Постанова

від 26.12.2018 по справі 521/6951/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5898/18

Номер справи місцевого суду: 521/6951/17

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Ющак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ФОП ОСОБА_3, в якому просила стягнути з ФОП ОСОБА_3 на її користь - 35100 грн. - основного боргу, 593,57 грн. - 3% річних, 3426, 49 грн. - інфляційних втрат.

Свій позов обґрунтовувала тим, що в червні 2016 року вона вирішила придбати товар, а саме персональний комп'ютер Imac МК442. Даний персональний комп'ютер було вирішено придбати на сайті інтернет магазину www.e-staff.com.ua (підприємницьку діяльність через зазначений сайт здійснює ФОП ОСОБА_3). З метою придбання даного товару ОСОБА_4 був отриманий рахунок на загальну суму 35100 грн.

02.06.2016 року позивачем було перераховано суму у розмірі 35100 грн. на розрахунковий рахунок вказаний ФОП ОСОБА_3, а також сплачену банківську комісію у розмірі 351 грн.

Позивач зазначила, що оскільки, незважаючи на наведені заходи та численні звернення в телефонному режимі, станом на 25.04.2017 року, оплачений товар нею не отриманий, кошти не повернуті, що свідчить про порушення прав ОСОБА_4 з боку відповідача, у зв'язку з чим позивач вимушена звернутися з даним позовом до суду.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення, в яких проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2018 року позов ОСОБА_4 було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 11 червня 2018 року ФОП ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2018 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог апелянта ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

Однак до суду апеляційної інстанції в зазначений день і час: 18.12.2018 року, на 14.00 год. учасники справи не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання (а.с. 114-124).

Також учасники справи не з'явились у судові засідання, призначені на 18.09.2018 року, на 14.00 год. (а.с.92-96), та на 06.11.2018 року, на 14.00 год. (а.с.97-110), про причини неявки суд не повідомили.

У зв'язку з цим, колегія суддів зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. З цих підстав колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, неявка яких до суду визнана судом неповажною.

При цьому колегія суддів також виходить із того, що у своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінки компетентних органів влади.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, аналіз викладених вище обставин в їх сукупності дає підстави стверджувати про неналежне здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності її учасників, повідомлених належним чином.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.ст. 268, 382 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв'язку з цим, та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З цих підстав, датою складення цього судового рішення є 26.12.2018 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) є такі умови: предмет договору - найменування товарів, робіт, послуг, їх кількість і ціна.

Таким чином між сторонами був фактично укладений договір купівлі-продажу товару на відстані в спрощеній формі. Незважаючи на здійснення передоплати в 100 % розмірі, відповідач ФОП ОСОБА_3 товар в обумовленні чинним законодавством строки позивачу не передав.

12.09.2016 року позивач звернулася с письмовою вимогою щодо повернення передоплати та відмовою від договору, однак відповідач на ці вимоги не відреагував. 14.09.2016 року позивач звернулася із скаргою до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, посилаючись на порушення прав споживачів ФОП ОСОБА_3

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач ФОП ОСОБА_3 посилався на те, що позивачка уклала з ним договір купівлі-продажу шляхом безпосереднього особистого отримання рахунку на оплату товару в офісі відповідача (оферта) та оплатою цього рахунку (акцепт). Це підтверджується копією рахунку на оплату товару, який був наданий позивачем. Те що договір купівлі-продажу не був укладений в електронному вигляді, тобто на відстані, підтверджується і тим, що позивач не надала до суду належних та допустимих доказів які б підтверджували, факт укладення договору саме в електронній формі.

З цих підстав, відповідач зазначив, що ч.6 ст. 13 Закону України Про захист прав споживачів встановлено строки передачі товару тільки для договорів, які були укладені на відстані. На усі інші договори ці норми не розповсюджуються, тому норми ч.6 ст.13 Закону України Про захист прав споживачів не регулюють спірні правовідносини, оскільки між сторонами не був укладений договір на відстані, таким чином мають застосуватися загальні норми законодавства.

Так, відповідач вказав, що згідно ч.1 ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідач наголосив на тому, що оскільки від позивача жодних вимог щодо передачі товару не надходило, то у відповідача і не виникало обов'язку щодо передачі товару у визначений ч.2 ст.530 ЦК України строк.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними запереченнями відповідача, і заявника апеляційної скарги - ФОП ОСОБА_3, так як саме через його відмову надати позивачу оплачений нею товар, або повернути кошти за нього, вона звернулась до суду з даним позовом, який перебуває на розгляді суду з 10.05.2017 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ще 11.09.2016 року, тобто більше ніж 2 роки тому назад позивач ОСОБА_4 звернулась до відповідача з вимогою повернути їй грошові кошти, сплачені нею за договором у сумі 35100 грн., однак ОСОБА_3 до теперішнього часу своїх зобов'язань по договору не виконав.

Зазначеними обставинами спростовуються доводи апелянта ФОП ОСОБА_3 про те, що строк виконання зобов'язання ще не настав, так як ОСОБА_4 не пред'явила до нього вимог.

З цих же підстав безпідставними є доводи апелянта з приводу того, що позивач ОСОБА_4 не зверталась до нього за отриманням товару, в даному випадку персонального комп'ютера Imac МК442, оскільки на протязі значного часу, ФОП ОСОБА_3 не вчинив жодних дій на виконання умов договору купівлі-продажу товару на відстані в спрощеній формі.

Доводи апелянта - ФОП ОСОБА_3 про те, що інтернет-магазин йому не належить, не можуть бути підставою для відмови в позові ОСОБА_4, оскільки мова не йде про власника інтернет-магазину, а мова йде про повернення ОСОБА_3 грошових коштів позивачу, які ним отримані і що ним не заперечується.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра