Постанова

від 12.12.2018 по справі 907/270/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р. Справа №907/270/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Лагутіна В.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Закарпатської області, вих № 05/2-781-18-вих-18 від 11.09.2018

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2018, повний текст рішення складено 23.08.2018

у справі № 907/270/18 (суддя Ушак І.Г.)

за позовом: заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури, м Ужгород

до відповідача-1: Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-2: Приватного підприємства (далі - ПП) «Вітана» , м. Ужгород

про визнання незаконним та скасування п. 1.58 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 за № 1885 та про визнання незаконним та скасування п. 1.2 рішення 21 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 17.04.2014 за № 1282 із внесеними змінами рішенням 22 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 29.05.2014 за № 1323.

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор (службове посвідчення № 051364 від 02.11.2018р.);

від відповідача-1: не з'явився (належно повідомлено).

від відповідача-2: ОСОБА_3 - адвокат (довіреність у матеріалах справи).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судові засідання фіксувались технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.

Хід розгляду апеляційної скарги викладено у відповідних ухвалах суду. Влллл судовому засіданні 27.11.2018 оголошувалась перерва до 12.12.2018.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

У судовому засіданні 12.12.2018 представниками учасників справи не заявлено клопотань.

3. Короткий зміст позовних вимог.

Заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міської ради, ПП «Вітана» про визнання незаконним та скасування п. 1.58 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015р. за № 1885 та про визнання незаконним та скасування п.1.2 рішення 21 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 17.04.2014 за № 1282 із внесеними змінами рішенням 22 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 29.05.2014р. за № 1323 (а.с. 3-14, т.1).

Предметом оспорюваних рішень є надання міською радою підприємству дозволу на розробку проектів відведення земельної ділянки площею 0,0220 га для обслуговування та реконструкції власного нерухомого майна по вул. Волошина, 8 у м. Ужгороді (оспорюване рішення № 1282 в редакції з урахуванням змін внесених рішенням № 1323) та затвердження проекту землеустрою щодо відведення підприємству земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:06:001:0246) площею 0,0171 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул.. Волошина, 8 у м. Ужгороді та передачу її в оренду строком на 3 роки до 9.11.2018р. (оспорюване рішення № 1885).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення прийняті щодо земельної ділянки комунальної власності з порушенням вимог законодавства. Так, рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015р. за № 1885 прокурор вважає незаконним, оскільки таке прийнято неповноважною, на його думку, сесією міської ради, тому, що участь у ній на засіданні 09.11.2015р. прийняло 29 депутатів, що складає менше половини від загального складу ради. Посилається при цьому на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015070030000163 від 25.11.2015, якими вважає встановленим факт проведення сесії міської ради 09.11.2015р. з порушенням Конституції України та законодавства України в цілому, відтак - всі рішення прийняті на цій сесії, зокрема, оспорюване рішення № 1885, підлягають скасуванню. Зазначає, що оспорювані рішення прийнято за відсутності плану зонування або детального плану території, чим порушено приписи ст.ст. 19, 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та надання в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів є порушенням приписів ч. 1 п. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, оскільки на земельній ділянці відсутнє нерухоме майно ПП «Вітана» . За таких обставин вважає, що право оренди на земельну ділянку набуто на підставі незаконних рішень, тому суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, мешканців міста.

Звернення до суду з даним позовом в інтересах держави прокурор обґрунтовує відсутністю повноважень на звернення до суду з позовом про скасування незаконних рішень міської ради в Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) як центрального органу виконавчої влади, на який покладено обов'язок здійснення контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване ч.2 ст. 124, ч.2 ст. 134, ч.ч. 1-2 ст. 186-1 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), ст. 4, ч.ч. 3-5 ст. 53, ст. 73, ч. 6 ст. 75, ст.ст. 76, 77, 78, 86, 96, 236-238 ГПК України, ст. 25 Кримінально процесуального кодексу України (надалі - КПК України), ст. Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV (надалі - Закон №161-XIV), ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (надалі - Закон № 1697-VII) і зроблено висновок, що у позові прокурора належить відмовити як заявленому без обґрунтування підстав представництва інтересів держави та з урахуванням недоведеності інших підстав, на яких ґрунтується позов. При цьому, з огляду на встановлені судом обставини та у зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог відсутні підстави застосування позовної давності у спірних відносинах.

5 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи .

5.1 Заступник прокурора Закарпатської області не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповному з'ясуванні обставин справи. Зазначає, що Держгеокадастр як контролюючий орган не наділений правом подання позову до суду з вимогою про визнання недійсними рішення міської ради, а прокурор набув статусу позивача у справі. Стверджує, що рішення Ужгородської міської ради про затвердження містобудівної документації є регуляторним та нормативно-правовим актом та набирає чинності лише після його підписання і опублікування, а при відведенні спірної земельної ділянки у користування було порушено вимоги ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині неможливості передавати у власність чи користування земельну ділянку без наявності чинного плану зонування чи детального плану території населеного пункту. На думку апелянта судом не взято до уваги те, що згідно інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про наявність будь-якого майна на спірній земельній ділянці відсутня. Зазначає, що відповідач подав до суду інформацію про наявність на земельній ділянці нерухомого майна по вул. Волошина, 8, яке насправді знаходиться на сусідній земельній ділянці, на підтвердження чого до відповіді на відзив прокуратурою було додано копію документації з землеустрою на суміжну земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:06:001:0108 та інформацію з державного земельного кадастру разом з інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно. Просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

5.2 Ужгородська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначає, що у дозволі слідчого від 23.11.2015 року №36687/106/25/1-207 відсутня інформація про те, у якому обсязі або щодо яких документів ним надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, а станом на даний час досудове розслідування по кримінальному провадженню не завершене, а також відсутні вироки, які набули законної сили. Посилається на відсутність належних і допустимих доказів підтвердження відсутності депутатів на сесії міської ради 09.11.2015 року. Наявність на спірній земельній ділянці нежитлового приміщення, належного на праві власності МСМБУД , спростовує твердження прокурора про необхідність проведення земельних торгів щодо цієї земельної ділянки, відсутність яких зазначено як підставу визнання недійсними оспорюваних рішень. Зазначає, що рішення Ужгородської міської ради №1881 від 09.11.2015 року про затвердження містобудівної документації План зонування території м. Ужгород не відноситься до категорії регуляторних актів, може не опубліковуватись, а відтак набирає законної сили з моменту його прийняття і підписання. Вказує на пропуск прокурором позовної давності, оскільки прокурор з 2014 року мав можливість скористатись правом на оскарження рішень. Зазначає, що прокурор помилково вважав, що Держгеокадастр не наділений правом звернення до суду у спірних правовідносинах, а до подання позову прокурор не звертався до з відповідним повідомленням до Держгеокадастру чи його територіальних органів, а у справі відсутні докази такого повідомлення, а тому наявність підстав для представництва прокурором не обґрунтовано.

5.3 Відповідач -2 не скористався своїм правом та не надав відзиву на апеляційну скаргу.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди № 05 від 02.12.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю МСМБУД як орендодавець передає, а ПП Вітана як орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 141,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 8 та належить орендодавцю на праві приватної власності орендодавцю. Договір укладено строком дії до 01.11.2016 (а.с. 166, т.1).

Наявність зазначеного нерухомого майна підтверджена інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.06.2018р. № 128531983 (а.с. 9, т. 1).

25.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю МСМБУД звернулося з листом до міського голови м. Ужгорода про те, що товариство не заперечує проти оформлення Приватному підприємству Вітана в оренду земельної ділянки площею 0,022 га під власним нежитловим приміщенням площею 141,9 кв. м по вул. Волошина, 8 для його обслуговування та реконструкції (а.с. 167, т.1).

17.04.2014 року Ужгородська міська рада на 21 сесії 6 скликання прийняла рішення № 1282 Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , за змістом п. 1 якого надала юридичним, фізичним особам та фізичним особам-підприємцям дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок з подальшою передачею їх в оренду. Пунктом 1.2 цього рішення дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0220 га під власним нерухомим майном у м. Ужгороді по вул. Волошина, 4 надано Приватному підприємству Вітана (а.с. 82, т.1).

29.05.2014 року Ужгородська міська рада на 22 сесії 6 скликання прийняла рішення № 1323 Про зміни та скасування рішень міської ради , п. 16 якого вирішено у зв'язку з технічною помилкою пункт 1.2 рішення 21 сесії Ужгородської міської ради 6 скликання від 17.04.14 № 1282 Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою приватному підприємству Вітана щодо відведення земельної ділянки площею 0,0220 га під власним нерухомим майном по вул. Волошина, 4 викласти в наступній редакції: Приватному підприємству Вітана , ідент. код 31072269, земельної ділянки площею 0,0220 га для обслуговування та реконструкції власного нерухомого майна по вул. Волошина, 8 (а.с. 83, т.1).

Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради у серпні 2014 було надано висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0171 га в оренду за адресою м. Ужгород, вул. Волошина, 8 як такого, що відповідає містобудівній документації для б4удівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (а.с. 127, т.1).

Головним управлінням Держземагенства у Закарпатській області 06.11.2014р. без зауважень надано висновок про погодження проекту землеустрою. У висновку зазначено, що земельна ділянка відводиться для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код КВЦПЗ 03.07: секція В 03, підрозділ 03.15); категорія земель, у яку відводиться земельна ділянка, є землі житлової та громадської забудови; відведення земельної ділянки площею здійснено за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту, угіддя забудовані землі у тому числі під житловою забудовою; на земельній ділянці розташоване нерухоме майно: вбудоване приміщення, загальною площею 141,9 кв. м„ яке належить на праві приватної власності ТОВ МСМБУД згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.09.2008р., зазначене ТОВ МСМБУД за договором оренди від 02.12.2013 р. передало вказане нежитлове приміщення ПП Вітана в тимчасове платне користування на умовах оренди. (а. с. 125-126, т.1)

Рішенням Ужгородської міської ради від 09.11.15 за № 1881 Про затвердження містобудівної документації було затверджено містобудівну документацію - Генеральний план (коригування) м. Ужгорода та План зонування території м. Ужгорода . Оприлюднено 13.11.2015 (а.с. 5, т.2).

09.11.2015 року Ужгородська міська рада на 27 сесії 6 скликання (четверте пленарне засідання) прийняла рішення № 1885 Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , пунктом 1.58 якого Приватному підприємству Вітана затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:06:001:0246) площею 0,0171 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Волошина, 8 та передано її в оренду строком на 3 роки до 09.11.2018 року (а.с. 81, т.1).

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 23.08.2016 № 04/Л-193, Приватне підприємство Вітана повідомлено, що за результатами перевірки прийнятих Ужгородською міською радою рішень про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою та передачу в оренду підприємству земельної ділянки площею 0,0171 га по вул. Волошина, 8 не встановлено порушень вимог земельного законодавства. У документі також ідеться про те, що земельна ділянка (кадастровий номер 2110100000:06:001:0246) площею 0,0171 га є землями житлової та громадської забудови забудовані землі, на її частині знаходиться частина нерухомого майна (вбудоване приміщення) загальною площею 141,9 кв. м, право приватної власності на яке на підставі відповідного свідоцтва належить ТОВ МСМБУД (а.с. 164-165, т.1).

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абз.1-3 ч.4 ст. 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Як вбачається з позовної заяви позов прокурором подано в інтересах держави без зазначення органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. У позовній заяві вказано, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Державна служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка, на думку прокурора, не наділена повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсними оспорюваних рішень, а тому прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8.04.99 № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 року №963-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України за №15 від 14.01.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. (п. 1).

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення основними завданнями Держгеокадастру є, зокрема, реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (пп. а п. 25-1 Положення).

Спірні відносини стосуються питання додержання органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Таким чином, Держгеокадастр є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах у даній справі, оскільки є органом виконавчої влади, якому законом надано повноваження здійснювати державний нагляд (контроль), зокрема, за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань надання земель у користування, в оренду.

Оскільки, державний контроль це форма здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших нормативних актів, видаваних органами держави, який передбачає діяльність відповідних органів виконавчої влади спрямованих на запобігання порушенням законодавства України у відповідних сферах, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення, в тому числі і шляхом подання позову.

Звертаючись з позовною заявою до суду прокурор, помилково виходив з того, що Держгеокадастр не наділений повноваженням звернення до суду у даних спірних відносинах; до пред'явлення позову прокурор не звертався з відповідним повідомленням до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру чи її територіальних органів і у справі відсутні докази такого повідомлення, що свідчить про недотримання прокурором встановленого ч. 4 № 1697-VII порядку звернення прокурора до суду, а тому судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що наявність підстав для представництва у даній справі прокурором не обґрунтована.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства. Дану правову позицію викладено в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №916/1979/13.

У позовній заяві прокурор зазначає, що оспорювані рішення прийнято без проведення земельних торгів.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності.

Як зазначено у висновку про погодження проекту землеустрою Головним управлінням Держземагенства у Закарпатській області 06.11.2014р. на земельній ділянці розташоване нерухоме майно: вбудоване приміщення, загальною площею 141,9 кв. м„ яке належить на праві приватної власності ТОВ МСМБУД згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.09.2008р., а ТОВ МСМБУД за договором оренди від 02.12.2013 р. передало вказане нежитлове приміщення ПП Вітана в тимчасове платне користування на умовах оренди. (а. с. 125-126, т.1)

Також, листі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 23.08.2016 № 04/Л-193, за результатами перевірки прийнятих Ужгородською міською радою рішень про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою та передачу в оренду підприємству земельної ділянки площею 0,0171 га по вул. Волошина, 8 зазначено, що на частині даної земельної ділянки знаходиться частина нерухомого майна (вбудоване приміщення) загальною площею 141,9 кв. м, право приватної власності на яке на підставі відповідного свідоцтва належить ТОВ МСМБУД (а.с. 164-165, т.1).

Враховуючи, що на спірній земельній ділянці розташоване нежитлове приміщення належне ТОВ МСМБУД , яке передане за договором оренди від 02.12.2013 р. ПП Вітана , з врахуванням вищенаведених доказів спростовуються твердження прокурора про необхідність проведення земельних торгів щодо цієї земельної ділянки.

Також прокурор зазначає про відсутність плану зонування або детального плану території, чим порушено приписи ст.ст. 19, 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), однак такі доводи позивача є необгрунтованими враховуючи наступне.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 24 Закону №3038-VI (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Однак, рішенням Ужгородської міської ради від 09.11.15 за № 1881 Про затвердження містобудівної документації було затверджено містобудівну документацію - Генеральний план (коригування) м. Ужгорода та План зонування території м. Ужгорода (а.с. 5, т.2), яке передувало прийняттю оспорюваного рішення № 1885 про затвердження проекту землеустрою підприємству, чим спростовується твердження прокурора про відсутність плану зонування або детального плану території як підстави визнання недійсним оспорюваного рішення. Оприлюднення його 13.11.15 не спростовую факту відсутності містобудівної документації.

Також, згідно висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0171 га в оренду за адресою м. Ужгород, вул. Волошина, 8, Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради у серпні 2014 проект відповідає містобудівній документації.

Позивач вважає рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015р. за № 1885 незаконним, оскільки таке прийнято неповноважною, на його думку, сесією міської ради, тому, що участь у ній на засіданні 09.11.2015р. прийняло 29 депутатів, що складає менше половини від загального складу ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (зі змінами) (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 3 ст. 24 Закону №280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з ч. 12 ст. 46 Закону №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

У 2010 році до Ужгородської міської ради Закарпатської області обрано 60 депутатів згідно інформації розміщеної на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії (http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WM02815?PID112=30&PIфтав=9458&PFзх п=9458&rен=0&ptу _t001f01=800&p?че=0).

На думку прокурора участь у засіданні ради 09.11.2015р. прийняло 29 депутатів, що складає менше половини від загального складу ради.

Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, вирок суду по кримінальному провадженню № 42015070030000163 від 25.11.2015р. щодо встановлення факту прийняття Ужгородською міською радою рішень на сесії, що відбулася 09.11.2015, з порушенням Конституції України та законодавства України відсутній.

Внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не може розглядатися як доказ вчинення злочину, а обставини вчинення злочину, у тому числі факт події злочину, можуть бути встановлені виключно у ході досудового розслідування та відображені у вироку суду.

Враховуючи вищенаведене та відсутність вироку по кримінальному провадженню № 42015070030000163 від 25.11.2015р., передчасними є твердження прокурора у даній справі про те, що сесія Ужгородської міської ради 09.11.2015р. відбулась з порушенням вимог Конституції та законодавства України, і в силу цього прийняті на ній рішення, зокрема, рішення № 1885, підлягають визнанню незаконними та скасуванню, оскільки сесія була неправомочна.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ПП «Вітана» про визнання незаконним та скасування п. 1.58 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015р. за № 1885 та про визнання незаконним та скасування п.1.2 рішення 21 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 17.04.2014 за № 1282 із внесеними змінами рішенням 22 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 29.05.2014р. за № 1323.

Ужгородська міська рада та ПП «Вітана» у відзивах на позовну заяву вказували на сплив позовної давності, однак під час розгляду позовної вимоги про визнання незаконним та скасування п.1.2 рішення 21 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 17.04.2014 за № 1282 із внесеними змінами рішенням 22 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 29.05.2014р. за № 1323 дані доводи не беруться до уваги, оскільки суд дійшов висновку про відсутність порушення права особи.

Згідно абз. 1, 2 п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Апелянт зазначає, що відповідач подав до суду інформацію про наявність на земельній ділянці нерухомого майна по вул. Волошина, 8, яке насправді знаходиться на сусідній земельній ділянці, на підтвердження чого до відповіді на відзив прокуратурою було додано копію документації з землеустрою на суміжну земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:06:001:0108 та інформацію з державного земельного кадастру разом з інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, з висновку про погодження проекту землеустрою Головним управлінням Держземагенства у Закарпатській області 06.11.2014р. та листа Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 23.08.2016 № 04/Л-193 вбачається, що на частині даної земельної ділянки знаходиться частина нерухомого майна (вбудоване приміщення) загальною площею 141,9 кв . м, право приватної власності на яке на підставі відповідного свідоцтва належить ТОВ МСМБУД (а.с. 164-165, т.1).

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права, через що його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

8. Судові витрати.

Відповідно до пп. б , в , п. 4 ч. 1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 252, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2018 року у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на заступника прокурора Закарпатської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.12.2018р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Скрипчук О.С.