Рішення

від 24.12.2018 по справі 810/3405/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 810/3405/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Салві Груп

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Салві Груп (далі по тексту - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 червня 2018 року №00007561402 та №00007571402.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Зокрема, доводи відповідача, викладені в акті перевірки, щодо відсутності руху активів в процесі здійснення господарських операцій, відсутності технічних, технологічних можливостей вчинення господарських операцій є лише припущенням податкового органу та не ґрунтуються на доказах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року адміністративну справу №810/3405/18 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою зобов'язано відповідача надати суду, протягом 15-ти днів з дня отримання ухвали суду, відзив на позовну заяву та всі письмові докази, наявні у відповідача разом з доказами направлення позивачу відзиву з додатками. Роз'яснено відповідачу, що, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справу буде вирішено за наявними матеріалами.

01 жовтня 2018 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП Інтера Актив , ПП Фінтер Груп , ТОВ Охоронна фірма Вовкодав , ТОВ Будівельна компанія Вільнос та оформлення первинної документації виключно для здійснення вигляду таких господарських операцій.

11 жовтня 2018 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими та безпідставними у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 23 лютого 2018 року по 12 березня 2018 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Салві Груп податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 27 грудня 2012 року по 30 вересня 2017 року, результати якої оформлені актом перевірки від 27 березня 2018 року №173/26-15-14-02-05/38526993 (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1, п.п.139.2.2 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5 П(с)БО 15 Дохід , п.6, п.7 П(с)БО 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 128968 грн., у тому числі по періодах: 2015 - 25024 грн., 2016 - 37537 грн., 3 квартали 2017 - 66407 грн.;

- пп. б п.198.1, п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 392563 грн., в т.ч. по періодах: березень 2015 - 21232 грн., вересень 2015 - 34445 грн., жовтень 2015 - 38290 грн., листопад 2015 - 21600 грн., березень 2016 - 63358 грн., квітень 2016 - 24613 грн., травень 2017 - 33168 грн., червень 2017 - 39817 грн., липень 2017 - 40300 грн., серпень 2017 - 73838 грн., вересень 2017 - 1902 грн.;

- п.201.8, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних (за жовтень, листопад, грудень 2015, за січень, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та за вересень 2017 року);

- п.4 ч.2ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та п.1 р.3 Наказу Міндоходів №454 від 19 вересня 2013 року Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ;

- п.1 ч.2ст.6 та абз.1 п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та п.6 ч.3 р.ІV Інструкції по порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20 квітня 2015 року відповідно до якого, суми єдиного внеску нараховані за відповідний календарний місяць сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем до ГУ ДФС у м. Києві подано заперечення, які листом від 13 квітня 2018 року №15518/10/26-15-14-02-05 висновки акту перевірки залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

18 квітня 2018 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №00004461402 та №00004471402.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем до ДФС України подано скаргу.

Рішенням ДФС України від 15 червня 2018 року №20418/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення №00004461402 та №00004471402 від 18 квітня 2018 року в частині донарахування ПДВ та податку на прибуток в результаті невизнання операцій по взаємовідносинам з ТОВ Монтаж-Спецпроект , ТОВ Будівельна компанія Будтранс , ТОВ Кепітал Альянс Груп , ПП Грін-А Компані , ТОВ БТК Промбудпостачання і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами проведеної перевірки та з урахуванням адміністративного оскарження, відповідачем 20 червня 2018 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00007561402, яким позивачу за порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1, п.п.139.2.2 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5 П(с)БО 15 Дохід , п.6, п.7 П(с)БО 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 117470 грн., у тому числі за основним платежем - 93976 грн. та за штрафними санкціями - 23494 грн.;

- №00007571402, яким позивачу за порушення пп. б п.198.1, п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 320354 грн., у тому числі за основним платежем - 249883 грн. та за штрафними санкціями - 62471 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним заниженням податку на додану вартість та заниженням податку на прибуток у періоді, що перевірявся по відносинам з контрагентами позивача ПП Інтера Актив , ПП Фінтер Груп , ТОВ Охоронна фірма Вовкодав , ТОВ Будівельна компанія Вільнос .

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2018 року №00007561402, №00007571402 слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ПП Інтера Актив , ПП Фінтер Груп , ТОВ Охоронна фірма Вовкодав , ТОВ Будівельна компанія Вільнос , мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Позивач згідно інформації, зазначеної в ЄДРЮОФОП має право на зайняття наступними видами діяльності: Код КВЕД 46.31- Оптова торгівля фруктами й овочами; Код КВЕД 46.33 - Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.34 - Оптова торгівля напоями; Код КВЕД 46.36 - Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; Код КВЕД 46.37 - Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; Код КВЕД 46.43 - Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; Код КВЕД 46.44 - Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; Код КВЕД 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); Код КВЕД 46.76 - Оптова торгівля іншими проміжними продуктами.

Між ТОВ Салві Груп (відправник) та ПП Інтера Актив (перевізник) укладено договір №29/06/17-1 від 29 червня 2017 року (т.4, а.с.99-101), згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Умовами договору визначено, що замовник розміщує по телефону виконавця заявку на транспортне обслуговування, що містить інформацію про час і місце подання транспортного засобу, марку машини, передбачуваний маршрут та передбачувану тривалість поїздки. Завантаження та розвантаження вантажів здійснюється за взаємною домовленістю обох сторін та відповідно до умов цього договору та чинного законодавства. Ціна (вартість) перевезення (провізна плата) розраховується сторонами з урахуванням тарифів перевізника (узгодженими обома сторонами та чинних на момент здійснення перевезення). Тарифи перевізника на перевезення вантажу за цим договором обов'язково узгоджується обома сторонами у додатку №1 до цього договору. Додатком №1 до вказаного договору (т.4, а.с.101) встановлено тариф на транспортні послуги за 1 годину у розмірі 306 грн./год.

Згідно рахунків на оплату та актів здачі-приймання робіт позивачу в рамках договору №29/06/17-1 від 29 червня 2017 року надавалися транспортні послуги та навантажувально-розвантажувальні роботи від ПП Інтера Актив , яке виписувало на адресу позивача податкові накладні (т.4, а.с.102-138).

На підтвердження надання ПП Інтера Актив послуг з перевезення вантажу за договором №29/06/17-1 від 29 червня 2017 року позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних (т.4, а.с.138-250, т.5, а.с.1-253, т.6, а.с.1-152).

Будь-яких документів на підтвердження проведення розрахунків із зазначеним контрагентом за надані послуги позивачем не надано, що позбавляє суд можливості встановити обґрунтованість складання податкових накладних до дати підписання актів здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Крім того, ПП Інтера Актив згідно інформації, зазначеної в ЄДРЮОФОП має право на зайняття наступними видами діяльності: Код КВЕД 42.91 Будівництво водних споруд; Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; Код КВЕД 43.11 Знесення; Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; Код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; Код КВЕД 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 53.20 Інша поштова та кур'єрська діяльність; Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад; Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.

При цьому, позивачем не надано будь-яких дозвільних документів ПП Інтера Актив , які б підтверджували його право на здійснення діяльності по перевезенню вантажів, оскільки згідно інформації, зазначеної в ЄДРЮОФОП вказаний контрагент не має права на зайняття таким видом діяльності, як вантажні перевезення.

Крім того, в наданих позивачем актах здачі-приймання робіт номенклатура виконаних послуг визначена загальними фразами: транспортні послуги та навантажувально-розвантажувальні роботи . У свою чергу, відсутність інших документів, не дає суду можливості дослідити зміст фактично наданих послуг, порядок їх виконання, встановити обсяг трудових та інших ресурсів, які залучалися до їх виконання тощо. Зокрема, неможливо встановити кому саме надавались ПП Інтера Актив навантажувально-розвантажувальні роботи: позивачеві, чи його контрагентам, який товар був розвантажений/завантажений. Зазначені обставини у сукупності не дають суду змогу ідентифікувати реальний зміст наданих послуг та виконаних робіт контрагентом позивача.

Щодо наявних в матеріалах справи копій документів, наданих позивачем в якості доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій в рамках договору №29/06/17-2 від 29 червня 2017 року, суд зазначає, що між позивачем (покупець) та ПП Інтера Актив (продавець) укладено договір №29/06/17-2 від 29 червня 2017 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар за якістю, в кількості, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії товарів, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх. Вартість договору складається з вартості фактично поставлених товарів, відпущених та наданих продавцем покупцю в період дії цього договору (т.6, а.с.153).

Згідно видаткових накладних та рахунків на оплату позивачу від ПП Інтера Актив постачалися, зокрема, канцелярські товари, вода мінеральна, сік, коробки картонні, скотч-плівка, шпагат, папір пакувальний, чай, сир, хлібці, поліроль для меблів, тощо та виписувались податкові накладні (т.6, а.с.154-171).

Документів на підтвердження проведення розрахунків в межах даного договору позивачем не надано. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доставки товару, як і відсутні копії довіреностей та журналу реєстрації довіреностей на підтвердження отримання товару, а також подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Між ТОВ Салві Груп (відправник) та ТОВ Будівельна компанія Вільнос (перевізник) укладено договір №ВС 457/06 від 01 червня 2017 року (т.3, а.с.178-179), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу. Умовами договору визначено, що замовник розміщує по телефону виконавця заявку на транспортне обслуговування, що містить інформацію про час і місце подання транспортного засобу, марку машини, передбачуваний маршрут та передбачувану тривалість поїздки. Завантаження та розвантаження вантажів здійснюється за взаємною домовленістю обох сторін та відповідно до умов цього договору та чинного законодавства. Ціна (вартість) перевезення (провізна плата) розраховується сторонами з урахуванням тарифів перевізника (узгодженими обома сторонами та чинних на момент здійснення перевезення). Тарифи перевізника на перевезення вантажу за цим договором обов'язково узгоджується обома сторонами у додатку №1 до цього договору. Додатком №1 до вказаного договору (т.3, а.с.180) встановлено тариф на транспортні послуги за 1 годину у розмірі 384 грн./год.

Згідно рахунків на оплату та актів здачі-приймання робіт позивачу в рамках договору №ВС 457/06 від 01 червня 2017 року надавалися транспортні послуги від ТОВ Будівельна компанія Вільнос , яке виписувало на адресу позивача податкові накладні (т.3, а.с.181-186).

На підтвердження надання ТОВ Будівельна компанія Вільнос послуг з перевезення вантажу позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних (т.3, а.с.187-257, т.4, а.с.1-98).

Будь-яких документів на підтвердження проведення розрахунків із зазначеним контрагентом за надані послуги позивачем не надано, що позбавляє суд можливості встановити обґрунтованість складання податкових накладних до дати підписання актів здачі - прийняття робіт (надання послуг).

ТОВ Будівельна компанія Вільнос згідно інформації, зазначеної в ЄДРЮОФОП має право на зайняття наступними видами діяльності: Код КВЕД 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

Згідно наявних в матеріалах справи копій актів здачі-приймання робіт номенклатура виконаних послуг визначена загальними фразами: транспортні послуги . Проте, відсутність інших документів не дає суду можливості дослідити зміст фактично наданих послуг, порядок їх виконання, встановити обсяг трудових та інших ресурсів, які залучалися до їх виконання тощо. Зазначені обставини у сукупності не дають суду змогу ідентифікувати реальний зміст наданих послуг та виконаних робіт контрагентом позивача.

Між ТОВ Салві Груп (відправник) та ПП Фінтер Груп (перевізник) укладено договір від 29 лютого 2016 року №14/т (т.1, а.с.104-105), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (відправник) зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу. Умовами договору визначено, що замовник розміщує по телефону виконавця заявку на транспортне обслуговування, що містить інформацію про час і місце подання транспортного засобу, марку машини, передбачуваний маршрут та передбачувану тривалість поїздки. Завантаження та розвантаження вантажів здійснюється за взаємною домовленістю обох сторін та відповідно до умов цього договору та чинного законодавства. Ціна (вартість) перевезення (провізна плата) розраховується сторонами з урахуванням тарифів перевізника (узгодженими обома сторонами та чинних на момент здійснення перевезення). Тарифи перевізника на перевезення вантажу за цим договором обов'язково узгоджується обома сторонами у додатку №1 до цього договору. Додатком №1 до вказаного договору (т.1, а.с.106) встановлено тариф на транспортні послуги за 1 годину у розмірі 264 грн./год., навантажувально-розвантажувальні роботи - 40 грн./год.

Додатковою угодою №1 до договору від 29 лютого 2016 року №14/т (т.1, а.с.107) до договору внесено п.2.2, згідно якого продавець зобов'язується поставити товар за якістю, в кількості, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно рахунків на оплату та видаткових накладних позивачу (зазначений як покупець) в рамках договору від 29 лютого 2016 року №14/т постачалися від ТОВ Фінтер Груп , зазначеного як постачальник товари. ТОВ Фінтер Груп виписувало на адресу позивача податкові накладні (т.1, а.с.108-116).

Крім того, позивачу ТОВ Фінтер Груп виставлено рахунки на оплату навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортних послуг. На підтвердження наданих робіт в матеріалах справи наявні акти надання послуг та податкові накладні (т.1, а.с.117-134).

На підтвердження надання ТОФ Фінтер Груп послуг з перевезення вантажу позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.135-233, т.2, а.с.1-226).

Жодних документів на підтвердження проведення розрахунків із зазначеним контрагентом за надані послуги позивачем не надано, що позбавляє суд можливості встановити обґрунтованість складання податкових накладних до дати підписання актів здачі - прийняття робіт (надання послуг).

ТОВ Будівельна компанія Вільнос згідно інформації, зазначеної в ЄДРЮОФОП має право на зайняття наступними видами діяльності: Код КВЕД 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

В наявних у матеріалах справи копіях актів здачі-приймання робіт номенклатура виконаних послуг визначена загальними фразами: транспортні послуги та навантажувально-розвантажувальні роботи . У свою чергу, відсутність інших документів, не дає суду можливості дослідити зміст фактично наданих послуг, порядок їх виконання, встановити обсяг трудових та інших ресурсів, які залучалися до їх виконання тощо. Зокрема, неможливо встановити кому саме надавались ТОВ Будівельна компанія Вільнос послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт: позивачеві, чи його контрагентам, який товар був розвантажений/завантажений. Зазначені обставини у сукупності не дають суду змогу ідентифікувати реальний зміст наданих послуг та виконаних робіт контрагентом позивача.

Щодо наявних в матеріалах справи копій документів, наданих позивачем в якості доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій в рамках додаткової угоди №1 до договору від 29 лютого 2016 року №14/т, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар за якістю, в кількості, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії товарів, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх. Вартість договору складається з вартості фактично поставлених товарів, відпущених та наданих продавцем покупцю в період дії цього договору. Згідно видаткових накладних та рахунків на оплату позивачу від ТОВ Будівельна компанія Вільнос постачалися товари та виписувались податкові накладні. При цьому, документів на підтвердження проведення розрахунків в межах даного договору позивачем не надано. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доставки товару, як і відсутні копії довіреностей та журналу реєстрації довіреностей на підтвердження отримання товару, а також подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Між ТОВ Охоронна фірма Вовкодав (продавець) та ТОВ Салві Груп (покупець) укладено договір №348 від 27 квітня 2017 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити товар за якістю, в кількості, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії товарів, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх. Вартість товару складається з вартості фактично поставлених товарів, відпущених та наданих продавцем покупцю в період дії цього договору (т.2, а.с.227).

ТОВ Охоронна фірма Вовкодав згідно інформації, зазначеної в ЄДРЮОФОП має право на зайняття наступними видами діяльності: Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування; Код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату послуг з організації транспортних перевезень та акт надання послуг (т.2, а.с.228-229). ТОВ Охоронна фірма Вовкодав виписало на адресу позивача податкову накладну (т.2, а.с. 230). Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки товарів, зокрема, коробок картонних, скотч-плівки, паперу пакувального, кольорового, офісного, шпагату, снеків, печива, поліролю, чаю, іншого канцелярського приладдя, позивачу від ТОВ Охоронна фірма Вовкодав в матеріалах справи містяться копії рахунків на оплату, видаткових та податкових накладних (т.2, а.с.231-237). Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доставки товару, як і відсутні копії довіреностей та журналу реєстрації довіреностей на підтвердження отримання товару, а також подальшого його використання у власній господарській діяльності.

На підтвердження надання ТОФ Охоронна фірма Вовкодав послуг з перевезення вантажу позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних (т.3, а.с.1-177).

Проте, з тексту договору вбачається, що позивачу в рамках договору №348 від 27 квітня 2017 року ТОВ Охоронна фірма Вовкодав як продавцем має постачатися товар. При цьому жодних посилань на надання послуг з перевезень вантажу даний договір не містить. Крім того, в актах здачі-приймання робіт номенклатура виконаних послуг визначена загальними фразами: транспортні послуги . При цьому, відсутність інших документів, не дає суду можливості дослідити зміст фактично наданих послуг, порядок їх виконання, встановити обсяг трудових та інших ресурсів, які залучалися до їх виконання тощо.

Позивачем не надано будь-яких документів на підтвердження проведення розрахунків із зазначеними контрагентами за надані послуги, що позбавляє суд можливості встановити обґрунтованість складання податкових накладних до дати підписання актів здачі - прийняття робіт (надання послуг).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що акти наданих послуг ПП Інтера Актив , ПП Фінтер Груп , ТОВ Охоронна фірма Вовкодав , ТОВ Будівельна компанія Вільнос не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей формування спірних сум податкового кредиту.

Згідно з правовою позицію Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 26 січня 2016 року №826/11928/15, платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, є не достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Крім того, надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом (постанова Верховного Суду України від 27 березня 2012 року №21-737во10).

Так, позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином отримані товарно-матеріальні цінності та послуги надані саме цим контрагентом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу, що мали наслідком правомірного прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2018 року №00007561402, яким позивачу за порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1, п.п.139.2.2 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5 П(с)БО 15 Дохід , п.6, п.7 П(с)БО 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 117470 грн., у тому числі за основним платежем - 93976 грн. та за штрафними санкціями - 23494 грн. та №00007571402, яким позивачу за порушення пп. б п.198.1, п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 320354 грн., у тому числі за основним платежем - 249883 грн. та за штрафними санкціями - 62471 грн.

В акті перевірки міститься посилання контролюючого органу щодо відкритих кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача, а саме: №32017100060000104 щодо ПП Інтера Актив , №32016100100000027 щодо ПП Фінтер Груп , №32017100060000031 щодо ТОВ Охоронна фірма Вовкодав .

При цьому, стосовно відкритих кримінальних проваджень у відношенні контрагентів позивача, суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, а за змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, з урахуванням чого судом не приймаються до уваги посилання відповідача на наявність у відношенні контрагентів позивача відкритих кримінальних проваджень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Салві Груп відмовити в повному обсязі.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова