Ухвала

від 28.01.2019 по справі 910/7962/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7962/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сервіс інкасації"

про відшкодування збитків у сумі 251 870,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось із касаційною скаргою від 15.01.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку одержано судом 17.01.2019, що підтверджується вхідним штампом Верховного Суду на зворотній сторінці першого аркушу касаційної скарги.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у справі №910/7962/18 виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (на момент звернення із касаційною скаргою) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є відшкодування збитків у сумі 251 870,00 грн., а отже, ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 позовні вимоги задоволено повністю. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 залишити в силі, стягнути з відповідача судовий збір, сплачений за розгляд апеляційної та подання касаційної скарг.

Ці вимоги мотивовано помилковістю висновків апеляційного суду, їх невідповідністю дійсним обставинам, що склались між сторонами, що мало наслідком прийняття постанови з порушенням норм матеріального права, котре регулює дані правовідносини.

Як слідує з встановлених обставин, спір у даній справі виник у зв'язку з виконанням умов, укладеного між сторонами 20.03.2017 договору № 3/2017 (далі - Договір) на послуги з інкасації.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказував на те, що відповідач порушив умови Договору щодо обов'язкової перевірки правильності завантаження банкомату та касет до банкомату, у зв'язку з чим позивачу були нанесені збитки через видачу банкоматом клієнтам позивача грошових сум, що перевищують запитувані.

Виходячи з приписів статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками позивача; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Суд апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувану постанову про відмову у позові не встановив наявності усіх складових елементів цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки в діях відповідача, збитків, причинно-наслідкового зв'язку.

Зокрема апеляційним судом встановлено, що:

- у відповідача відповідно до умов договору були відсутні підстави відмовитись від виконання умов договору в частині надання послуг з інкасації;

- при здійсненні розвантаження банкомату 21.12.2017 позивачем не було виявлено фактів неправильного завантаження банкомату однак зазначено, що причиною видачі банком надлишкових коштів став збій системних налаштувань банкомату, водночас, пунктом 2.2.5 Договору обов'язок забезпечити робочий стан банкомату на момент проведення інкасації був покладений на позивача;

- позивачем не надано документального підтвердження, в якій кількості та на які суми здійснювалися операції з видачі готівки в банкоматі у спірний період, які заходи були здійснені позивачем для встановлення клієнтів, які отримували готівку в банку, які суми та в якому порядку були повернуті грошові кошти;

- пунктом 5.9.5. Договору передбачено, що жодна із сторін не несе відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання/неналежне виконання сталось за відсутності вини у формі прямого умислу такої сторони. В той же час, позивачем не доведено умислу у вигляді вчинення інкасатором відповідача дій щодо заволодіння чи розтрати коштів, оскільки, як зазначає позивач, надлишкові кошти були отримані та неповернуті клієнтами банку.

В силу частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що касаційна скарга позивача є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких підстав Касаційний господарський суд у складі Верховного суду відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №910/7962/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк".

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/7962/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк".

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №6550-3334 від 11.01.2019 на суму 7 556,10 грн.) повернути заявнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

І.С. Міщенко