Постанова

від 04.04.2019 по справі 916/1587/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1587/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача - Грищенко Г.С.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Одесаавтотранс

на рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2018, ухвалене суддею Погребною К.Ф., м. Одеса, повний текст складено 29.12.2018

у справі № 916/1587/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 15107"

до Публічного акціонерного товариства Одесавтотранс

про стягнення 298882,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 15107" (далі ТОВ АП 15107 ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Одесавтотранс (далі ПАТ Одесавтотранс ) про стягнення з останнього 298882,44 грн., з яких 232728,63 грн. основного боргу та 66153,81 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 86/12 від 01.10.2012 про надання послуг автостанцією перевізникові в частині повного та своєчасного повернення (перерахування) ТОВ АП 15107 (як перевізнику пасажирів) грошових коштів за реалізацію ПАТ Одесавтотранс проїзних квитків на автобусні рейси.

Позивач зазначив, що факт реалізації ПАТ Одесавтотранс квитків на автобусні рейси та отримання відповідачем за це грошових коштів підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 2-ого кварталу 2017 року, відповідно до якого станом на 01.07.2017 заборгованість ПАТ Одесавтотранс становить 73690,28 грн., а також наявними відомостями за травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року та січень 2018 року.

За ПАТ Одесавтотранс рахується борг у розмірі 232728,63 грн., який є несплаченим.

У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, позивачем відповідно до п. 4.3., 4.3.7. договору нараховано пеню за період 01.07.2017 по 20.07.2018 у розмірі 66153,81 грн.

У відзиві на позову заяву ПАТ Одесаавтотранс зазначило наступне.

Умовами п. 3.6. договору остаточні розрахунки з перевізником виконавець проводиться після підписаного сторонами Акту виконаних робіт та отримання податкової накладної та Акту звірки за звітний місяць.

Станом на 2-й квартал 2017 року сторони підписали Акт звірки, відповідно до якого заборгованість виконавця складає 73690,28 грн.

За результатами роботи у період з 01.07.2017 по 31.01.2018 сторонами складені та підписані Акти виконаних робіт та проведені відповідні розрахунки з перевізником.

Таким чином, сторонами було дотримано порядок розрахунків шляхом підписання Актів виконаних робіт, тому позовні вимоги перевізника не можуть бути задоволені у зв'язку з їх недоведеністю.

Крім того, реєстри відомостей не містять відповідних підписів та печаток.

Позивачем надано суду розрахунок штрафних санкцій, що ґрунтується на сумі заборгованості, яка не відповідає дійсності та не містить інформації щодо оплати послуг, які перераховані виконавцем на рахунок позивача.

Наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій не містить формул розрахунку за несвоєчасне виконання зобов'язань - пені, а містить лише фактичні дані без самого розрахунку. Розрахунки позивача проводились без урахування сум за кожний період окремо, оскільки сума заборгованості накопичувалась поступово.

Відповідач просив у повному обсязі відмовити у задоволенні позову ТОВ АП 15107 .

У відповіді на відзив позивач зазначив, зокрема про те, що ПАТ Одесаавтотранс не заперечує того факту, що ним не видавались відомості про продаж квитків, а лише зазначає про відсутність на них відповідних відміток, проте кожна відомість має відмітку ПАТ Одесавтотранс АВ Одеса та підписи диспетчерів автовокзалу. Відповідач не заперечує, що зазначені особи є працівниками ПАТ Одесавтотранс .

Крім того, спірні відомості роздруковуються касовим апаратом, який в свою чергу звітує до податкових органів, кожна відомість має номер податкового квитка.

Заперечуючи проти доводів, викладених у відповіді на відзив, ПАТ Одесавтотранс зазначило, зокрема про те, що надані позивачем документи не є належними та допустимими доказами та не підтверджують суму заборгованості відповідача перед позивачем за договором.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.12.2018 у справі № 916/1587/18 позовні вимоги ТОВ АП 15107 задоволені частково, стягнуто на його користь з ПАТ Одесавтотранс 232728,63 грн. основного боргу, 33988,66 пені та 4000,76 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про неналежне виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 86/12 від 01.10.2012 про надання послуг автостанцією перевізникові в частині повернення (перерахування) ТОВ АП 15107 , як перевізнику пасажирів грошових коштів за реалізацію ПАТ Одесавтотранс проїзних квитків на автобусні рейси на суму 232728,63 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з ПАТ Одесавтотранс розміру пені, суд першої інстанції зазначив про його часткову помилковість, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок пені та встановлено його належний розмір, а саме: 33988,66 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована наступним.

Судом не взято до уваги положення пункту 3.6 договору, яким встановлено, що остаточні розрахунки з перевізником виконавець проводиться після підписаного сторонами Акту виконаних робіт та отримання податкової накладної та Акту звірки за звітний місяць.

Станом на 2-й квартал 2017 року сторони підписали Акт звірки, відповідно до якого заборгованість виконавця склала 73690,28 грн.

Проте, приймаючи дану заборгованість за результатами роботи у період з 01.07.2017 по 31.01.2018, сторонами складені та підписані Акти виконаних робіт та проведені відповідні розрахунки з перевізником.

Банківська виписка ПАТ Креді Агріколь Банк за період з 01.07.2017 по 17.08.2018 із зазначенням платежу - оплата за реалізацію квитків згідно договору №86/12 від 01.01.2012, підтверджує проведення відповідачем часткових розрахунків із позивачем за договором.

Також в матеріалах справи присутні надані відповідачем платіжні доручення про часткові розрахунки із позивачем за період з 01.07.2017 по 02.02.2018 на загальну суму 275000 грн.

При розрахунку суми основного боргу суд без проведення судової бухгалтерської експертизи, без належного розрахунку сум за первинними бухгалтерськими документами, дослідивши лише надані позивачем касові відомості від продажу квитків, самостійно розрахував щоденний продаж та вирахував загальну суму боргу, проте помилково не врахував жодної оплати з боку відповідача.

При цьому суд не звернув уваги, що надані позивачем реєстри відомостей не містять належних підписів, печаток та інших атрибутів первинних бухгалтерських документів.

Таким чином, позовна вимога ТОВ АП 15107 про стягнення з ПАТ Одесавтотранс суми основного боргу у розмірі 232728,63 грн. є недоведеною та необґрунтованою.

Щодо вимоги ТОВ АП 15107 про стягнення з ПАТ Одесавтотранс суми пені, скаржник зазначив про її безпідставність, з огляду на недоведеність суми основного боргу.

Крім того, самостійно здійснивши перерахунок пені (з 66153,81 до 33988,66 грн.), суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про її необґрунтованість та безпідставність, а також про те, що факт реалізації ПАТ Одесавтотранс квитків на автобусні рейси, які обслуговує ТОВ АП 15107 та отримання відповідачем за це грошових коштів в повному обсязі підтверджується матеріалами справи.

В судове засідання 08.04.2019 з'явився представник позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2018 у справі № 916/1587/18 - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника ТОВ АП 15107 , перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що 01.10.2012 між ПАТ Одесавтотранс (Виконавець) та ТОВ АП 15107 (Перевізник) укладено договір №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові (надалі договір), за умовами якого Виконавець за завданням Перевізника надає йому на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплекс обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України Про автомобільний транспорт і Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі Правила).

Відповідно до п. 1.2. договору Виконавець надає Перевізникові послуги з обслуговування перевезень пасажирів автобусами марки: міжміські маршрути м'якими автобусами загальною місткістю до 30 посадочних місць, приміські маршрути-автобусами загальною місткістю не менше 18 посадочних місць за маршрутами: Б. Дністровський АС - Київ АВ р. 211/212, 725/726. Б. Дністровський АС - Херсон АВ №61/62, Б. Дністровський АС - Одеса АВ Привокзальна №560, №541/542 Б. Дністровський АС - Ізмаїл АС щоденно 1 зворотний рейс, №137 Б. Дністровський Ас - Арциз АС щоденно 1 зворотний рейс та по 5,7 днях тижня 2 оборотних рейса, №77/78-1 Б. Дністровський АС - Тузли щоденно 1 зворотний рейс, №839/840 Б. Дністровський АС - Дивізія щоденно 1 зворотний рейс, №571/572 Б. Дністровський АС - Дивізія щоденно 1 зворотний рейс, №159/158 Б. Дністровський АС - Ст. Царичанка щоденно і зворотний рейс, №949/950 Б. Дністровський АС - Забари щоденно 1 зворотний рейс, №790/789 Б. Дністровський АС - Жовтий Яр 1 зворотний рейс, №272/273 Б.Дністровський АС - Вилкове АС щоденно, №1007/1008 Б. Дністровський АС - Болград АС щоденно, №272/271 Іллічівськ АС - Ізмаїл АС щоденно, Приміські маршрути №15 Б. Дністровський АС - Руська Іванівка щоденно два зворотних рейса, №16 Б. Дністровський АС - Чистоводне щоденно, №17 Б. Дністровський АС - Дальничени щоденно, тільки на підставі ліцензії до закінчення строку її дії.

Пунктом 2.1. договору встановлено обов'язки Виконавця надавати послуги, визначені предметом цього Договору, здійснювати попередню та поточну реалізацію квитків на проїзд пасажирів та перевезення багажу на рейсу Перевізника. Здійснювати інформування водіїв про погодні та дорожні умови на маршрутах прямування до найближчої автостанції (автовокзалу) перед відправленням автобуса у рейс. Надавати послуги, пов'язані з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів та їх багажу транспортом Перевізника. Здійснювати диспетчерське управління та організацію прибуття і відправлення автобусів. Перераховувати Перевізникові грошові кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу, що є його власністю, у строки, встановлені у п. 3.2. договору, за вирахуванням коштів за обов'язкові послуги Виконавця, а саме грошові кошти в розмірі 87 % від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення, за вирахуванням додаткових зборів та з урахуванням ПДВ) підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Перевізника, грошові кошти у розмірі 50% суми виручки від реалізації багажних квитків (у т.ч. ПДВ) підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Перевізника. Проводити не рідше одного разу на місяць з Перевізником звірку взаємних розрахунків. (п. 2.1.1.-п. 2.1.6. договору).

Згідно п. 2.3.1. договору Перевізник зобов'язаний здійснювати відправлення свого транспорту виключно з автовокзалів, автостанцій диспетчерських пунктів, передбачених розкладом руху за певним маршрутом організатором перевезень.

Відповідно до п. 2.4.2. договору Перевізник має право отримувати грошові кошти, що належать Перевізникові відповідно до пп.. 2.1.5.1.та пп.. 2.1.5.2. цього Договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість послуг Виконавця складає 13% від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення, без урахування додаткових зборів та ПДВ), що зараховується на розрахунковий рахунок Виконавця. Вартість послуг Виконавця за продаж квитків на перевезення багажу складає 50% тарифної вартості багажних квитків (у т.ч. ПДВ).

Виконавець перераховує Перевізникові грошові кошти, відповідно до п.п. 2.1.5.1. та п.п. 2.1.5.2. цього Договору, подекадно впродовж поточного місяця, шляхом безготівкового переказу на рахунок Перевізника або за домовленістю сторін на підставі письмової заяви від Перевізника шляхом видачі готівкових грошових коштів, відповідно до п.п. 2.1.5.1. та п.п. 2.1.5.2. цього Договору, після закриття квитково-касової відомості (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.3.7. договору Виконавець сплачує Перевізникові за кожний день прострочення перерахування коштів за цим Договором пеню не менше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4.4. штрафні санкції за цим Договором сплачуються шляхом виставлення рахунку до 15 числа місяця наступного за звітним Стороною, стосовно якої вчинено порушення цього Договору, з наступною сплатою Стороною, яка вчинила порушення.

Відповідно до п. 6.1. договору усі спірні питання, що виникають між сторонами цього договору і щодо яких не було досягнуто згоди, розв'язуються відповідно до чинного законодавства України. Про виникнення претензій та розбіжностей між сторонами. Ініціатор інформує іншу сторону шляхом письмового повідомлення (попередження) на пізніше 15 діб. (п. 6.2. Договору).

Умовами п. 9.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з 01.10.2012 і діє до закінчення строку обслуговування Перевізником маршруту (рейса) згідно додаткової угоди, укладеної між сторонами цього договору.

01.10.2012 між сторонам укладено додаткову угоду №1 до договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012, де п. 10.1. викладено у наступній редакції: цей Договір набуває чинності з 01.10.2012 і діє до 27.12.2016 згідно договору №204/11 від 28.12.2011р. на обслуговування Перевізником маршруту: №560 „Б. Дністровий - Одеса АС „Привокзальна" 72 оборотних рейсів за добу м'якими автобусами.

01.10.2012 між сторонам укладено додаткову угоду №2 до договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012, де п. 10.1. викладено у наступній редакції: цей договір набуває чинності з 01.10.2012 і діє до 28.08.2013 згідно Договору №152/12 від 29.08.2012 на обслуговування Перевізником маршрутів №17 „Б. Дністровський АС - Дальничен" щоденно 1 рейс, №16 „ Б. Дністровський АС - Чистоводне" щоденно 1 рейс, згідно Договору №151/12 від 29.08.2012 № 15 Б. Дністровський - Руськоіванська щоденно 2 реса згідно договору № 150/12 від 29.08.2012. Рейси виконуються автобусами не менше 18 місць .

01.10.2012 між сторонам укладено додаткову угоду №3 до договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012, де п. 10.1. викладено у наступній редакції: цей договір набуває чинності з 01.10.2012 і діє до 30.08.2015 згідно дозволу №000352 серія АТ від 09.11.2010 на обслуговування Перевізником маршруту Б. Дністровський - Херсон рейс №62/61 .

01.10.2012 між сторонам укладено додаткову угоду №4 до договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012, де п. 10.1. викладено у наступній редакції: цей договір набуває чинності з 01.10.2012 і діє до 28.05.2014 згідно дозволу №000351 серія АТ від 09.11.2010 на обслуговування Перевізником маршруту Київ - Б. Дністровський рейс №211/212 .

01.10.2012 між сторонам укладено додаткову угоду №5 до договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012, де п. 10.1. викладено у наступній редакції: цей договір набуває чинності з 01.10.2012 і діє до 10.01.2017, згідно Договору № 9/12 від 16.01.2012 на обслуговування Перевізником маршрутів № 272/273 Б.Дністровський АС - Вилкове АС , №949/950 Б. Дністровський - Забари згідно Договору №10/12 від 16.01.2012, № 571/572 Б. Дністровський АС - Дивізія , № 839/840 Б. Дністровський АС - Дивізія згідно Договору № 8/12 від 16.01.2012, № 159/158 Б.Дністровський - Стара Царичанка згідно договору № 10/12 від 16.01.2012, № 77/78-1 Б. Дністровський - Тузли згідно договору № 18/12 від 16.01.2012, № 790/789 Б. Дністровський - Жовтий Яр згідно договору 11/12 від 16.01.2012, № 137 Б. Дністровський - Арциз 2 рейса, згідно договору № 12/12 від 16.01.2012, № 541/542 Б. Дністровський АС - Ізмаїл АС , згідно договору № 14/12 від 16.01.2012 .

01.10.2012 між сторонам укладено додаткову угоду № 6 до договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012, де п. 10.1. викладено у наступній редакції: цей договір набуває чинності з 01.10.2012 і діє до 10.01.2017, згідно Договору №17/12 від 16.01.2012р. на обслуговування Перевізником марш туру №271/272 Іллічівськ АС - Ізмаїл АС" .

01.10.2012 між сторонам укладено додаткову угоду № 7 до договору 86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012, де п. 10.1. викладено у наступній редакції: цей договір набуває чинності з 01.10.2012р. і діє до 10.010.2013р., згідно Договору №131/10 від 11.10.2010р. на обслуговування Перевізником маршруту №1008/1007 „Б .Дністровський АС - Болград АС" автобусами не менше 25 місць .

Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ АП 15107 стягнути з ПАТ Одесавтотранс 298882,44 грн. ( 232728,63 грн. основний борг та 66153,81 грн. пені) у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 86/12 від 01.10.2012 в частині повного та своєчасного повернення (перерахування) ТОВ АП 15107 грошових коштів за реалізацію проїзних квитків на автобусні рейси.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ АП 15107 місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання ПАТ Одесавтотранс прийнятих на себе зобов'язань за вищезазначеним договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частинами 1-4 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (с. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 115 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997, перевізники відповідно до укладених договорів здійснюють продаж квитків через автостанції, агентства з продажу квитків та/або самостійно. Самостійно продаж квитків може здійснюватись водієм автобусу в разі відсутності у населеному пункті автостанції або агентства з продажу квитків, а також після закриття квитково-касової відомості на автостанції (відомість 20-АСС).

Згідно ст. 36 та ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт автостанції надають автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, - послуги, пов'язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху. До обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать: продаж квитків; організація прибуття та відправлення автобуса з облаштованих платформ; інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті. При виконанні регулярних пасажирських перевезень водій автобуса повинен мати при собі, зокрема, відомість продажу квитків (відомість 20 АСС) та квитково-касовий лист.

Отже, норма вищевказаного Закону визначає, що підтвердженням виконання рейсів є: відомість 20 АСС (відомість продажу квитків), яка видається автостанцією водіям відповідача після завершення продажу квитків на рейс і є підставою для проведення взаєморозрахунків між сторонами договору; квитково-касовий лист, в якому відображається кількість і сума проданих квитків; дорожній лист, який передається диспетчеру для отримання відмітки про час прибуття (постанова Вищого господарського суду України від 26.09.2012 у справі № 5015/970/12).

На підтвердження наявність заборгованості відповідача перед позивачем в матеріалах справи містяться наступні документи.

Оригінали відомостей за періоди: травень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 та січень 2018 (а.с.145-223 т.2, а.с.1-178 т.3).

Банківська виписка ПАТ Креді Агріколь Банк за період з 01.07.2017 по 17.08.2018 із зазначенням платежу оплата за реалізацію квитків згідно договору №86/12 від 01.01.2012, підтверджує проведення відповідачем лише часткових розрахунків із позивачем за договором №86/12 про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.10.2012.

Підтвердженням заборгованості відповідача перед позивачем свідчить також оборотно-сальдова відомість взаєморозрахунків за період з 01.07.2017 по 01.10.2018.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (п. 1 ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сукупність наданих позивачем доказів надають можливість встановити факт існування заборгованості з боку відповідача за укладеним між ними договором.

Доводи скаржника про те, що надані позивачем відомості не можуть бути належними доказами у справі, оскільки вони не містять належних підписів, печаток та інших атрибутів первинних бухгалтерських документів не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки як вже зазначалось раніше, в матеріалах справи містяться оригінали відомостей, кожна з яких містить відмітку ПАТ Одесавтотранс АВ Одеса та підписи диспетчерів автовокзалу. При цьому скаржником не спростовується, що ці особи не є його працівниками.

Безпідставними є також доводи скаржника про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, здійснивши перерахунок пені.

Пунктом 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Таким чином, навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.

Рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2018 у справі № 916/1587/18 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2018 у справі № 916/1587/18 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Одесаавтотранс залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство Одесаавтотранс .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.04.2019.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна