Рішення

від 25.03.2019 по справі 910/10972/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2019 м. Київ Справа № 910/10972/18

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТТОН";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС ТРАСТ";

про: стягнення 934.280,72 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники:

позивача: Демченко М.М.;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОТТОН" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС ТРАСТ" про стягнення 934.280,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 934.280,72 грн., з яких: 545.036,50 грн. - основна заборгованість, 165.123,66 грн. - пеня, 42.628,19 грн. - 3 % річних та 181.492,37 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10972/18.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2018 позов залишено без розгляду на підставі ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2018 скасовано, справу № 910/10972/18 передано на розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2019 розгляд справи № 910/10972/18 вирішено здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження та підлягає призначенню до розгляду в підготовчому засіданні. Підготовче засідання призначено на 04.03.2019.

В підготовчому судовому засіданні 04.03.2019 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.03.2019.

В судовому засіданні 25.03.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноважених представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 01.09.2014 № 40 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність відповідача продукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити по цінам, в кількості і асортименті визначених умовами даного Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціни на товари, що продаються за цим Договором, вказані в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Положеннями п. 2.4 Договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу суму грошових коштів за товар шляхом 100 % попередньої оплати згідно виставленого позивачем рахунка.

Умовами п. 7.2 Договору визначено, що у випадку затримки відповідачем сплати за товар відносно терміну, визначеного цим договором, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки стосовно несплаченої суми (відповідної частини суми) вартості товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 686.835,30 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідченої копій, а саме:

- від 20.11.2015 № РН-0001076 на суму 318.534,00 грн.;

- від 17.12.2015 № РН-0001272 на суму 65.799,30 грн.;

- від 22.12.2015 № РН-0001301 на суму 104.501,10 грн.;

- від 24.12.2015 № РН-0001327 на суму 82.800,90 грн.;

- від 28.12.2015 № РН-0001342 на суму 115.200,00 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов'язання з оплати товару за Договором, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 545.036,50 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 165.123,66 грн., а також про стягнення 3 % річних в сумі 42.628,19 грн. та інфляційних втрат в сумі 181.492,37 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 545.036,50 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 545.036,50 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Враховуючи положення п. 2.4 Договору, строк протягом якого відповідач мав виконати грошове зобов'язання по оплаті виконаних робіт (21.11.2015, 18.12.2015, 22.12.2015, 25.12.2015, 29.12.2015) та вимоги статті 232 ГК України початок та закінчення строку нарахування пені становить: з 21.11.2015 до 21.05.2015, з 18.12.2015 до 18.06.2015, з 22.12.2015 до 22.06.2015, з 25.12.2015 до 25.06.2015, з 29.12.2015 до 29.06.2015).

В свою чергу, в заявлені позивачем періоди не підпадають в період нарахування пені з урахуванням вимог статті 232 ГК України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 165.123,66 грн. задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий до суду розрахунок 3 % річних, суд визнав його арифметично невірним, таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 42.595,82 грн. за таким розрахунком:

Рахунок-фактураСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума 3% за період прострочення СФ-0001087 від 20.11.2015 176.735,20 24.12.2015 - 01.08.2018 952 3 % 13.828,93 СФ-0001288 від 17.12.2015 65.799,30 18.12.2015 - 01.08.2018 958 3 % 5.181,02 СФ-0001302 від 21.12.2015 104.501,10 22.12.2015 - 01.08.2018 954 3 % 8.194,03 СФ-0001334 від 24.12.2015 82.200,90 25.12.2015 - 01.08.2018 951 3 % 6.425,18 СФ-0001351 від 28.12.2015 115.200,00 29.12.2015 - 01.08.2018 947 3 % 8.966,66 Загальна сума 3% складає 42.595,82

Дослідивши поданий до суду розрахунок інфляційних втрат, суд визнав його арифметично невірним, таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 181.297,36 грн. за таким розрахунком:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.2016 - 06.2018 176.735,20 133,30 58.852,82 01.2016 - 06.2018 65.799,30 133,30 2.911,17 01.2016 - 06.2018 104.501,10 133,30 34.798,87 01.2016 - 06.2018 82.200,90 133,30 27.372,90 01.2016 - 06.2018 115.200,00 133,30 38.361,60 Загальна сума інфляційних втрат складає 181.297,36

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНЕСАНС ТРАСТ" (01014, м.Київ, ПРОВУЛОК МІЧУРІНА, будинок 3/2 ЛІТ.А, офіс 21, ідентифікаційний код: 34415593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТТОН" (03142, м.Київ, ВУЛ. КРЖИЖАНОВСЬКОГО, будинок 4, офіс 508, ідентифікаційний код: 38271642) основну заборгованість в сумі 545.036 (п'ятсот сорок п'ять тисяч тридцять шість) грн. 50 коп., 3 % річних в сумі 42.595 (сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 82 коп., інфляційні втрати в сумі 181.297 (сто вісімдесят одна тисяча двісті дев'яносто сім) грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 11.533 (одинадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 95 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04 квітня 2019 року

Суддя С.В. Балац