Ухвала

від 27.12.2018 по справі 461/3099/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/3099/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/216/18 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 461/3099/18, за участю

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна, адвоката ОСОБА_7

власника майна ОСОБА_8

за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19 вересня 2018 року,

встановила:

цією ухвалою, задоволено клопотання слідчого СУ ГУПН у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб автомобіль «Renault Kangoo» 2914 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб причіп, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 .

Слідчий суддяприйшов дотакого висновкуз врахуванням правових підстав для арешту майна, та того, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів будь-якої іншої інформації, яка міститься на них.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, адвокат ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_9 про накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Вважає рішення слідчого судді незаконним, необґрунтованим, прийнятим без жодної правової підстави, визначеної статтею 170 КПК України для накладення арешту на майно, з огляду на наступні обставини.

Звертає увагусуду,що розглядклопотання слідчогопро накладенняарешту намайно проводивсябез повідомленнявласника майна.Оскаржувана ухвалавласнику майна- ОСОБА_8 досіне надсилаласьі ненадавалась. Про наявністьданої ухваливід 19.09.2018року проарешт майна,їй сталовідомо лише10.12.2018року від підозрюваного ОСОБА_10 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112018140000000196 за ч.3 ст. 191, ч.3 ст. 368 КК України.

Цього ж дня ОСОБА_8 уклала договір про правову допомогу від 10.12.2018 року. Таким чином апеляційна скарга подана в межах процесуального строку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч.3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Наголошує на тому, що вказане майно, а саме: транспортний засіб - автомобіль RenaultKango,2014року випуску,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,номер кузова НОМЕР_5 та транспортнийзасіб -причіп,2018року випуску,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,номер шасі НОМЕР_4 ,на день врученняповідомлення пропідозру 17.09.2018року ОСОБА_10 ,а такожна деньвинесення оскаржуваноїухвали слідчимсуддею проарешт вищевказаногорухомого майнавід 19.09.2018року, ОСОБА_10 данітранспорті засобине належали.Власником даногомайна була ОСОБА_8 ,що слідчийне встановив,подаючи таобґрунтовуючи судуу своємуклопотанні необхідністьнакладення арештуна майно.

Тому вважає накладення арешту на майно третьої особи, яке належить добросовісному набувачу ОСОБА_8 , 1977 року народження, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , передчасним, необґрунтованим та незаконним. Згідно із ч.1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Однак суд не з`ясував усіх фактичних обставин справи, ухвалою накладено арешт на майно ОСОБА_10 , яке насправді йому не належало.

При цьому арешт накладено з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) на підставі п. 2 ч.2 ст. 170 КПК України, тобто на майно третьої особи - ОСОБА_8 , яке не визнано речовим доказом з метою відшкодувати шкоду, завданої внаслідок правопорушення, підозрюваним у якому є ОСОБА_10 .

Дійсний власниктранспортних засобів,на якіоскаржуваною ухвалоюнакладався арешт- ОСОБА_8 , не має жодного відношення до вищевказаного кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб: розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні данімають міститисяі у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, тому просить дану апеляційну скаргу задовольнити з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Заслухавши доповідьсудді,прояснення ОСОБА_8 та виступзахисника ОСОБА_7 на підтриманняапеляційної скарги,думку прокурора ОСОБА_6 ,який заперечивпроти задоволеннятакої,вивчивши матеріалисудової справи,обговоривши наведенідоводи,колегія суддіввважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді у судовому рішенні про накладення арешту на транспортний засіб автомобіль «Renault Kangoo» 2914 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та транспортний засіб причіп, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , суперечать фактичним обставинам, а тому ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Так, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з змісту клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , метою накладення арешту на автомобіль «Renault Kangoo» та причіп, є забезпечення цивільного позову для відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

При цьому клопотання старшого слідчого ОСОБА_9 про накладення арешту на автомобіль та причіп подано без дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а викладені у ньому обставини, з`ясування яких має істотне значення при вирішення даного питання, не відповідають дійсності.

Так у клопотанні, власником майна, на яке накладено арешт, вказано ОСОБА_10 . При цьому, як вбачається з поданих адвокатом ОСОБА_7 з апеляційною скаргою документів, власником автомобіляRenaultKango,2014року випуску,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,номер кузова НОМЕР_5 та причепа,2018року випуску,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,номер шасі НОМЕР_4 ,на день вручення повідомлення про підозру 17.09.2018 року ОСОБА_10 , а також на день винесення оскаржуваної ухвали слідчим суддею про арешт від 19.09.2018 року, була ОСОБА_8 .

При винесенні ухвали слідчим суддею не враховані дані обставини, а також і те, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем, а тому, відповідно до положень ч.10 ст.170 КПК України, належне їй майно не може бути арештованим, з підстав зазначених у клопотанні.

Зважаючи на вищезазначене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що слідчий суддя, допустився помилки, через що ухвала підлягає скасуванню.

В даномупровадженні слідпостановити нову ухвалу,якою узадоволенні клопотання слідчогоСУ ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_9 про накладенняарешту наавтомобіль «RenaultKangoo»2914року випуску,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,та причіп,2018року випуску,реєстраційний номер НОМЕР_3 слідвідмовити задоволивши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 .

Крім цього, враховуючи те, що власник арештованого майна ОСОБА_8 не була присутня під час розгляду клопотання в суді першої інтенції, даних про вручення їй копії ухвали немає, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і такий підлягаю поновленню.

Керуючись ст.ст.376, 170, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Поновити представнику власника майна, адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника власника майна, адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , задоволити.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУПН у Львівській області ОСОБА_9 та накладено арешт на транспортний засіб автомобіль «Renault Kangoo» 2914 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб причіп, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 скасувати.

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУПН у Львівській області ОСОБА_9 про накладення арешту на транспортний засіб автомобіль «Renault Kangoo» 2914 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб причіп, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4