Постанова

від 13.12.2018 по справі 910/10972/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2018 р. Справа№ 910/10972/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Калатай Н.Ф.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Цибульському Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 13.12.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТТОН"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 17.09.2018 (повний текст складено 24.09.2018)

про залишення позову без розгляду

у справі №910/10972/18 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТТОН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"РЕНЕСАНС ТРАСТ"

про стягнення 934 280, 72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОТТОН" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС ТРАСТ" про стягнення 934 280,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 934 280,72 грн., з яких: 545 036,50 грн. - основна заборгованість, 165 123,66 грн. - пеня, 42.628,19 грн. - 3 % річних та 181 492,37 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10972/18. Даною ухвалою призначено підготовче засідання у справі на 17.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі № 910/10972/18 позов залишено без розгляду з посиланням на частину 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції послався на наступне:

- ухвала Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 направлена судом позивачу на адресу: 03142, м. Київ, ВУЛ. КРЖИЖАНОВСЬКОГО, будинок 4, офіс 508, яка відповідає місцезнаходженню юридичної особи зазначеному у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але зазначене поштове відправлення повернене суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання;

- згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку і її повернення до господарського суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду міста Києва від 22.08.2018 вважається врученою позивачу з дня проставлення у поштовому відділенні відмітки "за закінченням терміну зберігання";

- імперативний характер статті 226 Господарського процесуального кодексу України та те, що повноважні представники позивача не з'явилися в судове засідання, не повідомили про причини неявки та позивач не подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, скаржник (Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОТТОН ) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2018 і направити позов для розгляду до суду першої інстанції. Крім того, скаржник звернувся з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник наголошував на тому, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 явку позивача визнано необов'язковою і від позивача не витребувалось жодних додаткових документів. Крім того, в позовній заяві позивачем було вказано адресу для листування: 02140 м. Київ, вул. Б. Гмирі, 54, оф. 141, на яку судом першої інстанції не направлялась відповідна ухвала. Крім того, відповідно до відмітки, проставленої поштовою установою на конверті, в якому позивачу було направлено ухвалу від 22.08.2018, причиною повернення вказано за закінченням встановленого терміну зберігання , в той час коли суд першої інстанції послався на п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, яка зазначає, що днем вручення є день проставлення відмітки про відмову отримати судове рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи місця перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТТОН (вх. №09.1-04.1/1260/18 від 01.11.2018) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/10972/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТТОН (вх. №09.1-04.1/1260/18 від 01.11.2018) не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 01.11.2018, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТТОН (вх. №09.1-04.1/1289/18 від 01.11.2018) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/10972/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТТОН (вх. №09.1-04.1/1289/18 від 01.11.2018) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/10972/18 залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

19.11.2018 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТТОН надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №09.1-04.1/1289/18 від 01.11.2018).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОТТОН строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/10972/18 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду в судовому засіданні 13.12.2018.

Представник скаржника в судовому засіданні 13.12.2018 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в судове засідання 13.12.2018 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, а тому неявка представників учасників справи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 14 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про залишення позову без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувала ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Тобто, подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОТТОН" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС ТРАСТ" про стягнення 934 280,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 934 280,72 грн., з яких: 545 036,50 грн. - основна заборгованість, 165 123,66 грн. - пеня, 42 628,19 грн. - 3 % річних та 181 492,37 грн. - інфляційні втрати.

До матеріалів позову позивачем було долучено копії документів, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги (договір, видаткові накладні, рахунки - фактури, розрахунок заборгованості), а також подав докази на виконання приписів ст.162-164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10972/18. Даною ухвалою також призначено підготовче засідання у справі на 17.09.2018, надано позивачу строк на подачу відзиву.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 постановлено:

- повідомити позивача та відповідача про те, що участь останніх у судовому засіданні не є обов'язковою (п. 4);

- роз'яснено позивачу, що у разі неявки останнього в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (п. 5);

- роз'яснено позивачу та відповідачу про обов'язок повідомити суд про причини неявки в засідання суду (п. 7).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 позов залишено без розгляду з посиланням на частину 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України визначає, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 була направлена позивачу на адресу: 03142 м.Київ, вул. Кржижановського, буд. 4, оф. 505 і не була вручена останньому згідно поштової відмітки на конверті за закінченням встановленого строку зберігання .

Крім того, у позові позивачем зазначено, що зв'язок з позивачем можливий через його представника - адвоката ОСОБА_2. за адресою: АДРЕСА_1, проте, за вказаною адресою ухвала суду першої інстанції не надсилалась.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду помилково послався на частину 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказані норми передбачають залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. Вказані норми містять і виключення з наведеного випадку, а саме: якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 4 ухвали Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 910/10972/18 судом першої інстанції повідомлено позивача та відповідача про те, що участь останніх у судовому засіданні не є обов'язковою, а отже, неявка позивача в судове засідання 17.09.2018 не була без поважних причин, оскільки судом першої інстанції явка учасників обов'язковою не визнавалась.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що посилаючись в оскаржуваній ухвалі на п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України як на підставу належності повідомлення позивача про призначення підготовчого засідання на 17.09.2018, за наслідками якого була постановлена оскаржувана ухвала, суд першої інстанції не врахував приписи пункту 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. В свою чергу, як встановлено судом апеляційної інстанції, у позові позивачем зазначено, що зв'язок з позивачем можливий через його представника - адвоката ОСОБА_2. за адресою: АДРЕСА_1, тобто позивачем повідомлено суду іншу адресу, за якою можливий зв'язок з позивачем. При цьому, на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_2 до матеріалів позову додано довіреність останнього (з правом одержувати копії судового рішення) та докази на підтвердження адвоката на заняття адвокатською діяльністю. Наведеного судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали враховано не було.

Посилання суду першої інстанції на те, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"), і відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.08.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ) - суд апеляційної інстанції відхиляє саме як підставу для залишення позову без розгляду, оскільки по-перше, слідкування за відомостями реєстру - є виключно правом позивача. А по-друге, надсилання ухвали про відкриття провадження у справі до Єдиного державного реєстру судових рішень - є обов'язком суду, виконання якого жодним чином не звільняє суд першої інстанції від виконання обов'язку з повідомлення позивача про розгляд справи у встановленому процесуальним законом порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обумовлені частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстави для залишення позову без розгляду - у суду першої інстанції були відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин справи, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі частини 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України - не відповідають обставинам справи та зроблені з неправильним застосуванням приписів норм процесуального права.

Ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч. 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі № 910/10972/18 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України. Також, оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції від 17.09.2018 про залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим, керуючись правами, наданими ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, справа підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 255, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОТТОН на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/10972/18 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 у справі №910/10972/18 - скасувати.

3. Справу №910/10972/18 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/10972/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Н.Ф. Калатай

М.А. Дідиченко

Повний текст постанови складено 27.12.2018