Ухвала

від 18.12.2018 по справі 334/8504/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу Справа № 334/8504/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/8504/18 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11сс/807/260/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42018081050000128 від 09 жовтня 2018 pоку, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.273 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «НафтоГазПром» - адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

представник ТОВ «НафтоГазПром» - адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 20 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на оглянуті предмети, що є речовими доказами, а саме: газову колонку обладнану електроцифровим датчиком та металевий резервуар циліндричної форми з датчиком та металевими трубами для подачі газу до колонки без інвентаризаційного номера; вантажний автомобіль «ЗІЛ» державний номер реєстрації НОМЕР_1 на якому знаходиться цистерна для заправки зрідженим газом, які знаходяться, згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права, на земельній ділянці кадастровий номер 23 10100000:04:020:0006 за адресою: вул. Братська, 47, м. Запоріжжя, яка перебуває в оренді ТОВ «ТФ ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ» код ЄДРПОУ юридичної особи 36163895, шляхом заборони використання, розпорядження та відчуження майна.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що накладення арешту на вказане у клопотанні майно має на меті збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційнійскарзі адвокат ОСОБА_8 просить зазначену ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що діяльність об`єкту торгівлі по реалізації скрапленого газу ТОВ «НафтоГазпром», яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Братська, 47, ведеться вже тривалий час та відповідає всім вимогам діючого законодавства з усіма відповідними дозвільними документами, тому не може виступати як речовий доказ злочинної діяльності. Під будь-яку іншу підставу, передбачену ч.1 та ч.2 ст.170 КПК України, зазначений об`єкт нерухомості не підпадає. Отже, належний ТОВ «НафтоГазпром» на праві власності об`єкт торгівлі по реалізації скрапленого газу ТОВ «НафтоГазпром», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.Братська, 47, не є ані знаряддям, ані засобом скоєння злочину. Крім того, вважає, що автозаправочна газова станція з ємністю закріпленою на вантажний автомобіль «ЗИЛ» р.н. НОМЕР_2 , та газовою колонкою зі шлангами для заправки скрапленим газом транспортних засобів, яка підключена до мережі електропостачання, є тимчасово вилученим майном, оскільки під час проведення огляду 11 жовтня 2018 року співробітниками правоохоронних органів зазначене майно було опечатано, тобто фактично позбавлено власника можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Також апелянт звертає увагу на те, що прокурором порушені строки подання клопотання про арешт майна до суду, однак слідчим суддею зазначена обставина залишена поза увагою.

Крім того, вказує на порушення слідчим суддею права на захист ТОВ «НафтоГазпром».

Згідно з ухвалою слідчого судді, прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018081050000128 від 09 жовтня 2018 pоку, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 273 КК України.

У клопотанні зазначив, що невстановлені особи на території Дніпровського району м.Запоріжжя організовано незаконне функціонування автомобільних газозаправочних пунктів (АГЗП), які охоплюються поняттям «вибухонебезпечне підприємство» на яких незаконно проводиться роздрібна торгівля скрапленим газом, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей та навколишньому середовищу.

За даним фактом Запорізькою місцевою прокуратурою №3 розпочате досудове розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018081050000128 від 09 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.273 КК України, та направлено для проведення досудового розслідування до СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

В ході досудового розслідування 11 жовтня 2018 року слідчим за участі спеціаліста ДСНС України в Запорізькій області ОСОБА_9 , спеціаліста ГУ Держпраці в Запорізькій області ОСОБА_10 , спеціаліста Держенергонагляду в Запорізькій області ОСОБА_11 проведено огляд місця події, в ході якого встановлено, що предметом огляду є ділянка місцевості, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Братська, 47, на якій знаходиться автомобільний газозаправний пункт «НафтоГазПром».

Зазначений газовий пункт знаходиться на відстані 10 метрів від проїзної частини автодороги, в`їзд вільний. З правої сторони в`їзду на АГЗС знаходиться газова колонка обладнана електроцифровим датчиком, на момент огляду газова колонка вимкнена.

За газовою колонкою на відстані 70 см знаходиться металевий резервуар циліндричної форми з датчиком та металевими трубами для подачі газу до колонки. Навпроти зазначеного резервуару на відстані одного метру знаходиться вантажний автомобіль «ЗІЛ» державний номер реєстрації НОМЕР_1 , на якому знаходиться цистерна для заправки зрідженим газом.

На момент знаходження біля вказаної ємності відчувається різкий специфічний запах газу. Крім того, об`єкт підключений до мережі електропостачання. Спеціалістом ДСНС України в Запорізькій області ОСОБА_9 зазначено, що вказаний об`єкт АГЗС не має обватування, не містить засобів протипожежної безпеки.

Під час огляду спеціалістом ГУ Держпраці в Запорізькій області ОСОБА_10 , останній зазначив, що на вказаному об`єкті відсутня документація на виконання робіт підвищеної небезпеки на АЗС/ГЗС/.

В ході огляду спеціаліст Держенергонагляду в Запорізькій області ОСОБА_11 вказав, що при огляді власником не надана проектно-технічна документація та документація організації технічної експлуатації об`єкта.

В подальшому об`єкт було опечатано паперовими бирками, з пояснювальними написами та підписами усіх учасників.

Окрім того, вказаний об`єкт на підставі акту обстеження спеціаліста ПАТ «Запоріжжяобленерго» відключений від мереж енергопостачання.

Заслухавши доповідь судді; думку представника ТОВ «НафтоГазПром» - адвоката ОСОБА_8 на підтримання апеляційної скарги; прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і наполягали на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею ці положення закону враховані в повному обсязі при розгляді клопотання.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

На підтвердження доводів клопотання прокурором наданий витяг з ЄРДР за №42018081050000128 від 09 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 273 КК України, та інші документи, якими, на думку прокурора, підтверджується необхідність зазначеного арешту.

До клопотання додані наступні документи: протокол огляду місця події від 11 жовтня 2018 року; постанову про визнання речового доказу від 11 жовтня 2018 року; пояснення генерального директора ТОВ «НафтоГазпром» - ОСОБА_12 ; копію відповіді з Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради від 06 листопада 2018 року та інші документи, на підтвердження того, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Отже, у разі повернення вищезазначеного майна, яке відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, його власнику, це може призвести до зникнення, втрати та іншого видозмінення речового доказу, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Перевіривши вказані матеріали, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доцільність накладення арешту на вищевказане майно, оскільки наявність відповідних ризиків прокурором доведена.

Доводи представника ТОВ «НафтоГазпром» - адвоката ОСОБА_8 в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора, яке подано до суду з порушенням строку, необхідності накладення вищевказаного арешту не спростовують і не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді у розумінні положень ст.ст.409,412 КПК України.

Доводи представника ТОВ «НафтоГазпром» - адвоката ОСОБА_8 про порушення слідчим суддею права на захист зазначеного підприємства, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки представник даного підприємства в особі генерального директора брав участь під час розгляду клопотання в суді першої інстанції та мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі представника ТОВ «НафтоГазпром» - адвоката ОСОБА_8 , висновків слідчого судді не спростовують.

Обставини, на які посилається апелянт, щодо фактичних обставин провадження, мають перевірятися в ході досудового розслідування у встановленому законом порядку.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування прийнятого судового рішення, слідчим суддею не допущено при розгляді клопотання.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника ТОВ «НафтоГазПром» - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на оглянуті предмети, що є речовими доказами, а саме: газову колонку обладнану електроцифровим датчиком та металевий резервуар циліндричної форми з датчиком та металевими трубами для подачі газу до колонки без інвентаризаційного номера; вантажний автомобіль «ЗІЛ» державний номер реєстрації НОМЕР_1 на якому знаходиться цистерна для заправки зрідженим газом, які знаходяться, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 23 10100000:04:020:0006 за адресою: вул. Братська, 47, м. Запоріжжя, яка перебуває в оренді ТОВ «ТФ ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ» код ЄДРПОУ юридичної особи 36163895, шляхом заборони використання, розпорядження та відчуження майна, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4