Рішення

від 17.12.2018 по справі 904/4011/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4011/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МТІ (м. Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю Вікотек (м. Київ)

товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Комерція (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Кривенчук Сергій Володимирович (м. Київ)

про визнання недійсним договору купівлі - продажу та звернення стягнення на майно

Представники:

від позивача: Терземан Д.В., дов. № 208/02-02 від 03.04.2018

від відповідача 1: Сабодаш Р.Б., дов. від 13.06.2018

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю МТІ звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Вікотек , товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Комерція , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Кривенчук Сергій Володимирович про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.08.2018 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 447032712116, загальна площа 436,4кв.м., місцезнаходження - проспект Трубників, буд. 25/2, м. Нікополь, Дніпропетровська область).

10.09.2018 позивач подав заяву про зміну (доповнення) предмету позову в якій просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23 серпня 2018 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 447032712116, загальна площа 436,4кв.м.), укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Вікотек (04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ЄДРПОУ 31199958) та товариством з обмеженою відповідальністю Люкс Комерція (04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ЄДРПОУ 40217736), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстрований в реєстрі за №851;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вікотек (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ЄДРПОУ 31199958) суму боргу у розмірі 1214818,48грн шляхом звернення стягнення на майно - об'єкт нерухомості: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 447032712116, загальна площа 436,4кв.м., опис об'єкта: нежитлове вбудоване приміщення: приміщення підвалу - сходи І=6,1 кв.м., ліфт ІІ=1,9 кв.м, приміщення ІІІ-4,7 кв.м., приміщення IV =62,0 кв.м, приміщення V=128,6 кв.м., коридор VІ=11,6 кв.м., приміщення VII=15,1 кв.м., приміщення VШ=14,6 кв.м., вбиральня ІХ=3,1 кв.м., приміщення першого поверху - ліфт Х=1,9 кв.м., тамбур 2-1-2,2 кв.м., торговельний зал 2-2=170,3 кв.м., коридор 2-3=9,4 кв.м., приміщення 3-1=4,9 кв.м.; адреса: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, проспект Трубників, 25/2.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.03.2014 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2014 у справі № 910/192/14 було видано наказ про стягнення з ТОВ Вікотек на користь ТОВ МТІ 1284818,48грн та 12596,26грн;

- у зв'язку з виконанням вказаного наказу державною виконавчою службою було накладено арешт на грошові кошти та майно ТОВ Вікотек ;

- за заявою ТОВ Вікотек судом було порушено провадження у справі про банкрутство вказаного товариства з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів;

- однак відповідач-1 приховав чотири об'єкти нерухомого майна, серед яких приміщення загальною площею 436,4кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 25/2 та понад 10 одиниць транспортних засобів, що і було підставою для скасування Верховним Судом ухвали Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 по справі № 910/22788/15 з направленням справи до Господарського суду м. Києва на стадію прийняття заяви ТОВ Вікотек про порушення провадження у справі про банкрутство;

- в порушення чинного законодавства всі виконавчі провадження щодо стягнення з ТОВ Вікотек заборгованості на користь кредиторів не були об'єднані в одне виконавче провадження, а в подальшому знятий арешт з майна товариства;

- відповідачем-1 з метою унеможливлення виконання в майбутньому рішень суду про стягнення заборгованості було продано два прихованих об'єкти нерухомості;

- договір купівлі-продажу від 23.08.2018 є фіктивним, оскільки керівники та засновники ТОВ Вікотек і ТОВ Люкс Комерція є пов'язаними особами і товариства знаходяться за однією адресою;

- договір не був спрямований на настання реальних наслідків, так як угодою передбачено обов'язок покупця - ТОВ Люкс Комерція здійснити розрахунок за майно протягом п'яти років з дати укладення договору;

- відповідно до п. 1.5 договору звіт про незалежну оцінку майна було зроблено 20.08.2018, тобто за три дні до зняття арешту з майна, що також свідчить про вжиття дій з приховування майна;

- цивільно-правовий договір не може використовуватись учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, а укладення боржником, проти якого розпочато судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника (постанова Верховного Суду від 05.07.2018 по справі № 922/2878/17);

- в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 по справі № 905/3038/16 вказано на те, що специфікація та акт підписані представниками ТОВ Добре тепло та ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської не з метою створення реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності, а задля формальної зміни титулу спірного майна з метою його приховання від органів державної виконавчої служби та ухилення від виконання рішень суду щодо стягнення з відповідача грошових коштів;

- в постанові Верховного Суду України від 23.08.2017 по справі № 6-1873цс16 було зазначено, що у справі, яка переглядається, суди встановили, що відповідач, відчужуючи належне йому на праві власності нерухоме майно своїй дружині, був обізнаний про судове рішення про стягнення з нього заборгованості на користь позивачки, отже міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 по справі № 6-2690цс16);

- відповідачем-1 здійснені дії, направлені на приховування майна з метою недопущення звернення стягнення на таке майно та використано у даній схемі пов'язану особу - відповідача-2, що свідчить про фіктивність правочину та є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відповідач-1 не надав відзив на позов.

В судовому засіданні 17.12.2018 представник відповідача-1 вказав на порушення судом територіальної підсудності, оскільки спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.08.2018 повинен розглядатись Господарським судом м. Києва. Також, представник ТОВ Вікотек вказав на відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно.

Відповідач-2 у відзиві заперечує проти позову з посиланням на наступне:

- ТОВ МТІ безпідставно стверджує, що державний виконавець протиправно припинив чинність арешту на нерухоме майно ТОВ Вікотек ;

- позивач помилково застосовує приписи податкового законодавства до цивільних правовідносин, що виникли між ТОВ Вікотек та ТОВ Люкс Комерція ;

- твердження ТОВ МТІ про фіктивність оспорюваного правочину не відповідає дійсності;

- спір в частині зміни способу виконання судового рішення вже вирішено компетентним судом - Господарським судом міста Києва.

Третя особа не надала письмових пояснень щодо позову.

Відповідач-2 і третя особа не забезпечили явку представників в судове засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача-2 і третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Так, згідно з матеріалами справи відповідач-2 зареєстрований за адресою: 04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 9. Третя особа зареєстрована за адресою: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 47-49.

Саме за вказаними адресами відповідача-2 і третьої особи направлялись ухвали суду від 07.09.2018, 11.09.2018, 27.09.2018, 25.10.2018, 15.11.2018 і 04.12.2018.

У судовому засіданні 17.12.2018 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

встановив:

23.08.2018 між ТОВ Вікотек (продавець) та ТОВ Люкс Комерція (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстровано в реєстрі за №851.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупцю належне продавцеві на праві власності нерухоме майно, зазначене у п. 1.2 цього договору, з усіма його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти таке нерухоме майно та оплатити його вартість в порядку та строки визначені цим договором.

Нерухомим майном, що відчужується за цим договором є нежитлове вбудоване приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 447032712116, загальною площею 436,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, буд.25/2. Опис об'єкта нерухомого майна: нежитлове вбудоване приміщення: приміщення підвалу - сходи І=6,1 кв.м., ліфт ІІ=1,9 кв.м, приміщення ІІІ-4,7 кв.м., приміщення IV =62,0 кв.м, приміщення V=128,6 кв.м., коридор VІ=11,6 кв.м., приміщення VII=15,1 кв.м., приміщення VШ=14,6 кв.м., вбиральня ІХ=3,1 кв.м., приміщення першого поверху - ліфт Х=1,9 кв.м., тамбур 2-1-2,2 кв.м., торговельний зал 2-2=170,3 кв.м., коридор 2-3=9,4 кв.м., приміщення 3-1=4,9 кв.м. (п. 1.2 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.08.2018 з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач-1, відчужуючи належне йому на праві власності нерухоме майно ТОВ Люкс Комерція , був обізнаний про судове рішення про стягнення з нього заборгованості на користь позивача, отже, міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно.

Встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 у справі № 910/192/14 задоволено позов ТОВ МТІ зі стягненням з ТОВ Вікотек основного боргу в розмірі 1159400,56грн, пені в сумі 77304,34грн, 3% річних в сумі 22921,06грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 25192,52грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 у справі № 910/192/14 скасовано частково, позов задоволено в частині стягнення з ТОВ Вікотек на користь ТОВ МТІ з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 1159400,56грн, пені у сумі 77304,34грн, 3% річних у сумі 22921,06грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 25192,52грн.

ТОВ Вікотек і ТОВ Люкс Комерція в п. 2.1 договору передбачили, що продаж нежитлового приміщення вчинено за суму - 1538000грн, які покупець зобов'язується сплатити продавцю протягом 5 (п'яти) років з дати укладання нього договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок, який буде зазначений продавцем.

В постанові від 05.07.2018 по справі № 922/2878/17 Верховний Суд зазначає, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом.

Так, постановою Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №905/3038/16 було скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду першої інстанції, оскільки Верховний Суд погодився з висновком місцевого суду, що специфікація від 01.08.2016 та акт від 11.08.2016 підписані представниками ТОВ Добре тепло та ТДВ ОП Шахта імені Святої Матрони Московської не з метою створення реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності, а за для формальної зміни титулу спірного майна, з метою його приховання від органів державної виконавчої служби та ухилення від виконання рішень суду щодо стягнення з відповідача грошових коштів.

У постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 6-1873цс16 викладено правову позицію, відповідно до якої для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Аналогічні висновки були викладені в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі №6-2690цс16.

У відзиві відповідач-2 посилається на відсутність фіктивності правочину обґрунтовуючи свою позицією наявністю розумного економічного інтересу, що підтверджується платіжними дорученнями №1711590122 від 26.09.2018 на суму 25633,33грн та №1711590138 - 25633,33грн. Вказані кошти були перераховані позивачу за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень №851 від 23.08.2018.

Також, відповідач-2 зазначає, що спірне майно здано в оренду.

Однак, суд враховує, що вказані платежі та дії було здійснено вже після звернення ТОВ МТІ з позовом і порушення судом провадження у справі №904/4011/18.

На думку суду, позивачем доведено те, що укладення договору між ТОВ Вікотек та ТОВ Люкс Комерція не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, які породжуються відповідним правочином, а фактично направлено на приховання майна та ухилення від виконання рішення суду.

Крім того, відповідачами не виконані вимоги ч. 1 ст. 74 ГПК України та не спростовано твердження позивача про те, що спірний договір було укладено пов'язаними особами.

Зокрема, не спростовані доводи позивача стосовно того, що керівники та засновники ТОВ Вікотек і ТОВ Люкс Комерція є пов'язаними особами і товариства знаходяться за однією адресою (витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1004380644 від 03.09.2018, №1004374179 від 30.08.2018).

Наведене є підставою для визнання такого договору недійсним.

Суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Вікотек суми боргу у розмірі 1214818,48грн шляхом звернення стягнення на відповідне майно з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 у справі № 910/192/14 скасовано частково, позов задоволено в частині стягнення з ТОВ Вікотек на користь ТОВ МТІ з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 1159400,56грн, пені у сумі 77304,34грн, 3% річних у сумі 22921,06грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 25192,52грн.

Чинним законодавством не передбачена можливість повторного прийняття судом в іншій справі рішення про стягнення вказаної заборгованості шляхом звернення стягнення на майно.

Стягнення спірної суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно в даному випадку можливо лише як зміна способу виконання наведеної постанови апеляційної інстанції.

На даний час відсутні правові підстави для звернення стягнення на майно в межах справи №904/4011/18.

Надані відповідачем-1 в судовому засіданні 17.12.2018 витяги щодо результатів торгів на веб-порталі setam.net ніяким чином не впливають на вирішення даного спору.

З приводу усної заяви представника відповідача-1 щодо порушення судом територіальної підсудності слід зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 по справі №904/4011/18 було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ Люкс Комерція про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

В ухвалі суду було зазначено, що предметом спору по даній справі є договір купівлі-продажу нерухомого майна, місцезнаходження: пр. Трубників, буд. 25/2, м. Нікополь, Дніпропетровська обл. Також, позивачем було подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову, а саме визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та стягнення з ТОВ Вікотек суми боргу в розмірі 1214818,48грн шляхом звернення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: пр. Трубників, буд. 25/2, м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду у справі № 460/4286/16-ц, колегія суддів дійшла наступного висновку: відповідно до ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Оскільки позов стосується застосування правових наслідків недійсності договору (відшкодування збитків), предметом якого було нерухоме майно, то цей позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності.

Таким чином, питання територіальної підсудності вже було вирішено ухвалою суду від 15.11.2018 по даній справі.

Відповідачі не скористались правом на оскарження вказаної ухвали суду.

Даний спір є спором з приводу нерухомого майна і підлягає вирішенню саме за місцезнаходженням такого майна.

Крім того, суд враховує, що відповідач-1 звернувся з усною заявою щодо територіальної підсудності не у підготовчому провадженні, а лише під час розгляду справи по суті.

Також, слід зазначити, що на час розгляду даної справи судом не вирішено питання про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Вікотек .

Суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету позивачу 4847,72грн - зайво сплаченого судового збору (платіжне доручення № 3558 від 10.09.2018 знаходиться в матеріалах справи).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю МТІ до товариства з обмеженою відповідальністю Вікотек , товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Комерція , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Кривенчук Сергій Володимирович задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23 серпня 2018 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 447032712116, загальна площа 436,4 кв.м.), укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Вікотек (04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ЄДРПОУ 31199958) та товариством з обмеженою відповідальністю Люкс Комерція (04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ЄДРПОУ 40217736), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстрований в реєстрі за №851.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Вікотек (04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ЄДРПОУ 31199958) суми боргу у розмірі 1214818,48грн шляхом звернення стягнення на майно - об'єкт нерухомості: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 447032712116, загальна площа 436,4кв.м., опис об'єкта: нежитлове вбудоване приміщення: приміщення підвалу - сходи І=6,1 кв.м., ліфт ІІ=1,9 кв.м, приміщення ІІІ-4,7 кв.м., приміщення IV =62,0 кв.м, приміщення V=128,6 кв.м., коридор VІ=11,6 кв.м., приміщення VII=15,1 кв.м., приміщення VШ=14,6 кв.м., вбиральня ІХ=3,1 кв.м., приміщення першого поверху - ліфт Х=1,9 кв.м., тамбур 2-1-2,2 кв.м., торговельний зал 2-2=170,3 кв.м., коридор 2-3=9,4 кв.м., приміщення 3-1=4,9 кв.м.; адреса: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, проспект Трубників, 25/2.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вікотек (04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ідентифікаційний код 31199958) на користь товариства з обмеженою відповідальністю МТІ (01023 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 4, ідентифікаційний код 13669756) 1321,50грн - витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Комерція (04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ідентифікаційний код 40217736) на користь товариства з обмеженою відповідальністю МТІ (01023 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 4, ідентифікаційний код 13669756) 1321,50грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю МТІ (01023 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 4, ідентифікаційний код 13669756) 4847,72грн зайво сплаченого судового збору (платіжне доручення № 3558 від 10.09.2018 знаходиться в матеріалах справи).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.12.2018.

Суддя В.О. Татарчук