Рішення

від 21.12.2018 по справі 921/613/17-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/613/17-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Шміло І.О.

розглянув матеріали справи

за позовом: керівника Чортківської місцевої прокуратури, вул. Горбачевського, 2, м. Чортків Тернопільської області, в інтересах держави в особі Хоростківської міської ради, вул. Кн. Володимира, 17, м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, 48240

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", пров. Шевченка, 12, Шевченківський район, м. Київ, 01001

про cтягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 2 335 995,15грн.

За участі представників сторін:

прокурора: уповноважена ОСОБА_1, довіреність № 05-407 вих.18 від 14.05.18;

позивача: не з'явився

відповідача: уповноважена ОСОБА_2, довіреність №09/12/74 від 07.02.2018.

В ході розгляду справи учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 42, 46, 222, 224 Господарського процесуального кодексу України.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 921/613/17-г/17 за позовом керівника Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області, що звернувся в інтересах держави в особі Хоростківської міської ради, м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, про cтягнення збитків в розмірі 2335995,15грн, завданих місцевому бюджету внаслідок використання відповідачем земельної ділянки, розташованої в м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області по вул. Заводська, 1, площею 44,913га за кадастровим №6121611000:02:001:0584 без правовстановлюючих документів.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач 25 червня 2015 року зареєстрував право власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд по вул. Заводській, 1 у м. Хоростків Тернопільської області, проте у період з 25.06.2015 по 30.12.2016 в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовував земельну ділянку під нерухомим майном без оформлення правовстановлюючих документів, що є підставою для відшкодування позивачу збитків - упущеної вигоди у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області у даній справі від 14.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2018, позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 335 995, 15 грн збитків.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2018 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 березня 2018 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року у справі №921/613/17-г/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

З огляду на викладене, за результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи для її розгляду визначено суддю Бурду Н.М. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2018 знаходиться у матеріалах справи), яка ухвалою від 13.08.2018 прийняла дану справу до свого провадження суддею та ухвалили розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання по справі №921/613/17-г/17 призначено на 13 вересня 2018.

Ухвалами від 04.10.2018, 15.11.2018 відкладалися підготовчі засідання, про що повідомлено учасників справи, відповідно до .вимог статей 120, 121 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження має бути проведено протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше, ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою від 04.10.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі № 921/318/18 на 30 днів.

Під час підготовчого провадження учасниками судового процесу подано:

- на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2019 Чортківською місцевою прокуратурою подано додаткові обґрунтування позовних вимог з урахуванням вимог, викладених у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у даній справі (№50-1173 вих.18 від 06.09.2018), у яких позовні вимоги підтримано у повному обсязі на суму 2 335 995,15 грн збитків за період з 25.05.2015 по 30.12.2016, а також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 35 040 грн судового збору, сплаченого за подання позову;

-14.09.2018 на адресу суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву вих.№09-1-8/948 від 10.09.2018. У поданому відзиві, відповідач заперечував проти заявленого позову з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.06.2018, і зокрема , зазначив, що вважає право оренди попереднього землекористувача - ТОВ Хоростківський цукровий завод припиненим не 16.10.2015, коли Хоростківською міською радою було прийнято рішення про припинення користування земельною ділянкою, а 17.08.2016 - з моменту державної реєстрації припинення права оренди спірної земельної ділянки у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Водночас вказаний відзив містив клопотання відповідача про передачу даної справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, яке було підтримано його представником у судовому засіданні, що відбулося 04.10.2018. Прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури в даному судовому засіданні заперечував проти задоволення такого клопотання . Суд, розглянувши клопотання відповідача про направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, а також заслухавши думку учасників судового процесу з цього приводу, відхилив його з підстав, зазначених у відповідній ухвалі від 04.10.2018;

- 05.10.2018 відповідачем через канцелярію суду подано відзив №09-1-8/10113 від 01.10.2018 на уточнення позивачем позовних вимог, у якому, серед іншого, зазначив, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача сума судового збору, сплаченого за подання позову, є незаконною та необґрунтованою, оскільки на виконання Постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2018 на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2018 у справі №921/613/17-г/17, Банком було сплачено 35 040 грн судового збору, що підтверджується копією платіжного доручення №155927 від 17.05.2018, що долучена до матеріалів справи. Крім того відповідач повторно клопотав про передачу даної справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва. Вказане клопотання судом не розглядалось, оскільки зазначене процесуальне питання вже було розглянуто межах розгляду даної справи, про що винесено відповідну ухвалу від 04.10.2018;

- 29.10.2018 Прокуратурою Тернопільської області подано відповідь на відзив №05-2/106вих.18 від 12.10.2018, у якому, зокрема, зазначає про те, що у даних конкретних правовідносинах заміна сторони в договорі не відбулася, оскільки ПАТ Промінвестбанк свого обов'язку зі сплати орендної плати за договором від 27.05.2014 не визнав, вимоги Податкового кодексу України щодо самостійного розрахунку орендної плати не виконав, податкової декларації зі сплати орендної плати не подавав, а відтак наявними є усі складові цивільно-правової відповідальності та підстави для відшкодування збитків у сумі 2335 995,15 грн за період з 25.05.2015 по 30.12.2016. Також дана відповідь містить письмові обґрунтування заперечень прокуратури проти передачі даної справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва;

- 30.10.2018 від відповідача надійшло заперечення щодо пояснень, міркувань та аргументів, наведених представником позивача у відповідь на відзив №09-1-8/1144 від 26.10.2018, у яких зазначено наступне:

- відповідач не визнає позов у повному обсязі, оскільки позивач не врахував вказівок Верховного Суду та наполягає на стягненні 2335 995,15 грн за період з 25.05.2015 по 30.12.2016;

- з урахуванням висновків ВСУ , викладених у постанові від 27.06.2018, на замовлення відповідача сертифікованим експертом-оцінювачем вищої категорії ОСОБА_3 проведено розрахунок ринкової вартості збитків за користування земельною ділянкою площею 44,913 га, кадастровий № 6121611000:02:001:0584, що розташована за адресою: Тернопільська обл. Гусятинський р-н., м. Хоростків, вул. Заводська, 1, за період з 18.08.2016р. по 30.12.2016р. без оформлення правовстановлюючих документів, яка складає 628 623,11 грн, на підтвердження чого суду надано копію звіту з визначення розміру збитків від 12.07.2018;

- також у поданих запереченнях відповідачем здійснено розрахунок суми судових витрат, що складає:

1) за подання апеляційної скарги - 52 560 грн (платіжне доручення №148352 від 20.12.2017);

2) за подання касаційної скарги -70 080 грн (платіжне доручення №152711 від 19.03.2018);

3) за визначення розрахунок ринкової вартості збитків за користування земельною ділянкою - 40 000 грн (акт прийому-передачі виконаних робіт з незалежної оцінки від 13.07.2018 та меморіальний ордер №158562 від 13.07.2018);

- 01.11.2018 відповідачем подано клопотання про призначення експертизи від 01.11.2018. Необхідність призначення у даній справі економічної експертизи заявником обґрунтована тим, що представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та сумнівається у правильності розрахунків, зазначених у Звіті, виникла необхідність у застосуванні спеціальних знань для визначення розміру збитків, а тому виникає необхідність в призначенні економічної експертизи, у зв'язку із чим представник відповідача просить суд призначити економічну експертизу з метою визначення документальної обґрунтованості визначення розміру збитків за користування земельною ділянкою площею 44,913 га, кадастровий № 6121611000:02:001:0584, що розташована за адресою: Тернопільська обл., Гусятинський р-н, м. Хоростків, вул Заводська, 1 без оформлення правовстановлюючих документів;

- 12.11.2018 представником прокуратури через канцелярію суду подано додаткові пояснення, відповіді на заперечення ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк від 26.10.2018 (05/2-129вих.18 від 09.11.2018), у якому, серед іншого , заперечує проти призначення експертизи у даній справі для визначення розміру збитків за користування земельною ділянкою з огляду на те, що відсутня потреба у спеціальних знаннях при визначенні розміру збитків, оскільки вони нараховані відповідно до вимог законодавства. Крім того призначення такої експертизи призведе до створення у справі зайвих судових витрат та затягування термінів вирішення справи. Водночас, прокурор вважає, що заявлені відповідачем інші судові витрати в сумі 40 000 грн, понесені ним за виконані суб'єктом оціночної діяльності роботи з надання відповідного висновку, не можуть бути включені до судових витрат , пов'язаних із розглядом цієї справи, так як : розмір визначених збитків та їх нарахування згідно акту про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 25.05.2015, як один із доказів у даній справі, відповідачем не заперечуються та не оскаржені останнім у встановленому законом порядку; поданий відповідачем експертний висновок суперечить вимогам ст.ст. 98,101 ГПК України.

За результатами розгляду клопотання відповідача про призначення у даній справі економічної експертизи, судом відмовлено у його (клопотання) задоволенні з мотивів, зазначених у відповідній ухвалі від 22.11.2018.

Ухвалою від 22.11.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.12.2018, з подальшим оголошенням перерви до 31.12.2018.

Представник прокуратури у судових засіданнях по розгляду по суті , позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових обґрунтуваннях позовних вимог (№50-1173 вих.18 від 06.09.2018) відповіді на відзив №05-2/106вих.18 від 12.10.2018, додаткових поясненнях, відповіді на заперечення ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк від 26.10.2018 (05/2-129вих.18 від 09.11.2018) та поясненнях, наданих у судових засіданнях, а тому просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та з підстав, зазначених ним у відзиві на позовну заяву вих.№09-1-8/948 від 10.09.2018, відзиві №09-1-8/10113 від 01.10.2018 на уточнення позивачем позовних вимог, запереченнях щодо пояснень, міркувань та аргументів, наведених представником позивача у відповідь на відзив №09-1-8/1144 від 26.10.2018, а також усних поясненнях, наданих у судових засіданнях уповноваженим представником.

Крім того, в судовому засіданні, що відбулося 21.12.2018, відповідачем подано заяву про поворот виконання рішення №09-2-1/1335 від 20.12.2018, у якій просить суд вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 по справі №921/613/17-г/17 в частині стягнення з Прокуратури Тернопільської області 35 040 грн судового збору, а також 3 504 грн виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 200 грн. Розглянувши вказану заяву, суд не прийняв її до розгляду, оскільки заявником не наведено жодних обставин, що унеможливлювали б її подання під час розгляду даної справи у підготовчому провадженні, як це передбачено п. 16 ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Представник позивача - Хоростківської міської ради у судові засідання не з'являвся, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак своїми процесуальними правами відповідач не скористався.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі №921/318/18 від 15.08.2018, протокольні ухвали про повідомлення сторін про відкладення підготовчого засідання від 13.09.2018 та від 04.10.2018 та ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті від 25.10.2018, надсилались судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві та у витягах з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (сформованих на запит суду станом на 15.08.2018), рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення (містяться в матеріалах справи).

У відповідності до частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Згідно із частиною 1статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, позивач не позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду щодо даної справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тому, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково представлені докази, заслухавши в процесі розгляду спору доводи та заперечення учасників судового процесу, господарський суд встановив таке.

10.09.2009 між Хоростківcькою міською радою як Орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод", як Орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1, 2, 8, 9 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв по ОСОБА_1 прийому-передачі у платне, строкове (на 25 років) користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 50,62га, розташовану за адресою: вул.Заводська в м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, на якій розташовані адміністративні та виробничо-складські приміщення, а також інші об'єкти інфраструктури, а Орендар зобов'язався вносити орендну плату в розмірах та строки, обумовлені даним договором.

З пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ТОВ "Хоростківський цукровий завод" за 2008 рік, розробленою ДП "Тернопільгеодезцентр" слідує, що на земельній ділянці, площею 50,62га за кадастровим №6121611000:02:001:0053 знаходилася промплощадка цукрового заводу, забудованість території - адміністративні та виробничо-складські приміщення.

Із листа Відділу у Гусятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області за №19-0.24-525/104-17 від 24.07.2017р., а також долучених до справи матеріалів технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №100069617 від 11.10.2017, №100068673 від 11.10.2017, №100069169 від 11.10.2017, №100069916 від 11.10.2017, слідує, що у 2012 році проведено поділ земельної ділянки площею 50,62 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0053, а саме:

- 4,8761 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0478 (м. Хоростків, вул. Заводська, 1А), яка відведена в оренду на 49 років ТОВ "Мрія Лізинг";

- 45,7439 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0499 (м. Хоростків, вул.Заводська, 1), яка залишилась в оренді ТОВ "Хоростківський цукровий завод" на 25 років.

У 2014 році проведено поділ земельної ділянки площею 45,7349 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0499:

- 0,8219 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0585 (м. Хоростків, вул.Вибранівська, 4г), яка відведена в оренду на 49 років ТОВ "Наш плюс";

- 44,9130 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0584 (м. Хоростків, вул.Заводська, 1), яка залишилася в оренді ТОВ "Хоростківський цукровий завод".

27.05.2014 між Хоростківською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю в користування терміном на 25 років земельну ділянку, загальною площею 44,9130га за кадастровим №6121611000:02:001:0584 , що знаходиться по вул. Заводська, 1 у м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області (нормативна грошова оцінка якої становить 31976724,10грн), для обслуговування адміністративних та виробничо-складських будівель, розташованих на ній, а Орендар зобов'язався вносити орендну плату в розмірі та строки, визначені умовами цього договору (п.п.1 2, 3, 5, 8, 9, 15 умов договору). Факт передачі засвідчено актом прийому-передачі. Також, право оренди даної земельної ділянки 27.05.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка з Реєстру №66413043 від 22.08.2016).

На підставі рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/254/15-г/5 від 17.06.2015 (набрало законної сили 07.07.2015р.) звернуто стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод" перед публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії №20-3531/2-1 від 19.12.2011, на предмет іпотеки за Іпотечним договором №20-3566/3-1 від 21.12.2011, а саме: на нерухоме майно будівлі та споруди, що належали на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод", за адресою: вул.Заводська, 1, м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк права власності на предмет іпотеки.

З урахуванням прийнятого судом рішення №921/254/15-г/5 від 17.06.2015 право власності на предмет іпотеки (будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, вул.Заводська, будинок 1), згідно переліку, було зареєстровано 25.06.2015 за ПАТ "Промінвестбанк", що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за № 100068673 від 11.10.2017р.

Таким чином станом на час реєстрації за ПАТ "Промінвестбанк" права власності на будівлі та споруди, розташовані по вул.Заводська,1 у м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, останні знаходились на земельній ділянці, призначеній для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 44,9130 га за кадастровий номер 6121611000:02:001:0584, яка перебувала в користуванні ТзОВ "Хоростківський цукровий завод" на підставі договору оренди землі від 27.05.2014р.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за № 100068673 від 11.10.2017р., право оренди ТзОВ "Хоростківський цукровий завод" на земельну ділянку площею 44,913 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0584 припинено 17.08.2016р . на підставі постанови Гусятинського районного суду від 26.07.2016р. (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №100069916 від 11.10.2017, що міститься у матеріалах справи).

29.12.2016р. між ПАТ Акціонерний промислово-інвестиційний банк (продавець) та ТзОВ "Радехівський цукор" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність нерухоме майно будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Гусятинський р-н., вул. Заводська, 1 що належить продавцю на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 17.06.2015р. у справі №921/254/15-г/5 (набрало законної сили 07.07.2015р.) і знаходиться на земельних ділянках:

- площею 44,913га кадастровий номер 6121611000:02:001:0584;

- площею 0,86 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0057;

- площею 2,36 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0054;

- площею 24,34 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0056;

- площею 29,73 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0055;

- площею 128,49 га кадастровий номер №6121611000:02:001:0016, право користування якими набуто продавцем на підставі ст.377 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, яка є власністю територіальної громади, та за якою право власності не оформлялось.

Факт передачі вказаного майна підтверджено підписаним 29.12.2016р. ПАТ Акціонерний промислово-інвестиційний банк та ТзОВ "Радехівський цукор" актом приймання-передачі майна до договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Державна реєстрація права власності ТзОВ "Радехівський цукор" на нерухоме майно, придбане за договором купівлі-продажу від 29.12.2016р., проведена 30.12.2016р. , про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено відповідний запис №18439479.

З огляду на викладене позивач вважає, що в період з 25.06.2015 по 30.12.2016 відповідач - ПАТ "Промінвестбанк" був власником будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, площею 44,913га за кадастровим №6121611000:02:001:0584 по вул.Заводська, 1 у м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області.

30.11.2015 Виконавчим комітетом Хоростківської міської ради прийнято рішення №80 "Про вжиття заходів за дотриманням земельного законодавства землекористувачами на території Хоростківської міської ради", яким доручено міському голові створити робочу групу (комісію) по виявленню фактів використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на території Хоростківської міської ради.

На виконання даного рішення Розпорядженням міського голови №155 від 08.12.2015 створено комісію з питань виявлення фактів використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів. 09.12.2015, 15.07.2016 та 25.11.2016 комісією проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами яких складено відповіді ОСОБА_1 та встановлено факт використання ПАТ "Промінвестбанк" земельної ділянки, площею 44,913га за кадастровим №6121611000:02:001:0584, розташованої по вул.Заводська, 1 у м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, без оформлення правовстановлюючих документів, зокрема, без договору оренди землі.

З метою усунення виявлених комісією порушень земельного законодавства Хоростківська міська рада неодноразово, - листами №786/2-14 від 25.09.2015, №898/2-14 від 20.11.2015, №891/2-14 від 28.10.2016, №1012/2-14 від 28.11.2016 зверталася до ПАТ "Промінвестбанк" з проханням вжити відповідні заходи, однак Банк жодним чином не відреагував, виявлені порушення не усунув.

І оскільки відсутність державної реєстрації права користування земельною ділянкою позбавило міську раду, як власника спірної земельної ділянки, права отримувати доход у вигляді орендної плати, тому за зверненням Хоростківської міської ради №115/2-14 від 13.02.2017 (лист №02-637/02-10 від 11.05.2017), керуючись Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993, на підставі Розпорядження голови Гусятинської районної державної адміністрації №210-од від 21.04.2017 "Про створення комісії для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" утворено комісію (визначено персональний склад комісії згідно з додатком 1 до Розпорядження) для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено Положення про дану комісію.

Відповідно до п.п.4 п.3 Положення про комісію для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам основним завданням Комісії є визначення розміру збитків власникам землі, заподіяних внаслідок неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

11.05.2017р. Гусятинська районна державна адміністрація надіслала відповідачу лист № 02-637/02-10 від 11.05.2017р., в якому проінформувала про наявність звернення Хоростівської міської ради щодо визначення розміру збитків за користування Банком земельною ділянкою (кадастровий номер 6121611000:02:001:0584) без правовстановлюючих документів. Повідомила, що 25.05.2017р. о 10 год. відбудеться засідання комісії, на якому буде розглядатись зазначене питання. (на підтвердження факту направлення вказаного листа позивачем до матеріалів справи долучено фіскальний чек відділення поштового зв'язку Гусятин-1 про відправлення поштової кореспонденції від 11.05.2017, лист Київської міської дирекції ПАТ "Укрпошта" №303/12-49 від 14.06.2017 про вручення 19.05.2017 поштового відправлення).

25.05.2017 комісією, з урахуванням наданого фінансовим управлінням райдержадміністрації Розрахунку розміру збитків , складено ОСОБА_1 комісії про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено Розпорядженням голови райдержадміністрації №304-од від 14.06.2017, відповідно до якого сума збитків внаслідок використання ПАТ "Промінвестбанк" земельної ділянки, площею 44,9130га за кадастровим номером 6121611000:02:001:0584 без правовстановлюючих документів за період з 25.05.2015 по 30.12.2016 в межах населеного пункту м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області під будівлями та спорудами, які розташовані у м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області по вул.Заводська, 1, склала 2335995,15грн . Даний ОСОБА_1 комісії складено без участі представника Банку, оскільки останній не з'явився на засідання комісії 25.05.2017.

У відповідності до Розрахунку в суму збитків 2335 995,15грн включено 623703,50грн збитків за використання земельної ділянки з 25.05.2015 року по 31.12.2015 та 1712291,65грн - з 01.01.2016 по 30.12.2016), виходячи з нормативної грошової оцінки землі в зазначений період зі ставки 3%.

Листом №02-792/02-14 від 15.06.2017 про нарахування збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (до якого долучено ОСОБА_1 та Розрахунок збитків) Гусятинська Райдержадміністрація вимагала у ПАТ "Промінвестбанк" сплати суми нарахованих збитків упродовж 10 днів з моменту вручення. Вказаний лист з доданими до нього документами вручено відповідачу 19.06.2017р., про що свідчить експрес - накладна №59000263974074 Нової Пошти.

07.09.2018 Банку надіслано претензію №2 Хоростківської міської ради №797/2.14 від 05.09.2017р. щодо відшкодування збитків у розмірі 2335995,15 грн. Проте, у добровільному порядку не здійснив сплати грошових коштів, що вручена адресату 11.09.52018, що підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення №4824100152441.

Так в листах №255/2-14 від 08.04.2017р. та №376/2-14 від 19.05.2017р. Хоростківська міська рада повідомляє, що в період з 25.06.2015р. по 30.12.2016р. ПАТ "Промінвестбанк" , як власник об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці площею 44,913га (кадастровий номер 6121611000:02:001:0584), використовував дані об'єкти без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та не вживав заходів для їх оформлення.

Також листом Головного управління ДФС у Тернопільській області №6709/10/19-00-12-02-27/15491 від 20.10.2017 року проінформовано, що упродовж 25.06.2015-30.12.2016 ПАТ Промінвестбанк не подавало податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та / або орендну плату за землю комунальної власності), а орендна плата та земельний податок за використання земельної ділянки ним не нараховувалася і не сплачувалася.

Підставою звернення керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хоростківської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом слугував факт використання ПАТ "Промінвестбанк" земельної ділянки площею 44,9130 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0584 без правовстановлюючих документів, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Хоростків збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки у розмірі 2335995,15 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності у прокурора права на звернення до господарського суду з даним позовом, судом враховано таке.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За частиною 3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17 і № 822/1169/17.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звертаючись із позовом наголошував, що невідшкодування збитків, спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, потягнуло за собою наслідки у вигляді неотримання місцевим бюджетом доходу у вигляді орендної плати та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету. А тому він (прокурор) вважає, що невжиття Хоростківською міською радою заходів цивільно-правового характеру до захисту інтересів територіальної громади є підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва її інтересів у судів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у №3-рп/99 (справа №1-1/99) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142 та від 15.05.2007 у справі №12/111.

Таким чином, на переконання суду, керівник Чортківської місцевої прокуратури вірно визначив у позові за вимогами про захист інтересів держави Хоростківську міську раду в якості позивача, так як даний орган місцевого самоврядування уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних земельних відносинах і є власником спірної земельної ділянки, яка є національним багатством та власністю народу України, від імені якого діє означений орган місцевого самоврядування. Звернення ж даним позовом обумовлено бездіяльністю органу місцевого самоврядування.

Крім того, висновок про підставність звернення до суду прокурора у цій справі міститься і у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г/17 (п. 12 постанови).

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, а також враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені ним у постанові від 27.06.2018 у даній справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з наведених прокурором підстав підлягають до задоволення частково, виходячи з такого .

Земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються, зокрема статтею 120 ЗК і статтею 377 ЦК.

Зокрема згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК (в редакції, чинній на момент набуття права власності на нерухомість) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 статті 377 ЦК визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Крім того, Законом України від 05.11.2009 N 1702-VI статтю 7 Закону України "Про оренду землі" доповнено частиною третьою, за якою до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні.

З наведеного слідує, що після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об'єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов'язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

При цьому Верховний Суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Зазначена правова позиція щодо переходу прав і обов'язків землекористувача при відчуженні нерухомості підтверджується і судовою практикою Верховного Суду, зокрема викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17 , від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, а також відповідає висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 27.06.2018 у даній справі.

Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону).

Як унормовано ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, згідно приписів ч. 1 ст. 136 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.06.2015 відповідач зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 44,913 га по вул. Зарічній, 1 у м. Хоростків, за кадастровий номер 6121611000:02:001:0584, яка перебувала в користуванні ТзОВ "Хоростківський цукровий завод" на підставі договору оренди землі від 27.05.2014р. При цьому за рішенням позивача - Хоростківської міської ради від 16.10.2015 № 1296 право користування земельною ділянкою ТОВ "Хоростківський цукровий завод" та, відповідно, дія вказаного договору оренди земельної ділянки була припинена.

З огляду на наведене, а також обставини чинності договору оренди землі між Хоростківською міською радою та ТОВ "Хоростківський цукровий завод" до 16.10.2015 (дати припинення права землекористування ТОВ "Хоростківський цукровий завод"), слід дійти висновку про те, що у цей період з 25.06.2015 (дата державної реєстрації права власності за відповідачем) по 16.10.2015 (дата винесення рішення про припинення дії договору оренди землі від 27.05.2014) було чинним зобов'язання відповідача, як нового власника майна зі сплати орендної плати за договором оренди від 27.05.2014.

Відповідно до частини 1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно приписів ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, приступати до використання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності можна лише після прийняття органом виконавчої влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність, або в користування та одержання відповідного документа, що посвідчує право на неї.

Відповідно до ст.83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Оскільки у даній справі має місце припинення за окремим рішенням позивача права землекористування ТОВ "Хоростківський цукровий завод", то зважаючи на положення статті 125 ЗК України, новий власник нерухомості - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Отже, саме з моменту припинення права землекористування ТОВ "Хоростківський цукровий завод (16.10.2015 - дата винесення рішення про припинення дії договору оренди землі від 27.05.2014) у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями, тобто укласти новий договір оренди земельної ділянки, оскільки у період з 25.06.2015 (дата державної реєстрації права власності за відповідачем) по 16.10.2015 (дата винесення рішення про припинення дії договору оренди землі від 27.05.2014), як уже зазначалось судом раніше, було чинним зобов'язання відповідача, як нового власника майна зі сплати орендної плати за договором оренди від 27.05.2014 .

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у даній справі (п. 19 Постанови) і , відповідно , врахований судом при вирішенні даного спору.

Відповідно до статті 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

І оскільки відповідач не є ні власником, ні постійним землекористувачем земельної ділянки площею 44, 913 га по вул. Зарічній, 1 у м. Хоростків, за кадастровий номер 6121611000:02:001:0584, а отже і є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача , є орендна плата (п.п. 14.1.72, 14.1.73 статті 14 Податкового кодексу України).

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у зазначеному розмірі у виді неодержаної орендної плати за землю, який за визначенням статті 22 ЦК України є збитками у вигляді упущеної вигоди.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до положень статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом "д" статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 3 статті 157 Земельного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Так зібрані у справі докази свідчать, що з 16.10.2015р. по 30.12.2016р. ПАТ "Промінвестбанк", будучи власником будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, площею 44,913 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0584 по вул.Заводська, 1 у м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, використовував її без правовстановлюючих документів, які надають йому право користування землею, оскільки відсутніми є відомості про звернення відповідача у справі до Хоростківської міської ради щодо оформлення права землекористування (навпаки, щодо необхідності оформлення права землекористування міська рада зверталася до Банку), як і докази розгляду та прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо виділення відповідачу в орендне користування даної земельної ділянки, що є порушенням вимог ст. 125, 126 Земельного Кодексу України. Навпаки, матеріалами справи підтверджено свідоме ухилення відповідача від вчинення таких дій та ігнорування неодноразових звернень позивача з метою оформлення права оренди .

Більше того, об'єкти нерухомості, що розташовані на спірній земельні ділянці передавалися відповідачем в орендне користування третім особам, що підтверджується договором оренди №09-1943/12-4 від 30.10.2015.

Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушене.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993р., власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (п. 2 Порядку).

Факт використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів підтверджено позивачем ОСОБА_4 комісії для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, створеної розпорядженням голови райдержадміністрації від 21.04.2017р. № 210-од, затвердженим розпорядженням голови райдержадміністрації № 304-од від 14.06.2017р, яким встановлено, що ПАТ "Промінвестбанк" нанесло збитки територіальній громаді м.Хоростків внаслідок самовільного використання земельної ділянки площею 44,9130 га кадастровий номер 6121611000:02:001:0584 в розмірі 2335995,15грн, в період з 25.05.2015 по 30.12.2016.

Проте, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що вирішення питання про наявність правових підстав для стягнення збитків (за наявності усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення) може мати місце лише у період після 16.10.2015, тобто після припинення договору оренди земельної ділянки з попереднім землекористувачем, а не з дати державної реєстрації права власності будівель та споруд розташованих на цій ділянці за відповідачем.

А тому суд, здійснивши власний перерахунок суми збитків, завданих відповідачем через використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в період з 16.10.2015 по 30.12.2016 у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, встановив, що їх розмір за вказаний розрахунковий період становить 2 096 973 грн.

При цьому суд враховує, що згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 проти України" від 06.09.2005).

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 11 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За час розгляду даної справи належних та допустимих доказів на спростування позову в частині 2 096 973 грн стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період 16.10.2015 по 30.12.2016 відповідачем не надано, а судом не здобуто.

Таким чином, здійснивши системний аналіз зазначених норм матеріального права, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, зважаючи на встановлені в процесі розгляду справи обставини та з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.06.2018 по даній справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог прокурора та стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" збитків в розмірі 2 096 973грн, завданих місцевому бюджету внаслідок використання відповідачем земельної ділянки, розташованої в м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області по вул. Заводська, 1, площею 44,913га за кадастровим №6121611000:02:001:0584 без правовстановлюючих документів за період з 16.10.2015 по 30.12.2016.

В іншій частині позов до задоволення не підлягає, як такий, що безпідставно заявлений та не знайшов свого документального підтвердження матеріалами справи.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що звіт з визначення розміру збитків від 12.07.2018, складений сертифікованим експертом-оцінювачем вищої категорії ОСОБА_3 (яким розраховано ринкову вартість збитків за користування земельною ділянкою площею 44,913 га, кадастровий № 6121611000:02:001:0584, що розташована за адресою: Тернопільська обл. Гусятинський р-н., м. Хоростків, вул. Заводська, 1, за період з 18.08.2016р. по 30.12.2016р. без оформлення правовстановлюючих документів, що складає 628 623,11 грн), судом прийнято та оцінено як доказ, однак не враховано при визначенні суми завданих збитків, так як до спірних правовідносин щодо їх нарахування, як зазначено в постанові Верховного Суду у даній справі (постанова від 27.05.2018), застосуванню підлягає саме Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, на підставі якого і розраховано збитки позивачем та здійснено їх перерахунок судом.

Щодо розподілу судом за результатами розгляду даної справи судового збору та інших витрат, пов'язаних з її розглядом, слід зазначити наступне:

- відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати, що заявлені сторонами в процесі розгляду даного спору (первинного та нового), складають :

- зі сторони позивача: 35040 грн судового збору (сплаченого згідно платіжного доручення №155927 від 17.05.2018) за подання позовної заяви;

- зі сторони відповідача :

1) за подання апеляційної скарги - 52 560 грн (платіжне доручення №148352 від 20.12.2017);

2) за подання касаційної скарги -70 080 грн (платіжне доручення №152711 від 19.03.2018);

3) за визначення розрахунок ринкової вартості збитків за користування земельною ділянкою - 40 000 грн (акт прийому-передачі виконаних робіт з незалежної оцінки від 13.07.2018 та меморіальний ордер №158562 від 13.07.2018).

Так в силу приписів ч. 1 п. 2 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, під час підготовчого провадження у даній справі відповідачем подано суду докази того, що 15.05.2018р. старшим державним виконавцем Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_5 на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/613/17-г/17 від 05.05.2018р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, на виконання якої Банк сплатив на рахунок прокуратури 35 040,00 грн. судового збору за реквізитами, вказаними у постанові про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується копією платіжного доручення № 155927 від 17.05.2018р., яка була додана до відзиву № 09-1-8/1043 від 01.10.2018р. (відзив на уточнення позивачем позовних вимог ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк №09-1-8/10119 від 01.10.2018). Проти даного факту представник прокуратури в судових засіданнях не заперечував, а тому заявлену Чортківською місцевою прокуратурою вимогу про стягнення з Банку 35 040,00 грн. судового збору суд залишає без розгляду.

При цьому роз'яснює прокурору, що у разі вирішення питання про поворот виконання рішення у справі №921/613/17-г/17 від 14.12.2017, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2018, в частині стягнення з прокуратури Тернопільської області (вул. Листопадова, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098, р/р35215035004091, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (провулок Шевченка, 12, Шевченківський район м. Києва, ідентифікаційний код 00039002) 35040 (тридцять п'ять тисяч сорок) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору, він (прокурор) у відповідності до ст. 224 ГПК України може звернутися до суду із заявою про ухвалення у даній справі додаткового рішення про стягнення з відповідача суми судового збору з урахуванням прийнятого судом рішення.

Щодо інших судових витрат, то у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначені норми процесуального законодавства, а також враховуючи, що питання необхідності здійснення сторонами у справі додаткового розрахунку суми збитків у суду не виникало, як і не ставилась під сумнів сторонами чинність та законність ОСОБА_1 комісії про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 25.05.2017, яким визначено порядок та розмір нарахування збитків, а також відсутність потреби у спеціальних знаннях для визначення їх (збитків) розміру, тому підстав для задоволення клопотання відповідача про включення до інших судових витрат 40 000 грн вартості виконаних суб'єктом оціночної діяльності робіт з надання відповідного висновку (звіт з визначення розміру збитків від 12.07.2018), суд не вбачає.

Керуючись статями 73, 74 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (провулок Шевченка, 12, Шевченківський район, м.Київ, ідентифікаційний код 00039002) на користь Хоростківської міської ради (вул.Кн.Володимира, 17, м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 21157740) - 2 096 973 (два мільйони дев'яносто шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн 34 коп. збитків за користування земельною ділянкою, розташованою в межах м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області площею 44,913 га, кадастровий номер: 6121611000:02:001:0584 без правовстановлюючих документів.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з прокуратури Тернопільської області (вул. Листопадова, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098, р/р35215035004091, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (провулок Шевченка, 12, Шевченківський район, м.Київ, ідентифікаційний код 00039002) 12 546 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок шість) грн 08 коп. судового збору, за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено 28.12.2018

Суддя Н.М. Бурда