Рішення

від 18.12.2018 по справі 922/2798/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2798/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Слобода", м. Харків до ТОВ "АА Груп", м. Харків про визнання недійсним договору та стягнення коштів за участю представників:

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Слобода" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АА Груп", в якій просить суд :

- визнати недійсним договір оренди №2018/05/08-01 від 08.05.2018р., укладений між ТОВ АПК СЛОБОДА код за ЄДРПОУ 41388511 та ТОВ АА ГРУП код за ЄДРПОУ 41454751;

- стягнути з ТОВ АА ГРУП код за ЄДРПОУ 41454751 на користь ТОВ АПК СЛОБОДА код за ЄДРПОУ 41388511 суму боргу в розмірі 44 000,88грн. та неустойку в сумі 5 753,75 коп., що загалом складає 49 754,63грн.;

- покласти на відповідача обов'язок по відшкодуванню суми судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали доказів доплати у встановленому законом порядку судового збору на суму 1762,00 грн. за вимогу немайнового характеру та подання письмової заяви, яка буде містити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також доказів направлення цієї заяви відповідачу.

11.10.2018 від ТОВ "АПК "Слобода" до канцелярії суду надійшла заява (вх. № 29493), в якій позивач зазначив, що під час написання позовної заяви в назві позивача було допущено описку, а саме замість вірної назви "Агропромислова компанія "Слобода" вказано "Торгівельно-промислова компанія "Слобода". Позивач просить прийняти до уваги зазначене уточнення та врахувати під час розгляду справи.

17.10.2018 через канцелярію суду від позивача із супровідним листом (вх. №29979) надійшли наступні документи: виправлена позовна заява; оригінал платіжного доручення про сплату судового збору на суму 1762,00 грн. за вимогу немайнового характеру; письмова заява про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; докази направлення відповідачу виправленої позовної заяви та письмової заяви про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2798/18. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на "13" листопада 2018 р. о(об) 10:30.

В судовому засіданні 13.11.2018 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ст. 183 ГПК України до 27 листопада 2018 року об 11:30 год. у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали про відкриття провадження у справі.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 13.11.2018.

27.11.2018 року представником позивача, через канцелярію суду (вх.№33224) надано до матеріалів справи заяву про долучення до справи документів, а саме Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 станом на 26.11.2018 на відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АА Груп". Заяву з додатком долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.11.2018 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та здійснено перехід справи по суті до 18 грудня 2018 року об 11:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 27.11.2018.

У судовому засіданні 18.12.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Ухвали господарського суду від 18.10.2018 та від27.11.2018 повернуті на адресу суду з позначкою пошти " Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АА Груп" (61166, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, проспект Науки,36)

Ухвали суду по справі № 922/2798/18 направлялись відповідачу на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 61166, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, проспект Науки,36, що є належним повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Кореспонденція повертається на адресу суду з позначкою пошти про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.12.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

08 травня 2018 року між ТОВ АПК СЛОБОДА код (Позивач) та ТОВ АА ГРУП (Відповідач) укладено договір оренди №2018/05/08-01 (далі Договір). Відповідно до умов Договору, орендодавець - ТОВ "АА ГРУП" зобов'язується передати Орендарю у строкове платне користування нежитлові приміщення у одинадцятиповерховій будівлі на 8-му поверсі, а саме офіс 803/2 площею 110 кв. м., що розташовано за адресою: 61010, м. Харків, Гімназійна набережна,

Відповідно до п. 2.1. Договору, об'єкт оренди передається Орендарю після підписання Договору на підставі Акту прийому-передачі.

Пункт 20.1 Договору закріпив, що договір набуває чинності з дати підписання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання п. 6.2. Договору, в день підписання Договору ТОВ АПК СЛОБОДА на підставі виставленого орендодавцем рахунку на оплату, сплатила на рахунок ТОВ АА ГРУП орендну плату за перший і гарантійний платіж за останній місяці в сумі 44 000,88 (сорок чотири тисячі) грн., 88 коп.. з ПДВ , що підтверджується платіжними дорученнями №517 від 08.05.2018 року на суму 5 500,0грн.,№76 від 08.05.2018 року на суму 4 970,88грн.,№150 від 08.05.2018 року на суму 33 530,0грн.

Як вказував позивач в позові та надав пояснення в судових засіданнях, через місяць, 08 червня 2018 р. об'єкт все ще не було передано орендарю в користування, адже стан об'єкта оренди не дозволяв використовувати його за призначенням (велися ремонтні роботи в початковій стадії).

13 липня 2018р. позивач (ТОВ АПК СЛОБОДА ) направило на адресу орендодавця ТОВ АА ГРУП лист про розірвання договору оренди у зв'язку з невиконанням умов договору з боку орендодавця вих. №13071/18р. Відповіді на лист не надійшло.

Більше того, 03 серпня 2018р. об'єкт оренди все ще перебував в непридатному для використання за призначенням (ведення господарської діяльності) стані, велися ремонтні роботи, були відсутні стеля, покриття підлоги, освітлення, електрична проводка, міжкабінетні двері, тощо.

Позивачем було направлено на юридичну та фактичну адресу відповідача ОСОБА_2, в якій повідомлялось про розірвання Договору оренди №2018/05/08-01 від 08.05.2018р., укладеного між ТОВ АПК СЛОБОДА та ТОВ АА ГРУП та вимагалось повернення сплачених на користь ТОВ АА ГРУП коштів в сумі 44 000,88 (сорок чотири тисячі) грн., 88 коп. з ПДВ в семиденний термін з дня отримання даної вимоги, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ АПК СЛОБОДА На зазначену вимогу відповіді також не надійшло.

У зв'язку з наявністю порушень умов договору з боку відповідача, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку 5 753, 75грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субвЂ�єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобоввЂ�язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобоввЂ�язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 44000,88грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення неустойки в сумі 5 753,75 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно п.17.2. Договору оренди №2018/05-01, укладеному між Позивачем та відповідачем 08.05.2018р., - в разі прострочення Орендодавцем виконання зобов'язань з передачі Об'єкту оренди більше ніж на 5 (п'ять) днів, Орендар має право вимагати повернення сплаченої орендної плати за перший та останній місяці оренди з урахуванням інфляції та неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період прострочення, за кожен день прострочення.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приписами п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, положення п.п. 17.2 договору, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 5753,75грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди №2018/05/08-01 від 08.05.2018р., укладеного між ТОВ АПК СЛОБОДА код за ЄДРПОУ 41388511 та ТОВ АА ГРУП код за ЄДРПОУ 41454751

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (стаття 181 Господарського кодексу України).

Приписами статей 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та сформовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 ЦК України.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту статей 6, 627 ЦК України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину саме як юридичного факту а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов'язання, породженого таким правочином

На підставі наведених положень законодавства можна стверджувати, що будь-який договір (в тому числі і той, за яким повернення отриманого є неможливим) підлягає визнанню недійсним тільки з моменту його вчинення (виникнення, укладення) без будь-яких виключень.

Дійсно, в матеріалах справи міститься лист позивача направлений на юридичну та фактичну адресу відповідача з вимогою, в якій повідомлялось про розірвання Договору оренди №2018/05/08-01 від 08.05.2018р., укладеного між ТОВ АПК СЛОБОДА та ТОВ АА ГРУП , однак суд враховує прямий припис частини першої статті 236 ЦК, відповідно до якого недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Тобто угода сторін недійсного договору про його розірвання в силу наведених положень сама є недійсною а відтак вона не може породжувати правових наслідків, зокрема обумовлювати собою припинення договірних відносин контрагентів.

Враховуючи ту обставину що чинне цивільне і господарське законодавство не містить однозначного нормативного припису щодо заборони визнання недійсними припинених правочинів, господарський суд констатує, що припинення договору з будь-яких підстав не може бути перешкодою для визнання такого договору недійсним, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для визнання недійсним вищеозначеного договору ,зокрема, це є безумовне порушення відповідачем вимог ст.765 ЦК України

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Слобода" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АА Груп" про визнання недійсним договору оренди №2018/05/08-01 від 08.05.2018р., укладеного між ТОВ АПК СЛОБОДА код за ЄДРПОУ 41388511 та ТОВ АА ГРУП код за ЄДРПОУ 41454751 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди №2018/05/08-01 від 08.05.2018р., укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Слобода" (код за ЄДРПОУ 41388511) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АА ГРУП"( код за ЄДРПОУ 41454751).

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АА ГРУП" (61166, м. Харків, пр. Науки, 36, ЄДРПОУ 41454751) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Слобода" (61001, м. Харків, вул. Державинська, 38 , ЄДРПОУ 41388511) - суму боргу в розмірі 44 000,88грн., неустойку в сумі 5 753,75 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Слобода" (61001, м. Харків, вул. Державинська, 38 , ЄДРПОУ 41388511).

Відповідач: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АА ГРУП" (61166, м. Харків, пр. Науки, 36, ЄДРПОУ 41454751).

Повне рішення складено 26.12.2018 р.

Суддя ОСОБА_3