Рішення

від 22.12.2018 по справі 320/5555/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року справа № 320/5555/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ЕМ СІ Україна" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕМ ЕМ СІ Україна звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:

від 17.07.2018 № 0008051409, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю ЕМ ЕМ СІ Україна збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Мито на товари, що ввозяться в Україну суб'єктами господарювання на загальну суму 31083,07 грн., з яких: 24866,43 грн. - за податковим зобов'язанням; 6216,64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 17.07.2018 № 0008041409, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю ЕМ ЕМ СІ Україна збільшено грошове зобов'язання за платежем Податок на додану вартість на загальну суму 6216,65 грн., з яких: 4973,31 грн. - за податковим зобов'язанням; 1243,34 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що впродовж тривалого часу здійснював ввезення на митну територію України запасних частин для автомобілів Mitsubishi, зокрема, радіаторів автомобільних кондиціонерів, класифікував їх при митному оформленні як радіатори для використання в легкових автомобілях Mitsubishi: радіатор кондиціонера , що відповідає коду 8708 91 35 00 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). В усіх випадках митні органи (органи доходів і зборів) визнали правильним визначений декларантом код товару, завершили митне оформлення товарів та випустили їх у вільний обіг зі сплатою ввізного мита за ставкою 0%. Однак, у квітні 2018 року ДФС України надіслала на адресу регіональних митниць лист, в якому повідомила, що кондиціонери для автомобілів мають класифікуватися за іншим кодом - 8418 99 10 00 згідно з УКТЗЕД і їх ввезення повинно обкладатися ввізним митом у розмірі 6%, зобов'язала провести перевірки для забезпечення надходжень митних платежів до Державного бюджету. У зв'язку з цим відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, за результатами якої класифікував усі раніше ввезені товари за іншою товарною позицією - 8418 99 10 00 холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415: - - - випаровувачі та конденсатори, крім тих, що використовуються у побутових холодильниках , а також збільшив позивачу суму грошових зобов'язань за платежами Мито і Податок на додану вартість . На думку позивача, проведена податковим органом повторна класифікація товару є невірною, а податкові повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань є незаконними і підлягають скасуванню.

Відповідач позову не визнав, в письмовому відзиві зазначив, що правильно визначив класифікацію товарів позивача згідно з УКТЗЕД, а прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними і правильними, підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 22 жовтня 2018 року судом відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 04 грудня 2018 року, яке було відкладено на 18 грудня 2018 року.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника, відповідач проти заявленого позивачем клопотання не заперечував. Суд, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження у порядку на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи і надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕМ ЕМ СІ Україна є юридичною особою (ідентифікаційний код - 40182908), що зареєстрована 17.05.2015 року (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 1 354 102 0000 005864).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Позивач є офіційним імпортером на території України автомобілів запасних частин та аксесуарів торгової марки Mitsubishi , виробником яких є компанія Mitsubishi Motors Corporation (Японія). Запасні частини та аксесуари для автомобілів Mitsubishi позивач придбає у компанії Mitsubishi Motors Europe B.V. (Нідерланди) - єдиного на території Європи офіційного дистриб'ютора компанії Mitsubishi Motors Corporation.

У період з 18.08.2016 по 03.04.2018 позивач на підставі 25 митних декларацій здійснював ввезення (імпорт) на територію України 27 партій (одиниць) товару Радіатори для використання в легкових а/м Mitsubishi - радіатори кондиціонера .

Митне оформлення вказаного товару позивач здійснював за кодом 8708 91 35 00 згідно з УКТЗЕД, ставка ввізного мита при розмитненні товарів за цим кодом становить 0%.

Як пояснив позивач, класифікацію вказаного товару він здійснював виходячи з його найменування, вказаного виробником ( Радіатори для використання в автомобілях (легкових автомобілях) Mitsubishi - радіатор кондиціонера ), функціонального призначення технічних властивостей і неможливості його використання в будь-яких інших цілях, ніж в якості запчастини охолоджувальної системи автомобілів марки Mitsubishi.

Поясненнями до товарної позиції 8708 згідно з УКТ ЗЕД визначено:

Група 87. Засоби наземного транспорту, крiм залiзничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання:

8708 частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705:

8708 9 - інші частини та приладдя:

8708 91- - радіатори та їх частини:

8708 91 35 00- - - - радіатори.

В усіх випадках митний контроль був завершений без жодних зауважень з боку органів доходів і зборів, у тому числі й щодо визначення коду товару, товари випущені у вільний обіг.

У червні 2018 посадові особи Офісу великих платників податків ДФС на підставі наказу від 08.06.2018 № 1048 провели документальну невиїзну перевірку ТОВ ЕМ ЕМ СІ Україна з питань правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД за товарною підкатегорією 8708 91 35 00, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями в період з 18.08.2016 по 03.04.2018 (акт перевірки від 02.07.2018 № н29/18/28-10-14-09/0040182908).

Приводом для проведення перевірки став лист Державної фіскальної служби України від 10.04.2018 № 10730/7/99-99-19-03-01-17, в якому ДФС України з метою забезпечення надходження митних платежів до Державного бюджету зобов'язала територіальні органи доходів і зборів забезпечити проведення перевірок фактів митного оформлення автомобільних радіаторів (конденсаторів, випарників) як елементів холодильного обладнання автомобілів, адже схема їх роботи принципово не відрізняється від роботи побутового холодильника, тому їх класифікація має здійснюватися за товарною підкатегорією 8418 99 10 00 згідно з УКТ ЗЕД зі сплатою мита за ставкою 6 %.

За результатами перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку, що при розмитненні товару Радіатори для використання в автомобілях (легкових автомобілях) Mitsubishi - радіатор кондиціонера (25 митних декларацій, 27 партій (одиниць) товару) позивач невірно визначив код товару (8708 91 35 00), вказаний товар має класифікуватися за товарною підкатегорією 8418 99 10 00 згідно з УКТЗЕД, а саме:

Група 84. Реактори ядернi, котли, машини, обладнання i механiчнi пристрої; їх частини:

8418 Холодильники, морозильники та iнше холодильне або морозильне обладнання, електричне або iнших типiв; тепловi насоси, крiм установок для кондицiонування повiтря товарної позицiї 8415:

8418 9- частини:

8418 99- - iншi:

8418 99 10 00- - - - випаровувачi та конденсатори, крiм тих, що використовуються у побутових холодильниках.

Як встановив суд, перевірка була невиїзною документальною, після завершення митного оформлення, огляд товару посадові особи відповідача не здійснювали, експертних досліджень з приводу визначення коду УКТЗЕД не проводили.

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що позивач порушив вимоги:

Закону України від 19.09.2013 № 584-УІІ Про митний тариф України , підпункту г пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України, що виявилось у невірній класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 8418 99 10 00 (ставка ввізного мита - 6%), позивач застосував товарну підкатегорію 8708 91 35 00 (ставка ввізного мита - 0%), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита на суму 24866,07 грн.;

пункту 187.8 статті 187 та пункту190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні бази оподаткування податком на додану вартість на суму донарахованого мита у зв'язку і призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 5007,55 грн.

За результатами перевірки Офіс великих платників податків ДФС на підставі положень підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України прийняв два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 17.07.2018 № 0008051409, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Мито на товари, що ввозяться в Україну суб'єктами господарювання на загальну суму 31083,07 грн., з яких: 24866,43 грн. - за податковим зобов'язанням; 6 216,64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 17.07.2018 № 0008041409, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем Податок на додану вартість на загальну суму 6216,65 грн., з яких: 4973,31 грн. - за податковим зобов'язанням.

Не погоджуючись з відображеними в акті перевірки висновками посадових осіб щодо визначення (зміни) коду товарів згідно з УКТЗЕТ, а також прийнятими на підставі цих висновків податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служби України.

Під час розгляду скарги позивача ДФС України дійшла висновку, що класифікація радіаторів для автомобільних кондиціонерів відноситься до складних випадків класифікації товарів, тому звернулась за роз'ясненням з цього приводу до Європейської Бізнес Асоціації та Всесвітньої митної організації (лист ДФС від 20.07.2018 № 24362/99-99-19-03-01-15).

Рішенням від 27.09.2018 № 31477/6/99-99-11-03-03-25 Державна фіскальна служба України залишила податкові повідомлення-рішення без змін, а скарги Позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурну вартість товарів; митну вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно з частиною п'ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

В силу приписів частини шостої статті 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Статтею 345 Митного кодексу України передбачено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 354 Митного кодексу України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

У справі, що розглядалась, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу правильності визначення коду товару, що ввозився позивачем, згідно з УКТЗЕД, а також розміру митних платежів, що підлягають сплаті до Державного бюджету у зв'язку з розмитненням даного товару.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.092013 № 584-VII "Про Митний тариф України".

Митний тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до УКТЗЕД, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів і груп та визначальних для класифікації характеристик товару.

Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами.

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що позивач здійснював ввезення товарних виробів, що мають назву від виробника - Радіатори для використання в автомобілях (легкових автомобілях) Mitsubishi - радіатор кондиціонера .

За інформацією, наведеною у технічних специфікаціях на товарний виріб та витягу з Довідника технічних параметрів автомобілів ТМ Mitsibishi, радіатор (конденсор) є частиною кондиціонера автомобіля, працює за рахунок потужності двигуна внутрішнього згоряння, що відбирається з його колінчастого валу за допомогою приводного ременя, іноді спільно з ременем генератора або окремо. Радіатор автомобільного кондиціонера зазвичай розташовується під капотом. Для того, щоб уникнути впливу на нього тепла двигуна, його розташовують ближче до переднього бамперу машини, перед радіатором двигуна, але таким чином, щоб не страждав обдув самого радіатора двигуна.

За своїми властивостями цей товар може використовуватися виключно як частина кондиціонера автомобіля конкретної марки. Цей товар не може бути використаний за призначенням поза автомобілем як частина окремого виробу чи товару для кліматичного контролю.

Як вже зазначав суд, позивач визначив код товару ( Радіатори для використання в автомобілях (легкових автомобілях) Mitsubishi - радіатор кондиціонера ) за товарною підкатегорією 8708 91 35 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів і груп та визначальних для класифікації характеристик товару це означає:

Група 87. Засоби наземного транспорту, крiм залiзничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання:

8708 частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705 (трактори (8701); моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (8702); автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі (8703); моторні транспортні засоби для перевезення вантажів (8704); Моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі)):

8708 9- інші частини та приладдя:

8708 91- - радіатори та їх частини:

8708 91 35 00- - - - радіатори.

Код вказаного товару, що визначений органом доходів і зборів (8418 99 10 00) згідно з УКТ ЗЕД означає:

Група 84. Реактори ядернi, котли, машини, обладнання i механiчнi пристрої; їх частини:

8418 Холодильники, морозильники та iнше холодильне або морозильне обладнання, електричне або iнших типiв; тепловi насоси, крiм установок для кондицiонування повiтря товарної позицiї 8415:

8418 9- частини:

8418 99- - iншi:

8418 99 10 00- - - - випаровувачi та конденсатори, крiм тих, що використовуються у побутових холодильниках.

Суд констатує, що при проведенні перевірки позивача орган доходів і зборів порушив вимоги Основних правил інтерпретації УКТЗЕД з точки зору послідовного застосування правил інтерпретації, невірно з'ясував основну споживчу властивість радіатора кондиціонера для автомобілів як комплектного чи завершеного виробу, а також не застосував правило 3 (а) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД щодо переваги для цілей класифікації товарної позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Так, назва товару радіатор кондиціонера для використання в легковому автомобілі Mitsubishi містить посилання на зібраний (комплектний, завершений) виріб - легковий автомобіль Mitsubishi , для реалізації основної властивості якого (тобто для функціонального призначення якого) необхідним є радіатор кондиціонера (товарна позиція 8708 91 35 00 згідно з УКТЗЕД). Це правило порушуватиметься, якщо радіатор кондиціонера легкового автомобіля Mitsubishi класифікувати за товарною позицією 8418 (Холодильники, морозильники та iнше холодильне або морозильне обладнання, електричне або iнших типiв; тепловi насоси).

Крім того, суд акцентує увагу, що ні в назві товарної позиції, ні в назві категорії, ні в назві підкатегорії 8418 не згадується поняття радіатор в якості опису товару.

Це означає, що орган доходів і зборів невірно класифікував вказаний товар згідно з УКТЗЕД, що призвело до прийняття незаконних рішень з приводу донарахування податкових зобов'язань.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу й на інші аспекти даної справи.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо тощо.

Як вже зазначалось, позивач здійснював ввезення товару Радіатори для використання в автомобілях (легкових автомобілях) Mitsubishi - радіатор кондиціонера впродовж тривалого часу і велику кількість разів (25 випадків розмитнення товару впродовж двох років, охоплених перевіркою), визначав його код за товарною підкатегорією 8708 91 35 00 згідно з УКТ ЗЕД. При цьому, в усіх випадках розмитнення товару відбулось на підставі митних декларацій, під контролем з боку митних органів за відсутності зауважень з приводу визначеного декларантом коду товару, повноти наданих документів чи правильності їх оформлення.

Це означає, що позивач під час розмитнення товару і після завершення митного оформлення діяв добросовісно і мав упевненість у тому, що його дії є правомірними.

У той же час, як вже зазначалось, приводом для проведення перевірки став лист Державної фіскальної служби України від 10.04.2018 № 10730/7/99-99-19-03-01-17, в якому ДФС України обов'язок на митні органи провести перевірки для забезпечення надходжень митних платежів до Державного бюджету. При цьому, в якості підстави для додаткових нарахувань податкових платежів ДФС України відступила від положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД і вдалася до маніпуляцій з інформацією про фізику процесів роботи радіаторів автомобільних кондиціонерів і побутових холодильників, як фізичного явища, що об'єднує зазначені товари в межах однієї товарної групи згідно з УКТЗЕД, штучно створивши ознаки для висновків про порушення митного законодавства.

Так, в Акті перевірки посадові особи відповідача процитували лист ДФС України від 10.04.2018 № 10730/7/99-99-19-03-01-17 на адресу підпорядкованих митниць і зазначили, що "радіатор (конденсатор) кондиціонера є частиною автомобільної системи кондиціонування повітря. Схема роботи кондиціонера в автомобілі принципово не відрізняється від роботи побутового холодильника". Таким чином, вчинена ДФС України маніпуляція з характеристиками товару створила підстави для проведення перевірок необмеженого кола суб'єктів, що здійснювали ввезення таких товарів, та зміни класифікації цих товарів за УКТЗЕД у такий, спосіб, що призводить до збільшення податкових платежів.

Суд наголошує, що зроблений посадовими особами відповідача аналіз законів фізики і принципів роботи автомобільних кондиціонерів для порівняння їх з роботою побутового холодильника не має жодного відношення до класифікації товару і є маніпулюванням інформацією для цілей, що суперечать легітимним повноваженням органів доходів і зборів.

Суд також звертає увагу й на те, що в силу приписів частини другої статті 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У справі, що розглядалась, орган доходів і зборів здійснював перевірку правильності класифікації позивачем товарів після завершення митного контролю на підставі листа ДФС України, тобто вдруге. При цьому, як убачається із змісту наказу від 08.06.2018 № 1048 Офісу великих платників податків ДФС, перевірка позивача не була передбачена планом-графіком проведення перевірок, тобто, була позаплановою та документальною невиїзною.

Підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який застосовується до спірних правовідносин поряд з положеннями статей 345, 351 Митного кодексу України, передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення

Жодних відомостей про неподання позивачем документів, що необхідні для визначення коду товару під час його митного оформлення, подання недостовірних документів або про факти протиправних дій чи бездіяльності з боку посадових осіб митниць, що здійснювали митний контроль, відповідач суду не надав.

Це означає, що при призначенні перевірки позивача відповідач вийшов за межі визначених законом повноважень, діяв не у спосіб, що передбачений законом.

У справі, що розглядалась, суд також встановив, що під час розгляду скарги позивача ДФС України визнала, що класифікація радіаторів для автомобільних кондиціонерів відноситься до складних випадків класифікації товарів. ДФС надала позивачу листа-відповідь від 20.07.2018 № 24362/99-99-19-03-01-15 щодо визнання даного випадку складним, а тому ДФС звернулась за роз'ясненнями з цього приводу до Всесвітньої митної організації.

Відповідно до частини п'ятої статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Жодних експертиз чи досліджень товару органи доходів і зборів ані під час митного оформлення товару, ані під час перевірки поза межами митного оформлення не проводили, висновки посадових осіб відповідача базуються виключно на інформації, що наведена у листі ДФС України від 10.04.2018 № 10730/7/99-99-19-03-01-17.

В силу приписів пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України в разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Це означає, що в умовах складного випадку класифікації товарів, який відбувається після завершення митного оформлення товару, за відсутності ознак недобросовісної поведінки з боку платника податків рішення на підставі положень пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України повинно бути прийнято на користь платника податків.

За наведених обставин адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у загальній сумі 98362,00 грн.

Так, за подання адміністративного позову до адміністративного суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у сумі 96600,00 грн.

Згідно з положеннями статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд встановив, що професійна правнича допомога надавалася позивачу адвокатами адвокатського об'єднання Українська юридична колегія Міжнародна правова допомога на підставі договору від 05.10.2018 р. № TS111018, яким передбачено порядок визначення розміру гонорару адвоката, виходячи з погодинної ставки у розмірі 4200,000 грн. за годину позасудової роботи, а також 4200,00 грн. - за участь адвоката у судовому засіданні (за судодень).

Документи, що підтверджуються повноваження осіб, які надавати позивачу правову (правничу) допомогу від імені адвокатського об'єднання Українська юридична колегія Міжнародна правова допомога , їх право на здійснення адвокатської діяльності, наявні в матеріалах справи.

Як убачається з проміжного звіту про правову (правничу) допомогу за вказаним договором, види наданої позивачу правової (правничої) допомоги, кількість витраченого адвокатом часу, вартість кожного виду правової допомоги є детальними і пов'язуються з підготовкою та розглядом даної справи. Станом на 17.12.2018 сукупний обсяг наданої допомоги складає 23 години, загальна вартість - 96600,00 грн. В якості авансу позивач перерахував на рахунок Адвокатського об'єднання Українська юридична колегія Міжнародна правова допомога кошти у сумі 65000,00 грн. (платіжне доручення від 16.10.2018 № ММС04826), остаточні розрахунки здійснюватимуться по факту надання правничих послуг.

В силу приписів частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи передбачені вказаною статтею критерії, зокрема: складність справи (справа є складною (коефіцієнт 1,5) згідно з Рекомендованими показниками середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями, затвердженими рішенням Ради суддів України від 09.06.2016 № 46); час, витрачений адвокатом і обсяг наданих адвокатом послуг (23 години); ціну позову (податковими повідомленнями-рішеннями, що оскаржуються позивачем у даній справі, грошові зобов'язання визначені на загальну суму 37299,71 грн.); значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача (98362,00 грн.), суд вважає, що співмірними у даному випадку є витрати у загальній сумі 26762,00 грн. (1762,00 грн. - витрати на сплату судового збору; 25000,00 грн. - витрати на правову (правничу) допомогу), які підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 17 липня 2018 року № 0008051409 та № 0008041409.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ЕМ СІ Україна" (код ЄДРПОУ 40182908) судові витрати у сумі 26762 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.