Ухвала

від 27.12.2018 по справі 5011-28/15641-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.12.2018Справа № 5011-28/15641-2012

За заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000"

за участю товарної біржі "ІННЕКС"

про визнання недійсними результатів аукціону

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000"

(ідентифікаційний код 22187849)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Гіндрюк Т.С. - предст. за дов.,

від відповідача Куліченко М.В. - ліквідатор боржника

Присутні: Сєврова О.О. - предст. за дов. ТОВ "Фінансова компанія "Леверідж"

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 5011-28/15641-2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.16 розгляд заяви призначено на 20.12.16.

Враховуючи, що через оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 29.11.16 засідання, призначене на 20.12.16, не відбулося, розгляд заяви призначено на 17.10.17.

11.10.17 від ліквідатора боржника надійшов відзив на заяву в межах справи.

17.10.17 від публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшло доповнення до заяви в межах справи.

17.10.17 від публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.17 задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про витребування доказів та відкладено розгляд заяви в межах справи на 02.11.17.

01.11.17 від ліквідатора боржника на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 17.10.17 надійшли пояснення на заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 5011-28/15641-2012 та додаткові для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.17 відкладено розгляд заяви в межах справи на 30.11.17.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.18 заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в межах справи № 5011-28/15641-2012 про визнання недійсними результатів аукціону призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27.09.18.

Супровідним листом господарського суду міста Києва № 01-10.3/244/18 від 12.09.18 справа № 5011-28/15641-2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000" у зв'язку з надходженням запиту, була скерована до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.18 зупинено провадження у справі № 5011-28/15641-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 5011-28/15641-2012 до повернення матеріалів справи № 5011-28/15641-2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000" до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.18 поновлення провадження у справі № 5011-28/15641-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 5011-28/15641-2012 а призначено підготовче засідання призначити на 22.11.18 о 10:50 год.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.18 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.12.18.

У судовому засіданні, розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 5011-28/15641-2012 та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - заявник) в поданій заяві просить суд визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000", проведеного 26.05.16.

На думку заявника аукціон з продажу майна банкрута відбувся з порушеннями, оскільки ліквідатором боржника та організатором аукціону порушено вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підтвердження своїх доводів заявник не надав суду жодних належних доказів.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Куліченко М.В. надав суду відзив з додатковими поясненнями на заяву в межах справи № 5011-28/15641-2012, в якому зазначив про неможливість її задоволення, у зв'язку з її не обґрунтованістю та просив суд відмовити в її задоволенні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції що діє з 19.01.13) вказано, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

В обґрунтування своїх вимог Банк посилається на те, що:

-визначена Ліквідатором початкова вартість цілісного майнового комплексу Банкрута не відповідає сукупності визнаних вимог у справі про банкрутство № 5011-28/15641-2012;

-з фотографічних зображень об'єктів нерухомого майна у публікаціях про проведення аукціонів у справі № 5011-28/15641-2012 не вбачається розміщення оголошень на нерухомому майні;

-в оголошеннях про проведення аукціонів у справі № 5011-28/15641-2012 не розміщено фотографічних зображень земельних ділянок за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 34 та відеокамери Panasonic, які входили у склад цілісного майнового комплексу: проект договору, розміщений у тексті оголошень про проведення аукціонів не містить відомостей про обтяження майна;

- договір, укладений за результатами аукціону з продажу майна Банкрута, не було нотаріально посвідчено;

-ліквідатором не повідомлено кредитора-заставодержателя про проведення аукціону з продажу майна Банкрута;

-матеріали справи не містять відомостей щодо сплати учасниками аукціону гарантійних внесків;

-майно реалізовано за вартістю, що є нижче ринкової.

Щодо відповідності початкової вартості цілісного майнового комплексу сукупному розміру вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або пізнання його банкрутом" у редакції, чинній на момент продажу майна Банкрута (надалі - "Закон про банкрутство") початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 31.07.14 у справі про затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника з урахуванням її апеляційного та касаційного перегляду та ухвали Господарського суду м. Києва від 03.06.16, якою визнано вимоги окремих кредиторів та допущено процесуальне правонаступництво кредиторські вимоги до Боржника складали 98.604.036,99 грн., що відповідно і стало початковою вартістю цілісного майнового комплексу Банкрута.

Із розрахунків, наведених Банком у своїй заяві вбачається, що ним допущено помилку при підрахунку кредиторських вимог ГОВ "ФК "Леверідж", які складають 70.206.779,85 грн., а не 70.207.926,85 грн., як зазначено Банком у Заяві.

Відповідні детальні розрахунки наведені Ліквідатором у відзиві, який було до суду.

Таким чином, початкова вартість цілісного майнового комплексу відповідає сукупному розміру вимог кредиторів Боржника.

Щодо розміщення оголошень на об'єктах нерухомого майна, що підлягало продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.

У той же час, положення ст. 59 Закону про банкрутство, котрі встановлюють зміст оголошення про проведення аукціону на веб-сайті не зобов'язують розміщувати фотографічні зображення оголошень, розміщених на виконання вимог ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство на нерухомому майні, що підлягає продажу, в оголошення про проведення аукціону на веб-сайті.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором боржника наданні фото, які відображають відомості про розміщення оголошення на об'єктах нерухомого майна боржника.

Жодних зауважень щодо вигляду чи змісту оголошень, розміщених на об'єктах нерухомості, від потенційних покупців Ліквідатору, або організатору аукціону не надходило.

Таким чином, посилання Банку на відсутність оголошень на об'єктах нерухомого майна, що підлягало продажу, на фотографічних зображеннях в оголошенні про проведення аукціону, розміщеному на веб-сайті ВГСУ не може свідчити про нерозміщення таких оголошень на об'єктах нерухомого майна на момент його продажу.

Окрім того, оголошення про проведення аукціону з продажу майна Банкрута розміщено на веб-сайтах Вищого господарського кодексу України та Міністерства юстиції України, в зазначеному оголошенні також міститься порядок ознайомлення з майном, що підлягає продажу. Наведене оголошення є загальнодоступним у мережі Інтернет.

Наведене свідчить про те, що будь-яка особа, зацікавлена в участі в аукціоні мала можливість отримати інформацію та ознайомитись з майном Банкрута, що підлягало продажу.

Щодо фотографічних зображень в оголошенні про проведення аукціону об'єктів, що підлягали продажу у складі цілісного майнового комплексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 59 Закону про банкрутство в оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.

До складу цілісного майнового комплексу Банкрута входив Інженерний корпус, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Левкапського, буд. 34.

В оголошенні про проведення аукціону розміщено 10 фотографічних зображень зазначеного нерухомого майна, котрі містять у тому числі фото земельних ділянок, на котрих відповідне майно розташоване.

В своїй заяві Банк зазначає про відсутність в оголошенні про проведення аукціону фотографічних зображень двох земельних ділянок за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Левкапського, буд. 34.

Як вже зазначалося вище, оголошення про проведення аукціону містить фотографічне зображення земельних ділянок за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Левкапського, буд. 34, оскільки саме на них розташований об'єкт нерухомого майна - інженерний корпус.

Стосовно відсутності в оголошенні фотографічного зображення відеокамери Panasonic, суд вважає за необхідне зазначити, що ця обставина жодним чином не призвела до звуження кола учасників аукціону, або ж продажу майна за нижчою вартістю.

Так, в оголошенні зазначена модель відеокамери Panasonic, що надавало можливість потенційним учасником аукціону скласти уявлення про таку річ, що підлягала продажу.

Окрім того вартість та цінність відеокамери Panasonic у порівнянні із іншими об'єктами, що входили у склад цілісного майнового комплексу є мізерною, і наявність чи відсутність її фотографічного зображення в оголошенні жодним чином не могла вплинути на зацікавленість потенційних учасників аукціону у придбанні цілісного майнового комплексу.

Щодо існування обтяжень майна Банкрута при продажі його на аукціоні.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника і накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Постановою суду від 13.06.13 у справі № 5011-28/15641-2012 боржника визнано банкрутом, зазначена постанова набрала законної сили.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України.

Включення, перебування та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, як і з інших реєстрів - є похідними від прийнятих та набравших законної сили судових рішень та не можуть суперечити самим рішенням суду.

Враховуючи викладене, посилання Банку на передчасність проведення першого аукціону з продажу майна Банкрута через наявність в відповідних державних реєстрах записів про обтяження майна боржника.

Окрім того, ч. 2 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається Банк, визначає обов'язкові умови договору купівлі-продажу майна, серед яких зазначено відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна.

Зазначені вимоги були дотримані при укладенні договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу між Банкрутом та ТО В "Благо Інвест Сервіс" від 02.06,16, посвідченого приватним нотаріусом Тишко І.О, та зареєстрованого в реєстрі за № 1022.

Так, відповідно до п. 1.3. зазначеного договору купівлі продажу, на Об'єкті аукціону відсутні будь-які обтяження.

Вимога про зазначення відомостей про обтяження майна за змістом ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосується саме умов договору купівлі-продажу майна за результатами проведеного аукціону, а не проекту договору, який має розміщуватись у тексті оголошення про проведення аукціону.

З огляду на наведене, посилання Банку на зазначені обставини є безпідставними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Банк посилається на існування обтяжень майна на час проведення першого аукціону з продажу майна Банкрута, натомість, заява Банку стосується визнання недійсними другого повторного аукціону з продажу майна Банкрута.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги доводи Банку при встановленні відповідності вимогам законодавства другого повторного аукціону з продажу майна Банкрута, проведеного 26.05.16.

Щодо повідомлення кредитора-заставодержателя про проведення аукціону.

Усі оголошення про проведення аукціонів з продажу майна Банкрута були розміщені в порядку, визначеному Законом про банкрутство на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України.

Оголошення щодо аукціону, відповідність вимогам якого ставиться під сумнів Банком, були опубліковані. 25.04.16 на веб-сайті Міністерства юстиції України за № 30769 та 22.04.16 на веб-сайті Вищого господарського суду України за № 30769.

При цьому, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не визначає окремого порядку повідомлення ліквідатором кредитора-заставодержателя про проведення аукціону з продажу заставного майна Банкрута.

З огляду на те, що оголошення про продаж майна Банкрута було опубліковано у відповідності до вимог закону, і доступ до нього є вільним, у суду відсутні підстави вважати, що у кредиторів Банкрута не було можливості отримати відомості про час і місце проведення аукціону з продажу майна Банкрута.

Щодо дотримання вимог законодавства щодо сплати гарантійних внесків учасниками аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором було подано до суду копії документів, що підтверджують сплату учасниками аукціону гарантійних внесків, що повністю спростовує припущення Банку щодо невиконання учасниками аукціону вимог про сплату гарантійних внесків за участь в аукціоні.

Щодо продажу майна Банкрута за вартістю, що є нижче за ринкову.

Посилання Банку на продаж майна Боржника за вартістю, що є нижчою за ринкову, як на підставу недійсності результатів аукціону, не можуть бути взяті судом до уваги.

Ціна продажу майна Боржника була сформована у ході проведення аукціону шляхом внесення відповідних цінових пропозицій учасниками аукціону, відтак ані ліквідатор, ані інші особи не могли впливати на її розмір.

Можливість продажу майна Банкрута за вищою вартістю є лише припущенням Банку, оскільки ним не надано будь-яких доказів в обґрунтування зазначених тверджень.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідність вимогам закону аукціону з продажу майна Банкрута, встановлена судовими рішеннями у даній справі.

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.16 відмовлено ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в задоволенні заяви про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи про банкрутство № 5011-28/15641-2012, яка залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України переглядаючи зазначену ухвалу у постанові від 01.06.17, зокрема, зазначив, про відповідність оголошення про проведення аукціону з продажу майна Банкрута вимогам ст. 59 Закону про банкрутство та відсутність інших порушень, що призвели до порушення прав кредиторів Банкрута.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір в розмірі 2.756, 00 грн., відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" в задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000", який відбувся 26.05.16.

2.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 28.12.18.

Інформацію у справі можна отримати за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.