Постанова

від 28.12.2018 по справі 910/4487/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2018 р. Справа№ 910/4487/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Мальченко А.О.

при секретарі: Москаленко Г.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медічі груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 року

у справі №910/4487/18 (суддя Зеленіна Н.І.)

За позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної

медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медічі груп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Деснянська районна в місті Києві державна

адміністрація

про усунення перешкод у користуванні майном

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Господарським судом міста Києва розглядалась справа за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медічі груп" про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення вимог Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.04.2014 р., не повернув об'єкт оренди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/4487/18 позов було задоволено частково.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Медічі груп" повернути Комунальному некомерційному підприємству "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва за актом приймання - передачі нежитлові приміщення за адресою : м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19, загальною площею 39,0 кв. м. в тому числі на ІІ (другому) поверсі 39,0 кв. м.

В іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідач належним чином був повідомлений про наявність заперечень щодо продовження дії Договору на новий строк, у зв'язку з використанням орендованого приміщення Балансоутримувачем для власних потреб з метою виконання статутних зобов'язань, а тому оскільки майно, за умовами Договору, передається з оренди саме Балансоутримувачу, то позовні вимоги про повернення позивачу нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19, загальною площею 39,0 кв.м, в т.ч. на II (другому) поверсі 39,0 кв.м., є законними, обґрунтованими та доведеними, а відтак підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні стягнення з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 115 271,00 грн., суд першої інстанції вказав, що оскільки позивач за Договором не являється наймодавцем (Орендодавцем), то, відповідно, не має повноважень звертатись із вимогами про стягнення неустойки на підстав ст. 785 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги про зобов'язання передати спірне нежитлове приміщення за актом приймання-передачі та ухвалити в цій частині нове, яким в задоволені вказаної вимоги відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за умовами договору право ініціювати розірвання цього договору та вимагати повернення орендованого майна належить орендодавцю, тобто Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації. Також апелянт зазначив, що повідомлення, направлені балансоутримувачем не є підставою для його автоматичного припинення/розірвання, оскільки останній не має прав орендаря.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/4487/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Дикунська С.Я., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медічі груп" та призначено справу до розгляду на 28.11.2018.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та 18.12.2018 було відкладено розгляд справи до 18.12.2018 та 28.12.2018 відповідно.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 враховуючи перебування судді Дикунської С.Я. у відпустці, яка не є головуючою суддею, справу № 910/4487/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 28.12.2018, справу № 910/4487/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Мальченко А.О., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медічі груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 у справі № 910/4487/18 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді - Мальченко А.О., Пономаренко Є. Ю. до свого провадження.

Позиції учасників справи

23.11.2018 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що суд першої інстанції правомірно встановив безпідставність та суперечливість доводів відповідача щодо продовження строку дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.04.2014 фактичним обставинам справи.

Також, через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Явка представників сторін

Представники сторін у судове засідання 26.12.2018 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.04.2014 р. між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Медічі груп" (Орендар) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва (Балансоутримувач) укладено Договір №414/П-8-2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 04 квітня 2014 №172 та на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 25 березня 2014 №170 передає, a Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Теодора Драйзера, буд. 19 для розміщення приватного закладу охорони здоров'я.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 39,0 кв. м., в т. ч. на 2 поверсі 39,0 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину Договору.

У відповідності до п. 2.2. Договору вартість об'єкта оренди, згідно із актом оцінки нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна затвердженим висновком незалежної експертної оцінки станом на 24 грудня 2013 року становить: 362 800,00 грн.

Згідно з п. п. 3.1. 3.2., 3.4. Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22 вересня 2011 № 34/6250. Розмір орендної плати, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору, на дату підписання Договору становить 77 грн. 52 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 3023 грн. 33 коп. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.5. Договору, Орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Деснянського району міста Києва, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцецеві.

Пунктами 4.14., 5.4. Договору сторони встановили, що Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту Орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати. Орендар після закінчення строку дії цього Договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії Договору за умови належного виконання своїх обов'язків за цим Договором.

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з "15" квітня 2014 . до "14" квітня 2017 р. (п. 9.1. Договору).

Згідно з п. 9.2. Договору, усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх Сторонами.

За умовами п. 9.4., Договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено у п. 9.7. Договору, у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

15.04.2014 р. сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у орендне користування згідно з Договором оренди нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Деснянського району міста Києва, загальною площею 39,0 кв.м., розташоване за адресою: 02225, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19.

У подальшому, 08.02.2017 р. та 13.03.2017 р. Балансоутримувач звертався до відповідача із листами №№118, 119, 268, якими повідомляв про закінчення строку дії Договору, просив звільнити орендоване приміщення та зазначав, що вказане приміщення буде використовуватись Балансоутримувачем для власних потреб з метою виконання статутних зобов'язань.

Також, в матеріалах справи міститься лист орендодавця від 28.02.2017 р., в якому останній повідомляв про неможливість продовження дії договору оренди у зв'язку з необхідністю спірного приміщення для власних потреб територіальної громади міста Києва.

26.04.2017 р. відповідач звернувся до Орендодавця із заявою про продовження оренди на 6 місяців.

Протоколом № 54 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності було розглянуто питання щодо продовження договору оренди ТОВ Медічі Груп та було погоджено продовжити строк договору оренди на 6 місяців.

Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №380 від 17.07.2017 р. "Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації", затверджено перелік нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, договори оренди яких продовжено на новий термін.

Відповідно до Переліку, строк дії Договору від 15.04.2014 р. №414/П-8-2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду продовжено на 6 місяців.

Таким чином, Київська міська рада та Орендодавець погодили продовження строку дії Договору на 6 місяців, тобто, до 14.10.2017 р.

20.07.2017 р. Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до відповідача з повідомленням про необхідність заявитись до відділу з питань майна комунальної власності Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, каб. № 237 (2 поверх), для підписання угоди про продовження дії Договору (на 6 місяців).

Відповідач листами від 17.07.2017 р. звертався до Орендодавця та Балансоутримувача із заявами про підписання додаткової угоди про, зокрема, продовження дії Договору на той же строк, а саме, до 14.05.2020 р., у зв'язку із відсутністю заперечень щодо його продовження протягом місяця після закінчення строку дії Договору.

На вказані заяви балансоутримувач та орендар листами № 847 від 24.07.2017 р. та від 26.07.2017 р. зазначили, що у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди третьою особою спільно з позивачем підготовлено додаткову угоду про продовження строку дії договору відповідно до розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №380 від 17.07.2017 р. на 6 місяців.

04.08.2017, 11.10.2017, 19.12.2017, 29.12.2017 ореднодавцем було направлено на адресу відповідача листи від 04.08.2017, 10.10.2017, 18.12.2017, 28.12.2017 відповідно, в яких останній зазначив, що оскільки до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації були повернуті без підпису додаткова угода та договір оренди, викладений у новій редакції, та з листа ТОВ Медічі Груп вбачається, що вказані документи останнім не прийняті, у зв'язку з чим Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація просила повернути по акту-приймання передачі нерухомого майна зазначене приміщення балансоутримувачу.

У зв'язку з тим, що відповідачем не звільнено спірне приміщення та не передано по акту прийому-передачі позивачу, останній звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності зі cт. 193 Господарського кодексу України та cт.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором, а відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з "15" квітня 2014 . до "14" квітня 2017 р. (п. 9.1. Договору).

За умовами п. 9.4., Договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено у п. 9.7. Договору, у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вже було встановлено судом вище, 08.02.2017 р. та 13.03.2017 р. Балансоутримувач звертався до відповідача із листами №№118, 119, 268, якими повідомляв про закінчення строку дії Договору, просив звільнити орендоване приміщення та зазначав, що вказане приміщення буде використовуватись Балансоутримувачем для власних потреб з метою виконання статутних зобов'язань.

26.04.2017 р. відповідач звернувся до Орендодавця із заявою про продовження оренди на 6 місяців.

Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №380 від 17.07.2017 р. "Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації", затверджено перелік нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, договори оренди яких продовжено на новий термін. Відповідно до Переліку, строк дії Договору від 15.04.2014 р. №414/П-8-2014 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду продовжено на 6 місяців.

Таким чином, Орендодавець погодив продовження строку дії Договору на 6 місяців, тобто, до 14.10.2017 р.

20.07.2017 р. Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до відповідача з повідомленням про необхідність заявитись до відділу з питань майна комунальної власності Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, каб. № 237 (2 поверх), для підписання угоди про продовження дії Договору (на 6 місяців).

Як вбачається з матеріалів справи, Орендар для підписання додаткової угоди про продовження строку дії Договору не з'явився, відповідно, така угода укладена не була. Відповідач продовжував користуватись орендованим майном та сплачував орендні платежі. Станом на час розгляду даної справи приміщення з оренди не повернуто.

Натомість, відповідач звертався до Орендодавця та Балансоутримувача із заявами про підписання додаткової угоди про, зокрема, продовження дії Договору на той же строк, а саме, до 14.05.2020 р., у зв'язку із відсутністю заперечень щодо його продовження протягом місяця після закінчення строку дії Договору.

В той же час, як вірно було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином був повідомлений про наявність заперечень як орендодавця, так і балансоутримувача щодо продовження дії Договору на новий строк, у зв'язку використанням орендованого приміщення Балансоутримувачем для власних потреб з метою виконання статутних зобов'язань.

Таким чином, доводи відповідача про те, що строк дії Договору продовжено до 14.05.2020 р. являються безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

За приписами статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

З вищенаведеного слідує, що дія договору продовжується у разі відсутності заперечень однієї із сторін проти такої пролонгації протягом місяця після закінчення терміну договору. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення сторони щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату закінчення строку дії договору оренди, в порядку п. 9.7. договору, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, як орендар за спірним договором, 04.08.2017, 11.10.2017, 19.12.2017, 29.12.2017 звернулась до відповідача з листами, в яких вказувала, що оскільки до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації були повернуті без підпису додаткова угода та договір оренди, викладений у новій редакції, та з листа ТОВ Медічі Груп вбачається, що вказані документи останнім не прийняті, у зв'язку з чим Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація просила повернути по акту-приймання передачі нерухомого майна зазначене приміщення балансоутримувачу.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент закінчення строку дії договору орендар за спірним договором, належним чином повідомив орендаря (відповідача) про припинення дії договору та необхідність повернути об'єкт оренди за відповідним актом приймання - передачі позивачу.

Закінчення строку, на який було укладено договір, за приписами п. 9.4 Договору є однією з підстав його припинення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що дії орендодавця вчинені ним в рамках закону та положень договору оренди, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди № 414/П-8-2014 від 14.04.2014 р. є припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який він був укладений.

У зв'язку із закінченням строку дії Договору та відсутністю укладеної додаткової угоди про продовження такого строку, згідно з вимогами п. 9.7. Договору, відповідач безпідставно (без відповідних правових підстав) продовжує користуватись нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19, загальною площею 39,0 кв.м, в т.ч. на II (другому) поверсі 39,0 кв.м.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За п. 7.6 договору, у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду.

Відповідно до п. 4.14. Договору, Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем.

Враховуючи встановлені вище обставини, а саме те, що строк дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.04.2014 року закінчився, за відсутності належних доказів звільнення відповідачем орендованого ним нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19, загальною площею 39,0 кв.м, в т.ч. на II (другому) поверсі 39,0 кв.м., з огляду на те, що відповідно до умов договору майно передається з оренди саме балансоутримувачу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про повернення позивачу орендованого нерухомого майна по акту прийому-передачі підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги в частині про визнання безпідставним користування відповідачем майном комунальної власності: нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19, загальною площею 39,0 кв.м, в т.ч. на II (другому) поверсі 39,0 кв.м, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Чинним законодавством України встановлення чіткого визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв'язку із волею суб'єкта юридичні факти поділяються на події та дії.

Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.

Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

Судом встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних або юридичних осіб. Суд встановлює факти, що мають юридичне значення, у випадках неможливості їх посвідчення в іншому порядку.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимога про встановлення факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

При цьому, суд зазначає, що позовна вимога про визнання безпідставним користування відповідачем спірним приміщенням є вимогою про встановлення юридичного факту, яка може бути досліджена та встановлена під час вирішення спору про право. Відтак, зазначені вимоги не можуть виступати самостійним предметом спору і відповідно способом захисту.

Встановлення цивільного факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Таким чином, заявлені вимоги про визнання безпідставним користування відповідачем приміщенням не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, на відміну від місцевих загальних судів, які розглядають справи за заявами про встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, в окремому провадженні. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені вимоги в частині визнання безпідставним користування відповідачем приміщенням не узгоджуються із способами захисту прав і інтересів, не призводять до поновлення порушеного права позивача, а також не відповідають визначеним ст. 16 ЦК України способам захисту прав та інтересів, у зв'язку з чим судом першої інстанції було правомірно відмовлено в цій частині позовних вимог.

Водночас, так як зазначеним вище фактам має бути надана правова оцінка у мотивувальній частині рішення, судом першої інстанції було вірно встановлено, що у зв'язку із закінченням строку дії Договору та відсутністю укладеної додаткової угоди про продовження такого строку, згідно з вимогами п. 9.7. Договору, відповідач безпідставно (без відповідних правових підстав) продовжує користуватись нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19, загальною площею 39,0 кв.м, в т.ч. на II (другому) поверсі 39,0 кв.м.

Стосовно тверджень апелянта щодо КП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 не виступає орендодавцем спірного майна та не має права, зокрема, вимагата повернення орендованого майна, колегія суддів зазначає наступне.

Орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1112 від 10.12.2010 р. Про питання організації управління районами в місті Києві відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 7 та статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (із змінами та доповненнями), на виконання рішення Київської міської ради від 09.09.2010 N 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві", рішення Київської міської ради від 28.10.2010 N 183/4995 "Про окремі питання організації управління районами в м. Києві" в межах функцій органу місцевого самоврядування затверджено переліки підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, згідно з додатками 1 - 10 до цього розпорядження.

Відповідно до розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.04.2012 р. № 185 "Про закріплення майна переданого до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації" будинок № 19 по вул. Драйзена було закріплено на праві оперативного управління за Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва.

За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальними громадами сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах, територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У ч. 1 ст. 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Як вбачається з п. 1.1. Статуту позивача, останній заснований на комунальній власності територіальної громади міста Києва та віднесене до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. Засновником і власником Підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Відповідно до п. 7.4 Статуту позивача майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві оперативного управління.

Відповідно ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Враховуючи, що засновником і власником Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада та розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.04.2012 р. № 185 "Про закріплення майна переданого до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації" будинок № 19 по вул. Драйзена було закріплено на праві оперативного управління за позивачем, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач наділений всіма правами щодо розпорядження предметом оренди, зокрема, правом на звернення з позовом про повернення спірного приміщення за актом приймання-передачі.

В той же час, як вже було встановлено, договором оренди було чітко встановлено, що у разі закінчення строку дії договору орендоване майно за актом приймання-передачі повертається саме балансоутримувачу, як особі, на балансі якого знаходиться спірне майно.

Також, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача (як Балансоутримувача) неустойку у розмірі 115 271,00 грн. за несвоєчасне повернення з оренди нерухомого майна комунальної власності.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановив суд першої інстанції, оскільки позивач за Договором не являється наймодавцем (Орендодавцем), то, відповідно, не має повноважень звертатись із вимогами про стягнення неустойки на підставі ст. 785 ЦК України.

В той же час, колегія суддів відзначає, що рішення в частині відмови у стягненні неустойки апелянтом оскаржено не було.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи, що строк дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.04.2014 року закінчився, за відсутності належних доказів звільнення відповідачем орендованого ним нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19, загальною площею 39,0 кв.м, в т.ч. на II (другому) поверсі 39,0 кв.м., з огляду на те, що відповідно до умов договору майно передається з оренди саме балансоутримувачу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про повернення позивачу орендованого нерухомого майна по акту прийому-передачі підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 року у справі № 910/4487/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медічі груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 р. у справі № 910/4487/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 року у справі № 910/4487/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 року у справі № 910/4487/18.

5. Матеріали справи № 910/4487/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 29.12.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

А.О. Мальченко