Рішення

від 26.12.2018 по справі 916/1587/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1587/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1587/18

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» (67700, Одеська область, и. Білгород-Дністровський, вул.. Шабська, 67А, код ЄДРПОУ 03115028)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» (65039, м. Одеса, вул.. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 22479374)

про стягнення 298 882,44грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 15.01.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 12.09.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс» про стягнення заборгованості в загальній сумі 298882,44 грн., у т.ч. основного боргу - 232728,63 грн., пені - 66153,81 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 86/12 від 01.10.2012 р. по надання послуг автостанцією перевізникові.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Петров В.С.) від 07.08.2018р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107» до Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс» про стягнення заборгованості в загальній сумі 298882,44 грн. залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107» 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107» , що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

23.08.2018р. до господарського суду надійшла заява (вх. №2-17167/18) від Товариство з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство 15107» про усунення недоліків позовної заяви.

Розпорядженням керівника апарату № 428 від 23.08.2018 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу позовної заяви", відповідно до п. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, п. 4.2.6. п.6.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018 р. (протокол № 17-05/2018), в зв'язку надходження заяви про усунення недоліків позовної заяви та перебуванням судді Петрова В.С.. у відпустці з 20.08.2018р. по 31.08.2018р., призначено повторний автоматичний розподіл позовної заяви за вх. №1713/18 від 03.08.2018р.та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Погребна К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено до розгляду в засіданні суду.

25.09.2018р. до господарського суду Одеської області від представника Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» надійшла відповідь на позовну заяву.

05.10.2018р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

01.11.2018р. до господарського суду Одеської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» було подано клопотання про приєднання оригіналів доказів до матеріалів справи.

05.11.2018р. до господарського суду Одеської області представником позивача було подано клопотання про витребування доказів.

06.11.2018р. до господарського суду Одеської області від Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

26.11.2018р. до господарського суду Одеської області відповідачем було подано акти виконаних робіт (наданих послуг).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2018р. закрито підготовче провадження у справі №916/1587/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» до Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» про стягнення 298 882,44грн. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

01 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Одесавтотранс» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» (Перевізник) було укладено Договір №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець за завданням Перевізника надає йому на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплекс обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України „Про автомобільний транспорт» і Правил.

Відповідно до п. 1.2. Договору Виконавець надає Перевізникові послуги з обслуговування перевезень пасажирів автобусами марки: міжміські маршрути м'якими автобусами загальною місткістю до 30 посадочних місць, приміські маршрути-автобусами загальною місткістю не менше 18 посадочних місць.

За маршрутами: „Б. Дністровський АС - Київ АВ» р. 211/212, 725/726. „Б. Дністровський АС - Херсон АВ» №61/62, „Б. Дністровський АС - Одеса АВ Привокзальна» №560, №541/542 „Б. Дністровський АС - Ізмаїл АС» щоденно 1 зворотний рейс, №137 „ОСОБА_3 Ас - Арциз АС» щоденно 1 зворотний рейс та по 5,7 днях тижня 2 оборотних рейса, №77/78-1 „Б. Дністровський АС - Тузли» щоденно 1 зворотний рейс, №839/840 „Б. Дністровський АС - Дивізія» щоденно 1 зворотний рейс, №571/572 „Б. Дністровський АС - Дивізія» щоденно 1 зворотний рейс, №159/158 „Б. Дністровський АС - ОСОБА_4» щоденно і зворотний рейс, №949/950 „Б. Дністровський АС - Забари» щоденно 1 зворотний рейс, №790/789 „Б. Дністровський АС - Жовтий Яр» 1 зворотний рейс, №272/273 „Б.Дністровський АС - Вилкове АС» щоденно, №1007/1008 „Б. Дністровський АС - Болград АС» щоденно, №272/271 „Іллічівськ АС - Ізмаїл АС» щоденно, Приміські маршрути №15 „Б. Дністровський АС - Руська Іванівка» щоденно два зворотних рейса, №16 „Б. Дністровський АС - Чистоводне» щоденно, №17 „Б. Дністровський АС - Дальничени» щоденно, тільки на підставі ліцензії до закінчення строку її дії.

Відповідно до п. 2.1. Договору обов'язки Виконавця надавати послуги, визначені предметом цього Договору, здійснювати попередню та поточну реалізацію квитків на проїзд пасажирів та перевезення багажу на рейсу Перевізника. Здійснювати інформування водіїв про погодні та дорожні умови на маршрутах прямування до найближчої автостанції (автовокзалу) перед відправленням автобуса у рейс. Надавати послуги, пов'язані з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів та їх багажу транспортом Перевізника. Здійснювати диспетчерське управління та організацію прибуття і відправлення автобусів. Перераховувати Перевізникові грошові кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу, що є його власністю, у строки, встановлені у п. 3.2. Договору, за вирахуванням коштів за обов'язкові послуги Виконавця, а саме грошові кошти в розмірі 87 % від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення, за вирахуванням додаткових зборів та з урахуванням ПДВ) підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Перевізника, грошові кошти у розмірі 50% суми виручки від реалізації багажних квитків (у т.ч. ПДВ) підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Перевізника. Проводити не рідше одного разу на місяць з Перевізником звірку взаємних розрахунків. (п. 2.1.1.-п. 2.1.6. Договору).

Умовами п. 2.3.1. Договору визначено, що Перевізник зобов'язаний здійснювати відправлення свого транспорту виключно з автовокзалів, автостанцій диспетчерських пунктів, передбачених розкладом руху за певним маршрутом організатором перевезень.

Згідно до п. 2.4.2. Договору Перевізник має право отримувати грошові кошти, що належать Перевізникові відповідно до пп.. 2.1.5.1.та пп.. 2.1.5.2. цього Договору.

Відповідно до 3.1. Договору вартість послуг Виконавця складає 13% від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення, без урахування додаткових зборів та ПДВ), що зараховується на розрахунковий рахунок Виконавця. Вартість послуг Виконавця за продаж квитків на перевезення багажу складає 50% тарифної вартості багажних квитків (у т.ч. ПДВ).

Положеннями п. 3.2. Договору сторони погодили, що Виконавець перераховує Перевізникові грошові кошти, відповідно до п.п. 2.1.5.1. та п.п. 2.1.5.2. цього Договору, подекадно впродовж поточного місяця, шляхом безготівкового переказу на рахунок Перевізника або за домовленістю сторін на підставі письмової заяви від Перевізника шляхом видачі готівкових грошових коштів, відповідно до п.п. 2.1.5.1. та п.п. 2.1.5.2. цього Договору, після закриття квитково-касової відомості.

Відповідно до п. 6.1. Договору усі спірні питання, що виникають між сторонами цього Договору і щодо яких не було досягнуто згоди, розв'язуються відповідно до чинного законодавства України. Про виникнення претензій та розбіжностей між сторонами. Ініціатор інформує іншу сторону шляхом письмового повідомлення (попередження) на пізніше 15 діб. (п. 6.2. Договору).

Згідно до п. 6.3. та п. 6.4. Договору всі спірні питання між сторонами, які виникли у процесі виконання та розірвання даного договору, будуть вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. У разі якщо сторонам не вдалося досягти згоди шляхом переговорів, у термін 20 діб, спір вирішується в господарському суді за місцем знаходження Виконавця.

Умовами п. 9.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до закінчення строку обслуговування Перевізником маршруту (рейса) згідно додаткової угоди, укладеної між сторонами цього договору.

01 жовтня 2012 року сторонам було укладено Додаткову угоду №1 до Договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р., де п. 10.1. викладено у наступній редакції цей Договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до 27.12.2016р. згідно Договору №204/11 від 28.12.2011р. на обслуговування Перевізником маршруту: №560 „Б. Дністровий - Одеса АС „Привокзальна» 72 оборотних рейсів за добу м'якими автобусами.

Відповідно до п. 10.1. у редакції Додаткової угоди №2 від 01.10.2012р. до Договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р., договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до 28.08.2013р. згідно Договору №152/12 від 29.08.2012р. на обслуговування Перевізником маршрутів №17 „Б. Дністровський АС - Дальничен» щоденно 1 рейс, №16 „ Б. Дністровський АС - Чистоводне» щоденно 1 рейс, згідно Договору №150/12 від 29.08.2012р. рейси виконуються автобусами не менше 18 місць.

Згідно до п. 10.1. у редакції Додаткової угоди №3 від 01.10.2012р. до Договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р., договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до 30.08.2015р. згідно дозволу №000352 серія АТ від 09.11.2010р. на обслуговування Перевізником марш туру „ОСОБА_3 - Херсон» рейс №62/61.

Умовами п. 10.1. у редакції Додаткової угоди №4 від 01.10.2012р. до Договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р. визначено, що договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до 28.05.2014р. згідно дозволу №000351 серія АТ від 09.11.2010р. на обслуговування Перевізником маршруту „Київ - ОСОБА_3» рейс №211/212.

Відповідно до п. 10.1. у редакції Додаткової угоди №5 від 01.10.2012р. до Договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р. договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до 10.01.2017р., згідно Договору №9/12 від 16.01.2012р. на обслуговування Перевізником маршрутів №272/273 „Б.Дністровський АС - Вилкове АС» , №949/950 „ОСОБА_3 - Забари» згідно Договору №10/12 від 16.01.2012р., №571/572 „Б. Дністровський АС - Дивізія» , №839/840 „Б. Дністровський АС - Дивізія» згідно Договору №16.01.2012р. , №77/78-1 „ОСОБА_3 - Тузли» згідно Договору №18/12 від 16.01.2012р., №790/789 „ОСОБА_3 - Жовтий Яр» згідно Договору 11/12 від 16.01.2012р., №137 „ОСОБА_3 - Арциз» 2 рейса, згідно Договору №12/12 від 16.01.2012р., №541/542 „Б. Дністровський АС - Ізмаїл АС» , згідно Договору №14/12 від 16.01.2012р.

Відповідно до п. 10.1. у редакції Додаткової угоди №6 від 01.10.2012р. до Договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р., договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до 10.01.2017р., згідно Договору №17/12 від 16.01.2012р. на обслуговування Перевізником марш туру №271/272 „Іллічівськ АС - Ізмаїл АС» .

Також, Відповідно до п. 10.1. у редакції Додаткової угоди №6 7 від 01.10.2012р. до Договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р., договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до 10.010.2013р., згідно Договору №131/10 від 11.10.2010р. на обслуговування Перевізником маршруту №1008/1007 „Б .Дністровський АС - Болград АС» автобусами не менше 25 місць.

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» належним чином та в повному обсязі виконувались договірні зобов'язання за умовами укладеного з Публічним акціонерним товариством «Одесавтотранс» 01 жовтня 2012 року Договору №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові.

За посиланням позивача, факт реалізації відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Одесавтотранс» квитків на автобусні рейси, які обслуговує Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» та отримання відповідачем за це грошові кошти підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 2 квартал 2017 року, відповідно до якого станом на 01 липня 2017 року заборгованість Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» становить 73 690,28 грн.

Також, наявними відомостями за травень 2017р., липень 2017р., вересень 2017р., жовтень 2017р., листопад 2017р., грудень 2017р., січень 2018р.

Отже, у зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р., за Публічним акціонерним товариством «Одесавтотранс» рахується борг у розмірі 232 728,63 грн., який наразі є несплаченим.

Крім того, з наявної в матеріалах справи банківської виписки за період з 01 липня 2017р. по 17 серпня 2018р. вбачається рух коштів по контрагенту - Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» .

З наявного в матеріалах справи ОСОБА_5 транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації №1550/04-08/1106 від 22.11.2018р. вбачається, що протягом 2017-2018 років, Публічне акціонерне товариство «Одесавтотранс» , не зверталось до управління транспортно-комунікаційної інфраструктури із скаргою на невиконання, зриви, несвоєчасні виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» будь-яких автобусних рейсів, у тому числі автобусних рейсів, які відправляються із автовокзалів та/або автостанцій на належать Публічному акціонерному товариству «Одесавтотранс» .

У зв'язку з порушенням Публічним акціонерним товариством «Одесавтотранс» договірних зобов'язань, позивачем відповідно до п. 4.3., 4.3.7. Договору було здійснено нарахування пені, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період 01.07.2017р. по 20.07.2018р. у розмірі 66 153,81 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2018р. позивачем на адресу Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» було скеровано Претензію за вих. №38, з вимогою сплатити існуючий борг у розмірі 232728,63 грн. та нараховану на той час пеню, зі скеруванням також відповідних рахунків-фактури №26 та №27 від 19 березня 2018р., Довідки взаєморозрахунків від 27.03.2018р. за вих. № 37 за період з 01.07.2017р. по 28.02.2018р.

У відзиві на позовну заяву Публічним акціонерним товариством «Одесавтотранс» було зазначено, що умовами п. 3.6. Договору остаточні розрахунки з Перевізником Виконавець проводиться після підписаного сторонами Акту виконаних робіт та отримання податкової накладної та Акту звірки за звітний місяць та вказано, що станом на ІІ квартал 2017 року сторони підписали Акт звірки, відповідно до якого заборгованість Виконавця склала 73 690,28 грн.

Також відповідач зазначає суду, що за результатами роботи у період з 01.07.2017р. по 31.01.2018р. сторонами були складені та погоджені Акти виконаних робіт та проведені відповідні розрахунки з Перевізником, а саме у липні 2017р. акти виконаних робіт №1054, №1022, №992, №10011, загальна сума за Актами 111918,24 грн., сума які підлягає сплаті Перевізнику - 99720,67 грн., сума, яка перерахована Перевізнику - 80000 грн., заборгованість - 93410,95 грн., за серпень 2017р. акти виконаних робіт відсутні, загальна сума за Актами 0 грн., сума які підлягає сплаті Перевізнику - 0 грн., сума, яка перерахована Перевізнику - 30000 грн., заборгованість - 63410,95 грн., за вересень 2017р. акти виконаних робіт №№ 1317, 1324, 1369, 1399, загальна сума за Актами 74718,64 грн., сума які підлягає сплаті Перевізнику - 63851,91 грн., сума, яка перерахована Перевізнику - 0 грн., заборгованість - 127262,86 грн., за жовтень 2017р. акти виконаних робіт №№ 1613, 1511, 1476, загальна сума за Актами 59335,62 грн., сума які підлягає сплаті Перевізнику - 50721,84 грн., сума, яка перерахована Перевізнику - 6500 грн., заборгованість - 112984,7 грн., за листопад 2017р. акти виконаних робіт №№ 1697, 1636, 1752, 1759, загальна сума за Актами 50445,82 грн., сума які підлягає сплаті Перевізнику - 43181,56 грн., сума, яка перерахована Перевізнику - 25000 грн., заборгованість - 131166,26 грн., за грудень 2017р. акт виконаних робіт №1784, загальна сума за Актами 5200,81 грн., сума які підлягає сплаті Перевізнику - 4460,83 грн., сума, яка перерахована Перевізнику - 5000 грн., заборгованість - 130627,09 грн., за січень 2018р. акти виконаних робіт відсутні, загальна сума за Актами 0 грн., сума які підлягає сплаті Перевізнику - 0 грн., сума, яка перерахована Перевізнику - 45000 грн., заборгованість - 85627,09 грн., за лютий 2018р. акти виконаних робіт відсутні, загальна сума за Актами 0 грн., сума які підлягає сплаті Перевізнику - 0 грн., сума, яка перерахована Перевізнику - 25000 грн., заборгованість - 60627,09 грн.

Також, відповідач зазначав, що реєстри відомостей не містять відповідних підписів та печаток.

Крім того, надаючи заперечення щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій у вигляді пені, відповідач посилався на ч. 2 ст. 625 ЦК України де визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та на п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» де закріплено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Та зазначав, що наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій не містить формул розрахунку за несвоєчасне виконання зобов'язань - пені, а містить лише фактичні дані без самого розрахунку та вказував, що розрахунки позивача проводились без урахування сум за кожний період окремо, оскільки сума заборгованості накопичувалась поступово.

На підставі вищенаведеного, Публічне акціонерне товариство «Одесавтотранс» просило суд у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» про стягнення боргу відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» позивачем було зазначено, зокрема, що відповідач не заперечує, що відомості про продаж квитків, які позивачем в свою чергу подано до суду, відповідачем не видавались, відповідач тільки зазначає щодо відсутності на них відповідних відміток, проте кожна відомість має відмітку „ПАТ Одесавтотранс» „АВ Одеса» та підписи диспетчерів автовокзалу, та відповідач, в свою чергу не відмовляється від того, що зазначені особи є працівниками Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» .

Також позивачем було зауважено, що відомості, оригінали та відповіді копії яких було залучено позивачем до матеріла даної справи, роздруковуються касовим апаратом, який в свою чергу звітує до податкових органів та кожна відомість має номер податкового квитка.

Надалі, у поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив відповідачем, зокрема, було зазначено суду, що Публічне акціонерне товариство «Одесавтотранс» не погоджується з наданими позивачем доказами та доводами, як такими, що підтверджують суму заборгованості згідно Договору №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012р. та вважає надані позивачем документи неналежними доказами.

Позовні вимоги позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» обґрунтовано неналежним виконання з боку відповідача - Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01 жовтня 2012 року та направлено на стягнення боргу у розмірі 232 728,63 грн. та пені у розмірі 66153,81 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, надані ними в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Публічним акціонерним товариством «Одесавтотранс» , як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» , як Перевізником виникли на підставі укладеного між ними 01 жовтня 2012 року Договору №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові.

Відповідно до п.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.115 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997р., (із змінами та доповненнями) продаж квитків здійснюється власником автостанції, автомобільним перевізником, водієм чи іншим суб'єктом господарювання, уповноваженим на це автомобільним перевізником чи власником автостанції.

Згідно ст. 36 та ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автостанції надають автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, - послуги, пов'язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху. До обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать: продаж квитків; організація прибуття та відправлення автобуса з облаштованих платформ; інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті. При виконанні регулярних пасажирських перевезень водій автобуса повинен мати при собі, зокрема, квитково-касовий лист.

На підтвердження власних позовних вимог позивачем до матеріалів справи було додано відповідні відомості за період травень 2017р., липень 2017р., вересень 2017р., жовтень 2017р., листопад 2017р., грудень 2017р., січень 2018р.

Банківської виписка ПАТ „Креді ОСОБА_6» за період з 01.07.2017р. по 17.08.2018р. із зазначенням платежу - оплата за реалізацію квитків згідно Договору №86/12 від 01.01.2012р. , підтверджує проведення відповідачем часткових розрахунків із позивачем за Договором №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01 жовтня 2012 року.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На думку суду, сукупність наданих позивачем доказів надають можливість суду встановити факт існування заборгованості з боку відповідача перед позивачем за укладеним між ними Договором №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01 жовтня 2012 року.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством «Одесавтотранс» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01 жовтня 2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01 жовтня 2012 року боргу у розмірі 232 728,63 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.3.7. Договору визначено, що Виконавець сплачує Перевізникові за кожний день прострочення перерахування коштів за цим Договором пеню не менше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно до п. 4.4. штрафні санкції за цим Договором сплачуються шляхом виставлення рахунку до 15 числа місяця наступного за звітним Стороною, стосовно якої вчинено порушення цього Договору, з наступною сплатою Стороною, яка вчинила порушення.

Позивачем здійснено нарахування пені.

Розрахунок пені за липень 2017р. проведено на суму боргу 73690 грн. за період з 01.07.2017р. по 20.07.2018р., борг становить - 23041,75 грн. Розрахунок пені за серпень 2017р. проведено на суму боргу 19720 грн. за період з 01.08.2017р. по 20.07.2018р., борг становить - 5747,43 грн. Розрахунок пені за вересень 2017р. проведено на суму боргу 129417 грн. за період з 01.09.2017р. по 20.07.2018р., борг становить - 34970,96 грн. Розрахунок пені за жовтень 2017р. проведено на суму боргу 9901,63 грн. за період з 01.11.2017р. по 20.07.2018р., борг становить - 2393,67 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, вважає його частково не вірним, оскільки позивачем при здійсненні нарахування пені було не вірно визначено момент початку прострочення зобов'язання, з урахуванням положень договору, а також не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом було здійснено перерахунок пені.

За липень 2017 року.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 73690 15.08.2017 - 14.09.2017 31 12.5000 % 0.068 %* 1564.65 73690 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 2119.85 73690 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 2671.01 73690 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 2459.03 73690 26.01.2018 - 15.02.2018 21 16.0000 % 0.088 %* 1356.70 Борг зі сплати пені становить 10171,24 грн.

За серпень 2017р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 19720 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 567.29 19720 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 714.78 19720 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 658.05 19720 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16.0000 % 0.088 %* 605.11 19720 02.03.2018 - 15.03.2018 14 17.0000 % 0.093 %* 257.17 Борг зі сплати пені становить 2802,40 грн.

За вересень 2017 року.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 129417 15.10.2017 - 26.10.2017 12 12.5000 % 0.068 %* 1063.70 129417 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 4690.92 129417 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 4318.63 129417 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16.0000 % 0.088 %* 3971.15 129417 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 5063.22 129417 13.04.2018 - 15.04.2018 3 17.0000 % 0.093 %* 361.66 Борг зі сплати пені становить 19469,28 грн.

За жовтень 2017 року.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 9901.63 15.11.2017 - 14.12.2017 30 13.5000 % 0.074 %* 219.73 9901.63 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 330.42 9901.63 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16.0000 % 0.088 %* 303.83 9901.63 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 387.38 9901.63 13.04.2018 - 15.05.2018 33 17.0000 % 0.093 %* 304.37

Борг зі сплати пені становить 1545,74 грн.

Отже, на підставі здійснено перерахунку пені з відповідача підлягає стягнення грошова суму у розмірі 33 988,66 грн.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» зі стягненням з Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» суми основного боргу у розмірі 232 728,63 грн. та пені у розмірі 33 988, 66 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 4000,76 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» (65039, м. Одеса, вул.. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 22479374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» (67700, Одеська область, и. Білгород-Дністровський, вул.. Шабська, 67А, код ЄДРПОУ 03115028) суму основного боргу у розмірі 232 728 (двісті тридцять дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 63 коп., пеню у розмірі 33 988 (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 66 коп. та витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.. 76 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 грудня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна