Рішення

від 28.12.2018 по справі 910/14327/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2018Справа № 910/14327/18 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Б25

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО ПОЛІМЕРБУД ТРЕЙД

про стягнення 37795,12 грн.

суддя Мельник В.І.

Без виклику сторін

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Б25" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПОЛІМЕРБУД ТРЕЙД" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг по подачі бетону на відстань №101/У-101-18 від 23.07.2018, щодо сплати наданих послуг в зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 23050,00 грн., штраф в розмірі 14025,00 грн., 187,17 грн. 3% річних та 532,95 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Б25" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПОЛІМЕРБУД ТРЕЙД" про стягнення заборгованості, суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття провадження у справі. Дана справа повинна бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є малозначною справою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 відкрито провадження у справі №910/14327/18, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала господарського суду від 29.10.2018 № 910/14327/18 була направлена на адресу місцезнаходження відповідача, проте, поштове відправлення № 0103048013566, яким надіслана ухвала суду від 29.10.2018 № 910/14327/18 не було отримане заявником та повернуто на адресу суду за закінченням терміну строку зберігання, про що працівником поштового зв'язку проставлено відмітку, про що свідчить штамп відділення зв'язку.

Відтак, в розумінні частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 29.10.2018 № 910/14327/18 отримана відповідачем.

Відтак, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.07.2018 позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником було укладено Договір №101/У-101-18 на надання послуг по подачі бетону на відстань, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику в установленому даним Договором порядку послуги по подачі бетону на відстань за допомогою бетононасосу МЕСВО на умовах згідно даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.7.2 договору, розрахунок за фактично надані послуги замовник проводить на протязі чотирьох днів після підписання кожного акту передачі-приймання наданих послуг. В разі прострочення замовником строку підписання акту передачі-приймання наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником в безспірному порядку в замовник зобов'язаний розрахуватися з виконавцем на протязі п'яти днів з дати передачі замовнику Акту передачі-приймання наданих послуг.

Між сторонами Акт №БН-07/25/10 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого позивачем було надано відповідачеві послуг на 28050,00 грн.

Відповідачем 28.09.2018 сплачено 5000,00 грн. за послуги бетононасосу згідно з договору №101/У-101-18 від 23.07.2018, що підтверджується випискою по рахунку позивача.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за договором в повному обсязі, оскільки не сплачено вартість наданих робіт, прийнятих останнім без зауважень відповідно до акту №БН-07/25/10 від 25.07.2018. В зв'язку із чим станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 23050,00 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги підлягає задоволенню, в розмірі 23050,00 грн.

З огляду на прострочення відповідачем оплати за надані послуги, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 14025,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 532,95 грн., 3% річних в розмірі 187,17грн.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення замовником термінів оплат за наданні виконавцем послуги понад 30 (тридцять) календарних днів, замовник зобов'язується сплатити виконавцю штраф у розмірі 50 % від вартості наданих послуг, оплата яких прострочена.

Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 14025,00 грн. Розрахунок штрафу відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 187,17 грн. - 3% річних та 532,95 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що 24.10.2018 р. між позивачем (клієнт) та адвокатом Адвокатським об'єднанням "Бонум фактум" був укладений договір про надання правничої допомоги №2410, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Відповідно до додатку до договору №2410 про надання правничої допомоги від 24.10.2018, специфікації №1 від 24.10.2018 визначено, що замовник зобов'язаний здійснити попередню оплату в розмірі 3000,00 грн. на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 25.10.2018.

За змістом 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України .

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивач сплатив на користь адвокатського об'єднання грошові кошти в розмірі 3000 грн., що підтверджується випискою із рахунку позивача, призначенням платежу є правнича допомога по договору №2410 від 24.10.2018 згідно до р/ф№2410 від 24.10.2018.

Підтвердженням того, що Заблоцький В.А. - адвокат є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1835 від 19.12.2003, на підставі доручення б/н від 24.10.2018 Заблоцького В.А. було надано право представляти інтереси клієнта у установах, підприємствах та організаціях..

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надані за договором про надання правничої допомоги №2410 від 24.10.2018р. , суд задовольняє вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 3000 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 236-241 ,331 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Б25 (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34 А, ідентифікаційний номер 35122244) заборгованість у розмірі 23050 (двадцять три тисячі п'ятдесят) грн., штраф у розмірі 14025 (чотирнадцять тисяч двадцять п'ять) грн., 3% річних у розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 17 коп., інфляційні втрати в розмірі 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 95 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн., судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ).

Суддя В.І. Мельник