Рішення

від 05.12.2018 по справі 910/9262/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2018 р.Справа № 910/9262/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича

фірма "РОТОРМАШ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарна компанія

"СИМВОЛ"

про стягнення 97 324,07 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарна компанія "СИМВОЛ" (надалі - відповідач) про стягнення 97 324,07 грн., з яких 60 217,08 грн. заборгованості, 33 196,99 грн. пені та 3 910,00 грн. 30% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 320 від 05.10.2017 р. щодо поставки товару.

17.07.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" залишено без руху, зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.

25.07.2018 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.07.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив, в якому, зокрема, останній просить суд розглядати справу в порядку загального провадження.

У період з 25.09.2018 р. по 01.10.2018 р. суддя Зеленіна Н.І. перебувала на лікарняному.

Ухвалою від 02.10.2018 р. ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.10.2018 р.

12.10.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 17.10.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2018 р.

18.10.2018 р. від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

29.10.2018 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.11.2018 р. суд розглянув клопотання відповідача від 18.10.2018 р. про витребування доказів.

Частинами 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Частинами 3, 4 ст. ГПК України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Клопотання про витребування доказів від ТОВ "Нова Пошта" відповідач обґрунтовує необхідністю з'ясування місцезнаходження товару та причин відмови позивача від тримання товару.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про недоцільність його задоволення з огляду на предмет і підстави позову та заперечень, відсутність необхідності з'ясування місцезнаходження товару та причин відмови від його отримання. Також, суд звертає увагу відповідача на те, що зазначене клопотання подано з пропущенням встановленого ст. 80 ГПК України строку.

Враховуючи вищевикладене, протокольною ухвалою від 14.11.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 18.10.2018 р. про витребування доказів, судове засідання відкладено на 28.11.2018 р.

У судовому засіданні 28.11.2018 р. представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 28.11.2018 р. оголошувалась перерва до 05.12.2018 р.

У судовому засіданні 05.12.2018 р. представник позивача подав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справ, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 05.12.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.10.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ливарна компанія "СИМВОЛ" (Виконавець) укладено Договір № 320 від І5.10.2017 р. (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався виготовити і поставити, а Замовник оплатити і прийняти продукцію по номенклатурі, кількості та цінам, вказаним у Специфікаціях до даного Договору, які являються його невід'ємною частиною (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору, загальна сума Договору складається з усіх сум специфікацій до даного Договору. Ціни за одиницю продукції вказані у специфікаціях.

Відповідно до п. 3.2. Договору Замовник здійснює оплату вартості поставленої продукції по Договору, якщо інше не передбачено умовами специфікацій, у наступному порядку:

- попередня оплата в сумі 50% від вартості протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунка і підписання специфікації;

- залишок суми 50% перераховується на розрахунковий рахунок Виконавця після приймання продукції по якості і підписання Акта приймання продукції, але не пізніше 15 робочих днів з моменту поставки продукції на склад Замовника.

Умовами п. 4.2. Договору сторони погодили, що поставка продукції здійснюється у строки та на умовах, вказаних у відповідній специфікації до даного Договору.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

05.10.2017 р. сторони підписали специфікацію №1 до Договору, якою погодили поставку товару на загальну суму 136 708,88 грн.

Відповідно до умов специфікації №1 від 05.10.2017 р., умови оплати:

- попередня оплата 50% від суми специфікації відповідно до виставленого Виконавцем рахунка;

- оплата в розмірі 30% по факту письмового повідомлення Виконавцем про готовність кожної партії продукції до відвантаження;

- залишок 20% від суми специфікації по факту поставки продукції на склад Замовника протягом 7 банківських днів.

Строки поставки: до 30 календарних днів з моменту здійснення передоплати в розмірі 50% від суми специфікації відповідно до виставленого Виконавцем рахунка.

Умови поставки: самовивіз зі складу Виконавця.

10.10.2017 р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №90 на оплату товару за специфікацією №1.

12.10.2018 р. позивач платіжним дорученням №358 сплатив на рахунок відповідача передоплату в сумі 68 354,44 грн.

Відповідач поставив позивачу товар, визначений у специфікації №1, за видатковими накладними №0133 від 27.11.2017 р. на суму 6 285,40 грн., №0135 від 11.12.2017 р. на суму 5 403,20 грн., №0137 від 13.12.2018 р. на суму 2 899,16 грн., №0139 від 15.12.2017 р. на суму 4 162,40 грн., №0143 від 29.12.2017 р. на суму 12 487,20 грн., всього на суму 31 237,36 грн.

Також, 08.11.2017 р. сторони підписали специфікацію №2 до Договору, якою погодили поставку товару на загальну суму 55 440,00 грн.

Відповідно до умов специфікації №2 від 08.11.2017 р., умови оплати:

- попередня оплата 50% від суми специфікації відповідно до виставленого Виконавцем рахунка;

- оплата в розмірі 30% по факту письмового повідомлення Виконавцем про готовність кожної партії продукції до відвантаження;

- залишок 20% від суми специфікації по факту поставки продукції на склад Замовника протягом 7 банківських днів.

Строки поставки: до 30 календарних днів з моменту здійснення передоплати в розмірі 50% від суми специфікації відповідно до виставленого Виконавцем рахунка.

Умови поставки: самовивіз зі складу Виконавця.

01.11.2017 р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №94 на оплату товару на суму 55 440,00 грн. (що співпадає зі специфікацією №2).

08.11.2018 р. позивач платіжним дорученням №49 сплатив на рахунок відповідача передоплату в сумі 27 720,00 грн.

Відповідач поставив позивачу товар, визначений у специфікації №2, за видатковою накладною №0000001 від 19.01.2018 р. на суму 4 620,00 грн.

Вказані обставини визнаються як позивачем, так і відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2018 р. позивач направив відповідачу за вих. №91 повідомлення про розірвання Договору №320 від 05.10.2018 р., у зв'язку з порушенням строку поставки товару, у якому також вимагав повернути попередню оплату за товар у розмірі 84 927,08 грн., на рахунок позивача протягом 5 банківських днів з моменту отримання цього повідомлення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач поставку продукції за Договором у повному обсязі не здійснив, суму попередньої оплати не повернув.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 60 217,08 грн., а також 33 196,09 грн. пені та 3 910,00 грн. 30% річних, нарахованих у зв'язку з простроченням термінів поставки продукції за Договором.

Судом встановлено, що належними і допустимими доказами підтверджується сплата позивачем попередньої оплати за специфікаціями №1 та №2 на загальну суму 96 074,44 грн.

Поставка відповідачем продукції за Договором підтверджується на загальну суму 35 857,36 грн.

Таким чином, вартість оплаченого позивачем, але не поставленого відповідачем товару складає 60 217,08 грн.

За таких обставин, суд погоджується з доводами і твердженнями позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача 60 217,08 грн. заборгованості, що становить вартість оплаченого та не поставленого товару за Договором.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що він 15.02.2018 р. поставив позивачу залишок погодженої у специфікації №1 продукції на загальну суму 105 471,52 грн.; та залишок погодженої у специфікації №2 продукції на загальну суму 50 820,00 грн.

Таким чином, відповідач зазначає, що ним було у повному обсязі виконано умови Договору та поставлено продукцію за специфікаціями №№1, 2 у повному обсязі.

Відповідач вказує, що остаточна поставка товарів за специфікаціями № 1 та № 2 відбулась за допомогою поштової служби "Нова пошта", в підтвердження чого надає інформацію з сайту про просування товару 612 кілограм та 40,16 кілограм двома відправленнями з номерами накладних "59 9980 5895 7370" та "59 9980 5895 7362". З інформації ТОВ "Нова пошта" вбачається, що отримувач (позивач) відмовився від отримання товару за вказаними накладними; і у зв'язку з невитребуваністю вантажу ТОВ "Нова пошта" розпорядилась ним на власний розсуд.

Проте, суд відхиляє такі заперечення відповідача з наступних підстав.

Як вбачається з листа ТОВ "Нова пошта" №1349вих-18 від 23.10.2018 р., згідно з експрес-накладною №59998058957362 від 15.02.2018 р., ТОВ "Ливарний завод "Символ" в особі ОСОБА_1, з відділення №2 в м. Вінниця, вул. Липовецька, 6-А (ТЦ Віват) відправило вантаж ТОВ "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" в особі ОСОБА_2, в АДРЕСА_1. Відправник вантажу передав представнику ТОВ "Нова Пошта" вантаж кількістю 2 місця, об'ємною вагою 40,16 кг, оголошеною вартістю 45000 грн., з описом відправлення "Інше: запчастини". Вказане відправлення мало тип основної послуги: "Відділення-Адреса".

Згідно з експрес-накладною №59998058957370 від 15.02.2018 р., ТОВ "Ливарний завод "Символ" в особі ОСОБА_1, з відділення №2 в м. Вінниця, вул. Липовецька, 6-А (ТЦ Віват) відправило вантаж ТОВ "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" в особі ОСОБА_2, в АДРЕСА_1. Відправник вантажу передав представнику ТОВ "Нова Пошта" вантаж кількістю 1 місце, об'ємною вагою 612 кг, оголошеною вартістю 100 грн., з описом відправлення "Палети". Вказане відправлення мало тип основної послуги: "Відділення-Адреса".

При цьому, суд зазначає, що умовами Специфікацій №№1, 2 не передбачено поставку запчастин та палетів, оголошена вартість відправлень не співпадає з вартістю товару, який, за твердженням відповідача, був відправлений через ТОВ "Нова пошта" 15.02.2018 р.

Таким чином, жодними належними і допустимими доказами не підтверджується відправлення відповідачем товару, обумовленого у Специфікаціях №№1, 2, через ТОВ "Нова пошта" за вказаними вище накладними.

Більш того, суд звертає увагу відповідача на те, що у специфікаціях №№1, 2 передбачено умови поставки товару "самовивіз зі складу Виконавця (відповідача). Таким чином, відправлення товару через ТОВ "Нова пошта" у будь-якому випадку не може вважатись належним виконанням умов Договору.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 33 196,09 грн. пені та 3 910,00 грн. 30% річних, нарахованих у зв'язку з простроченням термінів поставки продукції за Договором, суд встановив наступне.

Пунктами 6.1., 6.4. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки продукції Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно поставленої продукції, за кожен день прострочення. За порушення Виконавцем строків повернення грошових коштів за оплачену, але не поставлену продукцію у погоджені даним Договором строки поставки, замовник має право нараховувати законні проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних на суму зобов'язань Виконавця з повернення грошових коштів за непоставлену продукцію за увесь час користування даними коштами.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, специфікаціями №№1, 2 сторони погодили умови поставки шляхом самовивозу зі складу Виконавця (відповідача).

У матеріалах справи також міститься Протокол від 20.12.2017 р. спільної наради сторін згідно Договору №320 від 05.10.2017 р. (а.с.86), яка проводилась за участю представників позивача та відповідача.

З вказаного Протоколу вбачається, що станом на 20.12.2017 р. відповідачем не поставлено продукцію за Договором у повному обсязі. Відповідач зобов'язався у період з 21.12.2017 р. по 23.12.2017 р. та з 25.12.2017 р. по 26.12.2017 р. виготовити зазначену продукцію.

Пунктом 4 зазначеного Протоколу передбачено, що 27.12.2018 р. позивач направляє автомобіль для отримання готової продукції. Продукція упакована на палети та закріплена стрейч-плівкою.

Тобто, Протоколом від 20.12.2017 р. спільної наради сторін згідно Договору №320 від 05.10.2017 р. сторони фактично погодили і встановили строк поставки товару - 27.12.2017 р., та її умови - самовивіз позивачем.

Проте, у матеріалах справи не міститься будь-яких доказів того, що 27.12.2017 р. позивач направив автомобіль для отримання готової продукції. Так само, у матеріалах справи відсутні докази прибуття позивача до відповідача для отримання товару після 27.12.2017 р. до дати односторонньої відмови позивача від Договору.

Вказане унеможливлює встановлення прострочення відповідача та стягнення пені та 30% річних за несвоєчасну поставку товару та порушення строків повернення передоплати за непоставлений товар у заявлений позивачем в розрахунку період.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач доводи і вимоги позивача у встановленому законом порядку не спростував, доказів погашення заборгованості перед позивачем не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 217,08 грн. заборгованості (попередньої оплати) за Договором є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. У задоволенні вимог про стягнення пені та 30% річних суд відмовляє з підстав їх недоведеності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарна компанія "СИМВОЛ" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 11Б; код ЄДРПОУ 37287431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" (61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, 171; код ЄДРПОУ 37385017) 60 217 (шістдесят тисяч двісті сімнадцять) грн. 08 коп. заборгованості та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.12.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна