Рішення

від 20.12.2018 по справі 925/1197/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1197/18

Господарський суд Черкаської області в складі:

Головуючий суддя - Єфіменко В.В.,

з секретарем судового засідання - Ковбою І.М.,

представники сторін:

від позивача: адвокат ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» , м.Черкаси,

до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , м.Черкаси

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 7107 грн. 28 коп. боргу, 2340 грн. 72 коп. втрат внаслідок інфляції та 510 грн. 92 коп. 3% річних за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору про надання транспортних послуг від 22.06.2016 № 22/06 та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Відповідач у відзиві на позов не заперечував проти наявності боргу перед Позивачем, проте вважав, що оскільки Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу у листопаді 2018 р., то просить суд застосувати строк позовної давності до заявлених Позивачем вимог про стягнення як основного боргу, так і 3% річних та втрат внаслідок інфляції.

Представник Позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю, проти доводів викладених у відзиві на позов щодо застосування позовної давності заперечував посилаючись на невідповідність процесуального оформлення вимоги щодо застосування строку позовної давності та на визнання Відповідачем суми боргу.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору є стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу та господарських санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань по розрахункам за договором надання транспортних послуг.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення наявного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 22 червня 2016 р. сторони уклали договір про надання транспортних послуг № 22/06, відповідно до умов якого предметом є транспортні послуги, що надаються Замовникові за узгодженими графіками та обсягами перевезень (далі - Договір) (а.с.10).

П.3.1. Договору передбачено, що вартість надання послуг зазначається в транспортних рахунках.

23 та 24 червня 2016 року Позивачем було виконано два замовлення Відповідача на перевезення по маршруту місто Черкаси - місто Умань - місто Черкаси .

Факт належного виконання Позивачем умов вищевказаного Договору підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- Актами наданих послуг від 23.06.2016 № 299 та від 24.06.2016 № 300, підписаних повноважними особами та скріплені печатками підприємств, вартість яких становила 9 940,80 грн. (в т.ч. ПДВ) (а.с. 11; 13);

- товарно-транспортними накладними від 23.06.2016 № 000000023 та від 24.06.2018 № 000000024 (а.с.12; 14).

Частково Відповідач розрахувався по замовленню від 23.06.2016 № 299. Наразі сума боргу складає 7 107,28 грн.

Частиною першою ст. 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення - вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

П.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 зазначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згадку Відповідача, викладену у відзиві на позов про застосування позовної давності, суд оцінює критично і приходить до наступного.

Ч.3 ст.267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Відзив на позов не є заявою відповідно до положень ст.170 ГПК України. Відповідач у відзиві на позов визнає суму боргу, заявлену Позивачем до стягнення.

Без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони. Аналогічна позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-738цс15, та у справі від 18.03.2015 № 6-25цс15).

За приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Доказів здійснення розрахунків за отримані Позивачем транспортні послуги, у визначений Договором строк, Відповідач до суду не подав.

За приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 692, 712 ЦК України містять, зокрема, такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відтак, сума втрат внаслідок інфляції становить 2 340 грн. 72 коп., а розмір відсотків річних становить 510 грн. 92 коп.

Розрахунок, наданий Позивачем щодо нарахування господарський санкцій, суд вважає обґрунтованим (а.с. 15-17).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що Позивач довів заявлені ним позовні вимоги, які підлягають до повного задоволення. З Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 7107 грн. 28 коп. боргу, 2340 грн. 72 коп. втрат внаслідок інфляції та 510 грн. 92 коп. 3% річних за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору про надання транспортних послуг від 22.06.2016 № 22/06.

Витрати Позивача по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн. підлягають відшкодуванню з Відповідача на користь Позивача.

керуючись ст.ст.129, 202, 232, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 7107 грн. 28 коп. боргу, 2340 грн. 72 коп. втрат внаслідок інфляції та 510 грн. 92 коп. 3% річних за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору про надання транспортних послуг від 22.06.2016 № 22/06 та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , м.Черкаси (18006, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 389, ідентифікаційний код 31141625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Днепр» (18036, м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 267, ідентифікаційний код 38764959).

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 29.12.2018

Суддя В.В.Єфіменко