчого товариства ніяких майнових взаємовідносин із ПСК "САМ" немає, ПСК "САМ" ніяких майнових прав не набуло. Зазначив, що позовна вимога про визнання акту приймання-передачі недійсним не підлягає до задоволення, оскільки такий акт не можливо визнати недійсним в судовому порядку за встановленими правилами недійсності правочинів, так як акт приймання-передачі не є правочином. Крім того, вказав на те, що факти, встановлені судовими рішеннями у господарських та адміністративних справах, не є преюдиціальними, оскільки то були інші предмети спору, між іншими сторонами та з інших підстав.

У свою чергу, представник відповідача - Підприємства споживчої кооперації "Стар Плай", підтримавши позицію Богородчанського районного споживчого товариства, проти об"єднаних позовів заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях вх.№19616/18 від 14.12.18.

Представники Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", у тому числі державні реєстратори Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судові засідання не з"явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на зворотньому боці відповідних ухвал суду, наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та телефонограмою. Причини неявки суду не повідомляли, клопотань та відзиву на позов не подавали.

Разом з тим, 26.06.18 ОСОБА_2 підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" подано заяву вх.№9512/18 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, з якої вбачається, що державного реєстратора ОСОБА_1 Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звільнено з посади 30.08.17, що підтверджується наказом Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" №22-К від 30.08.17.

Приписами статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов"язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов"язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Приймаючи до уваги, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов"язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що Державне підприємство "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", у тому числі державні реєстратори Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши зібрані по справі докази, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд встановив наступні обставини справи. При цьому, оскільки спір виник внаслідок державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва торгового комплексу готовністю 93% за адресою Івано-Франківська область, Богородчанський район, с.Старуня, вул.Лукача, 1б за Богородчанським районним споживчим товариством, суд вважає за доцільне встановити обставини справи в порядку їх черговості.

Так, рішенням виконавчого комітету Богородчанської районної ради народних депутатів Івано-Франківської області "Про дозвіл на будівництво об'єктів соціально-культурного та виробничого призначення в населених пунктах району" № 64 від 14.03.1985, копія якого міститься в матеріалах справи, надано дозвіл Богородчанському районному споживчому товариству на будівництво торгового центру в с. Старуня.

11.04.2006 року правлінням Богородчанського РСТ, з метою завершення будівництва торгового комплексу в с.Старуня та збереження його цілісності, прийнято постанову №18 "Про створення підприємства споживчої кооперації на базі незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня". Згідно з п.1 зазначеної постанови Богородчанське районне споживче товариство постановило увійти в число засновників підприємства споживчої кооперації спільно зі споживчим товариством "Вулкан", виділивши підприємству частину торгового комплексу 1 та 2 поверхів і підвальні приміщення.

Загальними зборами засновників ПСК "САМ" прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 17.08.2006 року, про створення ПСК "САМ" ; затвердження проекту статуту ПСК "САМ"; затвердження розміру статутного капіталу ПСК "САМ" у розмірі 890065,00 грн., з розподілом часток між Богородчанським РСТ - 178 013,00 грн. (20% статутного капіталу) та СТ "Вулкан"- 712 052,00 грн. (80% статутного капіталу); призначення на посаду директора ПСК "ОСОБА_8

На підставі вищевказаного рішення державним реєстратором Богородчанської РДА 05.10.2006 року проведено державну реєстрацію статуту юридичної особи - ПСК «САМ» за реєстраційним номером 11041020000000332.

У відповідності до постанови правління Богородчанського РСТ №18 від 11.04.06, за актом приймання-передачі незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня від 26.10.2006 року здійснено передачу ПСК "САМ" незавершеного будівництва частини торгового комплексу в с. Старуня по вул. Лукача, 1, загальною площею 1461 кв.м., в тому числі підвальні приміщення - 521 кв.м., інші надземні приміщення - 939 кв.м. на I та II поверхах вартістю 178013,00 грн.

Згідно з п.4.2 статуту ПСК "САМ" розмір статутного фонду (капіталу) підприємства формується за рахунок майна та грошових внесків засновників: Богородчанське районне споживче товариство - 178013,00 грн. (20% ) та СТ «Вулкан» - 712052,00 грн. (80%); розміри часток засновників фіксуються у засновницькому договорі підприємства; внески до статутного фонду засновники вносять грошима або за рішенням зборів засновників іншим майном, яке передається до статутного фонду за актом приймання-передачі.

Актом перевірки від 18.02.09 №88/23/01753167 Державної податкової інспекції в Богородчанському районі, який був предметом дослідження в адміністративній справі №2а-1725/09/0907, підтверджується факт передачі Богородчанським районним споживчим товариством до статутного капіталу підприємства споживчої кооперації "САМ" незавершеного будівництвом об"єкта по вул.Лукача в с.Старуня, вартістю 178013,00 грн.

Крім того, з постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.09 справі №2а-1725/09/0907, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.12, та копії адміністративного позову вбачається, що Богородчанське районне споживче товариство, звертаючись до суду з адміністративним позовом, зазначало про передачу до статутного капіталу підприємства споживчої кооперації "САМ" будівельних матеріалів, що складають незавершений будівництвом об"єкт по вул.Лукача в с.Старуня.

Вищезазначені постанову та ухвалу скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 28.09.15, однак Вищий адміністративний суд України у постанові від 28.09.15 встановив, що обставини у справі встановлені правильно, договірною ціною операції передачі позивачем до статутного фонду ПСК САМ в обмін на корпоративні права частини незавершеного будівництва торгового комплексу слід вважати визначену сторонами вартість статутного внеску в сумі 178013 грн.

Постановою правління Богородчанського районного споживчого товариства від 01.04.11 №31 прийнято рішення про вихід Богородчанського районного споживчого товариства із числа засновників ПСК "САМ" у зв"язку з тим, що СТ "Вулкан" не внесено свою частку до статутного капіталу ПСК "САМ" .

Як вбачається з позовної заяви, позивачем здійснювалася добудова спірного об"єкта.

Так, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.12 у справі №5010/93/2012-26/4, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.12, встановлено, що ПСК "САМ" здійснило покращення та добудову незавершеного будівництва в с.Старуня; дані роботи проводились за погодженням з Богородчанським РСТ, що підтверджується наявним на документах підписом голови правління та печаткою Богородчанського РСТ.

20.07.17 державним реєстратором ОСОБА_3 Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" проведено реєстрацію права власності на об"єкт незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня Богородчанського району по вул.Лукача 1б, номер запису 21489192, за Богородчанським районним споживчим товариством, на підставі технічного паспорту б/н від 17.07.17, витягу з ДРРП про реєстрацію іншого речового права, серії номер 30938020, виданого 13.12.14, договору оренди земельної ділянки від 27.11.14, рішень органу місцевого самоврядування "Про дозвіл на будівництво" від 14.03.85 та "Про присвоєння поштової адреси" від 10.02.15.

Постановою правління Богородчанського РСТ від 21.07.17 передано підприємству споживчої кооперації "Стар Плай" як внесок до статутного капіталу, незавершене будівництво, торговий комплекс готовністю 93%, об"єкт житлової нерухомості, балансовою(залишковою) вартістю 800400,00грн., що знаходиться в с.Старуня Богородчанського району по вул.Лукача, 1б.

Актом приймання-передачі торгового комплексу від 25.07.17 підтверджується факт передачі в статутний капітал підприємства споживчої кооперації "Стар Плай" вищезазначеного торгового комплексу.

31.07.17 державним реєстратором ОСОБА_1 Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" проведено реєстрацію права власності на об"єкт незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня Богородчанського району по вул.Лукача 1б, номер запису 21489192, за підприємством споживчої кооперації "Стар Плай", на підставі постанови правління Богородчанського РСТ від 21.07.17, протоколу загальних зборів засновників ПСК "Стар Плай" від 24.07.17, акту приймання-передачі торгового комплексу від 25.07.17.

Водночас, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.17 у справі №909/935/15, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29.03.18, рішення Господарського Івано-Франківської області від 23.05.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в позові Богородчанського районного споживчого товариства до Старунської сільської ради про визнання права власності на торговий комплекс площею 1297,6 м2, розташований в с.Старуня Івано-Франківської області.

Вважаючи свої майнові права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору суд дійшов наступних висновків ( в порядку черговості позовних вимог).

Відповідно до ст.111 Господарського кодексу України споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні. Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту. Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки, інші форми об'єднання, передбачені законом, єдину спілку споживчих товариств України та мають право вільного виходу з них. Власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об'єднань). Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, підприємство споживчої кооперації "САМ" утворено Богородчанським районним споживчим товариством та споживчим товариством "Вулкан". Державну реєстрацію ПСК "САМ" проведно 05.10.2006, відтак з цього часу ПСК "САМ" набуло статусу юридичної особи - суб'єкта господарювання - підприємства споживчої кооперації.

У відповідності до постанови правління Богородчанського РСТ №18 від 11.04.06, за актом приймання-передачі незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня від 26.10.2006 року здійснено передачу ПСК "САМ" незавершеного будівництва частини торгового комплексу в с. Старуня по вул. Лукача, 1, загальною площею 1461 кв.м.

Згідно з п.4.2 статуту ПСК "САМ" розмір статутного фонду (капіталу) підприємства формується за рахунок майна та грошових внесків засновників: Богородчанське районне споживче товариство - 178013,00 грн. (20% ) та СТ «Вулкан» - 712052,00 грн. (80%); розміри часток засновників фіксуються у засновницькому договорі підприємства; внески до статутного фонду засновники вносять грошима або за рішенням зборів засновників іншим майном, яке передається до статутного фонду за актом приймання-передачі.

Актом перевірки від 18.02.09 №88/23/01753167 Державної податкової інспекції в Богородчанському районі підтверджується, що Богородчанським районним споживчим товариством здійснено операції з передачі власних основних фондів, зокрема, незавершеного будівництва торгового комплексу по вул.Лукача в с.Старуня до статутного капіталу підприємства споживчої кооперації "САМ", вартістю 178013,00 грн. Цим же актом підтверджується, що протягом періоду, що перевірявся (з 01.10.05 по 30.09.08), Богородчанським районним споживчим товариством грошові кошти згідно видаткових касових ордерів та банківських документів в статутний фонд ПСК "САМ" не вносилися.

Крім того, з постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.09 у справі №2а-1725/09/0907, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.12, та копії адміністративного позову вбачається, що Богородчанське районне споживче товариство, звертаючись до суду з адміністративним позовом, зазначало про передачу до статутного капіталу підприємства споживчої кооперації "САМ" незавершеного будівництвом об"єкта по вул.Лукача в с.Старуня.

Вищезазначені постанову та ухвалу скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 28.09.15, однак Вищий адміністративний суд України у цій постанові встановив, що обставини у справі встановлені правильно, договірною ціною операції передачі Богородчанським районним споживчим товариством до статутного фонду ПСК САМ в обмін на корпоративні права частини незавершеного будівництва торгового комплексу слід вважати визначену сторонами вартість статутного внеску в сумі 178013 грн.

Приймаючи до уваги наведені обставини, а також той факт, що Богородчанським районним споживчим товариством не подано суду доказів внесення до статутного фонду ПСК "САМ" грошових коштів, судом відхиляються твердження представника Богородчанського районного товариства про внесення грошових коштів до статутного капіталу ПСК "САМ".

Крім того, як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.12 у справі №5010/93/2012-26/4, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.12, встановлено, що ПСК "САМ" здійснило покращення та добудову незавершеного будівництва в с.Старуня. Дані роботи проводились за погодженням з Богородчанським РСТ, що підтверджується наявним на документах підписом голови правління та печаткою Богородчанського РСТ.

За змістом ч.4ст.75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, в силу вищенаведеної правової норми, обставини, встановлені вищезазначеними судовими рішеннями, не потребують доказування. При цьому суд не приймає до уваги твердження представника Богородчанського районного споживчого товариства про те, що ці обставини не мають преюдиціального значення, оскільки це були інші спори, між іншими сторонами та з іншими предметами спору, з огляду на наступне.

Згідно з п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_9 Верховного Суду від у 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17(провадження № 12-144гс18): преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом; преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 910/28079/14 зазначено, що не встановлюють залежності звільнення від доказування обставин справи від підстав і предмета позову у справах, подібності правовідносин тощо.

Суд констатує, що судовими рішеннями у господарських та адміністративних справах встановлено саме обставини передачі Богородчанським районним споживчим товариством до статутного капіталу ПСК "САМ" об"єкта незавершеного будівництва та обставини здійснення ПСК "САМ" добудови зазначеного об"єкта. При цьому, ці обставини судами встановлено стосовно осіб, які беруть участь у даній справі - Богородчанського районного товариства та ПСК "САМ". Обставин, які б суперечили обставинам, встановленим господарським та адміністративним судом у вищенаведених справах, судом у даній справі не встановлено.

Щодо порушення майнових прав та законних інтересів позивача слід зазначити наступне.

Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду(ст.4 ГПК України).

Із приписів вищенаведених правових норм випливає, що позивач, звернувшись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов'язаний довести наявність або відсутність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що пов'язані з його особою.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Судом встановлено, що спірний об"єкт незавершеного будівництва передано Богородчанським районним споживчим товариством до статутного фонду ПСК "САМ", яке, у свою чергу, здійснило добудову зазначеного об"єкта та в силу ст.331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва вважається власником матеріалів, які були використані в процесі цього будівництва, відтак суд погоджується з твердженнями позивача про те, що державна реєстрація права власності за Богородчанським районним споживчим товариством та ПСК "Стар Плай" порушує майнові права та інтереси ПСК "САМ". За таких обставин, судом відхиляються твердження представників відповідачів, присутніх у судовому засіданні, про відсутність порушеного права позивача.

Не приймаються судом до уваги і твердження представників Богородчанського районного споживчого товариства та підприємства споживчої кооперації "Стар Плай" про те, що:

- у позивача не виникло право власності на спірний об"єкт нерухомого майна, - оскільки питання права власності на спірний об'єкт за позивачем не є предметом даного спору;

- статутний капітал ПСК "САМ" не є сформованим, - оскільки ці твердження спростовуються поданим позивачем та здійсненим судом витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- на момент прийняття постанови правління Богородчанського РСТ про створення ПСК "САМ" спільно із СТ "Вулкан", останнє не було зареєстроване як юридична особа, - оскільки судовим рішенням у справі №5010/93/2012-26/4 встановлено, що на момент проведення зборів засновників та прийняття рішення про створення ПСК "САМ" споживче товариство "Вулкан" було зареєстроване як юридична особа, відтак, на законних підставах брало участь у зборах;

- Богородчанське районне споживче товариство вийшло зі складу засновників ПСК "САМ", - оскільки обставини та правомірність виходу Богородчанського районного споживчого товариства зі складу засновників ПСК "САМ" не є предметом даного спору. Водночас, згідно з п.11.5 статуту ПСК"САМ" частка у статутному фонді підприємства виплачується вибулому засновнику грошима. При цьому, суд звертає увагу, що згідно з п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із формуванням та зміною розміру статутного капіталу господарського товариства, судам необхідно керуватися нижченаведеним. Якщо акти приймання-передачі та положення установчих документів товариства не передбачають застережень про те, що внеском учасника до статутного капіталу товариства є майнові права, у тому числі право користування майном, то майновий внесок учасника до статутного (складеного) капіталу є об'єктом права власності товариства.

Щодо державної реєстрації права власності на спірний об"єкт, суд виходить з того, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Положеннями статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3)державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини 1 статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в ОСОБА_2 реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Стаття 18 вказаного Закону встановлює процедуру державної реєстрації прав. Пункти 5 та 6 частини 1 цієї статті унормовують, що державна реєстрація проводиться на підставі рішення про державну реєстрацію прав (пункт 5), після чого власне відкривається розділ в ОСОБА_2 реєстрі прав та/або вносяться до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав (пункт 6).

Отже, запис в ОСОБА_2 реєстрі речових прав на нерухоме майно і є тим підтвердженням факту набуття, зміни чи припинення речових прав. Саме із запису речових прав у реєстрі, тобто власне державної реєстрації, і виникає за загальним правилом відповідне речове право.

За змістом п.3ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягає право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (у разі відсутності у ОСОБА_2 реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);3) документ, що містить опис об'єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об'єкта (ст.27-1 вищезазначеного закону).

Згідно з п.68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 в редакції, чинній на момент державної реєстрації права власності на спірний об"єкт незавершеного будівництва за Богородчанським РСТ, для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в ОСОБА_2 реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; 3) технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва стали технічний паспорт б/н від 17.07.17, витяг з ДРРП про реєстрацію іншого речового права, серії номер 30938020, виданий 13.12.14, договір оренди земельної ділянки від 27.11.14, рішення органу місцевого самоврядування "Про дозвіл на будівництво" від 14.03.85 та "Про присвоєння поштової адреси" від 10.02.15.

Беручи до уваги приписи ст.74 ГПК України та пояснення представників відповідачів, присутніх у судовому засіданні, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача про порушення державним реєстратором ОСОБА_3 вимог чинного законодавства при проведенні державної реєстрації права власності на спірний об"єкт, проте констатує, що державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб'єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права власності за третьою особою - суб'єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи. До того ж навіть у випадку, коли суб'єкт державної реєстрації прав не допустив порушень законодавства при проведенні державної реєстрації права, це не є перешкодою для розгляду спору за позовом, задоволення якого є підставою для скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача (Постанови ОСОБА_9 Верховного Суду від 02.10.18 у справі №911/488/18 та від 04.09.18 у справі №915/127/18).

В контексті наведеного, враховуючи, що судом встановлено факт передачі Богородчанським районним споживчим товариством до статутного фонду ПСК"САМ" спірного об"єкту незавершеного будівництва та факт проведення позивачем будівельних робіт по спірному об"єкту, з огляду на приписи ст.331 Цивільного кодексу України, позовні вимоги підприємства споживчої кооперації "САМ" про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва торгового комплексу готовністю 93% за адресою Івано-Франківська область, Богородчанський район, с.Старуня, вул.Лукача, 1б за Богородчанським районним споживчим товариством обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про визнання недійсною постанови правління Богородчанського районного споживчого товариства від 21.07.17, суд виходить з того, що відповідно до ст. 92, 97, 99 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Таким чином, у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням недійсним рішень керівних органів товариства, відповідачем виступає саме товариство як юридична особа ( у даному випадку - Богородчанське районне споживче товариство).

При цьому суд звертає увагу, що постанови правління споживчого товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), адже зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зазначені акти не є правочинами в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 10.05.18 у справі №909/597/17).

За змістом статті 20 ГПК України суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій .

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів( ст.20 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відтак, суд приходить до висновку, що законодавчо закріпленні поняття незаконний в сукупності із скасуванням , є тотожним визнанню недійсним і достатнім для реалізації такого способу захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Оскільки судом встановлено, що спірний об"єкт незавершеного будівництва відноситься до статутного фонду ПСК "САМ", постанова правління Богородчанського районного споживчого товариства від 21.07.17 порушує права та законні інтереси позивача, відтак підлягає визнанню недійсною.

Щодо позовних вимог позивача про скасування державної реєстрації права власності, то такі вимоги є похідними від основних (про визнання недійсними, незаконним і т.д.) актів юридичної особи, на підставі яких були і вчинені такі реєстраційні дії, і можуть бути предметом розгляду господарським судом ( п.1.6 постанови Пленуму ВГС України № 4 від 25.02.2016 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Як зазначалося вище, якщо для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права, то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача.

З огляду на зазначене, оскільки позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірний об"єкт за Богородчанським районним споживчим товариством судом визнано обґрунтованими, а юридично значуще рішення - постанова правління Богородчанського районного споживчого товариства від 21.07.17 визнана недійсною, враховуючи, що державна реєстрація права власності на об"єкт незавершеного будівництва торгового комплексу в с.Старуня Богородчанського району по вул.Лукача 1б за підприємством споживчої кооперації "Стар Плай" порушує права та інтереси позивача, вимога про скасування державної реєстрації також є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Щодо визнання недійсним акта приймання-передачі від 25.07.17, суд констатує, що зазначений акт не може вважатися підставою виникнення чи зміни цивільних прав та обов'язків, відтак зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5 ГПК України, підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отож, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Судом встановлено факт наявності порушених прав та інтересів позивача та відповідності обраного позивачем способу захисту порушених прав приписам чинного законодавства.

В контексті наведеного, позов підприємства споживчої кооперації "САМ" до Богородчанського районного споживчого товариства, Підприємства споживчої кооперації "Стар Плай" та Державного реєстратора ОСОБА_1 ОСОБА_2 підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання недійсними постанови правління Богородчанського районного споживчого товариства від 21.07.17, акту прийому-передачі торгового комплексу в с.Старуня по вул.Лукача, 1 б, від 25.07.17 та скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво торгового комплексу в с.Старуня Богородчанського району по вул.Лукача, 1 б, за підприємством споживчої кооперації "СТАР ПЛАЙ" індексний номер рішення 36397502 підлягає до задоволення частково.

Щодо судових витрат, слід зазначити наступне.

Позивач в якості судових витрат у позовних заявах вх.№10151/18 та №8114/18 зазначив їх орієнтовний розрахунок: 5286,00грн. судового збору та 6000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивач не зробив відповідної заяви та не подав суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд їх не враховує при визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу.

Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.129 ГПК України покласти на позивача, Богородчанське районне споживче товариство та Підприємство споживчої кооперації "Стар Плай" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 124, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.15, 16, 331 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, Законом України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст.2, 4, 5, 20, 73, 74, 75, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов підприємства споживчої кооперації "САМ" до Богородчанського районного споживчого товариства та Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (державний реєстратор ОСОБА_3) про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва торгового комплексу готовністю 93% за адресою Івано-Франківська область, Богородчанський район, с.Старуня, вул.Лукача, 1б за Богородчанським районним споживчим товариством, номер запису 21489192, індексний номер рішення 36239832 від 20.07.2017.

Скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва торгового комплексу готовністю 93% за адресою Івано-Франківська область, Богородчанський район, с.Старуня, вул.Лукача, 1б за Богородчанським районним споживчим товариством, номер запису 21489192, індексний номер рішення 36239832 від 20.07.2017.

Стягнути з Богородчанського районного споживчого товариства (вул. Лесі Українки, 6, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701, код 01753167) на користь підприємства споживчої кооперації "САМ" (вул.Черемшини, 35, с.Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77763, код 34572936) 1762, 00(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Частково задовольнити позов Підприємства споживчої кооперації "САМ" до Богородчанського районного споживчого товариства, Підприємства споживчої кооперації "Стар Плай" та Державного реєстратора ОСОБА_1 ОСОБА_2 підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання недійсними постанови правління Богородчанського районного споживчого товариства від 21.07.17, акту прийому-передачі торгового комплексу в с.Старуня по вул.Лукача, 1 б, від 25.07.17 та скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво торгового комплексу в с.Старуня Богородчанського району по вул.Лукача, 1 б, за підприємством споживчої кооперації "СТАР ПЛАЙ" індексний номер рішення 36397502.

Визнати недійсною постанову правління Богородчанського районного споживчого товариства від 21.07.17.

Скасувати державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво торгового комплексу в с.Старуня Богородчанського району по вул.Лукача, 1 б, за підприємством споживчої кооперації "СТАР ПЛАЙ" індексний номер рішення 36397502.

Стягнути з Богородчанського районного споживчого товариства (вул. Лесі Українки, 6, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701, код 01753167) на користь підприємства споживчої кооперації "САМ" (вул.Черемшини, 35, с.Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77763, код 34572936) 1762,00(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Стар Плай" (вул.Лукача, 1Б,с.Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77763, код 41413228) на користь підприємства споживчої кооперації "САМ" (вул.Черемшини, 35, с.Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77763, код 34572936) 1762,00(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 26.12.2018

Суддя Матуляк П. Я.