Постанова

від 12.12.2018 по справі 368/817/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 368/817/16-ц

провадження № 61-20723 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І. , Крата В. І.

учасники справи:

скаржник - товариство з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод ,

заінтересовані особи - акціонерне товариство Чеська Експертні банка, а.с. , ТМЛ Інвестмент, с.р.о., відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Шаповалової Катерини В 'ячеславівни , яка діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод , на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року в складі судді Шевченка І. І. та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2017 року в складі колегії суддів Сержанюка А. С., Данілова О. М., Коцюрби О. П.,

ВСТАНОВИВ :

31 травня 2016 року ТОВ Кузьминецький цегляний завод звернулося до суду зі скаргою, в якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 грудня 2015 року, прийняту у виконавчому провадженні № 47395355 з примусового виконання виконавчого листа від 01 квітня 2015 року № 368/2299/13-ц, виданого Кагарлицьким районним судом Київської області.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2017 року, в задоволенні скарги відмовлено.

Суди виходили з того, що відсутність в матеріалах виконавчого провадження документів, що підтверджують факт розгляду клопотання про зняття арешту з майна, не спростовують того, що державний виконавець діяв у межах повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження в редакції, чинній на момент здійснення виконавчих дій, а тому правові підстави для задоволення скарги відсутні.

10 травня 2016 року Шаповалова К. В. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на зазначені судові рішення та просила скасувати їх як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права та не ґрунтуються на обставинах справи.

Зазначала, що суди не врахували, що на час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження оскаржувана постанова про накладення арешту на майно, а також документи за результатом розгляду клопотання про зняття арешту з майна були відсутні.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

23 червня 2017 року представник АТ Чеська Експертні банка, а.с. , подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України дана справа передана до Верховного Суду.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Суди встановили, що ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 04 серпня 2014 року визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення, ухваленого 20 грудня 2012 року Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 1809/12 за позовом юридичної особи Чеської Республіки - Акціонерного товариства Чеська Експортні Банка, а. с. до українського Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод про стягнення з боржника на користь заявника сум основного боргу, нарахованих процентів та штрафних санкцій за Кредитним договором № 21274, укладеним між заявником та боржником 31 серпня 2007 року

01 квітня 2015 року Кагарлицький районний суд Київської області видав виконавчий лист № 368/2299/13-ц про стягнення з ТОВ Кузьминецький цегляний завод на користь АК Чеська Експортні Банка, а.с. , 15 235 450 євро заборгованості, 885 936,44 євро штрафних санкцій за період з 21 червня 2010 року до 19 листопада 2012 року, 15 235 450 євро договірного відсотку, 51 983,92 євро пені за період з 01 червня 2012 року по 19 листопада 2012 року, а також 2 % річних у розмірі 15 235 450 євро.

28 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного листа, накладено арешт на майно боржника в межах суми звернення стягнення та оголошено заборону на його відчуження.

10 грудня 2015 року АТ Чеська Експортні Банка, а.с. подало до відділу ДВС клопотання про зняття арешту з майна, що передане в іпотеку та заставу банку, а саме із земельної ділянки площею 3,0087 га, кадастровий номер 3222284400:03:001:0002, розташованої за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н, адміністративної будівлі (А) загальною площею 220,8 м 2 та виробничої будівлі (Б) загальною площею 15 740,2 м 2 , розташованих на за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська 57, а також з рухомого майна, а саме підготовчого цеху (А+Б), формувального цеху (А), автоматики формовки (А), камерної сушарки (А), перевантаження сухих виробів (А), транспорту пічних вагонеток (А), тунельної печі (А), лінії пакетування (А), переробки ошурків (А+Б), компресорної підстанції (А), електрообладнання (01.00-А та Б, А).

14 грудня 2015 року начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняв постанову про скасування постанови державного виконавця від 28 квітня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобов'язано державного виконавця прийняти постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на все майно окрім перелічених вище об'єктів нерухомості та рухомого майна.

14 грудня 2015 року державний виконавець прийняв постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику, окрім: земельної ділянки площею 3,0087 га, кадастровий номер 3222284400:03:001:0002, розташованої за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н, адміністративної будівлі (А) загальною площею 220,8 м 2 та виробничої будівлі (Б) загальною площею 15 740,2 м 2 , розташованих на за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська 57, а також з рухомого майна, а саме підготовчого цеху (А+Б), формувального цеху (А), автоматики формовки (А), камерної сушарки (А), перевантаження сухих виробів (А), транспорту пічних вагонеток (А), тунельної печі (А), лінії пакетування (А), переробки ошурків (А+Б), компресорної підстанції (А), електрообладнання (01.00-А та Б, А).

Відповідно до статті 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України Про іпотеку пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Частиною першою статті 6 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом (частина 3 статті 60 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частини 2 статті 83 Закону України Про виконавче провадження начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення скарги, оскільки державний виконавець діяв у межах повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження в редакції, чинній на момент вчинення відповідних дій.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 , 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Шаповалової КатериниВ 'ячеславівни , яка діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод , залишити без задоволення.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат