Рішення

від 04.12.2018 по справі 810/2969/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року № 810/2969/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

секретар судового засідання Медвідь Х.І.,

за участю:

представника позивача - Єрохіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Громадської організації садівницьке товариство "ВЕДЕКОН" до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов,

в с т а н о в и в:

Громадська організація садівницьке товариство ВЕДЕКОН (даті по тексту - позивач, або ГО СТ "ВЕДЕКОН") звернулось до суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якій з урахуванням заяви про зміну підстави позову просило:

визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за №С-1605/5 від 16 травня 2018р.;

визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01 від 30 травня 2018р.;

визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01 від 30 травня 2018р.;

визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 травня 20128р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О. було проведено позапланову перевірку дотримання ГО СТ ВЕДЕКОН вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва, зокрема будівництва на земельних ділянках у кварталі 155 виділ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Старосільського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про що було складено акт № Т-1605/4 від 16 травня 2018р., в якому зазначалося про побудовану одноповерхову будівлю розміром 6х6м, без розробленої та затвердженої проектної документації, яка збудована на прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС, без здійснення авторського та технічного нагляду. На підставі вказаного акту, посадовою особою відповідача було складено протоколи за №1-Л-З-1605/3, №1-Л-З-1605/4, №1-Л-З-1605/5, в яких вказано про порушення позивачем вимог п.п. 2, 5, 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . За наслідком розгляду вказаних протоколів, відповідачем винесено постанови за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018р., якими на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 88100 грн., 70480 грн., 63432 грн., та припис за № С-1605/5, яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення. Позивач вважає вказані постанови та припис не законними та такими, що підлягають скасуванню, з тих підстав, що строки притягнення до відповідальності за вказані порушення минули; будівництво будиночку відпочинку було здійснено більш ніж три роки тому, вказана конструкція є тимчасовою спорудою, та розміщена на допустимій відстані від урізу води, що свідчить про відсутність порушень містобудівного законодавства, а сама позапланова перевірка була проведена з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за №553 від 23 травня 2011р. Вказані обставини і стали підставою звернення до суду з позовом.

18 червня 2018р. ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін по справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. У письмовому відзиві зазначив, що позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки перевірка позивача на предмет дотримання містобудівного законодавства та складання у подальшому відповідних - акту, протоків, постанов та припису було вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства України. Вказав, що оскільки на земельній ділянці позивача було виявлено капітальну споруду, яка була збудована без відповідних дозволів на будівництво, розмішена з порушенням норм Водного кодексу України, тому посадовою особою було складено акт позапланової перевірки, який у подальшому став підставою для складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за наслідком яких було винесено постанови про накладення на позивача адміністративних стягнень у виді штрафів та внесено припис про усунення виявлених порушень. Просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору довгострокового тимчасового користування від 01 вересня 2012р., зареєстрованого Київським обласним управлінням лісового господарства від 24 вересня 2012р. за №31, громадська організація садівниче товариство ВЕДЕКОН є користувачем земельних ділянок у кварталі 155 виділ 3-9,11 Старосільського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , територія Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, для оздоровчих та рекреаційних цілей.

23 квітня 2018р. на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшов лист прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури області Шидловського П. за №05/1-916вих18, в якому містилась вимога провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства ГО СТ ВЕДЕКОН під час будівництва та експлуатації будівель на лісовій ділянці, яка перебуває у них в користуванні, згідно договору тимчасового довгострокового користування лісовою ділянкою від 01 вересня 2012р.

На підставі вищевказаного звернення, директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коломієць О.М. було винесено наказ за №94П від 02 травня 2018р., яким призначено проведення позапланової перевірки об'єктів будівництва на земельних ділянках у кварталі 155 виділ 3-9,11 Старосільського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , та перебувають у користуванні ГО СТ ВЕДЕКОН , на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, у зв'язку з чим головним інспекторам будівельного нагляду Ковалю В.А., Рубану О.О. та Шомі А.Г. було видано направлення за №326.18/01 від 02 травня 2018р. для здійснення такої позапланової перевірки.

У період з 03 травня по 16 травня 2018р. була проведена вказана позапланова перевірка, за наслідками якої було складено акт №Т-1605/4. Зі змісту акту вбачається, що у ході проведення перевірки було виявлено одноповерхову з мансардним поверхом будівлю невизначеного призначення розмірами на плані 6х6 м., на відстані 20 метрів від урізу води обвідного каналу Київської ГЕС, класу наслідків (відповідальності) ССІ, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних (будівельного паспорту та містобудівних умов та обмежень), без розробленої та затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт; будівля збудована на прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС; замовником будівництва ГО СТ ВЕДЕКОН не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду.

На підставі вказаного акту, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Рубаном О.О., у присутності представника ГО СТ ВЕДЕКОН ОСОБА_7 було складено протоколи за №1-Л-З-1605/3, №1-Л-З-1605/4, №1-Л-З-1605/5, в яких вказано про порушення позивачем вимог п.п.2,5,6 ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . За наслідком розгляду вказаних протоколів, відповідачем винесено постанови за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018р., якими на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 88100грн., 70480грн., 63432грн. Крім того, з метою усунення виявлених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було складено припис за №С-1605/5 від 16 травня 2018р.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про накладення штрафів та внесеного припису, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМУ від 23 травня 2011р. за №553, та іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, основними завданням Держархбудінспекції та її територіальних органів - структурних підрозділів є здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням уповноваженими органами містобудування та архітектури, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями, а також особами відповідальними за здійснення авторського та/або технічного нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У частині 4 цієї статті Закону закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011р. за №553.

Згідно з п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки серед іншого є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до положень п. 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно із п. 15 Порядку №553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

При цьому, як передбачено п. 18 Порядку №553, акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що у проведенні заходу державного нагляду брав участь голова правління товариства ОСОБА_8 та представник за дорученням ОСОБА_7

Так, позивач у своєму позові наголошує, що копію посвідчення на проведення заходу державного нагляду надано не було, акт складено та підписано лише 21 травня 2018р., хоча останній день перевірки - 16 травня 2018р.

У той же час, суд погоджується з доводами позивача лише в частині несвоєчасного складання та підписання акту перевірки, оскільки вказані доводи підтверджені самим актом, в якому зазначено, що він підписаний представником за дорученням ОСОБА_7, та отриманий ним лише 21 травня 2018р. Разом з тим, посилання позивача на те, що відповідачем не було надано посвідчення на перевірку спростовуються розділом VІІ зазначеного акту, де вказано, що посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду було пред'явлено.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06 квітня 1995р. за №244 (надалі - Порядок) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У відповідності до п. 9 Порядку передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Згідно п. 15 Порядку передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Пункт 22 Порядку передбачає, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Як встановлено судом, за наслідком проведеної позапланової перевірки, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Рубаном О.О., у присутності представника ГО СТ ВЕДЕКОН ОСОБА_7 було складено протоколи за №1-Л-З-1605/3, №1-Л-З-1605/4, №1-Л-З-1605/5, в яких вказано про порушення позивачем вимог п.п.2,5,6 ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . За наслідком розгляду вказаних протоколів відповідачем було винесено постанови за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018р., якими на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 88100грн., 70480грн., 63432грн.

Як зазначалось вище, підставою складання протоколів про адміністративне правопорушення, та прийняття постанов, якими застосовано стягнення до позивача стали виявленні порушення, а саме: виявлення одноповерхової з мансардним поверхом будівлі невизначеного призначення розмірами на плані 6х6 м., на відстані 20 метрів від урізу води обвідного каналу Київської ГЕС, класу наслідків (відповідальності) ССІ, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних (будівельного паспорту та містобудівних умов та обмежень), без розробленої та затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт; вказана будівля збудована на прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС; замовником будівництва ГО СТ ВЕДЕКОН не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є користувачем земельних ділянок у кварталі 155 виділ 3-9,11 Старосільського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , територія Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, для оздоровчих та рекреаційних цілей.

Згідно п. 6.4 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за №502 від 14 серпня 2012р., спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами (власниками лісів).

Пунктом 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ за №406 від 07 червня 2017р., визначено - зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

Судом встановлено, що з метою належного використання лісової ділянки, позивачем було забезпечено розробку проекту благоустрою території, що знаходиться в межах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, який було погоджено відповідними органами. При цьому зі змісту вказаного проекту землеустрою вбачається, що на земельній ділянці вже розміщений будинок для відпочинку, позначений на карті під №6.

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №37/37-18 від 27 серпня 2018р., проведеної судовим експертом Черніним Я.О. вбачається, що будівельні роботи з будівництва будинку відпочинку (№6), який розташований на земельній ділянці у кварталі 155. виділ 3-9,11 завершені у період до грудня 2014р.; досліджуваний будинок відпочинку №6 є об'єктом будівництва, відноситься до споруд (будівель) з встановленим терміном їх експлуатації (тимчасова будівля) та подальшою ліквідацією цих об'єктів по завершенню дії договору довгострокового тимчасового користування лісами від 01 вересня 2012 р. та підлягає його демонтажу з переміщенням до іншого місця як в цілому так і окремими конструкціями, та може бути демонтований без шкоди земельній ділянці.

Враховуючи встановлені судом обставини, можна дійти висновку, що оскільки будинок відпочинку №6 є тимчасовою спорудою, яка збудована на земельній ділянці, яка дозволяє такий вид будівництва, тому доводи відповідача про те, що будівля розміром 6х6м. є самочинним будівництвом, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних та без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду, є безпідставними, та такими, що не заслуговують на увагу.

Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача про те, що спірна будівля збудована у прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС на відстані 20 м. від урізу води, що свідчить про порушення водного законодавства України є також хибними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що смуги відведення вздовж обвідного каналу Київської ГЕС визначено її ширину у розмірі 10 метрів.

Крім того, Відповідно до частини 11 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області виявлені правопорушення ГО СТ "ВЕДЕКОН" у сфері містобудівної діяльності 03 травня 2018р., проте як встановлено в судовому засіданні, садовий будинок було встановлено в 2014 році, тобто штраф накладено постановами від 30.05.2018р. через чотири роки після вчинення дії позивачем, а отже з порушенням строків, визначених ч. 11 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудування є протиправним, оскільки постанови про притягнення до відповідальності винесені з порушенням строків, а факт порушення взагалі не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Між тим відповідач зазначеного обв'язку не виконав.

Таким чином, правомірність прийняття відповідачем припису, постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівельної діяльності, останнім належним чином не обґрунтовано, та до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач здійснив порушення у сфері містобудівної діяльності, тому суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними припису про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за №С-1605/5 та постанов за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018р., та їх скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області № С-1605/5 від 16 травня 2018 року.

Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 травня 2018 року № З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, № З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, № З-3005/6-10/10-45/3005/08/01.

Стягнути на користь Громадської організації садівницьке товариство "ВЕДЕКОН" (код ЄДРПОУ 33764781) судові витрати у сумі 7048 (сім тисяч сорок вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 13 грудня 2018 р.