Рішення

від 20.12.2018 по справі 810/3984/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року справа №810/3984/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0016961413, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області 05.06.2018, яким ТОВ "ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД" визначено податкові зобов'язання у розмірі 533 845, 50 грн, у тому числі, з податку на додану вартість у розмірі 355 897, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 177 948, 50 грн (далі - оспорюване рішення).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акта перевірки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД" норм податкового законодавства, на підставі яких було прийнято оспорюване рішення не відповідаюю дійсним обставинам справи, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 25.09.2018.

Заперечуючи проти позову в письмовому відзиві відповідач вказував на обставини, які на його думку свідчать про те, що ГУ ДФС у Київській області під час прийняття оспорюваного рішення, діяло в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23 липня 2018 року представнику ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД у приміщенні Вишгородської ОД ПІ ГУ ДФС у Київській області вручене податкове повідомлення-рішення №0016961413 видане Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Київській області 05 червня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД (код ЄДРПОУ 30531000) визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 355 897,00 грн. зі штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на загальну суму 533 845,00 грн.

Згідно Розрахунку фінансових санкцій до акту позапланової виїзної перевірки від 08.05.2018 р. №376/10-36-14-13/30531000 ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД (код за ЄДРПОУ 30531000) контролюючий орган розрахував штрафні санкції у розмірі 177 948,00 грн. (355 897x50%).

Як вбачається з його змісту, зазначене податкове повідомлення - рішення ґрунтується на висновках Акту від 08.05.2018 р. №376/10-36-14-13/30531000 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД (код за ЄДРПОУ 30531000) з питань що виникли при розгляді заперечення по акту перевірки від 28.02.2018р. №139/10-36-14-13/30531000 , складеного Юхимчуком Олегом Петровичем, головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Київській області (направлення №1225 від 24.04.2018 р.) та Щербиною Оленою Ігорівною, головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Київській області (направлення №1224 від 24.04.2018 р.)

У висновках Акту перевірки зазначено про порушення ТОВ Техпромсервіс ЛТД п.198.1, 198.2, 198.3, абз. г) 198.5, 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму на загальну 355 897 грн., в тому числі по періодам: березень 2017р. - 355 897 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов у зв'язку і з наступним.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751), ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля . Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за І квартал 2017р. - не подано. ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) не подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за лютий 2017 р. Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2017р. - не подано.

ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) було зареєстроване в органі державної реєстрації 24.05.2016р. На даний час перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, код ДПІ 2658.

ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.07.2016р. відповідно до свідоцтва платника ПДВ №200272407, ІПН 405027526583, є анульованим на дату складання цього акту перевірки, з причини - відсутність поставок та ненадання декларацій (анульоване від 27.12.2017р.).

Остання податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) була подана за лютий 2017 року звітна 09.03.2017 №9036818808 та додаток №5 (розділ податкові зобов'язання ) до декларацій з ПДВ Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2017р., звітна від 09.03.2017р. за №9036818718 має статус прийнята до відома .

Декларації з податку на додану вартість за податкові звітні періоди, починаючи з лютого 2017 ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) до контролюючого органу не подавались.

ТОВ Техпромсервіс ЛТД надано завірені належним чином копії документів по взаємовідносинам з ТОВ "Інагро Плюс", а саме: видаткова накладна, податкова накладна, оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 644, 209.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних на адресу ТОВ Техпромсервіс ЛТД (код за ЄДРПОУ 30531000) було виписано наступні податкові накладні ТОВ Інагро Плюс : від 16.02.2017 №10.

Суми податку на додану вартість в розмірі 355 897,40 грн по вищевказаній податковій накладній включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року (від 20.04.2017 року №9071140495) та відображено в додатку 5 до неї.

Оплата за отримані товарно-матеріальні цінності від ТОВ Інагро Плюс (код за ЄДРПОУ 40502751) станом на 01.02.2018 року не проводилась.

Згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 01.02.2018 року кредиторська заборгованість Техпромсервіс ЛТД перед ТОВ Інагро Плюс (код за ЄДРПОУ 40502751) становить 2135384,4 грн.

В зв'язку з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Техпромсервіс ЛТД (код за ЄДРПОУ 30531000) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Інагро Плюс (код за ЄДРПОУ 40502751) за період з 01.02.2017р. по 28.02.2017р., на підставі пп. пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), головним державним ревізором інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФЄ у Київській області надано запити ТОВ Техпромсервіс ЛТД від 24.04.2018 року б/н та 02.05.2018 року б/н) щодо надання письмових пояснень та підтверджуючих документів по взаємовідносинам із ТОВ Інагро Плюс (код за ЄДРПОУ 40502751) за період з 01.02.2017р. по 28.02.2017р., та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) відповідно виписаних/отриманих податкових накладних.

ТОВ Техпромсервіс ЛТД договір купівлі-продажу з ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) не надано.

За результатом аналізу первинних документів наданих до перевірки, а саме подорожнього листа, згідно якого здійснювалось перевезення товару від постачальника ТОВ Інагро Плюс на адресу ТОВ Техпромсервіс ЛТД встановлено, що водій виїхав за вантажем 15.02.2017р. та повернувся 17.02.2017р. Перевіркою встановлено не відповідність даних з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 209 та пояснень підприємства, в яких вказано, що Апарат повітряного охолодження типу АВМГ -20-2,5-БЗ/4-4-ЗУХЛ 1 та АВМГ -20-2,5-БЗ/6-6-ЗУХЛ 1 поступили на склад підприємства 16.02.2017р..

Отже, виписана ТТН на постачання товару та подорожній лист від ТОВ Інагро Плюс не можна вважати належно оформленими, так як не співпадає час прибуття вантажу на склад, який підлягав транспортуванню та ставить під сумнів факт перевезення товару.

Також, ТОВ Техпромсервіс ЛТД надано пояснення, з приводу закупленого обладнання:

ТОВ Техпромсервіс ЛТД 16 лютого 2017 року було отримано обладнання, що згідно з технічними умовами заводу-виробника, працює на високому тиску, а саме: обладнання марки АВМГ-20, серії 6,3 та 2,5

- Апарат повітряного охолодження типу АВМГ-20-2,5-БЗ/4-4-3 УХЛ1;

- Апарат повітряного охолодження типу АВМГ-20-2,5-БЗ/6-6-3 УХЛ1;

Згідно з пояснень підприємства, що найменування фактичного отриманого обладнання включає в себе :

- Коефіцієнт оребрення - 20

- Випробувальний тиск - 6,3 МПА/2,5 МПА

- Матеріал виготовлення (маьеріальне виконання) - БЗ

- Кількість рядів та ходів та камер - 6-6-3 УХЛ1 /4-4-3 УХЛ1

В паспорті та на табличці, що кріпиться на обладнанні, виробником вказується робочий та випробувальний тиск обладнання, а саме Апаратів повітряного охолодження , що відповідає показнику: 40 кг с/см кв., та серію, що є загальноприйнятою виробником для такого виду обладнання, а саме: 6,3.

Правила та норми ТУ допускають використання обладнання з робочим тиском, що є більшим ніж зазначено в технічній документації, таким чином, замість серії 2,5 МПА, підприємством було прийнято рішення на отримання у завода-виробника обладнання з тиском серії 6,3 чому і відповідає фактично наявне обладнання, що знаходиться на виробничій дільниці підприємтсва. При цьому, всі технічні особливості, що не указуються в паспорті обладнання, є доповненням до марки обладнання АВМГ-20 , замовляється у виробника шляхом заповнення та подання опитувального листа відповідно до індивідуальних вимог замовника.

За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, ТОВ Інагро Плюс (код за ЄДРПОУ 40502751) за лютий 2017р. не придбавало товар - (апарати повітряного охолодження типу АВМГ), які в подальшому були надані на ТОВ Техпромсервіс ЛТД , тобто не можливо встановити факт реального походження товару, також відсутня інформація щодо найму фізичних-осіб підприємців для виконання зазначених робіт відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ.

TOB Інагро Плюс (код за ЄДРПОУ 40502751) імпортних операцій у 2016р. - 2017р. не здійснювали.

На підставі викладеного, контролюючим органом зроблено висновок про здійснення TOB Інагро Плюс (код за ЄДРПОУ 40502751) нереальних (безтоварних) господарських операцій на адресу ТОВ Техпромсервіс ЛТД у зв'язку із відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту ТОВ Інагро Плюс від постачальників товару (апарати повітряного охолодження типу АВМГ), які реалізовано ТОВ Техпромсервіс ЛТД , згідно наданих до перевірки документів, складених з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - привалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац 8 ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи викладене, ТОВ Інагро Плюс не могло фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ Техпромсервіс ЛТД , що вказує на формування ТОВ Техпромсервіс ЛТД активу за рахунок надходження товару (апарати повітряного охолодження типу АВМГ) з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Виходячи з вищевикладеного ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за лютий 2017р. року шляхом маніпулювання показниками податкової звітності.

За результатами даного аналізу встановлено, що господарська діяльність ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

- відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

- відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій;

- відсутній кваліфікований персонал;

- не подано Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку форми №1ДФ за 12017р.;

- не подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів за лютий 2017р. відсутні основні фонди.

Відсутня будь-яка інформація, що підтверджує наявність у ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) достатньої кількості трудових ресурсів, обладнання, основних засобів для здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за їх кількісними та якісними характеристиками, зазначених ним в зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, у т.ч. складених по покупцю ТОВ Техпромсервіс ЛТД .

Виходячи з вищевикладеного не підтверджується факт поставки зазначених товарів (надання послуг) і відповідно до вимог п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не можуть бути підставою, як для бухгалтерського обліку господарських операцій, так як і наслідок для податкового обліку.

За результатами перевірки та аналізу даних Єдиного державного реєстру податкових накладних за лютий 2017 року встановлено, що ТОВ Техпромсервіс ЛТД (код за ЄДРПОУ 30531000) у лютому 2017 року придбавав у ТОВ Інагро Плюс (попередня назва ТОВ Трейсторг (код за ЄДРПОУ 40502751), юридична адреса: Луганська обл., м. Єєвєродонецьк, вул. Федоренка, 4, корп. Б/З, товар з номенклатурою:

- Апарат повітряного охолодження типу АВМГ -20-2,5-БЗ/4-4-3 УХЛ1 в кількості - 1 шт.;

- Апарат повітряного охолодження типу АВМГ -20-6,3-63/6-6-3 УХЛ1 в кількості -1 шт.

В ході перевірки не надано паспорти про загальні дані виробу вищевказаних апаратів.

Під час проведення перевірки, працівниками відділу аудиту платників території обслуговування Вишгородської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Київській області, фактично було встановлено наявність на балансі ТОВ Техпромсервіс ЛТД (код за ЄДРПОУ 30531000) Апарату повітряного охолодження типу АВМГ-20-40-БЗ-6-6-3, заводський №160691, дата виготовлення лютий 2017 року та Апарату повітряного охолодження типу АВМГ -20-40-БЗ-б-б-З, заводський №160692, дата виготовлення лютий 2017 року.

Проте апарати, які знаходяться на балансі підприємства (Апарати повітряного охолодження типу АВМГ -20-4,0-БЗ/б-б-З УХЛ1) відрізняються показниками та назвою від апаратів придбаних ТОВ Техпромсервіс ЛТД у ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751).

В зв'язку з чим, управлінням аудиту було направлено лист від 03.05.2018р. №3678/7/10-36- 14-13 на адресу виробника, про надання інформації щодо підприємства-покупця Апаратів повітряного охолодження із заводськими номерами №160691 та №160692 та інформацію щодо виробництва та реалізації в січні-лютому 2017 року ТОВ "ВСФ Технолоджіс" Апаратів повітряного охолодження типу АВМГ-20-2,5-БЗ/4-4-3 УХЛ1 та Апаратів повітряного охолодження типу АВМГ-20-6,3-БЗ/6-6-3 УХЛ1 з зазначенням підприємств-покупців даних апаратів.

Відповідно до наданої відповіді від 08.05.2018 №08-05/1 ТОВ "ВСФ Технолоджіс" здійснювало продаж Апаратів повітряного охолодження за лютий, березень 2017 лише ТОВ БМУ№4 .

Згідно з даними ЄРПН ТОВ "Інагро Плюс" (код ЄДРПОУ 40502751) взагалі не купувало жодного товару.

Згідно з письмовим поясненням директора ТОВ Техпромсервіс ЛТД ОСОБА_3: ТОВ Техпромсервіс ЛТД 16 лютого 2017 року було отримано обладнання, що згідно з технічними умовами заводу-виробника, працює на високому тиску, а саме: обладнання марки АВМГ-20, серії 6,3 та 2,5

- Апарат повітряного охолодження типу АВМГ-20-2,5-63/4-4-3 УХЛ1;

- Апарат повітряного охолодження типу АВМГ-20-2,5-БЗ/6-6-3 УХЛ1;

Згідно з пояснень підприємства, що найменування фактичного отриманого обладнання включає в себе:

- Коефіцієнт оребрення - 20

- Випробувальний тиск - 6,3 МПА/2,5 МПА

- Матеріал виготовлення (матеріальне виконання) - БЗ

- Кількість рядів та ходів та камер - 6-6-3 УХЛ 1/4-4-3 УХЛ1

В паспорті та на табличці, що кріпиться на обладнанні, виробником вказується робочий та випробувальний тиск обладнання, а саме Апаратів повітряного охолодження , що відповідає показнику: 40 кг с/см кв., та серію, що є загальноприйнятою виробником для такого виду обладнання, а саме: 6,3.

Правила та норми ТУ допускають використання обладнання з робочим тиском, що є більшим ніж зазначено в технічній документації, таким чином, замість серії 2,5 МПА, підприємством було прийнято рішення на отримання у завода-виробника обладнання з тиском серії 6,3 чому і відповідає фактично наявне обладнання, що знаходиться на виробничій дільниці підприємства. При цьому, всі технічні особливості, що не указуються в паспорті обладнання, є доповненням до марки обладнання АВМГ-20 , замовляється у виробника шляхом заповнення та подання опитувального листа відповідно до індивідуальних вимог замовника

Таким чином, податковий орган вважає, що ТОВ "Інагро Плюс" не могло фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ Техпромсервіс ЛТД , що вказує на формування ТОВ Техпромсервіс ЛТД активу за рахунок надходження товару (апарати повітряного охолодження типу АВМГ) з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання.

Вважаючи вказані висновки такими що не відповідають дійсності, а прийняте на підставі них оспорюване рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 N9 87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №391/3684, фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.

Звіт про фінансові результати це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства/установи.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 передбачено, що витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

Пунктом 32 цього ж Положення встановлено, що прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У силу положень підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІ\/ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного Положення первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В Акті перевірки від 08.05.2018 контролюючий орган не заперечує наявність у платника податків первинних документів, які є підставою для формування витрат та податкового кредиту.

Збільшуючи грошові зобов'язання позивача з податку на додану вартість, контролюючий орган виходив з того, що ТОВ ІНАГРО ПЛЮС поставки товарів до ТОВ Техпромсервіс ЛТД не здійснювало, позаяк ТОВ ІНАГРО ПЛЮС має ознаки фіктивного підприємства, що перебуває під контролем невідомих осіб, та здійснює діяльність, пов'язану з наданням необґрунтованої податкової вигоди третім особам шляхом документального оформлення безтоварних (фіктивних) господарських операцій.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагента ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД об'єктивної можливості для виконання поставки товарів податковим органом зроблені виключно шляхом аналізу податкової звітності контрагента позивача.

Але будь-якої фактичної перевірки цього підприємства контролюючим органом не проводилось, і дані з реєстрів не підтверджуються нічим іншим. Тому це не висновки контролюючого органу, а тільки його припущення, які нічим не обґрунтовані.

У цьому контексті суд зазначає, що зміст господарської операції між ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД та ТОВ ІНАГРО ПЛЮС передбачав поставку товарів, а саме, обладнання апарат повітряного охолодження типу АВМГ-20-2,5-БЗ/4-4-3 УХЛІ, та апарат повітряного охолодження типу АВМГ-20- 6,3-53/6-6-3 УХЛІ.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, на момент виконання контролюючим органом господарських операцій, які ним не визнаються, основним видом діяльності ТОВ ІНАГРО ПЛЮС була оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90) (копія - додаток №4).

Таким чином, зміст вчинених між позивачем та ТОВ ІНАГРО ПЛЮС правочинів та інформація з офіційних джерел свідчить, що ТОВ ІНАГРО ПЛЮС не є виробником товарів, що постачались ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД , і здійснює лише посередницьку діяльність, специфіка якої полягає у тому, що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності та є перепродавцем товару, як правило, не вимагається, а ні значної кількості працівників, а ні наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов'язань.

Особливістю поставки товару за участю транзитних постачальників є те, що даний вид діяльності може здійснюватися без попереднього зберігання товару, а перевезення виконуватися транспортними засобами, що належать третім особам.

Стверджуючи про об'єктивну недостатність адміністративно-господарських засобів для поставки товарів, відповідач в Акті перевірки не навів переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та беззаперечно спростовують факти поставки товару, його оприбуткування, що засвідчені наданими до перевірки та матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами.

Зокрема, Акт перевірки не містить аналізу обсягу та характеру ресурсів, які, з урахуванням обставин виконання спірних господарських операцій, були необхідні для поставки товарів ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД , але були відсутні у ТОВ ІНАГРО ПЛЮС чи його контрагента.

Слід також відхилити доводи контролюючого органу, що про нереальність поставки свідчить обрив ланцюга постачання аналогічних товарів до ТОВ ІНАГРО ПЛЮС . Зокрема, в Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що в охоплений перевіркою період ТОВ ІНАГРО ПЛЮС не декларувало операцій з придбання обладнання, яке у подальшому було поставлено ТОВ Техпромсервіс ЛТД .

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України , оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що встановивши за даними власних інформаційних систем факт обриву ланцюга постачання товарів, контролюючий орган не здійснив будь-яких дій, направлених на отримання документального підтвердження відповідних обставин.

Так, пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Отже, висновки контролюючого органу щодо обсягу і якості операцій та розрахунків між платниками податків не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб, інформації АІС Податковий блок , а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З Акта перевірки від 08.05.2018 вбачається, що посадові особи контролюючого органу факти поставки товарів до ТОВ Техпромсервіс ЛТД не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили.

Контролюючим органом не зазначено жодних доказів того, що товари, які були придбані ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД у ТОВ ІНАГРО ПЛЮС , придбавались або могли бути придбані у інших контрагентів або обліковувались на складах ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД до укладення правочинів, які, на думку контролюючого органу, містять ознаки безтоварності.

Підприємницька діяльність ґрунтується на принципах свободи та самостійного вибору постачальників продукції; ринкові відносини диктують конкурентне середовище, попит (ціни на товар, послуги, швидкість товарообігу) і пропозицію, тому реально вчинені господарські операції не можуть ставитись під сумнів виключно з тих підстав, що контролюючий орган не може встановити у кого або у якому податковому періоді придбав товар постачальник позивача.

Узагальнені посилання контролюючого органу на протиправний характер діяльності ТОВ ІНАГРО ПЛЮС без конкретизації фактів вчинення вказаним підприємством податкових правопорушень та їх впливу на подальші правовідносини з ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД , також не можуть слугувати підтвердженням недобросовісності останнього.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

При цьому, у рішенні Булвес АД проти Болгарії , як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти, Європейський суд з прав людини посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об'єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (С354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs & Excise і об'єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Rйcolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page 10616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ...право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов'язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати .

Схожа правова позиція міститься й у другому рішенні Суду ЄС від 6 липня 2006 року: ... якщо отримувач товару не знав і не міг знати, що купляючи товар, він бере участь в ухиленні від сплати податку, загальна система податкового права ЄС має трактуватися як виключаюча норму національного права, у відповідності до якої той факт, що угода купівлі- продажу товару вважається недійсною - як така що суперечить публічному порядку та вчинена продавцем на протиправних основах, - приводить до того, що платник податку втрачає право на податковий кредит ПДВ, який фактично ним було сплачено; у цьому відношенні не важливо, чи визнано угоду недійсною через шахрайство з ПДВ або через інші обманні дії... лише у випадку, якщо на підставі дослідження об'єктивних факторів буде встановлено, що товар поставлявся платнику податку, який знав або мав знати про те, що купляючи товар, він бере участь в угоді, пов'язаній з ухиленням від сплати податку, національний суд може відмовляти такому платнику податку в праві на податковий кредит .

Подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постановах від 11.12.2007 року (справа № 21-1376во06 ), від 09.09.2008 (справа №21-500во08), від 01.06.2010 (справа №21- 573во10) та від 31.01.2011 у справі №21-47а10, дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

Таким чином, виключно встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкової вигоди, або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та невизнання понесених витрат. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та повинні бути підтвердженими належними і достатніми доказами.

Крім того, ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД вважає, що воно не повинно і не може нести відповідальності за діяння контрагентів, що випливає з конституційних принципів юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.60 Конституції України), та обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ч.3 ст.62 Конституції України).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит дійсно не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Правова позиція по даному питанню викладена в іншому судовому рішенні, а саме - в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 29.03.2012 року (номер в ЄДРСР 24125342) у справі №К/9991/16711/11.

Враховуючи вищезазначені обставини, вчинені між ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД та ТОВ ІНАГРО ПЛЮС правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між ними враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, суд висновує, що викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення ТОВ ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД пункту 198.1, 198.2, 198.3, абзацу г пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є необґрунтованим, відповідно прийняте на підставі такого висновку оспорюване рішення є протиправним, тому його слід скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., отже такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0016961413, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області 05.06.2018, яким ТОВ "ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД" визначено податкові зобов'язання у розмірі 533 845, 50 грн, у тому числі, з податку на додану вартість у розмірі 355 897, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 177 948, 50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС Київської області на користь ТОВ "ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД" (код ЄДРПОУ 30531000) сплачений ним судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.