Рішення

від 18.12.2018 по справі 522/11889/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11889/18

Провадження № 2/522/7136/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Рембач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОРІОН (адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_2, (АДРЕСА_1), за участю третьої особи Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134), ОСОБА_3 (адреса останнього місця реєстрації особи: АДРЕСА_1), Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: 65017, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОРІОН в особі представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, за участю третьої особи Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, по якому просило:

-визнати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер): НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2., місце реєстрації: АДРЕСА_1) такими, що втратили право користування нерухомим майном житлового призначення, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 та складається в цілому із одного будинку загальною площею 270, 2 кв. м., у тому числі житловою площею 104 кв. м.

-усунути товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Оріон (ідентифікаційний код: 41544462, адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139) перешкоди в користуванні та розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1 та складається в цілому із одного будинку загальною площею 270,2 кв. м., в тому числі житловою площею 104 кв. м., шляхом зняття з реєстрації місця проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 та складається в цілому із одного будинку загальною площею 270,2 кв. м., у тому числі житловою площею 104 кв. м., ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків ідентифікаційний номер): НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2., місце реєстрації: АДРЕСА_1 та судові витрати.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.12.2007 р. між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк (скорочено ВАТ ВіЕйБі &?,; Банк , також за текстом далі - Банк ) та ОСОБА_3 (далі за текстом також - Боржник ) був укладений кредитний договір № 498/07ф, згідно з яким ВАТ ВіЕйБі Банк надав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США далі - Кредитний договір ).

У той самий день, 17.12.2007 р., в якості забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за Кредитним договором, між тими ж сторонами укладено Іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку були передані наступні об'єкти (далі за текстом також - Предмет іпотеки ): житловий будинок АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного будинку загальною площею 270,2 кв. м., у тому числі житловою площею 104 кв. м., земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1.0314 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

У зв'язку з укладанням договорів про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за Кредитним договором та укладанням договорів про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, кредитором та іпотекодержателем (з правонаступництвом по усім зобов'язанням з моменту їх виникнення) є товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ОРІОН .

У зв'язку з порушеннями, допущеними ОСОБА_3., а також керуючись положеннями договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації за ним права власності на Предмет іпотеки (вміщеного до п. 7.3.1 Іпотечного договору ще в момент його укладання), а також на підставі ст. ст. 35-37 Закону України Про іпотеку , ТОВ Фінансова компанія ОРІОН набуло право власності на Предмет іпотеки.

Отже, саме ТОВ Фінансова компанія ОРІОН є єдиним власником будинку АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного будинку загальною площею 270,2 кв. м., в тому числі житловою площею 104 кв. м.

Здійснюючи реалізацію набутого права власності, 21.06.2018 р. ТОВ Фінансова компанія ОРІОН звернулося до обслуговуючої організації - органу самоорганізації населення комітету мікрорайону ПРИМОРСЬКИЙ в м. Одесі (ідентифікаційний код: 26248594, адреса місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, буд. 25) з метою отримання довідки про склад осіб, які проживають та зареєстровані у будинку в„– АДРЕСА_1.

Отримавши відповідну довідку, позивач дізнався, що за вказаною адресою, окрім боржника ОСОБА_3 з якою у позивача існують кредитні та іпотечні відносини, зареєстровані також ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Станом на момент укладання Іпотечного договору ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 не були зареєстровані за зазначеною адресою, а тому їх реєстрація та проживання за вказаною адресою, з урахуванням викладених вище положень Іпотечного договору, грубо порушують права позивача ТОВ Фінансова компанія ОРІОН як іпотекодержателя та нового власника об'єкту, що й стало підставою для звернення до суду з вказаною позовною заявою.

Представник позивача надав суду заяву, згідно якої просив розглянути справу по суті та ухвалити рішення, проти винесення заочного рішення категорично заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надав письмові пояснення до справи щодо порядку зняття особи з реєстрації.

У зв'язку з викладеним та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі наявних у справі доказів.

Так, в силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

17.12.2007 р. між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк (скорочено ВАТ ВіЕйБі Банк , також за текстом далі - Банк ) та ОСОБА_3 (далі за текстом також - Боржник ) був укладений кредитний договір № 498/07ф, згідно з яким ВАТ ВіЕйБі Банк надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США далі - Кредитний договір ).

У той самий день, 17.12.2007 р., у якості забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за Кредитним договором, між тими ж сторонами укладено Іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку були передані наступні об'єкти (далі за текстом також - Предмет іпотеки ): житловий будинок АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного будинку загальною площею 270,2 кв. м., у тому числі житловою площею 104 кв. м., земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1.0314 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

У момент укладання Іпотечного договору Боржник підтвердила, що Предмет іпотеки не перебуває в оренді (наймі), не обтяжений зобов'язаннями з боку третіх осіб (п. 3.1. Іпотечного договору). Відповідно до Іпотечного договору Боржник прийняла на себе, зокрема, наступні зобов'язання:

-надавати іпотекодержателю відомості про зміни, що відбулися з Предметом іпотеки, про порушення з боку третіх осіб та про посягання третіх осіб на Предмет іпотеки (п. 5.1.3. Іпотечного договору),

-вживати заходів, що необхідні для захисту Предмета іпотеки, від посягань з боку третіх осіб (п. 5.1.4. Іпотечного договору),

-протягом двох банківських днів письмово повідомляти іпотекодержателя про будь-яку зміну, яка відбулась (з дня настання зміни) чи може відбутись (з дня, коли стало про це відомо) із Предметом іпотеки, про будь-які дії третіх осіб щодо Предмета іпотеки, про загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану Предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя (п. 5.1.13. Іпотечного договору),

-попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі і ті, що не зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку (п. 5.1.17. Іпотечного договору),

-протягом дії Кредитного договору не укладати договір найму (оренди) Предмета іпотеки (п. 5.1.19. Іпотечного договору).

Відповідно до п. 5.1.22. Іпотечного договору Боржник прийняла на себе зобов'язання не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають Предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди Іпотекодержателя.

1.3. У зв'язку з укладанням договорів про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за Кредитним договором та укладанням договорів про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, кредитором та іпотекодержателем (з правонаступництвом по усім зобов'язанням з моменту їх виникнення) є товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ОРІОН .

Боржник ОСОБА_3 порушила положення Кредитного договору, що преюдиційно встановлено та підтверджується Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2018 р. у справі № 1522/8930/12 про стягнення заборгованості з боржника за кредитним договором.

У зв'язку з порушеннями, допущеними ОСОБА_3, а також керуючись положеннями договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реєстрації за ним права власності на Предмет іпотеки (вміщеного до п. 7.3.1 Іпотечного договору ще в момент його укладання), а також на підставі ст. ст. 35-37 Закону України Про іпотеку , ТОВ Фінансова компанія ОРІОН набуло право власності на Предмет іпотеки.

Право власності на будинок, який складав Предмет іпотеки, було набуто, відповідно, на підставі Іпотечного договору та на підставі прийнятого державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018 р. № 41510449.

Вказаний факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.06.2018 р. № 126894969.

Як іпотечний договір, так і зазначене рішення державного реєстратора від 08.06.2018 р. 1-1510449, є чинними (дійсними), не скасовані в судовому порядку.

Отже, саме ТОВ Фінансова компанія ОРІОН є єдиним власником будинку АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного будинку загальною площею 270,2 кв. м., у тому числі житловою площею 104 кв. м.

Як вбачається з фактичних обставин та з довідки про склад осіб та реєстрацію окрім боржника ОСОБА_3, з якою у позивача існують кредитні та іпотечні відносини, у будинку № АДРЕСА_1 зареєстровані також ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до частини 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Відповідачі є членами сім'ї ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 є донькою, а ОСОБА_2 - онукою ОСОБА_3

За змістом ч.1 ст.575 ЦК та ст.1 закону Про іпотеку , іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.589 ЦК, ч.1 ст.33 закону Про іпотеку в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст.12 цього закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплено в ст.590 ЦК й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено законом Про іпотеку , згідно з ч.3 ст.33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У ч.1 ст.40 закону Про іпотеку передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їхніх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Спеціальним правилом, яким визначається порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст.109 ЖК, у ч.1 якої передбачено підстави виселення. У ч.3 ст.109 цього кодексу врегульовано порядок виселення осіб. За змістом ч.2 ст.40 закону Про іпотеку та ч.3 ст.109 ЖК після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють будинок або приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.109 ЖК громадянам, яких виселяють із житлових приміщень, одночасно надається інше постійне житлове приміщення, за винятком виселення при зверненні стягнення на приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного приміщення. Постійне приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Згідно зі ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти у оренду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місце знаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Стаття 18 Закону України Про охорону дитинства передбачає право дитини на житло. Відповідно до вимог цього Законудержава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав та інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Позивачем не зазначено іншого житла для забезпечення реєстрації дитини ОСОБА_2, а тому в разі зняття неповнолітньої дитини з реєстраційного обліку в квартирі тягне позбавлення можливості та права на реалізацію законних прав дитини, тобто, це суперечить інтересам дитини.

А тому вимоги про визнання малолітньої ОСОБА_2 втратившою право користування житловим приміщенням квартири за даних конкретних обставин направлено всупереч інтересам малолітньої дитини, а тому вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зняття з реєстраційного обліку суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Суд не є органом реєстрації місця проживання та місця перебування осіб.

Також позивачем не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження того, що він звертався до відповідних органів із заявою про зняття з реєстраційного обліку відповідачів та йому в цьому було неправомірно відмовлено, тому ця вимога також є передчасною.

На підставі викладеного та керуючись: 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354, ЦПК України; суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ОРІОН (адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_2, (АДРЕСА_1), за участю третьої особи Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134), ОСОБА_3 (адреса останнього місця реєстрації особи: АДРЕСА_1), Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: 65017, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстрації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу XII Перехідні положення ЦПК України).

Повний текст рішення суду складений 26.12.2018 року.

Суддя А.Ю. Бойчук