Ухвала

від 02.01.2019 по справі 906/1064/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" січня 2019 р. Справа № 906/1064/18.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Маріщенко Л.О. розглянувши заяву про забезпечення позову Приватного Підприємства "Тиква" по справі № 906/1064/18

За позовом: Приватного підприємства "Тиква"

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Лісовик"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 господарство "БРАТ"

про розірвання договору та повернення товару

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

ПП "Тиква" звернулось до суду з позовом до ТОВ "ТК"Лісовик" в якому просить суд розірвати договір поставки від 19.11.2018 № 8518 укладений між сторонами та зобов'язати відповідача повернути позивачу товар у вигляді аміачної селітри в кількості 22т у мішках, поставленої на підставі договору поставки від 19.11.2018 року № 8518, що знаходиться на складі Фермерського господарства "БРАТ".

Ухвалою суду від 03.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 господарство "БРАТ".

28.12.2018 від ПП "Тиква" до суду надійшла заява від 26.12.2018 про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на товар у вигляді аміачної селітри в кількості 22 т у мішках, поставленої на підставі договору поставки від 19.11.2018 № 8518, що знаходиться на складі Фермерського господарства "БРАТ" за адресою с. Стульневе Чернігівський район Запорізької області.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що предметом заявленого позову є зобов'язання ТОВ "Торгівельна компанія "Лісовик" повернути ПП "Тиква" товар у вигляді аміачної селітри в кількості 22т у мішках, поставленої на підставі договору поставки від 19.11.2018 № 8518, що знаходиться на складі ФГ "БРАТ". Оскільки, в порушення умов укладеного договору поставки відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, позивач звернувся до нього з альтернативною вимогою про повернення товару який знаходиться на складі ФГ "БРАТ". Натомість, від ФГ "БРАТ" на адресу ПП "Тиква" надійшов лист від 28.11.2018, в якому повідомлено, що у зв'язку з незрозумілою ситуацією, а також відсутністю доказів оплати за селітру від ТОВ "ТК "Лісовик" на адресу ПП "Тиква", ФГ "БРАТ" відмовилось від товару та просив його забрати ТОВ "ТК"Лісовик".

Однак, на думку позивача, у разі , якщо товар буде забрано відповідачем, то останній його зможе реалізувати, приховати чи знищити що призведе до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог про повернення даного товару позивачу ПП "Тиква".

При цьому, позивачем зазначено, що подаючи заяву ним враховано, що заявлення відповідних заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на товар не суперечить закріпленим в положенні ст. 137 ГПК України способам забезпечення позову, є виключно правом заявника та спрямовано на отримання найефективнішого способу відновлення своїх порушених прав, що може бути здійснено як за рахунок оплати коштів в якості погашення заборгованості, так і за рахунок повернення проданого товару для погашення такої заборгованості.

Розглянувши заяву ПП "Тиква" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на товар у вигляді аміачної селітри в кількості 22 т у мішках, поставленої на підставі договору поставки від 19.11.2018 № 8518, що знаходиться на складі Фермерського господарства "БРАТ" за адресою с. Стульневе Чернігівський район Запорізької області, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або може звернутись.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з поданої заяви, заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на товар у вигляді аміачної селітри в кількості 22 т у мішках, поставленої на підставі договору поставки від 19.11.2018 № 8518, що знаходиться на складі Фермерського господарства "БРАТ" за адресою с. Стульневе Чернігівський район Запорізької області .

Згідно ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на товар у вигляді аміачної селітри в кількості 22 т у мішках, поставленої на підставі договору поставки від 19.11.2018 № 8518, що знаходиться на складі Фермерського господарства "БРАТ", заявник припускає, що у разі , якщо товар буде забрано відповідачем зі складу ФГ "БРАТ", то ТОВ "ТК"Лісовик" його зможе реалізувати, приховати чи знищити що призведе до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог про повернення даного товару позивачу ПП "Тиква".

Натомість, жодних доказів вчинення відповідачем дій чи прояву намірів щодо вчинення дій по реалізації, чи щодо приховання чи знищення товару до матеріалів справи позивачем не надано.

За вказаного, заява ПП "Тиква" про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, враховуючи імовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Твердження заявника про можливість відповідачем реалізувати, приховати чи знищити товар ґрунтується лише на його припущеннях та власних міркуваннях. До заяви не додано доказів, які б вказували про вчинення ТОВ "ТК"Лісовик" будь-яких дій, направлених на реалізацію чи знищення спірного товару

На даній стадії процесу, суд не вбачає необхідності у задоволенні заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки заявником не доведено належними доказами те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі за його позовом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "Тиква" у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на товар у вигляді аміачної селітри в кількості 22 т у мішках, поставленої на підставі договору поставки від 19.11.2018 № 8518, що знаходиться на складі Фермерського господарства "БРАТ" за адресою с. Стульневе Чернігівський район Запорізької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя ОСОБА_2

Друк:

1 - в справу

2 - заявнику (рек. з повід.) за юрид. адресою