Рішення

від 18.12.2018 по справі 910/10548/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2018Справа № 910/10548/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДЖІ КЕЙТЕРИНГ"

про стягнення 226 936,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Черноусов О.А.

від відповідача: Петенко А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІТ ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДЖІ КЕЙТЕРИНГ" про стягнення 226 936,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за договором № 3001СД поставки продуктів харчування та товарів побутового призначення від 30.01.2018, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 226 936,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 (суддя Балац С.В.) після усунення недоліків позовної заяви, прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10548/18 та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.08.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 у справі № 910/10548/18 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

13.09.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження. У відзиві на позов, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів отримання від відповідача замовлень на поставку товару, а видаткові накладні, надані позивачем в підтвердження заявлених вимог, оформлені неналежним чином. Також, відповідач зазначає, що підписи осіб, які отримали товар, не відповідають підписам, які зазначені в довіреностях на отримання ТМЦ. У зв'язку із наведеним, відповідач вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДЖІ КЕЙТЕРИНГ" про розгляд справи в порядку (за правилами) загального позовного провадження залишено без розгляду.

28.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку подачі заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/1841 від 19.10.2018, у зв'язку із лікарняним судді Балац С.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/10548/18.

В результаті повторного автоматизованого розподілу справи № 910/10548/18, зазначена справа була передана на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 910/10548/18 до свого провадження, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДЖІ КЕЙТЕРИНГ" про поновлення процесуального строку та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розгляд справи № 910/10548/18 постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 910/10548/18 призначено на 20.11.2018.

В судовому засіданні 20.11.2018 оголошено перерву до 29.11.2018.

26.11.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.11.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 29.11.2018, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на те, що відповідачем жодних доказів в підтвердження неможливості бути присутнім в судовому засіданні не надано.

В судовому засіданні 29.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2018, про що постановлено ухвалу, яку занесена до протоколу судового засідання.

07.12.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 18.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТ ТРЕЙД" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ ДЖІ КЕЙТЕРИНГ" (покупець, відповідач), укладений договір №3001СД поставки продуктів харчування та товарів побутового призначення, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався систематично поставляти та передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, право власності на товар переходить з моменту підписання представником покупця видаткової накладної та/або товарно - транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно із п. 2.1. договору, постачальник зобов'язується прийняти від покупця замовлення на поставку товару та здійснити поставку на умовах DAP (склад Покупця) за адресою:м. Київ, вул. Народного Ополчення 5; с. Велика Димерка, вул. Фрометівська, 2; с. Щасливе, вул. Харківське Шосе, 5; м. Нікополь, вул. Трубников, 56; м. Немирів, вул. Українська, 14, своїми засобами та за свій рахунок (у відповідності до Міжнародних правил "Інкотермс" в редакції 2010 року).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що постачальник поставляє товар партіями згідно замовлень покупця в асортименті та за цінами, за узгодженням сторін. Замовлення покупця повинне містити асортимент та кількість товару та надсилатись попередньо не менш ніж за одну добу до поставки товару у формі, що позволяє зафіксувати замовлення (факт або e-mail). Постачальник гарантує виконання прийнятого замовлення.

У відповідності до п. 5.1. договору, передача товару покупцеві або представнику покупця (особі, уповноваженій покупцем приймати товар за цим договором) здійснюється на підставі отриманої від покупця довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей встановленого зразку; або на підставі укладеного сторонами додатку до цього договору із зазначенням в ньому даних про особу.

На виконання умов договору, відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 30.01.2018, що є додатками до договору, із зазначенням посади і прізвища осіб, уповноважених на отримання товару від позивача та зразком відтиску печатки позивача.

За змістом пункту 5.3. договору, факт приймання товару покупцем засвідчується підписанням накладної (их) на поставлений товар з моменту підписання покупцем відповідної накладної.

В пункті 4.2. договору сторони погодили, що покупець оплачує 100% вартості товару безготівковим розрахунком протягом 10 календарних днів з моменту оформлення приймання товару згідно п. 2.1.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір у письмовому вигляді за 14 календарних днів до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгований на кожен календарний рік. У будь-якому випадку даний договір діє до остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань у відповідності до умов договору (п. 7.1., п. 7.2. договору).

На виконання умов договору, позивач за період червень - липень 2018 року поставив відповідачу товар на загальну суму 252192,39 грн. згідно із видатковими накладними №5975 від 26.06.2018 на суму 39964,00 грн., № 5976 від 26.06.2018 на суму 44820,75 грн., №6044 від 27.06.2018 на суму 10886,48 грн., № 6165 від 02.07.2018 на суму 69370,32 грн., № 6267 від 04.07.2018 на суму 20759,75 грн., № 6332 від 05.07.2018 на суму 17518,15 грн., № 6542 від 10.07.2018 на суму 9941,97 грн., № 6625 від 12.07.2018 на суму 19653,18 грн., № 6787 від 17.07.2018 на суму 19277,79 грн.

Відповідач частково сплатив вартість поставленого позивачем товару на суму 25256,39 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 226936,00 грн.

Оскільки відповідачем порушено грошове зобов'язання за договором № 3001СД поставки продуктів харчування та товарів побутового призначення від 30.01.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в сумі 226 936,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач у період з червня по липень 2018 року згідно із видатковими накладними №5975 від 26.06.2018, № 5976 від 26.06.2018, №6044 від 27.06.2018, № 6165 від 02.07.2018, № 6267 від 04.07.2018, № 6332 від 05.07.2018, № 6542 від 10.07.2018, № 6625 від 12.07.2018, № 6787 від 17.07.2018 поставив відповідачу товар на суму 252192,39 грн.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 4.2. договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем протягом 10 календарних днів з моменту оформлення приймання товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач частково сплатив вартість поставленого позивачем товару на суму 25256,39 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 226936,00 грн.

В той же час, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів отримання від відповідача замовлень на поставку товару, неналежне оформлення видаткових накладних, відсутність товарно-транспортних накладних та невідповідність підписів осіб, які отримали товар, підписам, які зазначені в довіреностях на отримання ТМЦ.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із п. 2.1, п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п. 2.4, 2.5 Положення).

Умовами договору №3001СД поставки продуктів харчування та товарів побутового призначення від 30.01.2018, передбачено, що факт приймання товару покупцем засвідчується підписанням накладних на поставлений товар.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, доказом отримання відповідачем у постачальника товару є саме видаткова накладна.

Як встановлено судом, видаткові накладні №5975 від 26.06.2018, № 5976 від 26.06.2018, №6044 від 27.06.2018, № 6165 від 02.07.2018, № 6267 від 04.07.2018, № 6332 від 05.07.2018, № 6542 від 10.07.2018, № 6625 від 12.07.2018, № 6787 від 17.07.2018 містять перелік товару, його вартість, посилання на договір, найменування юридичних осіб, підписи осіб, які передають та отримують товар, а також скріплена печатками підприємств, а отже є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

При цьому, у відповідності до п. 2.4. Положення, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Зазначені вище видаткові накладні містять дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, а наявні у накладних підписи дозволять ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Твердження відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних суд вважає необґрунтованими, оскільки, товарно-транспортна накладна, згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Отже, наявність товарно-транспортних накладних у відповідності до чинного законодавства встановлюється для осіб, котрі користуються послугами організацій певних організацій з перевезення товару. Умовами договору не передбачено обов'язкової наявності товарно-транспортних накладних, а факт прийняття товару підтверджується видатковою накладною.

Посилання відповідача на невідповідність підписів осіб, які отримали товар, підписам, які зазначені в довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, не спростовують факту поставки позивачем відповідачу товару згідно первинних документів, оскільки, згідно із наявних у матеріалах справи видаткових накладних, за травень 2018 року, які були оплачені відповідачем вбачається, що в процесі господарської діяльності сторін, прийняття товару здійснювалось уповноваженими особами відповідача без зазначення їх прізвища та посади, а на видаткових накладних зазначені підписи та печатки підприємства, ідентичні тим, що містяться на накладних за спірний період.

З приводу доводів відповідача про відсутність доказів отримання від відповідача замовлень на поставку товару, то суд зазначає, наступне.

Так, пунктом 2.2. договору встановлено порядок отримання позивачем замовлень на поставку товару від відповідача шляхом передачі відомостей шляхом електронної пошти або передачі повідомлень по факсу.

За змістом положень договору, відповідний перелік не є вичерпним, а тому сторони не були позбавлені можливості здійснювати замовлення у інших спосіб. Зокрема, як зазначено позивачем, замовлення на поставку товару здійснювались відповідачем засобами мобільного зв'язку. При цьому, умовами договору не передбачено обов'язку позивача надавати підтвердження отримання від відповідача замовлень на поставку товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, обставини на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 226936,00 грн.

Відповідачем належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Разом з тим, заперечення відповідача ґрунтуються виключно на неналежному оформленні первинної документації, обставин щодо не отримання від позивача товару за спірними видатковими накладними відповідач не зазначає та доказів в підтвердження таких обставин не надає.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДЖІ КЕЙТЕРИНГ" про стягнення 226 936,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДЖІ КЕЙТЕРИНГ" (04060, м. Київ, вулиця ОЛЬЖИЧА, будинок 27/22, ідентифікаційний код 19130350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ ТРЕЙД" (02660, м. Київ, вулиця СНОВСЬКА, будинок 20, ідентифікаційний код 36972008) заборгованість у розмірі 226936,00 грн. та судовий збір у розмірі 3404,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.12.2018 .

Суддя О.В. Гулевець