Рішення

від 27.12.2018 по справі 904/3757/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 27.12.2018Справа №  904/3757/18 Господарський суд міста Києва в складі:     головуючого судді                                                                                                                                                                              Привалова А.І.                         розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 904/3757/18                                         за позовом      публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк"   до   товариства з обмеженою відповідальністю "Латрен"   про  стягнення 34 885,57 грн. Без виклику учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТРЕН" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 34 885,57 грн. за Договором банківського рахунку №43/15 від 30.07.2015р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині своєчасного та повного розрахунку за Договором банківського рахунку №43/15 від 30.07.2015р. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2018р. відкрито провадження у справі № 904/3757/18 та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу справу № 904/3757/18 за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Латрен" про стягнення 34   885,57 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва. Супровідним листом від 23.10.2018р. за № 904/3757/18/39593/18 Господарським судом Дніпропетровської області справу № 904/3757/18 направлено до Господарського суду міста Києва разом з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018р. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №904/3757/18 передано на розгляд судді Привалову А.І. Дослідивши матеріали справи № 904/3757/18, Господарським судом міста Києва було встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Господарського суду міста Києва від  05.11.2018р. у справі № 904/3757/18 позовну заяву публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Латрен" про стягнення 34   885,57 грн. залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали. 20.11.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва від публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2018р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018р.  прийнято справу №904/3757/18 до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Зобов'язано відповідача  протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку  ст. 165 Господарського процесуального кодексу України  з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому,  та докази направлення цих документів позивачу. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача. Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1  статті 9 Господарського процесуального кодексу України.  ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2  статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній     формі не пізніше     наступного     дня     після     їх виготовлення     і     підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2  ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень",  для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1  ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до ч. 4  ст. 13 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Станом на 27.12.2018р. від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву. Згідно з ч. 2  ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1  статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2  статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 30.07.2015р. між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Латрен" (далі - Клієнт) укладено Договір банківського рахунку №43/15 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого Банк зобов'язався надавати Клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього Клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а Клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає Банку право користування тимчасово вільними коштами Клієнта на власний розсуд. Відповідно до п. 2.1 договору, Банк протягом трьох банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов'язався відкрити Клієнту поточний(і) рахунок(нки): №26005300492580 в гривні України (далі - рахунок) та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування (далі - Послуги) відповідно до умов цього договору, законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку України. Вартість послуг Банку визначена в тарифах у вигляді суми тарифу-вартості послуги (п. 3.1 договору). У п. 3.2. договору сторони погодили, що при настанні термінів оплати вартості наданих Банком Послуг з розрахунково-касового обслуговування Клієнт доручає Банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому Тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих Банком Послуг з рахунку(ів). Клієнта, а також інших поточних рахунків Клієнта, відкритих в АТ "Ощадбанк” або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього договору. При цьому, з метою здійснення Банком права договірного списання, передбаченого у першому абзаці цього пункту договору, й разі відсутності або недостатності на Рахунках Клієнта в національній валюті коштів у сумі, необхідній для повної оплати Послуг, Клієнт надає Банку право договірного списання коштів з його рахунків в іноземній валюті та доручає Банку здійснити продаж іноземної валюти, у розмірі, еквівалентному сумі, що необхідна для повної оплати Послуг. Сума іноземної валюти, зазначена вище, розраховується та її продаж здійснюється по курсу продажу іноземної валюти Банку для клієнтів-юридичних осіб на день здійснення її продажу. Сплата Клієнтом коштів. за надані Банком Послуги здійснюється одночасно з проведенням опера авансом або не пізніше визначеного числа місяця наступного за звітним відповідно до додатку 1 до цього договору. Згідно з пп. 4.3.10 договору, Клієнт зобов'язується сплачувати вартість послуг Банку згідно з Тарифами в порядку, визначеному розділом 3 цього договору. У п. 4.3.11. договору зазначено, що Клієнт зобов'язується своєчасно поповнювати рахунок(ки) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку(ах), з метою належного виконання своїх обов'язків за цим договором щодо сплати на користь Банку вартості наданих ним Послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати Послуг, а також в інших випадках, визначених цим договором, для реалізації Банком права договірного списання коштів з Рахунку(ів). Відповідно до 6.4. договору, за несвоєчасне поповнення рахунку відповідно до умов п.4.3.11. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані Банком послуги, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0.2 відсотка від належної до сплати суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору (п. 9.1 договору). Додатком №1 до договору банківського рахунку №43/15 від 30.07.2015р. визначені тарифи за послуги ТВБВ 1-А типу №10003/0643 АТ "Ощадбанк" (тарифний пакет "Зручна готівка"). Щомісячне обслуговування Тарифного пакету складає 399,00 грн. зі строком оплати не пізніше 5 числа наступного місяця (п. 2.1.2.1. додатку №1). На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги щодо розрахунково-касового обслуговування банківського рахунку. Позивач звернувся до відповідача з претензією №103.20-12/1-165/15299/2018-03 від 15.02.2018р. про сплату заборгованості за договором банківського рахунку, яка станом на 22.1.2018р. становила 11  206,70 грн. Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов договору щодо оплати послуг розрахунково-касового обслуговування банківського рахунку за період з 06.08.2015р.  по 06.07.2018р., у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 13 600,70 грн., за прострочення якої нараховано 14  125,41 грн. пені, 6  578,96 грн. інфляційних втрат, 580,50 грн. 3% річних. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з частиною 1  статті 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до  статті 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до  ст. 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Частинами 1, 3, 5  ст. 626 Цивільного кодексу України  встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Згідно зі ст.ст.  6,  627 Цивільного кодексу України  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Стаття 628 Цивільного кодексу України    встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Згідно зі  ст. 527 Цивільного кодексу України  боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Статтею 629 Цивільного кодексу України  встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Частиною 1  статті 78 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Судом встановлено, що на виконання договору банківського рахунку №43/15 від 30.07.2015р. позивач надав відповідачу послуги щодо розрахунково-касового обслуговування банківського рахунку. Викладене не спростоване відповідачем належними та допустимими доказами. Згідно ч. 4 ст. 1068 клієнт Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором. Статтею 253 Цивільного кодексу України  визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до  ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Враховуючи умови договору банківського рахунку №43/15 від 30.07.2015р., строк оплати послуг розрахунково-касового обслуговування банківського рахунку за період з 06.08.2015р.  по 06.07.2018р. є таким, що настав. Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч умов договору своє зобов'язання зі своєчасної оплати послуг розрахунково-касового обслуговування банківського рахунку в повному обсязі не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 13  600,70 грн. Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом. Враховуючи те, що строк оплати послуг розрахунково-касового обслуговування банківського рахунку за договором настав, а доказів їх оплати в повному обсязі відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості в розмірі 13  600,70 грн. Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно зі   ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання. Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України ,   неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті    4-7    і статті    43 Господарського процесуального кодексу України    господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Враховуючи викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, пені та 3% річних, суд визнав його обґрунтованим, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення 14  125,41 грн. пені, 6  578,96 грн. інфляційних втрат та 580,50 грн. 3% річних  підлягають задоволенню. Згідно статей  73,  74,  77,  79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею    86    Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором банківського рахунку №43/15 від 30.07.2015р. належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню частково. Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1.    Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Латрен" (01014, м. Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 39663247) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г; ідентифікаційний код 09305480) заборгованість в сумі 13 600 грн. 70 коп., пеню – 14 125 грн. 41 коп., 3% річних – 580 грн. 50 коп.  , інфляційні втрати  – 6 578 грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд. Повний текст рішення складено та підписано: 27.12.2018р. Суддя                                                                                                            А.І. Привалов