Ухвала

від 29.12.2018 по справі 914/11/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.12.2018 р. Справа № 914/11/18

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» (вул. Ігорєва, 12, смт. Калинівка, Броварський район, Київська область, 07443; ідентифікаційний код 31117545)

на дії державного виконавця Галицького ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1

у наказному провадженні № 914/11/18

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» (вул. Ігорєва, 12, смт. Калинівка, Броварський район, Київська область, 07443; ідентифікаційний код 31117545)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА МГ» (АДРЕСА_1, 79000; ідентифікаційний код 40608011) заборгованості за договором поставки від 19.04.2017 р. за № 7201666, укладеного між сторонами, на підставі видаткових накладних від 21.04.2017 р. за № ПП-3911025895 та від 09.06.2017 р. за № ПП-3911026626, рахунку фактури від 19.04.2017 р. за № ПП-3901026715, товарно-транспортних накладних ТАН № НОМЕР_1 від 21.04.2017 р. та ТАН № НОМЕР_2 від 09.06.2017 р., у розмірі 121574,61 грн., з яких: 74079,74 грн. - основний борг, 12410,90 грн. - пеня, 30365,92 грн. - штраф, 4718,05 - інфляційні втрати.

Суддя Артимович В.М.,

секретар судового засідання Струк Н.Р .

За участю представників сторін:

від позивача (заявника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

24.11.2018р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» від 22.11.2018р. (вих. №11-22/18) на дії державного виконавця Галицького ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 26.06.2018 р. про повернення судового наказу Господарського суду Львівської області від 09.01.2018 року у справі №914/11/18.

Ухвалою суду від 28.11.2018р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» від 22.11.2018р. (вих. №11-22/18) на дії державного виконавця Галицького ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 26.06.2018 р. про повернення судового наказу Господарського суду Львівської області від 09.01.2018 р. залишено без руху.

07.12.2018 р. на розгляд суду від ТзОВ «Бреннтаг Україна» надійшла заява про виправлення недоліків. Як вбачається з доданих до заяви документів, заявник усунув недоліки при поданні скарги, зазначені в ухвалі суду від 28.11.2018 р.

Ухвалою від 12.12.2018 р. розгляд скарги на дії державного виконавця було призначено до розгляду на 26.12.2018 р.

21.12.2018 р. від ТзОВ «Бреннтаг Україна» поступила заява про уточнення і доповнення скарги на дії державного виконавця.

В судове засідання 26.12.2018р. сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили. В той же час, від позивача надійшла заява про розгляд скарги на дії державного виконавця без участі представника на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається в десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка таких осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на вищенаведене, розглянувши подану скаргу, судом з'ясовано:

09.01.2018р. Господарським судом Львівської області було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРА МГ заборгованості за договором поставки від 19.04.2017 р. за № 7201666, укладеного між сторонами, на підставі видаткових накладних від 21.04.2017 р. за № ПП-3911025895 та від 09.06.2017 р. за № ПП-3911026626, рахунку фактури від 19.04.2017 р. за № ПП-3901026715, товарно-транспортних накладних ТАН № НОМЕР_1 від 21.04.2017 р. та ТАН № НОМЕР_2 від 09.06.2017 р., у розмірі 121574,61 грн., з яких: 74079,74 грн. - основний борг, 12410,90 грн. - пеня, 30365,92 грн. - штраф, 4718,05 грн. - інфляційні втрати.

07.02.2018р. судовий наказ набрав законної сили.

Як зазначає позивач, 19.03.2018р. ним було направлено даний судовий наказ для примусового виконання до Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області, однак, включно до 13.11.2018р. виконавцем не вчинено жодних дій на виконання наказу та стягнення присудженої суми.

Так, заявник стверджує, що з телефонної розмови з державним виконавцем стало відомо про те, що адресована стягувачу кореспонденція виконавчого провадження з постановами з незрозумілих причин відправлялася за іншою адресою (замість смт. Калинівка Броварського району, 07443 - до смт. Калинівка Васильківського району). При цьому, у виконавчому документі зазначена наступна адреса стягувача: вул. Ігорева, 12, смт. Калинівка, Броварський район, Київська область, 07433.

На письмовий запит стягувача, 13.11.2018р. від в.о. начальника Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 було отримано інформацію про те, що 26.06.2018р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу, постанова та оригінал виконавчого документу скеровано на адресу стягувача, яка зазначена у судовому наказі.

Таким чином, скаржник вважає дії державного виконавця стосовно помилкового ненаправлення на адресу стягувача документів виконавчого провадження та дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу від 26.06.2018 р. незаконними та просить суд зобов'язати виконавця поновити виконавче провадження № 56217611 і вчинити всі дії щодо належного виконання судового наказу у даній справі.

Судом також було з'ясовано, що в межах виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу у справі № 914/11/18 від 09.01.2018 р. державним виконавцем було вчинено ряд дій з примусового його виконання.

Зокрема, 18.04.2018 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 24.04.2018 р. винесено постанову про арешт майна боржника та арешт коштів боржника. Однак, з інформації банків у боржника були відсутні кошти на рахунках для забезпечення виконання рішення суду. Відтак, 26.06.2018р. було винесено постанову про повернення виконавчого документу, яку скеровано на адресу ТОВ Бреннтаг Україна .

Розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Бреннтаг Україна , уточнення до поданої скарги, суд дійшов висновку відмовити скаржнику в задоволені скарги на дії державного виконавця, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно вимог ч.1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

У відповідності до приписів п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" (у відповідній редакції) у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватись положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Як вбачається із заявленої скарги на дії ДВС, стягувач покликається на бездіяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу у справі № 914/11/18 від 09.01.2018 р., а також на незаконне винесення виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.

Зокрема, такі твердження скаржника суд вважає необгрунтованими та не підтвердженими жодними правовими нормами та доказами. Так, зазначаючи про ніби-то відправлення державним виконавцем поштової кореспонденції на іншу адресу, ніж та за якою перебуває стягувач, останній не представив жодних документальних доказів. Саме лише твердження про телефонне спілкування з державним виконавцем не може вважатися належним та допустимим доказом доведення чи спростування будь-яких фактів, оскільки суд не може перевірити дану обставину та надати їй правову оцінку.

Крім того, не заслуговують на увагу суду твердження скаржника про бездіяльність виконавця при здійсненні виконавчого провадження, адже матеріалами справи підтверджено проведення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання судового наказу. Зокрема, як зазначалося судом вище, у відповідності до норм Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем 18.04.2018 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 24.04.2018 р. винесено постанову про арешт майна боржника та арешт коштів боржника. А вже після отримання інформації про відсутність коштів на рахунку боржника, 26.06.2018 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Так, оскаржувана постанова від 26.06.2018р. була прийнята виконавцем відповідно до норм чинного Закону України Про виконавче провадження та на виконання діючого судового наказу у справі № 914/11/18.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відтак, державним виконавцем вчинено всі дії на виконання судового наказу, однак, у боржника були відсутні кошти на рахунках для його виконання, тому виконавцем підставно було винесено оскаржену постанову про повернення виконавчого документу. Доказів протилежного суду представлено не було.

В той же час, скаржник просив суд також зобов'язати виконавця вчинити ряд конкретних виконавчих дій, зокрема: зобов'язати державного виконавця Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 поновити виконавче провадження № 56217611 по примусовому виконанню судового наказу Господарського суду Львівської області від 09.01.2018 р. у справі № 914/11/18.

Стосовно наведеного, господарський суд зазначає наступне:

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (витяг із п. 9.13 Постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» ).

Таким чином, суд відхиляє вимоги скаржника як такі, що необгрунтовані.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що скарга ТОВ Бреннтаг Україна на дії державного виконавця є необгрунтованою, а вимоги за скаргою - недоведеними.

Згідно ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи неявку уповноважених представників у судове засідання 26.12.2018 р. та виготовлення повного тексту рішення 29.12.2018 р., датою постановлення даної ухвали є 29.12.2018 р.

Керуючись ст. 328, 342, 343, 234 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Бреннтаг Україна на дії державного виконавця Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.