Постанова

від 20.12.2018 по справі 910/3416/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2018 р. Справа№ 910/3416/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від першого відповідача - Власенко І.І., довіреність № 225-КМР-4178 від 19.11.2018;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - Ферштейн А.М., довіреність № 5-08/17-76 від 02.01.2018

від третьої особи - Департаменту фінансів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі №910/3416/17 (суддя Морозов С.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Росичі" до Київської міської ради, Управління Державної казначейської служби у Деснянському районі м. Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Департамент фінансів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про стягнення 3 920 126,37 грн.

встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Росичі" звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Київської міської ради суми безпідставно отриманих коштів в розмірі 2 704 535,71 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1 215 590,66 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2017р. у справі №910/3416/17 позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Росичі" задоволено частково та присуджено до стягнення з Київської міської ради (ідентифікаційний код 22883141, МФО 820019, Управління Державної казначейської служби у Деснянському районі м. Києва рахунок №33212812700004 адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) на користь позивача 2 704 535,71 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 40 568,03 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 у справі № 910/3416/17 змінено та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 12.04.2018р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі Господарського суду міста Києва №910/3416/17 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 залишено в силі. Здійснено розподіл судових витрат.

Господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення 10.05.2018р. видано відповідні накази.

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2017р. у справі № 910/3416/17, відповідно до якої заявник просить суд роз'яснити судове рішення в частині порядку його виконання, а саме за рахунок яких коштів бюджету міста Києва має бути проведене безспірне списання 2 704 535,71 грн., сплачених до бюджету міста Києва в порядку орендної плати з юридичних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі №910/3416/17 у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2017р. у справі № 910/3416/17 відмовлено.

Приймаючи дану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2017р. у даній справі є гранично повним та чітким, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини і викладено у послідовності, встановленій ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на момент його прийняття. Його резолютивна частина має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог, а питання поставлені в заяві про роз'яснення рішення суду не можуть бути вирішені в порядку ст. 245 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі №910/3416/17 скасувати та направити на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що кошти, які є предметом стягнення, є доходами бюджету міста Києва, а не коштами Київської міської ради, як юридичної особи. Як вказує скаржник, виконання судового рішення у даній справі можливе виключно за рахунок коштів бюджету міста Києва, до якого вони були сплачені.

Представник апелянта - третьої особи у справі у судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Крім цього, представник першого відповідача також підтримав апеляційну скаргу третьої особи.

Позивач, другий відповідач та третя особа - Департамент фінансів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від позивача, другого відповідача та третьої особи до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін та третіх осіб не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення позивача, другого відповідача та третьої особи, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

З аналізу вищенаведеної правової норми слідує, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення у більш зрозумілій формі, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, суд вправі роз'яснювати рішення лише стосовно обставин, які були предметом дослідження судом в ході розгляду справи.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення (п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р.).

Як вже було зазначено, третя особа просить суд роз'яснити за рахунок яких коштів бюджету міста Києва має бути проведене безспірне списання 2 704 535,71 грн., сплачених до бюджету міста Києва в порядку орендної плати з юридичних осіб.

Отже, фактично заявник просить суд роз'яснити порядок виконання судового рішення.

Разом з тим, в ухвалі про роз'яснення судового рішення господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження (п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9).

В свою чергу, резолютивна частина рішення містить найменування відповідача та стягувану суму, є чіткою та не може бути змінена чи доповнена.

Таким чином, враховуючи те, що в своїй заяві Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві просить суд роз'яснити порядок виконання судового рішення у даній справі, а оскільки відповідне питання не може бути вирішено в порядку ст. 245 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаної заяви.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на третю особу (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 про відмову у роз'ясненні судового рішення у справі №910/3416/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - третю особу у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 22.12.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко