Рішення

від 18.12.2018 по справі 927/803/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2018 року м. Чернігів Cправа № 927/803/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.,

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/803/18, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_1

юридична адреса: вул. Хрещатик, 8А, м.Київ, 01001;

поштова адреса: вул. Прорізна, 8, м.Київ, 01001

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ-ДС»

юридична адреса: проспект Миру, 49А, м.Чернігів, 14005

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К»

вул. Жмеринська, 1, м.Київ, 03148

Про зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників:

Позивача: не з?явився

Відповідача: не з?явився

Третьої особи: не з?явився

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

В С Т А Н О В И В:

Позивачем - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» про зобов'язання голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» включити кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на суму 8646680,77 грн до ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» .

Заявлений позов обґрунтований не включенням відповідачем до ліквідаційного балансу грошових вимог позивача в сумі 8646680,77 грн, які виникли у зв'язку з невиконанням кредитного договору №18-47/1-08 від 22.04.2008 та договору поруки №18/38-47/1-08 від 30.09.2010.

Ухвалою суду від 02.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.11.2018 о 11:00. Залучено за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» .

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 02.11.2018 №0160133669067, №0160133669091 (позивачу), №1400505501901 (відповідачу), але повноважних представників у судове засідання 27.11.2018 не направили.

Ухвала суду від 02.11.2018 про відкриття провадження у справі, направлена на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект К» : вул. Жмеринська, 1, м.Київ, 03148, повернулась до суду у зв'язку з неврученням адресату.

Позивач у додаткових поясненнях до позовної заяви вих.№3/5205 від 22.11.2018 вказує на те, що 13.01.2012 відповідно до банківської виписки відбулося перенесення заборгованості ЗАТ «Форум-ДС» у зв'язку з укладенням договору про переведення боргу №18-47/1-08/ПБ від 13.01.2012. Прострочена заборгованість ТОВ «Проект К» згідно з кредитним договором №18-47/1-08 від 22.04.2008 за період з 31.03.2016 по сьогоднішній день становить 4323896,85 грн. З урахуванням договору №37 про внесення змін від 29.11.2013 до кредитного договору, у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредиту позичальнику були нараховані відсотки за період з 01.11.2014 по 30.04.2018 на суму 1306101,10 грн. Відповідно до п. 6.1.2. кредитного договору №18-47/1-08 від 22.04.2008 на суму простроченого кредиту банком нарахована пеня за період з 31.10.2017 по 02.03.2018 в розмірі 662563,16 грн та пеня за прострочення сплати процентів у розмірі 185532,65 грн. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційні витрати від простроченої заборгованості за період з травня 2015 по квітень 2018 становлять 1755867,83 грн та 3% річних за період з 01.05.2015 по 01.01.2017 - 412719,18 грн. Зазначені суми складають заборгованість за кредитним договором №18-47/1-08 від 22.04.2008 станом на 01.05.2018 на загальну суму 8646680,77 грн.

Ухвалою суду від 27.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача вих.№3/5072 від 13.11.2018 в частині продовження строку підготовчого засідання; задоволено клопотання позивача вих.№3/5072 від 13.11.2018 про відкладення підготовчого засідання; підготовче засідання відкладено на 06.12.2018 о 11:30.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.11.2018 №1400505542357, але повноважного представника у судове засідання 06.12.2018 не направив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» також була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але повноважного представника у судове засідання 06.12.2018 не направила.

06.12.2018 судом вчинені дії щодо перевірки отримання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» ухвали суду від 27.11.2018 за штрихкодовим ідентифікатором 1400041946425. Як вбачається з інформації з офіційного сайту ДППЗ «Укрпошта» , відстеження пересилання поштових відправлень свідчить про те, що поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 1400041946425, 30.11.2018 було не вручено під час доставки адресату і 05.12.2018 повернуто за зворотною адресою.

Ухвалою суду від 06.12.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2018 року о 10:30. Явка в судове засідання повноважних представників сторін не є обов?язковою.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується розпискою від 06.12.2018, за підписом представника ОСОБА_2, наявною в матеріалах справи (а.с.240), а також повідомленнями про вручення поштового відправлення від 07.12.2018 №0160133953105, №0160133953130, але повноважного представника в судове засідання 18.12.2018 не направив.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.12.2018 №1400505552158, але повноважного представника в судове засідання 18.12.2018 не направив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» також була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але повноважного представника у судове засідання 18.12.2018 не направила.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не надходило.

Інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не була позбавлена права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 06.12.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» ).

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.12.2018 розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Оскільки, відповідач своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях 27.11.2018, 06.12.2018, 18.12.2018 не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом заявлених позовних вимог є зобов?язання відповідача включити до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги банку у загальному розмірі 8 646 680,77 грн заборгованості по кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 станом на 01.05.2018, які складаються з:

- простроченої заборгованості за кредитом в сумі 4 323 896,85 грн,

- заборгованості за відсотками по кредиту в сумі 1 306 101,10 грн, нарахованими за період з 01.11.2014 по 30.04.2018,

- пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 662 563,16 грн, нарахованої за період з 31.10.2017 по 30.04.2018,

- пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 185 532,65 грн, нарахованої за період з 31.10.2017 по 30.04.2018,

- інфляційних втрат від прострочення повернення кредитної заборгованості в сумі 1 755 867,83 грн, нарахованих за період з травня 2015 року по квітень 2018 року,

- 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 412 719,18 грн., нарахованих за період з 01.05.2015 по 30.04.2018.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» заявлені в процедурі припинення відповідача і ґрунтуються на забезпеченому порукою кредитному зобов'язанні, в якому мала місце заміна первісного боржника, то для правильного вирішення справи підлягають з'ясуванню підстави, строки, розмір і умови виникнення зобов'язань за кредитним договором, договором поруки та договором про переведення боргу, а також порядок і умови задоволення вимог кредиторів у процедурі ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик» , який в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик» (далі - кредитор або позивач) і ОСОБА_3 акціонерним товариством «Форум-ДС» (позичальник) був укладений кредитний договір № 18-47/1-08, відповідно до п. 1.1. та 1.2. якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) з лімітом кредитування 6 500 000,00 грн, строком по 22.04.2009 зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку 17% річних, для поповнення обігових коштів та придбання основних засобів.

Строк дії цього договору встановлюється з моменту підписання всіма сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.3. кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008).

Згідно з п. 2.3.2. і 5.1.2. кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008, надання кредитних коштів в межах ліміту кредитної лінії здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника № 20621000312702 у ВАТ КБ «Хрещатик» , МФО 300670, за реквізитами контрагентів, зазначених у контрактах/договорах, рахунках або на поточний рахунок позичальника № 2600.7.0001.12702 у ВАТ КБ «Хрещатик» , МФО 300670 з подальшим перерахуванням згідно поданих документів у відповідності з цільовим використанням кредитних коштів, визначеним цим Договором.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008, за користування кредитною лінією позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору відсотки із розрахунку 17% річних. Відсотки за користування кредитними коштами розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитними коштами на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом «факт/факт» ). При розрахунках враховується перший день видачі кредиту (його частини) і не враховується день повернення кредиту (його частини).

Пунктами 4.7., 4.8. кредитного договору №18-47/1-08 від 22.04.2008 передбачено, що повернення кредитних коштів здійснюється на позичковий рахунок № 2062.1.0003.12702, а у разі прострочення - на рахунок простроченої заборгованості за кредитом, що буде відкритий у разі прострочення.

Нараховані відсотки позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому здійснюється нарахування відсотків, а прострочені відсотки - на рахунок прострочених до сплати нарахованих доходів, що буде відкритий у разі виникнення такої заборгованості (пункти 4.3., 4.4 . кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008).

Згідно з п.5.2.1., 5.2.2. кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008, кредитор має право вимагати від позичальника належного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, а також дострокового погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків та неустойки у випадку порушення позичальником будь-яких умов цього договору та (або) поручителем договору застави (іпотеки) та додаткових угод до них.

Пунктами 5.3.1, 5.3.3. кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 встановлений обов'язок позичальника повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, штрафні санкції (неустойку) у розмірі, порядку, на рахунки та у строки, передбачені цим договором, а також достроково на вимогу кредитора - у 30-ти денний термін з дати отримання такої вимоги від кредитора у разі невиконання позичальником зобов'язань по поверненню кредитних коштів або будь-якої їх частини та/або невиконання зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

В подальшому до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 були укладені такі договори про внесення змін.

Договорами про внесення змін № 1 від 29.05.2008 і № 2 від 22.08.2008 відповідно був збільшений ліміт кредитування спочатку до 11 060 000,00 грн, а потім до 15 060 000,00 грн та змінені процентна ставка і строк користування кредитними коштами, а саме: в сумі 11 060 000,00 грн - по 22.04.2009 із сплатою відсотків із розрахунку 17% річних та в сумі 4 000 000,00 грн - по 29.08.2008 із сплатою відсотків із розрахунку 25% річних;

Після цього неодноразово змінювались умови кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 у частині строку повернення кредиту, зменшення ліміту кредитування, зміни розміру, умов нарахування і термінів сплати відсотків за користування кредитними коштами та з інших питань кредитування, про що були укладені відповідні договори про внесення змін: № 3 від 30.09.2008, № 4 від 30.10.2008, № 5 від 16.12.2008, № 6 від 25.12.2008, № 7 від 26.01.2009, № 8 від 22.04.2009, б\н від 12.06.2009, № 9 від 25.09.2009, № 10 від 25.12.2009 , № 11 від 25.01.2010, №12 від 20.05.2010, № 13 від 17.01.2011, № 14 від 25.03.2011, № 15 від 30.06.2011, № 16 від 30.09.2011, № 17 від 28.12.2011.

13.01.2012 між позивачем - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» , ОСОБА_3 акціонерним товариством «Форум-ДС» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Проект К» був укладений договір про переведення боргу № 18-47/1-08/ПБ (далі - договір про переведення боргу).

Відповідно до п. 1.1. і 1.2. договору про переведення боргу, первісний боржник ОСОБА_3 акціонерне товариство «Форум-ДС» перевело на нового боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект К» заборгованість за кредитним договором №18-47/1-08 від 22.04.2008 у загальній сумі 8 073 372,56 грн з усіма належними відсотками, штрафами, пенями і всіма іншими зобов'язаннями первісного боржника, а новий боржник прийняв на себе такі зобов'язання за кредитним договором №18-47/1-08 від 22.04.2008.

Згідно з ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з п. 1.3. договору про переведення боргу, в даному випадку заміна боржника у зобов'язанні проведена за згодою кредитора - ПАТ «КБ «Хрещатик» , який засвідчив таку згоду підписуючи цей договір.

Договір про переведення боргу, як і основний (кредитний) договір, укладений у простій письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 513, 521 Цивільного кодексу України.

Статтею 522 Цивільного кодексу України передбачене право нового боржника висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником. Таких заперечень ТОВ «Проект К» , залучене до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, не надало.

У зв'язку з переведенням боргу за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 із Закритого акціонерного товариства «Форум-ДС» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» на підставі договору про переведення боргу № 18-47/1-08/ПБ від 13.01.2012, 13.01.2012 між ПАТ «КБ «Хрещатик» , ТОВ «Проект К» і ЗАТ «Форум-ДС» укладений договір про внесення змін № 18 до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008.

Згідно з цим договором про внесення змін №18 здійснена заміна первісного позичальника за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 на нового - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» (місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 37394461, поточний рахунок № 26005000150335 у ПАТ «КБ «Хрещатик» , МФО 300670) та переведені на нього всі права та обов'язки позичальника.

Цим же договором пункт 1.1. кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 викладений у новій редакції:

« 1.1. Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 8 073 372,56 грн (вісім мільйонів сімдесят три тисячі триста сімдесят дві гривні 56 копійок) строком до 25 грудня 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі

- 21% (двадцять один відсоток) річних до 28 лютого 2011 року включно;

- 18% (вісімнадцять відсотків) річних починаючи з 01 березня 2011 року.»

У ПАТ «КБ «Хрещатик» , МФО 300670, відкриті нові рахунки для обліку заборгованості позичальника:

- позичковий рахунок № 20629000350335 - для обліку заборгованості за кредитом;

- рахунок нарахованих доходів № 20689000550335 - для обліку нарахованих відсотків за користування кредитом;

- рахунок нарахованих доходів № 20686000650335 - для обліку нарахованих не отриманих понад 30 днів відсотків за користування кредитом;

- рахунок доходів майбутніх періодів № 36004000550335.

У подальшому між ПАТ «КБ «Хрещатик» і ТОВ «Проект К» неодноразово укладались договори про зміну термінів сплати нарахованих відсотків за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008, а саме: договори про внесення змін № 19 від 27.01.2011, № 20 від 29.02.2012, № 21 від 30.03.2012, № 22 від 28.04.2012, № 23 від 31.05.2012, № 24 від 27.06.2012, № 25 від 30.07.2012, № 26 від 31.08.2012, № 27 від 26.09.2012, № 28 від 26.10.2012, № 30 від 27.02.2013, № 31 від 29.03.2013, № 32 від 27.06.2013, № 33 від 31.07.2013, № 34 від 23.08.2013, № 35 від 30.09.2013.

Договором про внесення змін №29 від 21.12.2012 до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 змінені розмір, умови і строк кредитування: кредит в сумі 8 061 372,56 грн надається строком на 2072 дня терміном повернення до 24.12.2013 із сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку: 21% річних - до 28.02.2011 включно, 18% річних - починаючи з 01.03.2011, а з 01.12.2012 - 14,75% річних.

Договором про внесення змін № 36 від 31.10.2013 до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008, змінені розмір і умови кредитування: визначено, що кредит в сумі 8 052 372,56 грн надається строком на 2072 дня терміном повернення до 24.12.2013 із сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку: 14,75% річних.

Договором про внесення змін №37 від 29.11.2013 до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 змінені умови кредитування: кредит в сумі 8 052 372,56 грн надається на 2072 дня терміном повернення до 24.12.2013 із сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку: 14,75% річних - по 30.11.2013 включно, 8% річних - починаючи з 01.12.2013.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику (параграф один глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статями 1048, 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по кредитному договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 у повному обсязі та надав первісному боржнику ЗАТ «Форум-ДС» шляхом перерахування з позичкового рахунку № 20621000312702 на поточний рахунок позичальника № 26007000112702 кредитні кошти у загальному розмірі 15 060 000,00 грн, що підтверджується копіями меморіальних ордерів: № 26 від 24.04.2008 на 3 000 000,00 грн, № 16 від 14.05.2008 на 2 929 718,80 грн, № 14 від 16.05.2008 на 570 281,20 грн, № 16 від 29.05.2008 на 3 500 000,00 грн, № 22 від 30.05.2008 на 1 000 000,00 грн, № 7 від 25.06.2008 на 60 000,00 грн, № 4 від 26.08.2008 на 4 000 000,00 грн. та виписками по вказаних рахунках.

Як встановлено судом, згідно з договором про внесення змін №37 від 29.11.2013 до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008 сторонами визначено, що сума кредиту станом на 29.11.2013 року становить 8052372,56 грн.

Із наданих банком документів, а саме виписки по особовому рахунку № 20670000150335 (а.с.59) слідує, що позичальником зобов'язання щодо погашення кредиту виконані частково та сплачено в рахунок погашення кредиту 20.01.2014 - 2871877,80 грн та 31.03.2016 - 856597,91 грн. Заборгованість за кредитом становить 4323896,85 грн.

При визначенні обґрунтованості заявлених позивачем вимог за кредитним договором №18-47/1-08 від 22.04.2008 щодо заборгованості за відсотками по кредиту в сумі 1 306 101,10 грн, нарахованими за період з 01.11.2014 по 30.04.2018, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008, з урахуванням змін та доповнень, сторони погодили щомісячну сплату відсотків за користування кредитними коштами на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 2072 дня - до 24.12.2013.

Відтак, у межах строку кредитування до 24.12.2013 позичальник мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому здійснюється нарахування відсотків. Починаючи з 25.12.2013, новий позичальник - ТОВ «Проект К» мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 відсотки за кредитом припинилось після спливу визначеного цим договором строку кредитування, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

З огляду на вищевикладені обставини, суд відхиляє аргументи позивача про те, що він мав право нараховувати передбачені кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 відсотки до повного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно, суд доходить висновку, що позивачем безпідставно нараховані відсотки в сумі 1 306 101,10 грн, за період з 01.11.2014 по 30.04.2018, після настання строку повернення кредиту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позичальник кредит у визначений кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 строк - до 24.12.2013, не повернув, що є порушенням взятого на себе позичальником зобов'язання за кредитним договором.

Позивачем відповідно до наданого розрахунку нарахована пеня в розмірі:

- 662 563,16 грн за несвоєчасне погашення кредиту за період з 31.10.2017 по 30.04.2018;

- 185 532,65 грн за несвоєчасне погашення відсотків за період з 31.10.2017 по 30.04.2018.

У силу ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1.2. кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань з повернення кредитних коштів, своєчасної сплати відсотків позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного її погашення, але в межах строків позовної давності, визначеної цим договором. Згідно з п. 6.1.9. кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008, строк позовної давності за цим договором становить десять років.

Враховуючи, що позичальник в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, кредит в установлений кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 строк в повній сумі не повернув, а тому вимоги позивача в частині пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 662 563,16 грн за період з 31.10.2017 по 30.04.2018 є правомірними.

Щодо нарахованої пені в сумі 185 532,65 грн за несвоєчасне погашення відсотків за період з 31.10.2017 по 30.04.2018 - вимоги позивача є безпідставними, оскільки зобов?язання щодо сплати відсотків є основним, а зобов?язання зі сплати штрафів та пені є додатковими до основного.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку пені, вона нарахована на відсотки, нарахування яких здійснено після настання строку погашення кредиту

Суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахування відсотків за користування кредитом після 24.12.2013 (спливу строку кредитування), тобто про відсутність основного зобов?язання, а тому і відсутнє додаткове зобов?язання для нарахування пені на такі відсотки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт прострочення позичальником взятого на себе зобов'язання за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008, а тому з огляду на приписи ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, є обґрунтованими вимоги позивача щодо нарахування за прострочення повернення кредиту інфляційних втрат в сумі 1 755 867,83 грн за період з травня 2015 року по квітень 2018 року і трьох відсотків річних в сумі 412 719,18 грн за період з 01.05.2015 по 30.04.2018.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За змістом ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

30.09.2010 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» , відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» і ОСОБА_3 акціонерним товариством «Форум-ДС» був укладений договір поруки № 18/38-47/1-08 (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 цього договору поручитель - Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» (далі - відповідач або поручитель) зобов'язується нести перед позивачем - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» солідарну відповідальність у сумі 1 939 100,00 грн за невиконання позичальником - ОСОБА_3 акціонерним товариством «Форум-ДС» зобов'язань за кредитними договорами № 18-47/1-08 від 22.04.2008 і № 38-47/1-08 від 18.09.2018 (далі разом - кредитні договори), а саме:

- кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008, укладеним між банком і позичальником, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути банку в термін до 25.12.2012 кредитні кошти в сумі 8 096 372,56 грн, сплатити відсотки за користування кредитними коштами з розрахунку 21% річних, а також комісії, можливі штрафні санкції відповідно до умов вказаного договору;

- кредитним договором № 38-47/1-08 від 18.09.2008, укладеним між банком і позичальником, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути банку в термін до 25.12.2012 кредитні кошти в сумі 5 196 000,00 грн, сплатити відсотки за користування кредитними коштами з розрахунку 21% річних, а також комісії, можливі штрафні санкції відповідно до умов вказаного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, у випадку неповернення позичальником кредиту, несплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у строки і в сумах, передбачених кредитними договорами, банк направляє поручителю відповідне письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості, яка становить не менше 1 939 100,00 грн.

Згідно з п. 2.2. договору поруки, у разі отримання письмового повідомлення від банку про факт невиконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами у сумі не більшій 1 939 100,00 грн поручитель повідомляє про це позичальника в протягом п'яти днів з дня, наступного за отриманням повідомлення, перераховує банку суму заборгованості згідно з розрахунком банку. Такий обов'язок поручителя настає і тоді, коли банк у випадках, передбачених кредитними договорами, вимагатиме дострокового повернення кредиту та сплати всіх інших платежів за договором.

У п. 2.3 договору поруки передбачене право позичальника звернутися до поручителя про сплату банку заборгованості в сумі не більшій 1 939 100,00 грн за кредитними договорами. У разі звернення позичальника до поручителя про сплату заборгованості за кредитними договорами поручитель протягом п'яти днів з дня, наступного за отриманням звернення, перераховує банку суму заборгованості, зазначену у зверненні позичальника.

Пунктом 2.5. договору поруки встановлений обов'язок банку надати поручителю документи, які підтверджують виконання зобов'язання за цим договором, якщо поручитель повністю виконає зобов'язання за кредитними договорами, забезпечене цією порукою, у сумі не меншій 1 939 100,00 грн.

Відповідно до п. 2.7. договору поруки, порука припиняється після погашення позичальником та /або поручителем заборгованості в сумі не меншій 1 939 100,00 грн.

Згідно з п. 4.1. договору поруки, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником та/або поручителем зобов'язань в сумі не меншій 1 939 100,00 грн за кредитними договорами.

Отже, обсяг відповідальності ТОВ «ФОРУМ-ДС» за договором поруки обмежений сумою у розмірі 1 939 100,00 грн.

З огляду на п. 2.2. і 2.3. договору поруки, умовою настання обов'язку поручителя перерахувати банку суму заборгованості є отримання поручителем письмового повідомлення від банку або позичальника.

Строк поруки договором поруки не встановлений.

У зв'язку зі зміною умов кредитних договорів, в забезпечення яких був укладений договір поруки, до нього були внесені зміни наступними договорами: № 1 від 17.12.2010, № 2 від 17.01.2011, № 3 від 15.12.2011, № 4 від 31.01.2012.

Договором №1 про внесення змін від 17.12.2010, обсяг відповідальності поручителя збільшений до суми 2 706 100,00 грн, про що внесені зміни до пунктів 1.1, 2.1, 2.2., 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 4.1. договору поруки.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки, в редакції від 17.12.2010, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами або поручителем зобов'язань в сумі 2 706 100,00 грн.

Договором №2 про внесення змін від 17.01.2011 внесенні зміни до пункту 1.1. договору поруки, якими підтверджується обсяг відповідальності поручителя в сумі 2 706 100,00 грн та вказується змінений порядок нарахування відсотків за кредитними договорами: 21% річних - до 28.02.2011 включно і 18% річних - починаючи з 01.03.2011.

У зв'язку з переведенням боргу за кредитним договором № 38-47/1-08 від 18.09.2008 на ТОВ «Проект-К» , на підставі договору про переведення боргу №38-47/1-08/ПБ від 15.12.2011, 15.12.2011 між ПАТ «КБ «Хрещатик» , ТОВ «»Форум-ДС» , ЗАТ «Форум-ДС і ТОВ «Проект-К» був укладений додатковий договір № 3 до договору поруки, згідно з яким поручитель погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Як встановлено судом зі змісту Додаткової угоди №3 від 15.12.2011 до договору поруки, залишився без змін загальний розмір відповідальності поручителя в сумі 2 706 100,00 грн, а також розмір відсотків за користування кредитними коштами та інші умови договору поруки.

У зв'язку з переведенням боргу за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 на ТОВ «Проект-К» , на підставі договору про переведення боргу №18-47/1-08/ПБ від 13.01.2012, 31.01.2012 між ПАТ «КБ «Хрещатик» , ТОВ «Форум-ДС» і ТОВ «Проект-К» був укладений додатковий договір № 4 до договору поруки, згідно з яким поручитель погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Згідно з додатковим договором №4 від 31.01.2012 до договору поруки, обсяг відповідальності поручителя (відповідача) за кредитними договорами №18-47/1-08 від 22.04.2008 та №38-47/1-08 від 18.09.2008 обмежений сумою 2 706 100,00 грн, термін повернення кредитних коштів за кредитними договорами визначений до 25.12.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Договором про внесення змін №29 від 21.12.2012 до кредитного договору № 18-47/1-08 від 22.04.2008, був продовжений термін повернення кредиту до 24.12.2013.

Докази наявності згоди поручителя на продовження строку користування кредитними коштами до 24.12.2013 замість встановленого раніше 25.12.2012 - позивачем не надані.

Як встановлено судом, внаслідок збільшення строку повернення кредиту збільшився обсяг відповідальності поручителя, оскільки за цей час нараховувались відсотки за користування кредитними коштами в межах подовженого терміну кредитування. Отже, порука є припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Крім того, частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України передбачені три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом; протягом одного року з дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України словосполучення пред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

За змістом ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 251, 252 Цивільного кодексу України).

Договором поруки №18/38-47/1-08 від 30.09.2010, укладеним між ПАТ «КБ «Хрещатик» і відповідачем не визначений строк, після закінчення якого порука припиняється, умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором. Відтак, умови договору поруки №18/38-47/1-08 від 30.09.2010 про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлений строк припинення поруки у розумінні ст. 251 Цивільного кодексу України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Строк виконання забезпеченого порукою зобов'язання за кредитним договором № 18-47/1-08 від 22.04.2008 настав 24.12.2013, а ПАТ «КБ «Хрещатик» звернувся із заявою про визнання кредиторських вимог 06.07.2028, а позовом до суду лише 29.10.2018, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Оскільки, ПАТ «КБ «Хрещатик» звернувся з вимогами до відповідача з пропуском шестимісячного строку, підстави для задоволення вимог позивача до поручителя відсутні у зв'язку з припиненням поруки на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №2-1283/11 та від 30.05.2018 у справі № 903/1296/14.

Позивач, вважаючи, що зобов'язання за кредитним договором та договором поруки не припинились, та враховуючи наявність непогашеної заборгованості, отримавши 04.07.2018 відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується доданою до позовної заяви копією роздрукованої інформації про початок процедури припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» звернувся до останнього з заявою про визнання грошових вимог в сумі 8 646 680,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Форум-ДС» (код ЄДРПОУ 34352350, місцезнаходження: 14005, Чернігівська обл., місто Чернігів, проспект Миру, будинок 49А) з 01.06.2018 перебуває у стані припинення, визначений засновниками (учасниками) строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 02.08.2018, голова ліквідаційної комісії з припинення (ліквідатор) - ОСОБА_5.

Статтею 105 Цивільного кодексу України визначений порядок виконання рішення про припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 4 цієї статті, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

У частині 6 цієї статті встановлений обов'язок розгляду кожної окремої вимоги кредитора, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

За приписами ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Черговість задоволення вимог кредиторів визначена у ст. 112 Цивільного кодексу України.

06.07.2018 позивач направив Голові ліквідаційної комісії ТОВ «Форум-ДС» ОСОБА_5 заяву (вих. № 3/2785 від 06.07.2018) про визнання грошових вимог ПАТ «КБ «Хрещатик» в сумі 8 646 680,77 грн. (станом на 01.05.2018) з документами в обґрунтування вказаних вимог, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 06.07.2018 № 0100163458289 про відправлення цінного листа з описом та рекомендованим повідомленням про вручення.

Враховуючи встановлений відповідачем строк для заявлення кредиторських вимог - до 02.08.2018, направлена 06.07.2018 позивачем заява про визнання грошових вимог № 3/2785 від 06.07.2018 є такою, що подана з дотриманням вказаного строку.

09.07.2018 Голова ліквідаційної комісії ТОВ «Форум-ДС» отримала заяву ПАТ «КБ «Хрещатик» про визнання грошових вимог з доданими до неї документами. Факт такого отримання підтверджується копією зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0100163458289 та копією роздрукованої з сайту ПАТ «Укрпошта» інформації про відстеження поштового відправлення № 0100163458289.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем факт відсутності відповіді позивачу та розгляду заявлених кредиторських вимог ліквідаційною комісією.

Отже, суд доходить висновку, що мало місце порушення відповідачем ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не повідомив позивача про результати розгляду його заяви про визнання грошових вимог у 30-ти денний термін з дня отримання такої вимоги. Ухилення ліквідаційної комісії від розгляду вимоги кредитора порушує його право задовольнити такі вимоги за рахунок коштів, в тому числі отриманих від реалізації майна юридичної особи, що припиняється, у порядку та черговості, визначеній ст. 111, 112 Цивільного кодексу України.

09.08.2018, у зв'язку з відсутністю відповіді на заяву від 06.07.2018, ПАТ «КБ «Хрещатик» направило Голові ліквідаційної комісії ТОВ «Форум-ДС» ОСОБА_5 листа №3/3451 від 09.08.2018 з проханням повідомити про результати розгляду заяви визнання про грошових вимог ПАТ «КБ «Хрещатик» , який було отримано ТОВ «Форум-ДС» 18.08.2018, що підтверджується копією зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100164103760 та копією роздрукованої з сайту ПАТ «Укрпошта» інформації про відстеження поштового відправлення № 0100164103760.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Зі змісту статті 112 Цивільного кодексу України слідує, що встановлений у частині 3 цієї статті місячний строк є присічним і можливість його поновлення законом не передбачена.

Оскільки, відповідач отримав заяву позивача про визнання кредиторських вимог 09.07.2018, то перебіг 30-ти денного строку для розгляду таких вимог, відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, розпочався з наступного дня - 10.07.2018 і закінчився 08.08.2018.

Отже, позивач протягом місяця з 09.08.2018 по 10.09.2018 (оскільки останній день строку 09.09.2018 припадає на вихідний день, неділю), відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, мав право звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії ТОВ «Форум-ДС» .

Згідно з поштовим штемпелем, штрихкодом на конверті, позивач відправив позовну заяву через відділення ПАТ «Укрпошта» на адресу суду 29.10.2018, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ-ДС» ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» про зобов'язання голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» включити кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на суму 8646680,77 грн до ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» , є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Оскільки, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.73, 74, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_1 (юридична адреса: вул. Хрещатик, 8А, м.Київ, 01001; поштова адреса: вул. Прорізна, 8, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 19364259) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ-ДС» (юридична адреса: проспект Миру, 49А, м.Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 34352350); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект К» (вул. Жмеринська, 1, м.Київ, 03148, код ЄДРПОУ 37394461) про зобов'язання голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» включити кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на суму 8646680,77 грн до ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-ДС» , відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 27.12.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв'язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко