Рішення

від 28.12.2018 по справі 140/2456/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2456/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Журомській І.М.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЗАХІД-МЕН» до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.11.2018 № 975159/41541566, рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 16.11.2018 № 44024/41541566/2 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 09.10.2018 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЗАХІД-МЕН» (далі - ПП «ЗАХІД-МЕН» , позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.11.2018 № 975159/41541566, рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 16.11.2018 № 44024/41541566/2 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 09.10.2018 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове засідання призначено на 10:30 год. 28.12.2018 (а.с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в жовтні 2018 року підприємством було подано на реєстрацію через систему електронного адміністрування податкову накладну від 09.10.2018 № 2, однак, відповідно до квитанції від 30.10.2018 реєстрація даної податкової накладної була зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

31.10.2018 позивачем в електронному вигляді направлено контролюючому органу письмові пояснення з приводу господарської операції з реалізації сої врожаю 2018 року та документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції. Проте, контролюючим органом отримано не всі документи, які були надіслані позивачем, у зв'язку зі збоєм в програмі M.E.Doc. Тобто, такі документи не отримані з незалежних від позивача причин.

Однак, рішенням Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 02.11.2018 № 975159/41541566 позивачу було відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 09.10.2018 № 2 з підстав ненадання платником податку копій усіх документів, а саме: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором або законодавством.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач 07.11.2018 оскаржив його до ДФС України та до скарги приєднав копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності. Однак рішенням комісії з розгляду скарг ДФС від 16.11.2018 № 44024/41541566/2 скарга залишена без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін.

Позивач не погоджується із рішеннями Комісії ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки позивачем надіслано контролюючому органу усі запропоновані документи, а недосконала робота електронних програм створених для передачі інформації контролюючому органу порушує права платника податків та обумовлює необхідність захисту порушеного права в судовому порядку.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву (а. с. 81-83) позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що ПП «ЗАХІД-МЕН» не було надано копій всіх необхідних первинних документів, що підтверджують фактичне вчинення господарських операцій, як це визначено пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117. Платником податків було подано лише рахунки оплати та не було надано договорів; довіреностей керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором або законодавством, що і стало підставою для прийняття комісією рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. При цьому, звертає увагу, що вимога про зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 09.10.2018 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних є передчасною, оскільки неможливо встановити реєстраційну суму на електронному рахунку платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ. Вважає, що рішення є правомірними, а тому просила у задоволенні позову відмовити повністю.

При цьому, вважає безпідставним твердження позивача про те, що підприємством такі документи не були подані з технічних причин, оскільки чинним законодавством не передбачено будь-яких виключень, за умови яких було б проведено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила відмовити в задоволенні позову повністю з тих підстав, що викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що при здійсненні господарських операцій з продажу товару у відповідності до договору купівлі-продажу №0910/30048 від 09.10.2018 (зернові та олійні культури врожаю 2018 року) для ТзОВ Волинь-Зерно-Продукт (покупець) ПП ЗАХІД-МЕН (продавець) складено податкову накладну від 09.10.2018 №2 на суму 2039616,34 грн. (в тому числі ПДВ 339936,06 грн.) яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН (а. с. 9-12).

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова накладна була прийнята ДФС України, однак, відповідно до квитанції від 30.10.2018 реєстрація податкової накладної №2 від 09.10.2018 зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано платнику податку надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 13).

30.10.2018 позивачем на адресу контролюючого органу в електронному вигляді надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 09.10.2018 №2. У письмових поясненнях було зазначено, що підприємство створене у серпні 2017 року. у 2018 році є платником єдиного податку 4 групи та має у користуванні 139,841 га орендованої землі (оренда земельних поїв у їх власників). Ця площа відведена під 20 га пшениці та 119,841 га сої. Станом на 04.10.2018 було зібрано 226,67 т сої. Зібраний урожай був відвезений на зберігання на склад в м. Луцьк на підприємство ТОВ Волинь-Зерно-Продукт , де після очистки і сушки було продане підприємству відповідно до договору від 09.10.2018 (а.с. 49) та відповідно до квитанції № 2 від 31.10.2018 вказане повідомлення прийнято до розгляду (а.с. 15).

Однак за результатами розгляду вищевказаних пояснень та документів, 02.11.2018 комісія ГУ ДФС у Волинській області прийняла рішення № 975159/41541566, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 09.10.2018 №2 в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій усіх документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або законодавством (документи, які не надано підкреслити). В додатковій інформації зазначено, що платником надано лише рахунок на оплату (а. с. 16).

Вказане рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДФС України та до скарги долучив копії первинних документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 09.10.2018 №2 на 48 арк., зокрема, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.10.2018 № 522; акт здачі-приймання робіт від 30.09.2018 № 1936; видаткові накладні від 30.04.2018 № 1, від 09.10.2018 № 2; відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; виписку з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань; виписки з банку від 10.10.2018, від 11.10.2018, від 12.10.2018, від 16.10.2018, від 17.10.2018, від 18.10.2018, від 29.10.2018; витяг з реєстру платників податків на додану вартість № 1803034500001; довідки № 44 від 09.08.2018, від 15.08.2018 № 01-11/198, від 08.09.2018 № 5-114/02/88/2017; довідку про систему оподаткування ПП ЗАХІД-МЕН ; довіреність від 09.10.2018 № 179; договори купівлі-продажу від 26.04.2018 № 1, від 09.10.2018 № 0910/30048; договір складського зберігання Вз № 2509/29894; звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.11.2018; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2018 року; квитанція від 31.05.2018 № 2; квитанція від 30.10.2018 № НОМЕР_1; накладні № ВЗППК008354 від 27.09.2018, № ВЗППК008397 від 27.09.2018, № ВЗППК008451 від 28.09.2018, № ВЗППК008500 від 29.09.2018, № ВЗППК008510 від 29.09.2018, № ВЗППК008597 від 30.09.2018, № ВЗППК008794 від 03.10.2018, № ВЗППК008926 від 04.10.2018, податкову накладну від 09.10.2018 № 2, рахунок на оплату №ВЗП0003737 від 30.09.2018; рахунок на оплату № ВЗП0003888 від 09.10.2018; рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.11.2018 № 975159/41541566; специфікацію від 09.10.218 № 2 до договору купівлі-продажу № 0910/30048 від 09.10.2018; товарно-транспортні накладні від 26.09.2018 № 1, від 27.09.2018 № 2, № 3, від 28.09.2018 № 4, № 5, від 29.09.2018 № 6, від 30.09.2018 № 7, від 02.10.2018 № 8, від 04.10.2018 № 9 (а.с. 9-16, 20-69).

Однак 16.11.2018 Комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення №44024/41541566/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін. Вказане рішення обґрунтоване тим, що платником податків не подано документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробку ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт; документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі (а.с. 18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Надіслана для реєстрації в ЄРПН податкова накладна від 09.10.2018 №2 була доставлена до центрального рівня ДФС України та прийнята системою 30.10.2018, однак її реєстрація зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України з такої підстави: обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано платнику податку надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 13).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій розміщені Державною фіскальною службою України на своєму офіційному веб-сайті.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної від 09.10.2018 №2 була зупинена через те, що обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно з пунктом 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Крім того, відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, зі змісту Квитанції №1 від 30.10.2018 вбачається, що відповідачем у Квитанції №1 лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Так, положеннями пункту 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами і дно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС; відсутність товару/послуги у Таблиці даних платника податку.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що зупинена податкова накладна від 09.10.2018 №2 не відповідає умовам критерію п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції №1 від 30.10.2018 міститься лише загальне посилання на п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної від 09.10.2018 №2 позивачем були подані до комісії ДФС пояснення щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена.

Відповідно до пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис, "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 18-20 Постанови №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 вказаного Постанови № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі);

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, після отримання позивачем оплати від ТзОВ Волинь-Зерно-Продукт за договором купівлі-продажу товару №910/30048 від 09.10.2018 у позивача виникло право на складання податкової накладної від 09.10.2018 №2.

Суд вважає, що операції з продажу товару - для ТзОВ Волинь-Зерно-Продукт (покупець) здійснені позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами.

Однак, Комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

З матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваному рішенні Комісії ГУ ДФС у Волинській області від 02.11.2018 № 975159/41541566 як підставу для відмови в реєстрації податкової накладної від 09.10.2018 №2 зазначено: ненадання платником податку копій усіх документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

На думку суду, в оскаржуваному рішенні Комісії ГУ ДФС у Волинській області фактично було лише процитовано положення пункту 14 Порядку №117, а саме: четвертий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без підкреслення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної від 09.10.2018 №2, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані. Вказане унеможливлює ідентифікувати, які саме первинні документи не було подано підприємством.

Разом з тим, Комісія ГУ ДФС у Волинській області, незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього окремі документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.10.2018 №2, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Які саме документи було враховано, а які ні в рішенні комісії не зазначено.

Тому з врахуванням вищевикладеного, суд не приймає до уваги твердження представника відповідачів про те, що позивачем на вимогу контролюючого органу не було подано усіх документів, які підтверджують господарську операцію.

Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Крім цього, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, наданими позивачем в підтвердження здійснення господарської діяльності з ТзОВ Волинь-Зерно-Продукт , під час виконання якої позивачем і була складена податкова накладна від 09.10.2018 №2.

Всі первинні документи були надіслані відповідачу-2 як додаток до скарги, та повинні були бути враховані при її розгляді.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд приходить висновку, що контролюючим органом в квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних міститься лише загальне посилання на п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових та не зазначено, які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд зазначає, що платник податків повинен чітко розуміти, чому реєстрацію податкової накладної зупинено та які конкретно документи йому слід подати для її реєстрації.

В свою чергу, подані позивачем копії документів підтверджують реальність здійснення господарської операції, по якій складено податкову накладну, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС у Волинській області рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Однак Комісією ДФС України з розгляду скарг не було надано належної оцінки первинним документам щодо здійснення господарської операції та виписаної ним податкової накладної від 09.10.2018 №2. При цьому, відповідачі виявили надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції.

Отже суд зазначає, що позивачем було подано копії усіх необхідних документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. В свою чергу, відповідачем, доказів на підтвердження тої обставини, що ПП ЗАХІД-МЕН не було подано копій відповідних документів, суду не надано.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач-1 не довів правомірності рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.11.2018 № 975159/41541566 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.10.2018 №2, поданої ПП ЗАХІД-МЕН , а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню. Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 09.10.2018 №2, складену ПП «ЗАХІД-МЕН» , суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже враховуючи, що відповідачем-1 протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, обставини справи та вимоги законодавства, які регламентують реєстрацію податкових накладних фіскальним органом, суд вважає підставною вимогу позивача щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 09.10.2018 №2, подану ПП «ЗАХІД-МЕН» .

При цьому, суд не приймає до уваги представника відповідачів про те, що позовна вимога про зобов'язання зареєструвати податкові накладні в ЄРПН є передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом у даній справі, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано, і це не було підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Щодо позовної вимоги скасувати рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 16.11.2018 № 44024/41541566/2, то вона до задоволення не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок розгляду скарг) розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Згідно з пунктами 12, 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу. За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Пунктами 56.23., 56.23.4 пункту 56.23. статті 56 ПК України визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «ЗАХІД-МЕН» 02.11.2018 подало до ДФС України скаргу на рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.11.2018 № 975159/41541566 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 16.11.2018 № 44024/41541566/2 скаргу ПП «ЗАХІД-МЕН» залишено без задоволення та рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області - без змін.

На думку суду, рішення Комісії з питань розгляду скарг не є рішенням, обов'язковість якого передбачена пунктом 20 Постанови № 117. Також воно не містить приписів та вказівок, виконання яких вимагає вчинення певних дій. А тому скасування рішення цієї комісії не призведе до захисту прав позивача, оскільки підставою для реєстрації податкової накладної в даному випадку є тільки рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Скасування судом рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.11.2018 № 975159/41541566 є достатньою підставою для проведення реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Підсумовуючи викладене, суд з урахуванням встановлених обставин та на підставі норм чинного законодавства, що наведені вище, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 3 524,00 грн. згідно з платіжними дорученнями від 26.11.2018 №52 та від 04.12.2018 № 1204 (а. с. 2, 75).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір пропорційно до задоволених вимог по 881,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.11.2018 № 975159/41541566 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 09 жовтня 2018 року, подану Приватним підприємством «ЗАХІД-МЕН» .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 09 жовтня 2018 року, подану Приватним підприємством «ЗАХІД-МЕН» .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ЗАХІД-МЕН» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути на користь Приватного підприємства «ЗАХІД-МЕН» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «ЗАХІД-МЕН» (45323, Волинська обл., Іваничівський р-н, с. Менчичі, вул. Шкільна, 12Л, код ЄДРПОУ 41541566).

Відповідач - 1: Головне управління ДФС у Волинській області, (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859).

Відповідач - 2: Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 02 січня 2019 року.