Постанова

від 13.03.2019 по справі 810/2969/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2969/18 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації Садівницьке товариство Ведекон до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов,

В С Т А Н О В И В :

Громадська організація Садівницьке товариство Ведекон звернулась до суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якій, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за №С-1605/5 від 16 травня 2018р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01 від 30 травня 2018р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01 від 30 травня 2018р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних рішень, що полягає у безпідставності та необґрунтованості висновків відповідача про те, що будинок побудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, а також про те, що будинок побудований без отримання вихідних даних та без розробленої та затвердженої проектної документації. Також є необґрунтованими висновки відповідача про те, що будинок відпочинку побудований в прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС та за відсутності авторського та технічного нагляду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області № С-1605/5 від 16.05.2018 р. Визнано протиправними та скасовано постанови Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.05.2018 року № З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, № З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, № З-3005/6-10/10-45/3005/08/01.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції з приводу того, що об'єкт, розташований на земельних ділянках є тимчасовою спорудою не відповідають фактичним обставинам у справі, оскільки в результаті перевірки встановлено, що на земельних ділянках виконані будівельні роботи по будівництву одноповерхової, з мансардним поверхом, будівлі невизначеного призначення, розмірами в плані 6х6 м. Зазначена будівля влаштована на стрічковому бетонному фундаменті, зовнішні стіни - з дерев'яного брусу. Таким чином, апелянт вважає, що фактично зведено об'єкт будівництва, який за своїми технічними властивостями не можна віднести до тимчасової споруди, а відтак позивачем було побудовано об'єкт будівництва без отримання вихідних даних, без розроблення та затвердження проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, а також без забезпечення авторського та технічного нагляду та без дотримання права на виконання будівельних робіт.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору довгострокового тимчасового користування від 01.09.2012 р., зареєстрованого Київським обласним управлінням лісового господарства від 24.09.2012р. за №31, Громадська організація Садівниче товариство Ведекон є користувачем земельних ділянок у кварталі 155 виділ 3-9,11 Старосільського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , територія Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, для оздоровчих та рекреаційних цілей.

23.04.2018 р. на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшов лист прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури області Шидловського П. за №05/1-916вих18, в якому містилась вимога провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства ГО СТ Ведекон під час будівництва та експлуатації будівель на лісовій ділянці, яка перебуває у них в користуванні, згідно договору тимчасового довгострокового користування лісовою ділянкою від 01.09.2012 р.

На підставі вищевказаного звернення, директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_3 було винесено наказ за №94П від 02.05.2018 р., яким призначено проведення позапланової перевірки об'єктів будівництва на земельних ділянках у кварталі 155 виділ 3-9,11 Старосільського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , та перебувають у користуванні ГО СТ Ведекон на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, у зв'язку з чим головним інспекторам будівельного нагляду ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було видано направлення за №326.18/01 від 02 травня 2018 р. для здійснення такої позапланової перевірки.

У період з 03 травня по 16 травня 2018р. була проведена позапланова перевірка, за наслідками якої було складено акт №Т-1605/4.

Зі змісту акту вбачається, що у ході проведення перевірки було виявлено одноповерхову з мансардним поверхом будівлю невизначеного призначення розмірами на плані 6х6 м., на відстані 20 метрів від урізу води обвідного каналу Київської ГЕС, класу наслідків (відповідальності) ССІ, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних (будівельного паспорту та містобудівних умов та обмежень), без розробленої та затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт; будівля збудована на прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС; замовником будівництва ГО СТ Ведекон не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду.

На підставі вказаного акту, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області ОСОБА_5, у присутності представника ГО СТ Ведекон ОСОБА_7 було складено протоколи за №1-Л-З-1605/3, №1-Л-З-1605/4, №1-Л-З-1605/5, в яких вказано про порушення позивачем вимог п.п. 2, 5, 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . За наслідком розгляду вказаних протоколів, відповідачем винесено постанови за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30.05.2018 р., якими на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 88100 грн., 70480 грн., 63432 грн. Крім того, з метою усунення виявлених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було складено припис за №С-1605/5 від 16.05.2018 р.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про накладення штрафів та внесеним приписом, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудування є протиправним, оскільки постанови про притягнення до відповідальності винесені з порушенням строків, а факт порушення вимог містобудівного законодавства взагалі не доведено.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року N 687-XIV (надалі - Закон N 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 (надалі - Положення) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (далі - Порядок N 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за: дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції та виконання дозвільних і реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (надалі - Закон N 3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону N 3038-VI державний архітектурний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У частині 4 цієї статті Закону закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки серед іншого є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до положень п. 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно із п. 15 Порядку № 553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Відповідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

При цьому, як передбачено п. 18 Порядку №553, акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

Судом першої інстанції встановлено, що у проведенні заходу державного нагляду брав участь голова правління товариства ОСОБА_8 та представник за дорученням ОСОБА_7

Так, позивач у своєму позові наголошує, що копію посвідчення на проведення заходу державного нагляду надано не було, акт складено та підписано лише 21 травня 2018р., хоча останній день перевірки - 16 травня 2018р.

У той же час, суд першої інстанції погодився із доводами позивача лише в частині несвоєчасного складання та підписання акту перевірки, оскільки вказані доводи підтверджені самим актом, в якому зазначено, що він підписаний представником за дорученням ОСОБА_7 та отриманий ним лише 21.05.2018р.

Разом з тим, посилання позивача на те, що відповідачем не було надано посвідчення на перевірку було відхилено судом першої інстанції, оскільки вони спростовуються розділом VІІ зазначеного акту, де вказано, що посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду було пред'явлено.

Таким чином, слід дійти висновку, що відповідачем було дотримано порядок проведення перевірки.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 року208/94-ВР (надалі - Закон N 208/94-ВР), передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06 квітня 1995р. №244 (надалі - Порядок №244) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Пунктом 9 Порядку № 244 передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 10 Порядку №244 передбачено, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Згідно п. 15 Порядку № 244 передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Пункт 22 Порядку № 244 передбачає, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Як встановлено судом першої інстанції, за наслідком проведеної позапланової перевірки, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області ОСОБА_5, у присутності представника ГО СТ Ведекон ОСОБА_7 було складено протоколи за №1-Л-З-1605/3, №1-Л-З-1605/4, №1-Л-З-1605/5, в яких вказано про порушення позивачем вимог п.п. 2, 5, 6 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . За наслідком розгляду вказаних протоколів відповідачем було винесено постанови за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01, №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01, №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30.05.2018р., якими на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 88100 грн., 70480 грн., 63432 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних рішень стало те, що під час перевірки виявлено порушення, а саме: виявлення одноповерхової з мансардним поверхом будівлі невизначеного призначення розмірами на плані 6х6 м., на відстані 20 метрів від урізу води обвідного каналу Київської ГЕС, класу наслідків (відповідальності) ССІ та 1 категорії складності, яка побудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отримання відповідних даних (будівельного паспорту та містобудівних умов та обмежень), без розробленої та затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт; вказана будівля збудована на прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС; замовником будівництва ГО СТ Ведекон не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону N 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 74 Лісового кодексу України використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.

Відповідно до п. 6.4 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 р. № 502, спорудження тимчасових будівель та споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами (власниками лісів).

Колегією суддів встановлено, що земельні ділянки у кварталі 155 виділ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Старосільського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області передані ГО СТ Ведекон в користування на 49 років до 01.09.2061 року для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками від 01.09.2012 р., зареєстрованого Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право довгострокового користування лісовими ділянками зроблено запис 24.09.2012 р. № 31.

ГО СТ Ведекон забезпечило розробку Плану благоустрою з відображенням на ньому усіх будівель та споруд, який був погоджений з постійним лісокористувачем - ДП Вищедубечанське лісове господарство .

Таким чином, позивач стверджує, що будівництво будинку відпочинку, не передбаченого для постійного проживання та не розрахованого на постійне перебування людей, є тимчасовою спорудою та відповідає культурно-оздоровчим та рекреаційним цілям, для яких земельна ділянка була передана у тимчасове користування ГО СТ Ведекон .

Суд першої інстанції погодився із доводами позивача та поклав в основу оскаржуваного рішення висновок судового експерта ОСОБА_9 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №37/37-18 від 27 серпня 2018р., з якого вбачається, що будівельні роботи з будівництва будинку відпочинку (№6), який розташований на земельній ділянці у кварталі 155, виділ 3-9,11 завершені у період до грудня 2014р.; досліджуваний будинок відпочинку №6 є об'єктом будівництва, відноситься до споруд (будівель) з встановленим терміном їх експлуатації (тимчасова будівля) та подальшою ліквідацією цих об'єктів по завершенню дії договору довгострокового тимчасового користування лісами від 01 вересня 2012 р. та підлягає його демонтажу з переміщенням до іншого місця як в цілому так і окремими конструкціями, та може бути демонтований без шкоди земельній ділянці.

Разом з тим, ознайомившись із вказаним висновком, колегія суддів критично ставиться до висновків судової будівельно-технічної експертизи, про що зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону N 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Пунктом 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. N 406 передбачено, що зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків дозволяється без отримання дозвільних документів на будівництво. Після закінчення будівництва таких споруд об'єкт до експлуатації не приймається.

Відповідно до п. 8.1.7 ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти будинків і споруд (Основні положення проектування) стрічкові фундаменти повинні, як правило, розраховуватися як просторові конструкції на деформованій основі в складі системи будівля-основа (підрозділ 8.4). Допускається їх розрахунок як перехресної системи балок під несучі стіни з узагальненою жорсткістю .

Колегією суддів встановлено, що будинок відпочинку який розташований на земельній ділянці, у кварталі 155 виділ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 Старосільського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, переданий ГО СТ Ведекон в користування на 49 років не може бути тимчасовою спорудою, оскільки побудований на стрічковому фундаменті, що в судовому засіданні не заперечувалось представником позивача, та має зовнішні стіни з дерев'яного брусу, облаштований для проживання, тобто фактично позивачем зведений будинок, який за своїми технічними характеристиками не можна віднести до тимчасової споруди.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було побудовано будинок відпочинку без отримання документів, які дають право на будівництво такого об'єкта.

В той же час, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на необхідність отримання проектної документації для будівництва вищевказаного будинку відпочинку, а також здійснення авторського та будівельного нагляду за будівництвом останнього, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону N 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 названого Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що дозвіл на виконання робіт необхідно отримувати для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Разом з тим, будівництво об'єктів з незначними наслідками (СС1) можливо здійснювати на підставі будівельного паспорту без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 29 Закону N 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 цього ж Закону забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Відповідно до п.п. 1.5, 1.6 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 р. № 103, проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень. Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Отже, для забудови земельної ділянки, що може здійснюватися на підставі будівельного паспорту, розроблення та затвердження проектної документації не є обов'язковим. Отримання містобудівних умов та обмежень в такому разі також не здійснюється.

Зважаючи на те, що спірний будинок відпочинку належить до категорії складності СС1, відповідно висновки відповідача щодо необхідності отримання дозволу на будівництво та містобудівних умов, а також здійснення авторського та технічного нагляду за об'єктом будівництва, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 60 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Аналогічні нормативи закріплені у ст. 88 Водного кодексу України та п. 10.17 ДЮН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Відповідно до ст. 91 Водного кодексу України, для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.

Розміри смуг відведення та режим користування ними встановлюються за проектом, який розробляється і затверджується водокористувачами за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та іншим організаціям для спеціальних потреб і можуть використовуватися ними для створення водоохоронних лісонасаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень.

Відповідно до п. 4 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. № 486, у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуг відведення з особливим режимом їх використання відповідно до ст.ст. 88-91 Водного кодексу України.

З пояснень позивача вбачається, що користувачем обвідного каналу Київської ГЕС є філія Каскад Київських ГЕС та ГАЕС ПрАТ Укргідроенерго . Відповідний проект обвідного каналу Київської ГЕС в межах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області філією Каскад Київських ГЕС та ГАЕС ПрАТ Укргідроенерго не розроблявся.

Однак, такий проект землеустрою щодо визначення розміру та режиму використання земельних ділянок смуг відведення обвідного каналу Київського водосховища був розроблений на замовлення філії Каскад Київських ГЕС та ГАЕС ПрАТ Укргідроенерго в межах Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Відповідно до вищевказаного проекту, погодженого в установленому законом порядку, в межах Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області ширина смуги відведення визначена в розмірі 10 метрів.

Наведене вище спростовує висновки відповідача щодо будівництва будинку відпочинку в прибережній захисній смузі обвідного каналу Київської ГЕС на відстані 20 м від урізу води.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи, норм чинного законодавства та наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів приходить до висновку про те, що припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за №С-1605/5 від 16 травня 2018р.; постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №З-3005/4-10/10-43/3005/08/01 від 30 травня 2018р., за №З-3005/5-10/10-44/3005/08/01 від 30 травня 2018р.; за №З-3005/6-10/10-45/3005/08/01 від 30 травня 2018 р., винесені відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки спірний будинок відпочинку не можна вважати тимчасових спорудою, а відтак його будівництво повинно здійснюватися на підставі будівельного паспорту, який, як встановлено колегією суддів та не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача, отримано останнім не було.

Колегія суддів також вважає помилковими висновки суду першої інстанції про порушення строків накладення штрафу, визначених ч. 11 ст. 2 Закону N 208/94-ВР, відповідно до яких штраф накладено постановами від 30.05.2018 р. через чотири роки після вчинення дії позивачем, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які б могли підтвердити встановлення вказаного будинку саме в 2014 році, як зазначає позивач.

Виходячи із наведеного вище, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки судом першої інстанції не повно з'ясовано фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та порушено норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 15.03.2019 р.