Постанова

від 26.12.2018 по справі 487/7600/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.12.18

22-ц/812/579/18

Справа № 487/7600/18

Провадження № 22-ц/812/579/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Бондаренко Т.З.,

суддів- Темнікової В.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д.,

за участі: заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2018 року, постановлену у складі судді Бобрової І.В., у справі за заявою

ОСОБА_2 за участі заінтересованої особи- Федорівська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області про

встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви вказувала, що після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 10,04 га, яка розташована в межах території Федорівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, яку остання заповіла заявниці. У встановлений законом строк вона звернулась до Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою щодо оформлення спадщини за заповітом та отримала роз'яснення, що ім'я та по батькові померлої в свідоцтві про смерть та свідоцтві про народження є різними, у зв'язку з чим нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину та запропоновано звернутись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що померла ОСОБА_3 є матір'ю заявниці.

Враховуючи наведене заявниця просила встановити факт родинних відносин між нею, як донькою, та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, як матір'ю.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаною заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Суд мотивував своє рішення тим, що не може бути прийнята заява про встановлення родинних відносини, якщо заявник порушує справу з метою в наступному підтвердити своє право, а також тим, що із матеріалів справи не можливо дійти однозначного висновку про склад спадщини, а тому в спірних правовідносинах вбачається спір про право.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, заявник зазначає, що судом першої інстанції не наведено мотивів, з яких суд встановив, що із поданої заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення вбачається спір про право та не зазначено саме в чому полягає правовий спір .

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до роз'яснень, які містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31 березня 1995 року не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів родинних відносин, якщо особа порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право, а також через наявність спору про право.

З зазначеним висновком не можна погодитись.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, серед яких в тому числі і факт родинних відносин між фізичними особами.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона просить встановити факт, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року була її матір'ю.

З наведених норм закону слідує, що встановлення факту родинних відносин, про що подано заяву ОСОБА_2, прямо передбачено законом.

Обгрунтовуючи свою заяву ОСОБА_2 зазначає, що оскільки з письмових роз'яснень нотаріуса слідує, що через невідповідність відомостей про матір, які містяться в свідоцтві про народження заявника та в свідоцтві про смерть матері, не є можливим підтвердити наявність вказаного родинного зв'язку, що є перешкодою в оформленні спадкових прав заявника на підставі заповіту.

Тобто, встановлення вказаного факту судом необхідно для оформлення спадкових прав.

Суд, відмовляючи в відкритті провадження у даній справі в оскаржуваній ухвалі не зазначив конкретно, в чому полягає спір про право, про яке саме право та з ким вбачається такий спір. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази щодо оспорювання ким би то не було спадкових прав ОСОБА_2

Крім цього, висновок суду, що спадщина може складатися не лише із земельної ділянки, на яку претендує заявниця, а таке, на думку суду, теж вказує про наявність спору про право, є лише припущенням і не ґрунтується на матеріалах справи. Встановлення ж кола зацікавлених осіб у даній справі, так як і складу спадщини на стадії прийняття заяви є неможливим.

Також є передчасним посилання суду на неможливість встановлення факту родинних відносин, так як заявник має намір підтвердити в майбутньому своє матеріальне право. Відповідно до заяви встановлення вказаного факту є безпосередньою підставою для реалізації наявного в неї права на спадкування за заповітом, а не для підтвердження чи виникнення такого права.

В той же час наведені твердження, викладені в заяві ОСОБА_2 підлягають перевірці в судовому засіданні, з метою з'ясування чи перебуває в безпосередньому юридичному зв'язку встановлення факту родинних відносин із правом спадкування на підставі заповіту, чи встановлення такого факту тягне інші юридичні наслідки, пов'язані із спадкуванням.

Не вирішивши наведені питання, суд передчасно постановив ухвалу про відмову в відкритті провадження у даній справі.

Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За вказаних обставин, оскаржувана ухвала районного суду підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України , суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення 26 грудня 2018 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В. Крамаренко

В.І.Темнікова