Рішення

від 17.12.2018 по справі 302/545/18

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/545/18

№ 2/302/188/18

Номер рядка звіту 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

17.12.2018 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді КривкаВ. П

з участю:

секретар с/з ОСОБА_1,

позивача - представників ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3,

представника відповідачів - адвокат ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір'ї справу за позовом Приватного підприємства "Боржавська Ялина" до Ізківської сільської Ради, ОСОБА_5 про визнання незаконним і скасування рішення Ізківської сільської ради № 120 від 16.03.2017 р. про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,07 га кадастровий номер 2122481600:01:007:0010 для індивідуального садівництва в с.Ізки ур."Ялина" Міжгірського району Закарпатської області і скасування державної реєстрації речового права власності на вказану земельну ділянку з реєстраційним номером 1232618321224 за ОСОБА_5,-

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2018 року позивач звернувся в суд з указаним позовом, який обґрунтовано таким.

Рішенням Ізківської сільської ради №120 від 16 березня 2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної лілянки площею 0,07 га кадастровий номер 2122481600:01:007:0010 для індивідуального садівництва в ур. Ялина у с. Ізки Міжгірського району. На підставі цього рішення державний реєстратор Міжгірської РДА провела державну реєстрацію речового права власності на зазначену земельну ділянку з присвоєнням реєстраційного номера 1232618321224. Позивач вважає набуття права власності неправомірним, виходячи з наступного. Ізківська сільська рада (надалі Відповідач 1) погоджуючи проект землеустрою для передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_5 (надалі Відповідач 2) , не взяла до уваги те , що ця земельна ділянка є лісопарковою зоною, на якій ростуть чагарники, кущі, дерева, інші природні насадження, тобто невірно встановлено категорію земель, склад угідь відповідно до фактичного стану земельної ділянки і ці недостовірні відомості внесені до проекту землеустрою. Окрім цього, Відповідач 1 всупереч Генеральному плану забудови с. Ізки не взяв до уваги, що вказана земельна ділянка знаходиться в рекреаційній зоні еко-курорту Ізкі та в межах санітарної зони біля відкритих водозабірних споруд, які збудовано позивачем і з яких проводиться забір технічної води для цього курорту. Частина земельної ділянки перекриває вхід до водозабірних споруд для проведення їх технічного обслуговування та підтримання в належному стані з метою недопущення руйнування то прориву гідротехнічної споруди, що може призвести до різного роду негативних наслідків. Ця ж земельна ділянка закриває доступ до бані, спорудженої і введеної в експлуатацію позивачем. Через цю земельну ділянку задовго до передачі її у власність прокладено кабелі електроживлення та інші комунікаційні мережі. Земельна ділянка має схил до 60-70 % і з метою берегоукріплення позивач, окрім природних насаджень, висадив кущі і дерева для упередження зсувів та ерозії ґрунту та недопущення перекриття струмка (потічка), на якому створено водозабірну водойму. Позивач вважає, що відповідачами порушено його право власності на безперешкодне користування своїм майном. Позивач також покликається на те, що Відповідач 1 погодив у проекті землеустрою спотворені відомості, а саме те, що замість природного водного об'єкта - струмка (потічка) зазначено канаву з метою відсутності підстав для погодження проекту землеустрою органом водного господарства та органами лісового господарства. Позивач вважає, що проект землеустрою обов'язково мав пройти процедуру погодження органом водного господарства.

На підтвердженні обґрунтування своїх вимог позивач посилається на письмові докази: документи, що стверджують права спорудження, введення в експлуатацію та реєстрацію права власності об'єктів гідротехнічної споруди і бані, акт перевірки земельного законодавства державного інспектора органу Держгеокадастру за об'єктом - земельної ділянки , наданої у власність Відповідачу 2 на підставі оскаржуваного рішення Відповідача 1.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідачів позов заперечив повність і свою позицію обґрунтував таким.

ОСОБА_5 на підставі особистої заяви від 12.10.2016 року і рішення Ізківської сільської ради від 16.10.2016 р. № 35 одержав дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,08 га для ведення індивідуального садівництва в ур. Ялина в с. Ізки Міжгірського району. Відповідач 2 замовив виготовлення проекту землеустрою в ТзОВ Землемір . Документи проекту погоджені необхідними органами влади та службами,зокрема і органом Держгеокадастру, а також суміжними землевласниками та землекористувачами, серед яких не має позивача, у проекті наявний висновок експерта державної експертизи про відповідність чинному земельному законодавству і відсутність обмежень. Органи лісового господарства,залучені за ухвалою суду, надали в справу відомості про те, що земельна ділянка Відповідача 2 не належить до земель лісового фонду, а орган водного господарства повідомив , що проект землеустрою ним не погоджувався. Представник відповідачів вважає, що Відповідач 1 правомірно затвердив проект землеустрою і розпорядився належною територіальній громаді земельною ділянкою щодо передачі цієї ділянки у власність Відповідачу 2, який, в свою чергу, правомірно і добросовісно набув право власності на земельну ділянку, а позивач не довів порушення свого права та інтересу належними доказами та покликається на припущення .

Третя особа ДП Міжгірське лісове господарство подала заяву про розгляд справи за відсутності представника з позицією, що земельна ділянка, що є предметом спору, не відноситься до земель лісового фонду цього підприємства.

Третя особа Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса Виноградівське МУВГ подала заяву про розгляд справи за відсутності представника з такою письмовою позицією в справі. До земель водного фонду належать землі, які зайняті, зокрема малими річками, струмками, потічками, водосховищами, іншими водними об'єктами, прибережними захисними смугами, водоохоронними зонами. До вказаних водних об'єктів ст.88 Водного кодексу України встановлюється прибережна захисна смуга 25 м (у межинний період), а для захисту та експлуатації від пошкоджень та руйнувань гідротехнічних споруд у підніжжя дамби - ПЗС шириною від 6 до 17 метрів. Окрім цього, третьою особою повідомлено, що проект землеустрою спірної ділянки не погоджено із Виноградівським МУВГ.

Під час розгляду справи судом вчинено такі процесуальні дії.

За заявами позивача постановлено: ухвалу від 11.05.2018 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_5, що є предметом спору; ухвалу від 18.07. 2018 року про залучення у справу третіх осіб без самостійний вимог - ДП Міжгірське лісове господарство , Виноградівське міжрайонне управління водних ресурсів в Закарпатській області; ухвалу від 18.07.2018 р. про витребування доказів з Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, з Міжгірської РДА, з відділу Держкомзему в Міжгірському районі; ухвалу від 25 жовтня 2018 року про витребування доказів з прокуратури Закарпатської області. За згодою сторін продовжено строк підготовки та розгляду справи по суті до дати винесення остаточного рішення в справі.

Суд установив такі обставини в справі.

Позивач є юридичною особою - господарюючим суб'єктом, зокрема і з видами діяльності у вигляді готельних,туристичних відпочинкових, спортивних послуг і здійснює цю діяльність в с. Ізки Міжгірського району Закарпатської області у вигляді забезпечення функціонування інфраструктури еко-курорту Ізкі в присілку Матачів на території Ізківської сільської ради. У 2005 році позивачу відведено для здійснення господарської діяльності земельні ділянки площами 1,2 га та 9,0 га в с. Ізки-Матачів в ур. Ялина Міжгірського району із земель запасу сільської ради канатно-крісельної дороги та туристичного комплексу. На основі дозволу про виконання будівельних робіт інспекції Держархбудконтролю у Закарпатській області №1539 від 25.08.2009 р. і свідоцтва № 07000154 від 01.10.2009 р. позивач збудував та ввів в експлуатацію в ур. Ялина в с. Ізки баню на базі відпочинку Ялинка загальною площею 184 кв. м. Позивач також на підставі генерального плану забудови с. Ізки, затвердженого рішенням Ізківської сільської ради № 11 від 14 травня 2010 р., спорудив гідротехнічну споруду, утворивши пожежну водойму для технічно-господарських потреб. Ці обставини не оспорені відповідачами та іншими учасниками справи.

На підставі рішення Ізківської сільської ради № 35 від 16.10.2016 р. та поданої заяви ОСОБА_5 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,08 га для ведення індивідуального садівництва в с. Ізки в ур. Ялина . Відповідачем 2 замовлено виготовлення проекту землеустрою в ТзОВ Землемір . Згідно рішення Ізківської сільської ради № 120 від 16.03.2017 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 площею 0,07 га кадастровий номер 2122481600:01:0010 для індивідуального садівництва в с. Ізки в ур. Ялина . 20 квітня 2017 року державний реєстратор Міжгірської РДА зареєструвала речове право власності на це нерухоме майно з присвоєнням реєстраційного номера 1232618321224.

Оцінивши встановлені обставини, зміст позовних вимог, доводи сторін і їх представників, подані ними в справу докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке обґрунтування.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08-10.05.2018 № 303-ДК /206/АП/09/01-18, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Закарпатській області ОСОБА_6 за участю сільського голови с. Ізки та землевпорядника Ізківської сільської ради, за наслідками проведення позапланової перевірки за об'єктом земельної ділянки, переданої у власність Відповідачу 2 встановлено, що ця земельна ділянка згідно з Генеральним планом забудови с.Ізки відноситься до лісопаркової зони і знаходиться у прибережній захисній смузі струмка, що не відображено на збірному кадастровому плані земельної ділянки ТОВ Землемір при розробленні проекту землеустрою. Державним інспектором в акті зафіксовано порушення вимог статей 20, 55, ч.4 статті 59 ЗК України Ізківською сільською радою, яка затвердила проект землеустрою щодо відведення оспорюваної земельної ділянки для індивідуального садівництва у зазначеному місці, а також не дотримання вимог статей 26, 28 закону Про землеустрій розробником документації.

Суд застосовує такі норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до п а ч.2 ст. 60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у межинний період) шириною: а)для малих річок, струмків, потічків - 25 м. Частиною 4 статті 59 ЗК України передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування гідротехнічних споруд тощо.

Статтею 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або н6адання у користування відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України.

Згідно з статтями 26, 28 закону Про землеустрій розробники документації із землеустрою є відповідальними за якість робіт із землеустрою і зокрема, мають право вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування, а також зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, державних стандартів, норм, правил при здійсненні землеустрою. Статтею 19 цього ж закону до повноважень сільської ради у сфері землеустрою віднесено організацію і здійснення землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою, координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності. Згідно з статтями 26, 27 цього ж закону замовник документації із землеустрою (землевласник і землекористувач) має право, зокрема здійснювати контроль за виконанням робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом.

З встановлених обставин справи, а також із змісту проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, змісту акту державного інспектора, викопіювання з опорного плану с. Ізки видно, що в план-схемі місця розташування оспорюваної земельної ділянки та акті перенесення в натуру (на місцевість) меж цієї земельної ділянки відображено відомості про об'єкти (природного походження та будівлі), що знаходяться поряд з цією земельною ділянкою, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, в проекті землеустрою замість струмка (потічка) зазначено, що це водостічна канава , а гідротехнічна споруда і баня взагалі не відображені (не описані як споруди та будівлі). На план-схемах відсутні позначення про відстань до струмка та цих будівлі і споруди від межі ділянки Відповідача 2, а також наявний прохід доступ до цих об'єктів. Відповідно в довідці про правовий статус земельної ділянки (переліку обмежень) не має жодного запису про наявність санітарних зон курорту, водних об'єктів, водоохоронних зон та обмежень.

Отже, розробник документації землеустрою, по суті, спотворив фактичні відомості про природні та створені об'єкти, що знаходяться біля земельної ділянки Відповідача 2, а замовник документації (Відповідач 2) та орган місцевого самоврядування (Відповідач1) погодилися з цими неправдивими відомостями у документації чи не проконтролювали, відповідно до вимог закону, дійсне виконання робіт. Таке порушує права позивача на належне обслуговування та використання створених ним об'єктів для забезпечення господарської діяльності курортного і туристичного виду, а саме доступу до цих об'єктів і належного їх обслуговування. Окрім цього, примірник проекту землеустрою, наданий у справу представником Відовідача 2, в кожному документі (складові документи проекту) не містить повного кадастрового номера земельної ділянки, який би відповідав кадастровому номеру, що внесений до державного реєстру речових прав нерухомого майна, тобто не має запису про останні чотири цифри присвоєного кадастрового номера спірної земельної ділянки. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, що є предметом спору має присвоєний кадастровий номер 2122481600:01:007:0010. Натомість копія примірника проекту землеустрою, який витребувано судом як доказ із Закарпатської обласної прокуратури в акті прийому-передачі межових знаків на зберігання містить посилання на кадастровий номер земельної ділянки Відповідача 2 2122481601:003:0010, тобто кадастрові номери в цих примірниках проекту землеустрою , які відповідно зберігались у Відповідача 2 і в органі Держкомзему (відділ у Міжгірському районі) не співпадають між собою та з відомостями у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд відхиляє покликання представника відповідачів, що проект землеустрою погоджений висновком експерта державної експертизи про відповідність нормативно-правовим актам і не має зауважень, оскільки цей висновок не відповідає фактичним обставинам щодо відсутності обмежень для наданої земельної ділянки, бо розробник документації не зазначив відомості в проекті про наявність прилеглих до наданої у власність земельної ділянки природних водних об'єктів, а також гідротехнічної споруди та будівлі. В свою чергу замовник документації також не повідомив експерта про ці об'єкти.

Суд дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту згідно з такими положеннями норм Земельного кодексу України:

- Держава забезпечує захист громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (ст.152 ч.1);

- Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків (стаття 152 ч.2);

- Захист прав юридичної особи на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування(ст.153 ч.3 пункти а, б, г).

- У разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ч.1).

Відповідно до положень статті 141 ч.1 ЦПК України і закону Про судовий збір судові витрати у виді судового збору за подання позову у кількості задоволених немайнових вимог і заяви про забезпечення позову, які сплачені позивачем підлягають стягненню з відповідачів солідарно. У такому ж порядку слід стягнути з відповідачів у користь позивача і витрати, понесені ним на правову допомогу адвоката. Ці витрати підтверджені зміст договору, актом виконання і прийнятті робіт та сплатою їх позивачем на рахунок адвоката, що підтверджено належними документами. Розмів цих витрат суд визнає обґрунтованим щодо наданих видів правових послуг з урахуванням складності справи, кількості учасників в ній, кількості судових засідань, кількості складених процесуальних заяв та клопотань, визнаних судом обґрунтованими та задоволеними.

Захід забезпечення позову у вигляді накладеного арешту на земельну ділянку Відповідача 2 не має підстав скасовувати до набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним і скасувати:

- рішення Ізківської сільської ради Міжгірського району (код ЄДРПОУ 04350754, юридична адреса: с.Ізки, 169, Міжгірський район, Закарпатська область) від 16.03.2017 р. № 120 про передачу у власність ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, мешк. АДРЕСА_1) земельної ділянки площею 0,07 га кадастровий номер 2122481600:01:007:0010 для індивідуального садівництва в с.Ізки ур. "Ялина" Міжгірського району Закарпатської області;

- державну реєстрацію речового права власності на земельну ділянку площею 0,07 га кадастровий номер 2122481600:01:007:0010 для індивідуального садівництва в с.Ізки ур."Ялина" Міжгірського району Закарпатської області, реєстраційний номер нерухомого майна 1232618321224 за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, мешк. АДРЕСА_1) здійснену державним реєстратором Міжгірської районної державної адміністрації ОСОБА_7.

Стягнути з Ізківської сільської ради (код ЄДРПОУ 04350754, юридична адреса: с.Ізки, 169, Міжгірський район, Закарпатська область) і ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, мешк. АДРЕСА_1) солідарно в користь приватного підприємства "Боржавська ялина" (код ЄДРПОУ 33176288, місцезнаходження: с.Ізки, 166, Міжгірський район, Закарпатська область) судові витрати: 4405 грн. - судового збору; 13250 грн. - витрат на правову допомогу, всього стягнути 17655 (сімнадцять тис. шістсот п'ятдесят п'ять) грн.

Захід забезпечення згідно ухвали Міжгірського районного суду від 11.05.2015 р. про накладення арешту на земельну ділянку ОСОБА_5 з реквізитами, вказаними в резолютивній частині цього рішення, залишити без змін протягом 90 днів з набрання цим судовим рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 27.12.2018 р.

Суддя: ОСОБА_8