Постанова

від 28.12.2018 по справі 910/7962/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2018 р. Справа№ 910/7962/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Тищенко А.І.

при секретарі: Москаленко Г.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Яців О.Р.

від відповідача: Кладовщикова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року

у справі №910/7962/18 (суддя Сташків Р.Б.)

За позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації"

про відшкодування збитків в сумі 251 870,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації" про відшкодування збитків в сумі 251 870,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору щодо обов'язкової перевірки правильності завантаження банкомату та касет до банкомату, у зв'язку з чим позивачу були нанесені збитки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 р. у справі № 910/7962/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації" на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" 251 870 грн. збитків, а також 3778 грн. 05 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не дотримавшись визначених Договором умов, не здійснив тестове зняття готівки після завантаження касет, не перевірив стану встановлених касет в залежності від номіналу банкнот у касетах, а також суми коштів у касетах, у зв'язку з чим не виявив помилок при завантаженні інших номіналів банкнот у касети, ніж було визначено в маршрутному листі, чим завдав Позивачу збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що причиною завдання збитку стала некоректна робота банкомату, збій системних налаштувань банкомату, що і зазначено в позивачем в позовній заяві, в той час як позивачем не надано доказів на підтвердження того, коли, в який час стався системний збій в налаштуванні банкомату. Як стверджував апелянт, при здійсненні розвантаження банкомату 21.12.2017 р. представниками позивача не виявлено фактів неправильного завантаження банкомату. Також апелянт вказав, що умови договору не містять прямого обов'язку позивача надавати відповідачу тестову КБПК, а відповідно при ненаданні позивачем тестової КБПК відповідач не отримав права відмовитись від виконання договору. Також апелянт зазначив на те, що судом першої інстанції неправомірно встановлено про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вини відповідача, як необхідної складової цивільного правопорушення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 р. в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 р.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/7962/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Власов Ю.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7962/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року, призначено справу до розгляду на 04.12.2018.

У судових засіданнях 04.12.2018 та 26.12.2018 було оголошено перерву до 26.12.2018 та 28.12.2018 відповідно.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 враховуючи перебування судді Власова Ю.Л. на лікарняному, який не є головуючим суддею, справу № 910/7962/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 28.12.2018, справу № 910/7962/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Тищенко А.І., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року у справі № 910/7962/18 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді - Тищенко А.І., Пономаренко Є. Ю. до свого провадження.

Позиції учасників справи

Через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що висновок суду щодо порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань під час завантаження готівкою банкомату, внаслідок чого позивачу було спричинено збитків в сумі 251 870,00 грн., є цілком законним та обґрунтованим.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.03.2017 між ПАТ АБ Укргазбанк , як замовником, та ТОВ Український сервіс інкасації , як виконавцем було укладено договір № 3/2017 на послуги з інкасації, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов'язання власними силами і засобами надавати послуги з інкасації банкоматів замовника, що розташовані за адресами, зазначеними в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги у визначених договором розмірах і термінах, виконувати інші свої зобов'язання, визначені договором, у повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець зобов'язався здійснювати переміщення валютних цінностей в касетах та забезпечувати збереження і захист від викрадення (втрати) валютних цінностей при їх переміщенні.

У відповідності до п. 3.1Договору на час виконання заявки інкасаторам Виконавця видається маршрутний лист підкріплення/інкасації банкоматів. Працівник установи Банку вносить до маршрутного листа інформацію про місця розташування банкоматів та номери касет, що підлягають вилученню, і касет, що підлягають встановленню в кожний банкомат.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що за прийняті касети, ключ від замка сейфу банкомата, ключ від модуля управління банкомату, картку супервізора (Supervisorcard), картку для проведення тестового зняття готівки, код сейфу від банкомату та код для зняття банкомату з охоронної сигналізації (у разі наявності), а також зразок відбитка пломбіру, яким опломбовувалися касети, що підлягають вилученню з банкомату, інкасатор Виконавця ставить свій підпис у визначених Замовником документах. Ключ від замку сейфа банкомату та код сейфу від банкомату повинні бути передані інкасатору виконавця, що здійснює інкасацію відповідного банкомату.

Пунктом 3.6. Договору інкасації передбачено, що після заміни касет інкасатор Виконавця з використанням даних з маршрутного листа вводить у модуль управління банкомата інформацію про номінали та кількість банкнот у встановлених касетах. Після закінчення введення інформації інкасатор Виконавця роздруковує на друкувальному пристрої банкомата чек про стан касет при завантаженні банкомата, в якому зазначаються номер банкомату, дата, час виконання операції завантаження, стан встановлених касет в залежності від номіналу банкнот у касетах, а також сума коштів у касетах. Після переведення банкомату в робочий режим, інкасатор Виконавця в обов'язковому порядку перевіряє правильність завантаження банкомату та касет до банкомату, виконуючи контрольне зняття готівки за допомоги тестової корпоративної банківської платіжної картки ПТКС (тестова КБПК). При контрольному знятті готівки інкасатор Виконавця здійснює чотири операції "видача готівки" окремо по кожному номіналу, яким завантажений банкомат. При проведенні всіх чотирьох операції запитувана сума по кожному номіналу повинна бути видана однією купюрою відповідного номіналу.

Відповідно до п. 5.1 Договору відповідальність відповідача перед позивачем за цілісність касет, пломб, ярликів та схоронність валютних цінностей (готівки), завантаженої в касети, під час надання послуг з інкасації банкоматів за сформовані касети для доставки в банкомат - починається з моменту прийому їх інкасаторами Відповідача з каси Позивача та припиняється з моменту завантаження їх в банкомат.

19.12.2017 о 10:55 год. співробітником відповідача інкасатором ОСОБА_6 було здійснено завантаження готівкою банкомату АТМ00146 по вул. Заводській, 23 в м. Павлограді в сумі 550 000,00 грн.

Згідно з маршрутним листом від 19.12.1017 № 1, підписаним з боку Позивача начальником відділення № 180/03 ОСОБА_7 та касиром ОСОБА_8, зазначені грошові кошти інкасатору для завантаження були передані у касетах на загальну суму 550 000,00 грн., а саме: № 2 із купюрами номіналом 50 грн. - 200 шт. на суму 10 000,00 грн.; № 3 із купюрами номіналом 100 грн. - 1 200 шт. на суму 120 000,00 грн.; № 4 із купюрами номіналом 200 грн. - 2100 шт. на суму 420 000,00 грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, 21.12.2017 до Банку надійшла інформація від одного з клієнтів про те, що при отриманні ним готівки через банкомат по вул. Заводській, 23, у м. Павлограді відбулась видача надлишкової суми: клієнт запросив суму 2260 грн., а фактично отримав 4550 грн.

Як зазначає позивач, 21.12.2017 робота банкомату була дистанційно зупинена та о 12:51 год. співробітниками відповідача було проведено розвантаження банкомату.

За даними чеків, виданих банкоматом при його розвантаженні 21.12.2017, останнє завантаження банкомату здійснювалось 19.12.2017 о 10:52 год., з дня останнього завантаження видано: з касети В, налаштованої на номінал 20 грн. - 197 купюр на суму 3940 грн.; з касети С, налаштованої на номінал 50 грн. - 1134 купюри на суму 56 700 грн.; з касети D, налаштованої на номінал 100 грн. - 2058 купюр на суму 205800 грн.; залишки купюр в касетах банкомату склали: TYPE 1 (А) - 0 шт; TYPE 2 (В) - 3 шт; TYPE З (С) - 66 шт; TYPE 4(D) -42 шт.

Отже, згідно виданих при розвантаженні банкомату 21.12.2017 чеків, позивачем встановлено нестачу грошових коштів у розмірі 268 410,00 грн., оскільки згідно чеку касети налаштовані на номінали: В - 20,00 грн., С - 50,00 грн., Б - 100,00 грн., а згідно з маршрутним листом від 19.12.2017 № 1 касети заправлені банкнотами більших номіналів - № 2 (В) - 50 грн., № 3 (С) - 100 грн., № 4 (В) - 200 грн. Відтак, при видачі банкнот з кожної із зазначених касет, фактично видана сума перебільшувала запитувану на суму різниці між номіналами банкнот згідно системних налаштувань касет, та номіналом банкнот, фактично вкладених у касети (для касети В - на 30 грн., для касети С - на 50 грн., для касети Б - на 100 грн.).

В матеріалах справи міститься акт аналізу руху коштів по рахунку банкомату АТМ00146 БВ-180 від 22.12.2017 р., складеного позивачем, відповідно до якого виявлена нестача коштів у сумі 268 410,00 грн. та здійснена проводка з відображення виявленої нестачі в бухгалтерському обліку шляхом віднесення вказаної суми на транзитний рахунок для технічного надлишку коштів при інкасації банкоматів в ОДБ SCROOGE.

Як зазначив позивач у позовній заяві, після припинення некоректної роботи банкомату, банком була проведена робота по встановленню клієнтів, які отримали з банкомату надлишкові кошти, та зокрема, протягом січня-березня 2018 року клієнтами позивача було повернуто надлишково отриманих коштів на загальну суму 16 540 грн., у зв'язку з чим залишок неповернутих клієнтами коштів становив 251 870,00 грн.

В матеріалах справи міститься пояснювальна записка співробітника виконавця інкасатора ОСОБА_6 від 05.01.2018, в якій останній пояснив, що тестове зняття готівки після завантаження ним не здійснювалось у зв'язку відсутністю в нього тестової КБПК, яку йому в Банку не видали.

Спір виник внаслідок того, що відповідач, на думку позивача, неналежним чином виконав умови Договору щодо обов'язкової перевірки правильності завантаження банкомату та касет до банкомату, у зв'язку з чим позивачу були нанесені збитки.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що відповідач не дотримавшись визначених Договором умов, не здійснив тестове зняття готівки після завантаження касет, не перевірив стану встановлених касет в залежності від номіналу банкнот у касетах, а також суми коштів у касетах, у зв'язку з чим не виявив помилок при завантаженні інших номіналів банкнот у касети, ніж було визначено в маршрутному листі, чим завдав Позивачу збитків.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого в силу вимог ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України унормовано: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, пунктом 3.6. договору інкасації передбачено, зокрема, що після переведення банкомату в робочий режим, інкасатор Виконавця в обов'язковому порядку перевіряє правильність завантаження банкомату та касет до банкомату, виконуючи контрольне зняття готівки за допомоги тестової корпоративної банківської платіжної картки ПТКС (тестова КБПК). При контрольному знятті готівки інкасатор Виконавця здійснює чотири операції "видача готівки" окремо по кожному номіналу, яким завантажений банкомат. При проведенні всіх чотирьох операції запитувана сума по кожному номіналу повинна бути видана однією купюрою відповідного номіналу.

Як вбачається з пояснень співробітника Виконавця інкасатора ОСОБА_6 від 05.01.2018, який здійснював завантаження банкомату 19.12.2017, тестове зняття готівки після завантаження ним не здійснювалось у зв'язку відсутністю в нього тестової КБПК, яку йому в Банку не видали.

Пунктом 3.2. договору передбачено, за прийняті касети, ключ від замка сейфу банкомата, ключ від модуля управління банкомату, картку супервізора (Supervisorcard), картку для проведення тестового зняття готівки, код сейфу від банкомату та код для зняття банкомату з охоронної сигналізації (у разі наявності), а також зразок відбитка пломбіру, яким опломбовувалися касети, що підлягають вилученню з банкомату, інкасатор Виконавця ставить свій підпис у визначених Замовником документах. Ключ від замку сейфа банкомату та код сейфу від банкомату повинні бути передані інкасатору виконавця, що здійснює інкасацію відповідного банкомату.

В той же час, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували передачу інкасатору виконавця, зокрема, картки для проведення тестового зняття готівки, як це передбачено п. 3.2. договору.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, посилався на пункт 2.4.2 Договору, яким передбачено, що Виконавець має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань за Договором у випадку невиконання та/або неналежного виконання Замовником своїх зобов'язань за Договором.

В той же час, в зобов'язання замовника передбачені п. 2.2. договору, а саме:

- забезпечити наявність вільних і освітлених шляхів руху інкасаторів при надання послуг з інкасації замовнику;

- надсилання виконавцю заяви на інкасацію банкоматів замовника до 17:00 години в день, що передує дню надання послуг;

- письмового попередження виконавця за п'ять робочих днів до введення нового банкомату в експлуатацію;

- забезпечення збереження і захист від викрадення готівки, завантаженої інкасаторами виконавця в банкомати замовника, з моменту завершення процедури інкасації та до початку проведення наступної;

- забезпечення робочого стану банкомату на момент проведення інкасації;

- виділення свого представника (технолога) для участі в проведені інкасації банкоматів.

Таким чином, умови договору не містять прямого обов'язку позивача надавати відповідачу тестову КБПК, а тому відповідно і відповідач при ненаданні позивачем тестової КБПК не мав права, відповідно до п. 2.4.2 договору, відмовитись від виконання договору інкасації.

Крім того, п. 3.9. договору передбачено, що в разі неможливості інкасації банкомату по причинам невиконання замовником умов договору, визначеної в підпункті 2.2.5 договору, інкасація банкомату виконавцем не проводиться, після забезпечення замовником робочого стану банкомату, інкасаторами виконавця проводиться повторний заїзд.

В той же час, доказів того, що в момент інкасації банкомат знаходився в неробочому стані та про це було повідомлено виконавця, матеріали справи не містять.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача відповідно до умов договору були відсутні підстави відмовитись від виконання умов договору в частині надання послуг з інкасації.

Пунктом п. 5.1. договору передбачено, що відповідальність відповідача перед позивачем за цілісність касет, пломб, ярликів та схоронність валютних цінностей (готівки), завантаженої в касети, під час надання послуг з інкасації банкоматів за сформовані касети для доставки в банкомат - починається з моменту прийому їх інкасаторами Відповідача з каси Позивача та припиняється з моменту завантаження їх в банкомат.

Тобто, відповідно до умов п. 5.2, 5.3. договору, відповідальність виконавця наступає в разі порушення цілісності касет в сумах, що дорівнюють втраті або нестачі, а при справності і цілісності касети, накладеної на неї пломби виконавець не несе відповідальність перед замовником за повноту вкладення у касету.

Як вбачається з маршрутного листа від 19.12.2017 № 1, відповідачем були отримані від позивача вже завантажені касети, і при завантажені касети В, С та D були поміщені в належні їм місце в банкоматі.

Пунктом 3.8. договору встановлено, що касир і контролер замовника в присутності інкасатора виконавця перевіряють цілісність доставлених касет, наявність ярликів і пломб та їх відповідність завіреному зразку, заповнюють відповідні графи маршрутного листа про кількість прийнятих касет, підписують його разом з інкасатором виконавця та скріплюють свої підписи печаткою.

Маршрутний лист № 1 від 19.12.2017 підписаний з боку позивача без жодних претензій до якості та порядку завантаження банкомату інкасаторами відповідача як під час надання послуг, так і при прийнятті послуг.

Крім того, як встановлено колегією суддів при здійсненні розвантаження банкомату 21.12.2017 позивачем не було виявлено фактів неправильно завантаження банкомату а лише зазначено, що причиною видачі банком надлишкових коштів став збій системних налаштувань банкомату.

Водночас, п. 2.2.5 договору на позивача був покладений обов'язок забезпечити робочий стан банкомату на момент проведення інкасації.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст. ст. 224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 04.07.2011 р. у справі N 42/78-10.

У розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань настає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.

Відповідно до п. 5.1. договору неналежне виконання виконавцем умов цього договору, що призвело до втрати цінностей, та зобов'язується відшкодування замовнику реальні збитки, що мають документальне підтвердження відповідно до законодавства України, пов'язані з такими порушеннями умов цього договору.

В той же час, позивачем не надано документального підтвердження, в якій кількості та на які суми здійснювалися операції з видачі готівки в банкоматі у спірний період, які заходи були здійснені позивачем для встановлення клієнтів, які отримували готівку в банку, які суми та в якому порядку були повернуті грошові кошти.

Наявний в матеріалах справи чек від 21.12.2017 р., виданий при розвантажені банкомату, не може бути належним та допустимим доказом наявності збитків, спричинених відповідачем, у сумі 251 870,00 грн.

Також не є документальним підтвердженням збитків акт аналізу руху коштів від 22.12.2017 р., оскільки останній складений позивачем у односторонньому порядку та лише підтверджує факт руху коштів по рахунку банкомату АТМ00146.

Крім того, п. 5.9.5. договору передбачено, жодна із сторін не несе відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання/неналежне виконання сталось за відсутності вини у формі прямого умислу такої сторони.

В той же час, позивачем не доведено умислу у вигляді вчинення інкасатором відповідача дій щодо заволодіння чи розтрати коштів, оскільки, як зазначає саме позивач у позовній заяві, надлишкові кошти були отримані та неповернуті клієнтами банку.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують заходи, проведені позивачем для виявлення таких клієнтів, розміру надлишково виданих коштів, розміру сум, які були повернуті, та причин, за якими клієнти, що заволоділи такими коштами, їх не повертають, та чому не проводиться здійснення заходів щодо повернення надлишково отриманих сум.

Крім того, за фактом привласнення групою встановлених банком осіб, які неправомірно отримали надлишкові кошти, чим заподіяли банку збитки у сумі 251 870,00 грн., позивач не звертався до правоохоронних органів, доказів протилежного позивачем не надано.

Колегія суддів відзначає, що обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Обов'язок доказування збитків та їх обґрунтування покладається на позивача, оскільки збитки мають реальний характер, тому позивач вважаючи, що його права були порушені, а ним понесені збитки, повинен довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Позивачем не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність апелянта є причиною, а збитки, які завдані - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише те, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Таким чином, позивач повинен був довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань і причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає на недоведеності позивачем обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача - протиправної поведінки відповідача, збитків, причинно-наслідкового зв'язку.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 251 870,00 грн. збитків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Позивачем не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність апелянта є причиною, а збитки, які завдані - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише те, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року у справі № 910/7962/18 - скасуванню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року у справі № 910/7962/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року у справі № 910/7962/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволені позову Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" відмовити.

4. Стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації" (м. Київ, вул. Хмельницька, 10, офіс 184; ідентифікаційний код 40776256) 5 667,08 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/7962/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 28.12.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

А.І. Тищенко