Рішення

від 28.12.2018 по справі 311/2971/18

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/2971/18

2/311/1175/2018

28.12.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.,

при секретареві: Кудіновій В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-плюс про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів, суд,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ТОВ Фінавто-плюс про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів .В позовній заяві зазначено, що у листопаді 2017 року в мережі Інтернет позивач побачив оголошення ТОВ Фінавто-Плюс про продаж транспортного засобу ВАЗ Lada Priora 2170 comfort, у звязку з чим він зателефонував за вказаним в оголошенні телефоном та зв'язався з представником продавця в м. Запоріжжі. Йому запропонували приїхати до офісу по вул. Трегубенка, 12 в м. Запоріжжі. 07 листопада 2017 року ОСОБА_1приїхав до офісу за вказаною адресою, де працівники товариства пояснили, що автомобіль знаходиться в їх Харківському відділенні, і щоб його гарантовано доставили до Запоріжжя, необхідно підписати підготовлений вже договір та частково сплатити за автомобіль 67000 грн. на розрахунковий рахунок товариства. 07 листопада 2017 року представником ТОВ Фінавто-Плюс за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1було підписано договір 100261, відповідно до якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується чинити за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультативні послуги з питань отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транснортного засобу, а саме: пошук належного транспортного засобу, представництво інтересів замовника при укладенні договорів щодо отримання транспортного засобу у відповідного продавця та інше представництво (пункт 3.1 договору). Назва транспортного засобу, ціна, за якою замовник бажає його придбати, обумовлюється окремою заявкою замовника, що є додатком №1 до Договору (п.3.2 договору). Відповідно до п.3.2 Договору ОСОБА_1 07 листопада 2017 року було надано Відповідачу ОСОБА_3, яка є Додатком № 1 до Договору від 07.11.2017 року відповідно до умов якого, відповідач повинен вчинити дії, зазначені у п. 3.1. договору які будуть направлені на отримання позивачем в подальшому транспортного засобу ВАЗ Lada Priora 2170 comfort у власність. Копію заявки відповідач ОСОБА_1 не надав. В додатку №2 до договору №100261 від 07 листопада 2017 року також зазначено транспортний засіб марки ВАЗ Lada Рriora 2170 comfort , ціна не вказана. Пунктом 6.2.1 Договору закріплено, що відповідач зобов'язаний надати позивачу послуги, передбачені п.3 цього договору, тобто відповідно до визначеного предмету договору. Відповідно до положень п.10 спірного договору з моменту підписання договору виконавець виконує функції, окреслені цим договором. Інформаційно-консультативна послуга надається у формі аналітичного висновку протягом 15 календарних днів з моменту підписання цього договору та додатку №1 до договору. Послуга вважається наданою з дати отримання аналітичного висновку Замовником безпосередньо у Виконавця або з дати здачі виконавцем аналітичного висновку на пошту чи передачі замовнику іншими відповідними засобами звязку та/або підписання акту наданих послуг, вартість послуги складає 10% від суми, вказаної у додатку №1 до Договору. Пунктом 11.4 оспорюваного договору передбачено, що винагорода виконавця за цим договором за інформаційно-консультаційні послуги виплачується замовником протягом 1 банківського дня після підписання сторонами цього договору на умовах стовідсоткової передоплати, шляхом банківського переказу на рахунок виконавця. ОСОБА_1 виконано взяті на себе зобов'язання, а саме сплачено Відповідачу 67000 гривень. Відповідачем умови договору належним чином та в обсязі визначеному у Договорі від 07.11.2017року не виконанні. На підставі заявки №1 до договору №100261 від 07 листопада 2017 року відповідачем ТОВ Фінавто-Плюс складено письмовий аналітичний висновок, датований 22 листопада 2017 року, за яким отримання транспортного засобу марки ВАЗ Lada Priora 2170 comfort за бажаною ціною 670000 грн. неможливе через відсутність пропозицій на території України та запропоновано альтернативну пропозицію по аналогічним або максимально близьким критеріям (потужність/комплектація, ціна) аналітичний висновок містить інформацію про автомобілі (різних марок) за різною ціною, що не відповідає умовам Договору та ОСОБА_3 від 07.11.2017 року в якій визначено транспортний засіб ВАЗ Lada Priora 2170 comfort , окрім того висновок не містить інформації щодо реквізитів продавця, у зв'язку з чим зазначений висновок не може бути доказом виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань. 17 листопада 2017 року та 13 грудня 2017 року позивач направляв на юридичну адресу товариства в м. Києві та на адресу Запорізького офісу товариства - заяви про розірвання (відмову) договору №100261 від 07 листопада 2017 року та повернення коштів, перерахованих 07 листопада 2017 року. На звернення надійшли відповіді за підписом директора ТОВ Фінавто-плюс ОСОБА_4, в яких позивачеві відмовлено в розірванні договору та в поверненні грошей. Пунктом 16.5 договору передбачено, що замовник має право відмовитись від договору в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє повіреного шляхом направлення рекомендованою поштою на адресу повіреного відповідного листа з чітким волевиявленням щодо відмови від договору та зазначенням власних банківських реквізитів. У випадку відмови замовника від договору до надання послуг, повірений повертає кошти протягом 15 банківських днів з дня укладення сторонами відповідної додаткової угоди. Додаткова угода укладається на підставі отриманої від замовника заяви про відмову від договору та повернення коштів із зазначенням власних банківських реквізитів ( п.16.6 Договору). Вищезазначені умови договору відповідачем проігноровані

Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір №100261 від 07 листопада 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс та позивачем; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс на користь позивача грошові кошти в сумі 67000 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2018 року відкрито провадження в цивільній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 26 вересня 2018 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-плюс оригінал та належним чином завірену копію заявки Замовника ОСОБА_1, що є додатком №1 до Договору №100261 від 07 листопада 2017 року.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-плюс про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, просить суд задовольнити позовні вимоги виходячи з підстав, що викладені у письмовій формі.

Представник відповідача ТОВ Фінавто-Плюс у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та у встановленому порядку. Жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відзив та заперечень на позов не подано.

У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що у листопаді 2017 року в мережі Інтернет ОСОБА_1 знайшов оголошення ТОВ Фінавто-Плюс про продаж транспортного засобу ВАЗ Lada Priora 2170 comfort. Він зателефонував за вказаним в оголошенні телефоном та зв'язався з представником продавця в м. Запоріжжі, який повідомив, що автомобіль є в наявності та запропонував приїхати до офісу по вул. Трегубенка, 12 в м. Запоріжжі. 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 приїхав до офісу за вказаною адресою, де йому працівники товариства пояснили, що автомобіль знаходиться в їх Харківському відділенні, і щоб його гарантовано доставили до Запоріжжя, необхідно підписати підготовлений вже договір та частково сплатити за автомобіль 67000 грн. на розрахунковий рахунок товариства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

07 листопада 2017 року представником ТОВ Фінавто-Плюс за довіреністю ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 було підписано договір 100261, відповідно до якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується чинити за винагороду фактичні або юридичні дії, надавати інформаційно-консультативні послуги з питань отримання замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транснортного засобу, а саме: пошук належного транспортного засобу, представництво інтересів замовника при укладенні договорів щодо отримання транспортного засобу у відповідного продавця та інше представництво (пункт 3.1 договору). Назва транспортного засобу, ціна, за якою замовник бажає його придбати, обумовлюється окремою заявкою замовника, що є додатком №1 до Договору (п.3.2 договору).

Пунктом 2.12.2 Договору визначено, що послуга згідно з цим договором це: укладання договору отримання транспортного засобу від імені та за рахунок Довірителя. Для вчинення юридичних дій Довіритель надає Повіреному майно та/або кошти, за умови, як цього вимагає характер доручення на виконання юридичних дій. Перелік юридичних дій зазначається Сторонами у окремій заявці Замовника.

Копію заявки відповідач ОСОБА_1 не надав.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, в якому просив суд витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-плюс оригінал та належним чином завірену копію заявки замовника ОСОБА_1, що є додатком №1 до Договору №100261 від 07 листопада 2017 року.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 26 вересня 2018 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-плюс оригінал та належним чином завірену копію заявки Замовника ОСОБА_1, що є додатком №1 до Договору №100261 від 07 листопада 2017 року.

Відповідач ТОВ Фінавто-плюс затребувані документи суду не надав.

Відповідно до положень п.10 спірного договору з моменту підписання договору виконавець виконує функції, окреслені цим договором. Інформаційно-консультативна послуга надається у формі аналітичного висновку протягом 15 календарних днів з моменту підписання цього договору та додатку №1 до договору. Послуга вважається наданою з дати отримання аналітичного висновку Замовником безпосередньо у Виконавця або з дати здачі виконавцем аналітичного висновку на пошту чи передачі замовнику іншим и відповідними засобами звязку та/або підписання акту наданих послуг, вартість послуги складає 10% від суми, вказаної у додатку №1 до Договору.

Пунктом 11.4 оспорюваного договору передбачено, що винагорода виконавця за цим договором за інформаційно-консультаційні послуги виплачується замовником протягом 1 банківського дня після підписання сторонами цього договору на умовах стовідсоткової передоплати, шляхом банківського переказу на рахунок виконавця.

ОСОБА_1 сплачено на рахунок відповідача 67000 гривень, про що свідчить квитанція №0.0.887074767.1 від 07 листопада 2017 року видана Київським відділенням Запорізького РУ Приватбанк.

На підставі заявки №1 до договору №100261 від 07 листопада 2017 року відповідачем ТОВ Фінавто-Плюс складено письмовий аналітичний висновок, датований 22 листопада 2017 року, за яким отримання транспортного засобу марки ВАЗ Lada Priora 2170 comfort за бажаною ціною 670000 грн. неможливе через відсутність пропозицій на території України та запропоновано альтернативну пропозицію по аналогічним або максимально близьким критеріям (потужність/комплектація, ціна) аналітичний висновок містить інформацію про автомобілі (різних марок) за різною ціною, що не відповідає умовам Договору та ОСОБА_3 від 07 листопада 2017 року в якій визначено транспортний засіб ВАЗ Lada Priora 2170 comfort , окрім того висновок не містить інформації щодо реквізитів продавця або яких конкретних даних.

ОСОБА_1 17 листопада 2017 року та 13 грудня 2017 року на юридичну адресу товариства в м. Києві та на адресу Запорізького офісу товариства направляв заяви про розірвання (відмову) договору №100261 від 07 листопада 2017 року та повернення коштів, перерахованих 07 листопада 2017 року.

У задоволенні його заяв позивачеві було відмовлено.

Стдттею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас, право виходу з контракту передбачено ст.6 Директиви 97/7/ЄС Європейського парламенту та Ради Про захист прав споживачів в дистанційних контрактах від 20 травня 1997 року. Відповідно до цієї норми - споживач має у своєму розпорядженні період обсягом щонайменш сім робочих днів, протягом якого він може оголосити про свій вихід з будь-якого дистанційного контракту без повідомлення причини та без понесення стягнень. Єдиною відповідальністю, яку може понести споживач внаслідок реалізації свого права на вихід з контракту, є компенсація безпосередніх витрат на повернення товарів.

Пунктом 16.5 договору передбачено, що замовник має право відмовитись від договору в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє повіреного шляхом направлення рекомендованою поштою на адресу повіреного відповідного листа з чітким волевиявленням щодо відмови від договору та зазначенням власних банківських реквізитів.

У випадку відмови замовника від договору до надання послуг, повірений повертає кошти протягом 15 банківських днів з дня укладення сторонами відповідної додаткової угоди. Додаткова угода укладається а підставі отриманої від замовника заяви про відмову від договору та повернення коштів із зазначенням власних банківських реквізитів ( п.16.6 Договору).

Вищезазначені умови договору відповідачем проігноровані.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно положень частин 1,2 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Виходячи з аналізу наведених вище норм чинного законодавства, умови оспорюваного договору про сплату винагороди виконавцю за інформаційно-консультативні послуги на умовах стовідсоткової передоплати протягом 1 банківського дня після підписання договору без визначення умов повернення такої винагороди (її частини) за надані послуги, які не є позитивними, бажаними (очікуючими) для споживача, є несправедливими, а тому підлягають визнанню недійсними.

Тим більше, що згідно квитанції №0.0.887074767 від 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок ТОВ Фінавто-Плюс кошти в сумі 67000 грн. з призначенням платежу за договором №100261 від 07 листопада 2017 року , назва послуги: оплата за товари /послуги , а не за надані послуги з пошуку транспортного засобу.

Крім того, в розділі 16 Договору Строк дії договору. Припинення договору , а саме в п.16.1, 16.2. вказано, що цей договір вступає в силу з момент його підписання Сторонами. Цей договір укладено до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до розділу 3 Договору від 07 листопада 2017 року Предмет договору предметом договору є надання виконавцем (відповідачем) послуг, спрямованих на отримання замовником (позивачем) у власність товару, зазначеного в даному договорі, а саме транспортного засобу. Назва транспортного засобу, ціна, за якою Заявник бажав його придбати, була обумовлена окремо заявкою Замовника, що є додатком №1 до Договору, копію якої відповідачем не надано. Строк виконання зобов'язань відповідача договором не визначений.

Відповідальність Відповідача, за неналежне виконання договору або безпідставну відмову від його виконання Договором не визначено.

Статтею 18 Закону України Про захист прав споживачів передбачено самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Поняття несправедливі умови договору закріплено в частині другій статті 18 цього Закону, так умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України Про захист прав споживачів можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

В договорі від 07 листопада 2017 року виключені та обмежені права Замовника (позивача) як споживача стосовно Виконавця (Відповідача) у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом (пункт 12.7 договору), звужені обов'язки Замовника, які передбачені в положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність Виконавця (Відповідача) за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо не надання виконавцем послуг, спрямованих на отримання замовником (позивачем) у власність товару, зазначеного в даному договорі, а саме транспортного засобу, та передачі цієї речі належної якості та у відповідності до Замовлення, не визначено умови повернення винагороди за надані послуги, одночасно значно розширені права Виконавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Частиною 2 ст.627 ЦК України передбачено, що у договорах за участю фізично особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживача.

За таких обставин Договір, між позивачем та відповідачем щодо вчинення фактичних або юридичних дій, надання інформаційно-консультативних послуг з питань отримання Замовником у власність (користування, володіння чи розпорядження) транспортного засобу е несправедливим.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому визнає недійсним з моменту укладення договір №100261 від 07 листопада 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс та позивачем. Крім того, суд стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс на користь позивача грошові кошти в сумі 67000 грн.

Також, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з ТОВ Фінавто-Плюс судовий збір в дохід держави у розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 280- 282 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір №100261 від 07 листопада 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс (код ЄДРПОУ 41159995, п/р 26007559303 в АТ Райффайзен банк АВАЛЬ , МФО 380805, вул. Євгена Коновальця, 31/710, м. Київ, 01133) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 71660, Запорізька область, Василівський район, с. Орлянське, вул. Леніна, буд.262).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс (код ЄДРПОУ 41159995, п/р 26007559303 в АТ Райффайзен банк АВАЛЬ , МФО 380805, вул. Євгена Коновальця, 31/710, м. Київ, 01133) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 71660, Запорізька область, Василівський район, с. Орлянське, вул. Леніна, буд.262) грошові кошти у сумі 67000 (шістдесят сім тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінавто-Плюс (код ЄДРПОУ 41159995, п/р 26007559303 в АТ Райффайзен банк АВАЛЬ , МФО 380805, вул. Євгена Коновальця, 31/710, м. Київ, 01133) судовий збір в дохід держави у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик