Рішення

від 10.12.2018 по справі 910/13290/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2018Справа № 910/13290/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/13290/18

За позовомфізичної особи - підприємця Шталтовної Наталії В'ячеславівни; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Манікюрний центр України"; Простягнення 114 940,21 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Шталтовна Наталія В'ячеславівна звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес манікюр Україна" 63 470,61 грн. заборгованості зі сплати заборгованості за додатковою угодою № 4 від 01.06.2018 до договору субсуборенди від 10.12.2017 № 446/1-С та 50 961,71 грн. 63 470,61 грн. заборгованості зі сплати заборгованості за додатковою угодою № 4 від 01.06.2018 до договору субсуборенди від 10.12.2017 № 446/2-С та 507,89 грн. 3 % річних, нарахованих за час прострочення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за вказаними додатковими угодами. Так, згідно з позовною заявою, правовідносини сторін за двома договорами субсуборенди від 10.12.2017 № 446/1-С та № 446/2-С були припиненні за взаємною згодою, про що складено додаткові угоди № 4 до названих договорів, в який сторони погодили порядок взаєморозрахунків з повернення відповідачем позивачеві авансованих сум орендних платежів. Оскільки у погоджений сторонами строк відповідач грошові зобов'язання не виконав, а тому позивач звернулася до суду з цим позовом, нарахувавши відповідачу 3 % річних за час прострочення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/13290/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою від 07.11.2018 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом було встановлено, що на момент звернення позивача до суду з цим позовом найменування відповідача було зазначено як Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес манікюр Україна", місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Левадна, 50. Надалі, відповідач змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Манікюрний центр України", а також місцезнаходження, що станом на 10.12.2018 становить: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 7/17.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 27 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Отже, оскільки найменування відповідача було змінено, розгляд справи відбувається з урахуванням таких змін (витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2018 та 10.12.2018 в матеріалах справи).

Щодо правил підсудності, суд зазначає про відсутність підстав для передачі справи на розгляд до іншого суду за місцезнаходженням відповідача, оскільки станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі його місцезнаходженням було місто Київ.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу про відкриття провадження у справі, яка направлялася за його актуальним і підтвердженим в установленому порядку місцезнаходженням, проте відповідач поштове відправлення від суду не отримав і після спливу установленого строку воно повернулося. Зважаючи на викладене, розглядаючи заявлений спір, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлявся про постановлення ухвали від 10.10.2018 № 910/13290/18 та відкриття провадження у справі, а тому її розгляд і вирішення заявленого спору відбувається за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес манікюр" в якості суборендаря та фізична особа - підприємець Шталтовна Наталія В'ячеславівна в якості субсуборендар уклали договір суссуборенди № 446/1-С, а також договір суссуборенди № 446/2-С.

Вказані договори аналогічні за суттю і змістом, різницю становлять об'єкт суборенди та його площа та розмір платежу. Так, за договором № 446/1-С позивач приймала у строкове платне користування приміщення загальною площею 9,5 кв м у торговому центрі (майновому комплексі) "Skymall" за адресою: м. Київ, просп. С.Бандери, 2Т на строк з 10.12.2017 по 30.06.2018 з фіксованою орендною платою 60 000,00 грн. на місяць з 10.12.2047 по 31.12.2017 за орендоване приміщення та 5 431,86 грн. з 01.01.2018 по 30.06.2018, а також 5 000,00 грн. на місяць за спільні приміщення з 10.12.2017 по 30.06.2018, сума гарантійного внеску - 156 011,51 грн. і він зараховується за два останніх місяця суборенди.

За договором № 446/2-С позивач приймала у строкове платне користування приміщення загальною площею 6 кв м у торговому центрі (майновому комплексі) "Skymall" за адресою: м. Київ, просп. С.Бандери, 2Т на строк з 10.12.2017 по 30.06.2018 з фіксованою орендною платою 5 431,86 грн. на місяць з 10.12.2047 по 14.05.2018 за орендоване приміщення та 5 975,10 грн. з 15.05.2018 по 30.06.2018, а також 270,00 грн. на місяць за спільні приміщення з 10.12.2017 по 30.06.2018, сума гарантійного внеску - 98 533,58 грн. і він зараховується за два останніх місяця суборенди.

У подальшому до вказаних договорів вносилися зміни щодо розміру платежів, про що укладалися додаткові угоди.

Долученими до матеріалів справи двосторонніми актами приймання-передачі № 121 за договором суссуборенди № 446/1-С та приміщення № 270/2 за договором суссуборенди № 446/2-С підтверджується факт передачі у грудні 2017 року від відповідача позивачеві обумовлених договором площ для платного тимчасового користування з метою надання послуг манікюру та педикюру, послуг по догляду за бровами та віями, продажу косметичних товарів по догляду за руками і ногами.

01.06.2018 сторони уклали додаткові угоди № 4 до вищевказаних договорів, в яких домовилися про добровільне припинення своїх зобов'язальних правовідносин суборенди шляхом розірвання цих договорів, а також встановили інший розмір плати за користування нерухомим майном та порядок здійснення взаєморозрахунків у зв'язку з припиненням правовідносин суборенди, зокрема з повернення гарантійних платежів. Так, з додатковою угодою № 4 до договору суборенди № 446/1-С відповідач зобов'язався у строк до 10.08.2018 повернути позивачеві 63 470,61 грн., а за з додатковою угодою № 4 до договору суборенди № 446/2-С відповідач зобов'язався у строк до 10.08.2018 повернути позивачеві 50 961,71 грн.

Спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань за додатковими угодами від 01.06.2018 на суму 114 432,32 грн. (63 470,61 грн. + 50 961,71 грн.), на яку за період прострочення з 11.08.2018 по 03.10.2018 було нараховано 3 % річних в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України в сумі 507,89 грн.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний та арифметично вірний зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України відносяться договори та інші правочини.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач заявлені вимоги не заперечив та не спростував.

Зважаючи на викладене, розглядаючи заявлений спір, суд виходить з того, що відповідач порушив грошові зобов'язання перед позивачем за додатковими угодами № 4 до договорів суборенди № 446/1-С та № 446/2-С, оскільки у строк до 10.08.2018 не перерахував 63 470,61 грн. та 50 961,71 грн. Також суд зауважує, що відповідач не представив доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання прийнятих на себе 01.06.2018 грошових зобов'язань, у зв'язку з цим та приймаючи до уваги подані докази, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими, доведеним та такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідача перед позивачем на суму 114 432,32 грн. за описаними вище додатковими угодами, позові вимоги в частині стягнення 507,89 грн. 3 % річних також задовольняються судом.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю "Манікюрний центр України" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 7/17, ідентифікаційний код 36100756) на користь фізичної особи - підприємця Шталтовної Наталії В'ячеславівни (03028, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 114 432 (сто чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 32 коп. боргу, 507 (п'ятсот сім) грн. 89 коп. 3 % річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко