Рішення

від 19.12.2018 по справі 482/980/18

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.12.2018

Справа № 482/980/18

Номер провадження 2/482/431/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Демінської О.І.,

за участю секретаря - Шведової Я.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі недійсним,-,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, підписаною її представником - адвокатом ОСОБА_2, до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі недійсним.

На обґрунтування позову вказала, що є власником земельної ділянки, призначеної для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,52 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

12.02.2018 року вона досягла домовленості з ОСОБА_5 щодо укладення договору оренди вказаної земельної ділянки, а також інших земельних ділянок, що належать їй та її сину та отримала на виконання домовленості за оренду земельної ділянки грошові кошти наперед за 2018-2019 роки та 30.03.2018 року між нею та ОСОБА_5 було підписано договори оренди вказаних земельних ділянок, у тому числі і земельної ділянки, призначеної для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,52 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

В травні 2018 р. відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про існування договору оренди земельної ділянки, площею 10,52 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного 26.03.2018 року між ним та позивачем строком на 10 років.

Посилаючись на те, що наміру на укладення договору оренди землі з відповідачем вона не мала, є особою похилого віку, малоосвіченою, з віковими захворюваннями, зі змістом документа перед його підписанням не ознайомилася, вважала, що підписує документ про отримання орендної плати за 2017 рік, будучи навмисно введеною в оману відповідачем, який спотворив відомості про зміст та назву документа, просить про визнання договору оренди землі, укладеного 26.03.2018 року між нею та відповідачем недійсним.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили про задоволення позову з підстав, у ньому викладених.

Крім того, позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що наміру на укладення договору оренди землі сільськогосподарського призначення з ФОП ОСОБА_4, який протягом тривалого часу, на протязі близько 16 років, за її згодою користувався належною їй на праві власності землею без укладення у встановленому законом порядку договору оренди, вона не мала, договір який зараз просить визнати недійсним підписала не ознайомившись з його змістом. Також вказала, що ще наприкінці 2017 р. домовилася про оформлення орендних відносин щодо цієї землі з ОСОБА_5, але факт підписання договорів оренди землі з останнім у судовому засіданні то заперечувала, то підтверджувала, що було пояснено її представником як недостатність розуміння подій, які мали місце за її участю під час підписання нею договорів оренди із ОСОБА_5. Представник позивача суду підтвердив факт підписання договорів оренди земельних ділянок позивачем із ОСОБА_5 При цьому позивач особисто підтвердила суду, що отримувала від відповідача 15000 грн. на придбання житлового будинку, в якому вона і проживає на даний час, а також підтвердила факт отримання грошей від відповідача у серпні 2018 року, вказавши, що за що саме їй були надані ці грошові кошти, вона не знає.

Представник відповідача - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пославшись на їх безпідставність, добровільність укладення договору між сторонами, про що сторони домовилися ще у лютому 2018 року, відсутність дій щодо введення в оману позивача відповідачем. Також вказав, що про добровільність укладення договору оренди свідчить і той факт, що в серпні 2018 р. позивач особисто отримала грошові кошти у відповідача в рахунок орендної плати за 2018 рік, про що надала йому розписку

Вислухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Так, статтями 14, 20 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього закону визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 10,52 га ріллі, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №18 та записом про право власності №25919796 від 24.04.2018 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

26.03.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_6 укладено договір оренди належної відповідачу вищевказаної земельної ділянки, призначеної для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,52 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, строком на 10 років, номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 25919840.

Вказаний договір підписано сторонами, а відомості про укладення вказаного договору оренди землі від 26.03.2018 р. внесено 24.04.2018 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з нього про реєстрацію іншого речового права індексний номер 122214488.

Позивач ОСОБА_1, отримавши від відповідача грошові кошти, підтвердила власноруч наданою розпискою 11.08.2018 р. факт отримання від нього розрахунків за 2018 рік у повному обсязі, що і підтвердила в судовому засіданні.

Також позивачем ОСОБА_1 було підписано розписку про отримання 12.02.2018 р. розрахунку на майбутнє за 2018-2019 роки за оренду землі розміром 10,5 га і від ОСОБА_5 Факт отримання грошей на потреби її брата у зв'язку із хворобою від ОСОБА_5 також підтверджено позивачем в судовому засіданні із зазначенням про те, що відповідачем ОСОБА_6 їй у наданні грошей на майбутнє на потреби брата було на її прохання відмовлено.

У судовому засіданні досліджено надані позивачем суду копії договорів, укладених між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 30.03.2018 р. договорів оренди належних позивачу як вищевказаної земельної ділянки, призначеної для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,52 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, строком на 10 років, без номеру, відомості про реєстрацію якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, так і договорів оренди земельних ділянок, призначених для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,3951 га, кадастровий номер НОМЕР_3, та площею 4,5971 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що розташовані на території Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, строком на 49 років кожен, №2 та №3 відповідно, відомості про реєстрацію яких у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесені 19.04.2018 р.

Будучи допитаним у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 суду вказав, що в лютому 2018 року між ним та позивачем ОСОБА_1 було досягнуто згоди на укладення договорів оренди, в тому числі і на земельну ділянку розміром 10.52 га, яку на той час обробляв зі згоди позивача ОСОБА_4. На виконання цих домовленостей він надав позивачу в строк майбутніх платежів за оренду саме земельної ділянки розміром 10,52 га грошових коштів та 30.03.2018 р. підписано три договори оренди належних позивачу земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки. 19.04.2018 р. ним було здійснено дії по реєстрації двох договорів оренди земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але не зареєстровано договір оренди земельної ділянки, площею 10,52 га. Пізніше, коли він намагався зареєструвати вказаний договір, виявилося, що на цю земельну ділянку вже існують реєстраційні відомості про укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_4 Зі слів позивача йому стало відомо, що вона не укладала договір оренди з ОСОБА_4 та він надав їй цей договір на підпис, вказавши, що вона підписує документи для сплати земельного податку. Також вказав, що позивач підписала надані їй документи не ознайомившись з їх змістом, а тому він вважає, що відповідач ввів позивача в оману.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 також суду вказали, що зі слів позивача ОСОБА_1 їм стало відомо, що ОСОБА_4 надав їй на підпис договір оренди землі, вказавши, що вона підписує документи на сплату земельного податку, а вона їх підписала не ознайомившись з їх змістом. Також вказали, що очевидцями подій щодо оформлення договору оренди землі між позивачем та відповідачем не були та про це їм стало відомо саме від позивача.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, положеннями статей 12, 18 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Частиною 2 статті 125 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди землі, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - и третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними

Оцінивши досліджені у судому засіданні докази у їх сукупності суд приходить до висновку про відсутність доказів щодо введення позивача ОСОБА_1 відповідачем в оману під час підписання нею оспореного договору оренди землі.

Так, жоден з допитаних свідків очевидцем подій, що мали місце під час узгодження умов договору оренди земельної ділянки розміром 10,52 га, належної позивачу на праві приватної власності, та його підписання сторонами не були.

Зі слів самої позивачки достовірно встановлено, що цей договір оренди землі, який складений на декількох сторінках та підписаний нею без ознайомлення з його змістом та без зауважень, є аналогічним за формою тим, що укладалися між нею та ОСОБА_5 незадовго до цього.

Показання свідка ОСОБА_5 щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки розміром 10,52 га 30.03.2018 р., тобто ще до його підписання позивачем та відповідачем у справі, суд вважає недостовірними, оскільки свідок ОСОБА_5 має особистий інтерес, пов'язаний з бажанням оренди земельної ділянки розміром 10,52 га, належною позивачу. Крім того, факт одночасного, в один той же день, 30.03.2018 р., укладення трьох договорів оренди, належних позивачу земельних ділянок, лише два з яких подано на реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.04.2018 р. спростовується відсутністю відомостей про реєстрацію договору оренди земельної ділянки розміром 10,52 га як одночасно з двома іншими договорами, так і їх відсутністю до часу внесення відомостей про реєстрацію договору оренди землі із ФОП ОСОБА_4

Не можуть вважатися обманом дії відповідача, в ході яких ним було запропоновано позивачу на підпис договір оренди землі, в якому викладено усі умови

Той факт, що позивач добровільно підписавши наданий їй на підпис документ - договір оренди земельної ділянки, не ознайомилася з його змістом, не свідчить про вчинення договору під впливом обману зі сторони відповідача. Сам по собі похилий вік позивача, наявність вікових хвороб також не свідчить про вчинення договору оренди земельної ділянки, власноруч підписаний позивачем, чим засвідчено її згоду зі змістом угоди, під впливом обману зі сторони позивача.

Враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження введення її в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладення угоди, тобто не виконала свій процесуальний обов'язок, передбачений законом, у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі, укладеного 26 березня 2018 року між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 28.12.2018 року

Суддя Новоодеського районного суду

Миколаївської області О.І. ДЕМІНСЬКА