Рішення

від 27.12.2018 по справі 480/4535/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 р. Справа № 480/4535/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шабали А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною відмову Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Буринське ОУПФУ) у зарахуванні йому до спеціального стажу роботи період роботи на посаді заступника директора з виробничого навчання з 03.09.1984 по 30.08.1989 та зобов'язати відповідача зарахувати вказаний період до спеціального стажу роботи, зобов'язати його нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.04.2018 звернувшись до відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, позивач отримав відмову у виплаті такої грошової допомоги, оскільки останній не має достатнього спеціального страхового стажу. Позивач стверджує, що відповідачем помилково не враховано до спеціального стажу період роботи з 03.09.1984 по 30.08.1989 на посаді заступника директора з виробничого навчання, а тому позиція відповідача суперечить нормам діючого законодавства України та порушує його права в сфері соціального та пенсійного забезпечення, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком встановлено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однією з яких є робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на певних посадах. Перелік таких посад затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Згідно Переліку № 909 працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення мають право на пенсію за вислугу років за наявності у них спеціального стажу роботи 35 років. Станом на 01.04.2018 відповідно до документів, наданих позивачем для обрахування стажу, спеціальний стаж ОСОБА_1 складав 33 роки 2 місяці 22 дні, що не відповідає вимогам чинного законодавства. На думку представника відповідача, в управління відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи з 01.01.1985 по 29.08.1989 до страхового стажу, оскільки копії наказів, які надавались позивачем про підтвердження у період його роботи заступником директора по виробничому навчанню наявності педагогічного навантаження за спеціальністю викладача фізичного виховання та охорони праці не скасовують той факт, що документальне підтвердження переведення позивача на посаду викладача відсутнє, так як і відповідний запис у трудовій книжці. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у справі відповідно до вимог ст. 90 КАС України, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.06.2018 перебуває на обліку у Буринському ОУПФУ Сумської області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

13.04.2018 позивач звернувся до Буринського ОУПФУ Сумської області із заявою про зарахування до спеціального трудового стажу, його стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до п. "е-ж" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи з 01.01.1985 по 29.08.1989 на посаді заступника директора з виробничого навчання із педагогічним навантаженням за спеціальністю викладач (а.с. 85). До заяви позивач надав наступні документи:

- трудову книжку та її копію;

- копію довідки податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- копію паспорта;

- копію диплома про навчання.

16.04.2018 відповідач надав відповідь № 176/03-65, відповідно до якої відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу період роботи з 01.01.1985 по 29.08.1989 на посаді заступника директора з виробничого навчання із педагогічним навантаженням за спеціальністю викладач, мотивуючи тим, що період роботи на посаді завідуючого практикою не входить до спеціального стажу, оскільки зазначена посада не передбачена Переліком закладів та установ освіти, спеціальний стаж станом на 01.04.2018 складає 33 роки 2 місяці 22 дні (а.с. 14).

Згідно листа Буринського ОУПФУ Сумської області від 29.10.2018 № 624/02-36 ОСОБА_1 повідомлено про те, що підстав для зарахування періоду роботи з 01.01.1985 по 29.08.1989 на посаді заступника директора з виробничого навчання із педагогічним навантаженням за спеціальністю викладач до страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", немає (а.с. 15)

Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (із змінами і доповненнями) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до положень п.7.-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п. "е"-"ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Умови, за якими обчислюється стаж, який дає право на призначення грошової допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме "Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати", затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 15.05.1992 № 2356-ХІІ, що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі по тексту - Перелік № 909).

Згідно з розділом 1 "Освіта" цього Переліку право на пенсію за вислугу років мають:

- загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи (учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

- міжшкільні навчально-виробничі комбінати (директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

- дитячі будинки, дитячі трудові та виховно-трудові колонії, дитячі приймальні пункти і приймальники-розподільники для неповнолітніх, логопедичні пункти і стаціонари, школи-клініки (директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної частини або роботи, вчителі, вихователі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

- вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади (директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

- дошкільні навчальні заклади всіх типів (директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи);

- позашкільні навчальні заклади (директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи);

- бібліотеки (завідуючі, бібліотекарі);

- дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань (учителі, вихователі, логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги).

Постановою КМУ "Про затвердження Переліку посад педагогічних, науково-педагогічних працівників" № 963 від 14.06.2000 визначено, що викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.

За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).

У зв'язку з цим слід зазначити, що з наявних в матеріалах справи доказів суд встановив факт наявності у позивача достатнього страхового стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідного для призначення грошової допомоги за пунктом 71 XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що доводиться наступним.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 останній працював з 03.09.1984 по 30.08.1989 на посаді заступника директора з виробничого навчання (а.с. 9 зв.б.). Вказану посаду позивач займав з правом викладання, що підтверджується копією довідки Путивльського коледжу СНАУ № 694/1 від 11.10.2018 (а.с. 19), копіями наказів про встановлення педагогічного навантаження № 159 від 04.09.1984, № 162 від 10.09.1984, № 181 від 12.10.1984, № 66 від 26.03.1985, № 75 від 05.04.1985, № 142 від 29.07.1985, № 181 від 07.09.1985, № 166 від 12.09.1985, № 38 від 12.04.1986, № 44 від 22.04.1986, № 111 від 23.08.1986, № 128 від 24.09.1986, № 85 від 10.07.1987, №113 від 03.09.1987, № 60 від 13.05.1988, № 60 від 13.05.1988, 3 65 від 30.05.1988, № 113 від 06.09.1988, № 53 від 07.04.1989, № 98 від 1986, № 93 від 25.07.1987, № 105 від 22.08.1988, № 120 від 23.08.1989, № 2 від 05.01.1988, № 14 від 04.02.1988, № 161 від 22.12.1988, № 27 від 21.02.1989, № 31 від 23.02.1989, № 51 від 04.04.1989, № 77 від 31.05.1989 (а.с. 39 - 63).

Виходячи з вимог ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також вимог Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, суд зауважує, що період роботи ОСОБА_1 на посаді заступника директора з виробничого навчання зараховується до стажу роботи за вислугою років. З урахуванням зазначених правових норм, страховий стаж позивача складає понад 35 років, що дає йому право, у відповідності до положень п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до частини третьої ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Виплата одноразової грошової допомоги при виході на пенсію є заохоченням особи, яка 35 років /для чоловіка/ відпрацювала в закладах освіти.

Згідно з частиною другою ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними, допустимими та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо відмови в зарахуванні позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на отримання пенсії за вислугою років та право на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, період роботи на посаді заступника директора з виробничого навчання Путивльського плодоовочевого технікуму (Путивльський коледж Сумського національного аграрного університету) з 03.09.1984 по 30.08.1989, а тому позов слід задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зарахуванні ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи період його роботи на посаді заступника директора з виробничого навчання Путивльського плодоовочевого технікуму (Путивльський коледж Сумського національного аграрного університету) з 03.09.1984 по 30.08.1989.

Зобов'язати Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи період його роботи на посаді заступника директора з виробничого навчання Путивльського плодоовочевого технікуму (Путивльський коледж Сумського національного аграрного університету) з 03.09.1984 по 30.08.1989.

Зобов'язати Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користьОСОБА_1 (41500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Пилипа Орлика, код ЄДРПОУ 22977037) в рахунок повернення судового збору 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять грн. 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал