Рішення

від 13.12.2018 по справі 910/8717/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018Справа № 910/8717/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро"

до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАККОМ

про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Гуриненко О.М.;

від відповідача: Савченко А.В.;

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства "Київстар" щодо ненадання в користування телефонних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та визнати право на користування телефонними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3;

- припинити обслуговувати телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3;

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Київстар" надати в користування телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем права позивача на користування абонентськими телефонними номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" строк протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме доплатити судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн. та надати суду докази сплати - оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.

16.07.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" надійшла заява про усунення недолків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.08.2018.

20.08.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено право користування абонентськими номерами, наявність іншого речового права на абонентські номери та незаконність дій відповідача у відношенні до позивача станом на дату звернення до суду.

У судовому засіданні 23.08.2018 оголошено перерву до 13.09.2018.

31.08.2018 представник позивача через загальний відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" інформацію щодо користувачів телефонних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на поточну дату з наданням інформації про прізвище, ім'я, по батькові та їх місцезнаходження, документів, на підставі яких оформлені договірні відносини між цими особами та ПрАТ "КИЇВСТАР", надавши копії відповідних документів для долучення до матеріалів справи.

05.09.2018 через загальний відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що спірні абонентські номери були підключені за існуючим особовим рахунком № 1512188 на позивача згідно угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, що свідчить про те, що позивач був правомірним користувачем вказаного майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" про витребування доказів задоволено. Витребувано у Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" у строк до 05.10.2018 інформацію щодо користувачів телефонних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на поточну дату з наданням інформації про прізвище, ім'я, по батькові та їх місцезнаходженя, документів, на підставі яких оформлені договірні відносини між цими особами та ПрАТ "КИЇВСТАР", надавши суду належним чином засвідчені копії відповідних документів для долучення до матеріалів справи. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/8717/18 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 11.10.2018.

11.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності, в якій просить суд застосувати строк позовної давності та наслідки звернення до суду з порушенням вказаного строку при розгляді даної справи.

Також, 11.10.2018 представник відповідача на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2018 надав довідки з інформацією щодо користувачів телефонних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3, відповідно до яких станом на 14.07.2011 року гр. ОСОБА_3 змінив контрактну форму обслуговування на передплачену. Телефонний номер НОМЕР_2 з 14.07.2011 року по даний час обслуговується в мережі ПрАТ "Київстар" відповідно до публічного договору, телекомунікаційні послуги за яким надаються знеособлено (анонімно). При цьому абонент зазначеного номера з 14.07.2011 року не подавав до ПрАТ "Київстар" дані про себе для реєстрації як абонента номера НОМЕР_2 згідно вимог ч.2 ст.32 Закону України "Про телекомунікації". Крім того, згідно довідки, станом на 12.12.2016 року гр. ОСОБА_4 перереєстрував номер НОМЕР_3 на юридичну особу. Телефонний номер НОМЕР_3 з 12.12.2016 року по даний час обслуговується в мережі ПрАТ "Київстар" відповідно до умов письмового договору з контрактним абонентом - юридичною особою, що був укладений між абонентом Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАККОМ" та ПрАТ "Київстар".

У судовому засіданні 11.10.2018 представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАККОМ", а також клопотання про розміщення в засобах масової інформації оголошення щодо користувача телефонного номера НОМЕР_2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" клопотання про залучення третьої особи - задоволено. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" про розміщення в засобах масової інформація оголошення щодо користувача телефонного номера НОМЕР_2 - відмовлено. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАККОМ . Зокрема, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАККОМ протягом п'яти днів з дня отримання позовної заяви надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин, з урахуванням положень ч. 3-7 ст. 165 ГПК. Підготовче засідання відкладено на 15.11.2018.

15.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" надійшла заява, в якій відповідач просить суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відпустці до 18.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/8717/18 призначено на 13.12.2018.

У даному судовому засіданні представник відповідача надав заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначає, що спірні телефонні номери визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим відповідач вважає, що вимоги позивача повинні розглядатися слідчим суддею за місцем досудового розслідування у кримінальному провадженні або судом під час судового розслідування в порядку кримінального судочинства, що на думку відповідача є підставою для закриття провадження у справі № 910/8717/18 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача заперечив проти задоволення даної заяви.

Розглянувши подану відповідачем заяву про закриття провадження у справі № 917/8717/18, суд відзначає наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає

з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, перелік яких наведений у ч. 1 ст. 20 ГПК України, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, господарські суди розглядають справи, якщо спірні правовідносини виникли у зв'язку з, зокрема, визнанням права власності чи іншого речового права на майно, тобто наявності спору про право.

Так, у позовній заяві б/н від 01.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" просить суд визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства "Київстар" щодо ненадання в користування телефонних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та визнати право на користування телефонними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3; припинити обслуговувати телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3; зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Київстар" надати в користування телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро".

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд відзначає, що даний спір є господарським та відповідно підвідомчий господарським судам, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні заяви про закриття провадження у справі.

Також, у даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що третя особа повідомлялася ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте письмові пояснення на позовну заяву не подала, у судове засідання своїх представників не направила.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАККОМ є: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 22, офіс 8.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 та від 15.11.2018 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 11.10.2018 з відміткою: за закінченням встановленого терміну зберігання , проте повідомлення про вручення або конверт з ухвалою суду від 15.11.2018 до суду не поверталися.

Приймаючи до уваги, що третя особа була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" та Закритим акціонерним товариством Київстар Дж.Ес.Ем. (перейменоване на Приватне акціонерне товариство "КИЇВСТАР") були укладені угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM 900 та GSM 1800 від 15.04.2006 та від 27.07.2006.

Відповідно до п. 3.4.1. п. 3.4. угод, оператор надає абоненту SIМ-картку, вказаний в заяві телефонний номер в мережі оператора (з індексом 067) і наявні послуги зв'язку після здійснення абонентом дій, передбачених п. 4.1 угод.

При здійсненні підключення до мережі оператора абонент здійснює оплату замовлених послуг та початкові платежі згідно діючому тарифному плану (п. 4.1. договору).

На підставі замовлень Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" на отримання послуг стільникового мобільного зв'язку GSM 900 та GSM 1800 позивачу були підключені абонентські номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за особовим рахунком № 1512188.

Як зазначає позивач, вказані вище телефонні номери використовувались позивачем в якості офіційних номерів сервісної підтримки, гарантійного та постгарантійного, ремонтного та іншого обслуговування клієнтів позивача.

Проте, позивач зазначає, що невстановленим способом колишнім працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" ОСОБА_6 було отримано довіреність № б/н від 14.09.2009 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" з правом представництва ОСОБА_6, інтересів позивача перед Приватним акціонерним товариством "КИЇВСТАР" з питань перереєстрації двох службових номерів, що належали позивачу.

Тож, 14.03.2013 було відкрито кримінальне провадження № 12013110090003463 за фактом використання завідомо підробленого офіційного документа - довіреності, з метою переоформлення телефонних номерів компанії, які були в користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" на підставі укладених з відповідачем угод.

В процесі досудового розслідування постановою слідчого Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві про приєднання предметів до справи як речових доказів від 27.04.2015 приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу абонентські номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Так, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2015 у справі № 760/9025/15-к задоволено клопотання старшого прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва Дяченко О.О. про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 та ч.3 ст. 358 КК України. Звільнено підозрюваного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України та кримінальне провадження за №12013110090003463 від 14.03.2013 року відносно останнього за ч.1 ст.358 та ч.3 ст. 358 КК України (в редакції КК України від 01.10.2007 року) - закрито. Ухвалено речові докази, а саме: абонентські номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження відповідно до постанови про приєднання предметів до справи в якості речових доказів від 27.04.2015 - повернути власнику ТОВ ФАРМ АГРО .

Зокрема, в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2015 у справі № 760/9025/15-к зазначено, що ОСОБА_6 14.09.2009 року у невстановленому слідством час та місці маючи бланк довіреності ТОВ ФАРМ АРГО , на якому містився відтиск печатки ТОВ ФАРМ АРГО ідентифікаційний код № 33345410 маючи злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційного документу - довіреності, яка видається підприємством, 17.09.2009 року за допомогою рукописного тексту, який виконав власноручно заповнив бланк довіреності від 14.09.2009 року від імені директора ТОВ ФАРМ АРГО ОСОБА_8 на власне ім'я, вказавши при цьому пунктом довіреності дозвіл на право подання заяв на перереєстрацію абонентських номерів телефонів, та власноруч поставив підпис від імені директора ТОВ ФАРМ АГРО ОСОБА_8, тим самим підробив вказану довіреність з метою її подальшого використання. Таким чином, ОСОБА_6, своїми умисними діями, які виразились у підробці офіційного документа, який видається підприємством, що має право видавати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою, винний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Крім того, в ухвалі суду у справі № 760/9025/15-к зазначено, що ОСОБА_6 14.09.2009 року у невстановлений слідством час, перебуваючи в приміщенні ЗАТ Київстар Дж. Ес. Ес. (правонаступником якого є ПрАТ Київстар ), реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на перереєстрацію абонентських номерів телефонів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 які перебували на балансі ТОВ ФАРМ АГРО на власне ім'я, усвідомлюючи те, що даний документ є підробленим, надав представнику ПрАТ Київстар Дж. Ес. Ем. завідомо підроблену довіреність від 14.09.2009 року видану від імені директора ТОВ ФАРМ АГРО ОСОБА_8 на власне ім'я, вказавши при цьому одним із пунктів довіреності дозвіл на право подання заяв на перереєстрацію абонентських номерів телефонів, з метою подальшого використання даних абонентських номерів у власних цілях. Таким чином, ОСОБА_6, своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документу, винний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 21.07.2015 позивач звернувся до відповідача, в якому просив останнього додати до особового рахунку ТОВ "Фарм Агро" № 1512188 телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3, а також оформити договірні відносини сторін.

Листом від 05.08.2015 № НОМЕР_1 відповідач надав відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому повідомив, що телефонні номери не відносяться до речей (майна), на які у відповідності до ст. 316 Цивільного кодексу України розповсюджується право власності. Крім того, відповідач повідомив, що станом на 05.08.2015 телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 не виступають ідентифікаторами телекомунікаційних послуг, що надаються компанією ТОВ "Фарм Агро".

Отже, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" зазначає, що відповідачем порушено право позивача на користування абонентськими телефонними номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Закон України Про телекомунікації визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про телекомунікації , абонентський номер - сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі.

Згідно ст. 69 Закону України Про телекомунікації , номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом. Розробку та реалізацію технічної політики у формуванні номерного ресурсу здійснює ЦОВЗ. Розподіл, присвоєння та облік номерного ресурсу, видачу і скасування дозволів на його використання, державний нагляд за використанням номерного ресурсу здійснюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Основними засадами формування та розподілу номерного ресурсу є: 1) відкритість, недискримінаційність та об'єктивність, рівність прав на доступ до номерного ресурсу для усіх операторів телекомунікацій; 2) користування номерним ресурсом на дозвільній та платній основі; 3) створення резервної ємності номерів; 4) забезпечення раціонального використання номерного ресурсу; 5) приведення Національного плану нумерації України у відповідність із міжнародними вимогами.

Частиною 1 ст. 70 Закону України Про телекомунікації передбачено, що номерний ресурс надається оператору телекомунікацій національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, на підставі дозволу на термін дії відповідної ліцензії, а якщо вид діяльності не ліцензується - на строк не менше п'яти років, для використання без права передачі іншим особам, крім випадків, визначених цим Законом, та випадків вторинного розподілу, відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями ст. 320 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 є державним технічно обмеженим ресурсом та надається лише у тимчасове платне користування оператором з метою подальшого розподілу абонентам рухомого (мобільного) зв'язку у якості ідентифікатора телекомунікаційних послуг.

Таким чином, суд відзначає, що телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 не відносяться до речей (майна) на які у відповідності до ст. 316 Цивільного кодексу України розповсюджується право власності.

Крім того, як зазначено судом вище, постановою слідчого Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві про приєднання предметів до справи як речових доказів від 27.04.2015 було приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу абонентські номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3.

Разом з тим, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2015 у справі № 760/9025/15-к вирішено речові докази, а саме: абонентські номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження відповідно до постанови про приєднання предметів до справи в якості речових доказів від 27.04.2015 - повернути власнику ТОВ ФАРМ АГРО .

Проте, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Солом'янського районного суду м. Києва з метою отримання оспорюваних номерів.

В той же час, суд зазначає, що відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2018 було надано довідки № 19928/02 від 11.10.2018 та № 19927/02 від 11.10.2018 з інформацією щодо користувачів телефонних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3, відповідно до яких станом на 14.07.2011 року гр. ОСОБА_3 змінив контрактну форму обслуговування на передплачену. Телефонний номер НОМЕР_2 з 14.07.2011 року по даний час обслуговується в мережі ПрАТ Київстар відповідно до публічного договору, телекомунікаційні послуги за яким надаються знеособлено (анонімно). При цьому абонент зазначеного номера з 14.07.2011 року не подавав до ПрАТ Київстар дані про себе для реєстрації як абонента номера НОМЕР_2 згідно вимог ч.2 ст.32 Закону України Про телекомунікації . Крім того, згідно довідки, станом на 12.12.2016 року гр. ОСОБА_4 перереєстрував номер НОМЕР_3 на юридичну особу. Телефонний номер НОМЕР_3 з 12.12.2016 року по даний час обслуговується в мережі ПрАТ Київстар відповідно до умов письмового договору з контрактним абонентом - юридичною особою, що був укладений між абонентом Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАККОМ та ПрАТ Київстар .

Таким чином, станом на дату винесення судового рішення у даній справі телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 закріплені за фізичною та юридичною особою, використовуються останніми відповідно до публічного та письмового договору укладеного з ПрАТ Київстар та не можуть бути надані в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро".

Крім того, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом не встановлено незаконність дій Приватного акціонерного товариства "Київстар" стосовно позивача, враховуючи що відповідні телефонні номери були підключені позивачу на підставі письмових замовлень останнього та закріплені за його особовим рахунком № 1512188, проте саме внаслідок протиправних дій колишнього працівника позивача були перереєстровані на ОСОБА_6 (колишнього працівника ТОВ "Фарм Агро"), що встановлено в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2015 у справі № 760/9025/15-к., при цьому Приватне акціонерне товариство "Київстар" не є стороною кримінального провадження.

За таких обставин, підсумовуючи викладе вище, суд зазначає, що телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 не є об'єктами матеріального світу та не є майном в розумінні норм Цивільного кодексу України, на яке розповсюджується право власності, такі номери надаються у тимчасове платне користування абонентам за договором, проте такий договір на момент звернення позивача до суду між сторонами не діє, відповідно телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 наразі використовуються іншими фізичними та юридичними особами, а тому не можуть бути вилучені у останніх та передані позивачу, відтак у суду відсутні правові підстави для визнання незаконними дії Приватного акціонерного товариства "Київстар" щодо ненадання в користування телефонних номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та визнання права на користування телефонними номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за позивачем.

Крім того, суд не може зобов'язати відповідача припинити обслуговувати телефонні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та надати їх в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро", оскільки це призведене до порушення прав осіб, які наразі їх використовують на підставі укладених з Приватним акціонерним товариством "Київстар" публічних та письмових договорів.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Агро" до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАККОМ про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити дії не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 26.12.2018

Суддя С. О. Щербаков