Рішення

від 26.12.2018 по справі 826/11300/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 26 грудня 2018 року                                                    № 826/11300/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді – Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторіал -ЛТД» до Головного Управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового-повідомлення рішення, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторіал-ЛТД» (далі – позивач, ПП «Факторіал-ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі – відповідач, ГУ ДФС у місті Києві) про скасування податкового-повідомлення рішення від 07.07.2016 за №0011661404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 43926,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10981,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність в діяльності позивача порушень податкового законодавства, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення. Також, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу щодо нереального характеру господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» спростовуються належним чином оформленими первинними документами. У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви від 08.12.2016 позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що згідно п.2.12 акта перевірки відповідачем досліджувалися лише документи надані ТОВ «Факторіал-ЛТД» та комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДФС України: ІС Податковий Блок та Єдиний реєстр податкових накладних. Тобто, якщо ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» придбало продукцію у платника єдиного податку (не платника ПДВ) чи за готівкові кошти на ринкових базах з подальшим складанням авансового звіту, така інформація не відображається в комп'ютерних базах ДФС та Єдиному державному реєстрі податкових накладних. В такому випадку, встановити реальність придбання такої продукції можливо лише досліджуючи первинну документацію «УСК Будмонтаж Сервіс», укладену з його постачальниками, чого відповідачем не було зроблено. Жодних доказів про самостійне дослідження контролюючим органом обставин укладання договорів між ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» та його контрагентами, предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів, акт перевірки не містить. Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є правомірним та обґрунтованим. При цьому представник відповідача зазначив, що позивачем до перевірки не надано документів щодо підтвердження відповідності продукції, а саме – сертифікату якості/відповідності, який підтверджує якість товару та відповідає вимогам ДСТУ, встановлених для даного виду товару, відповідно до вимог п.2.1 Договору №0201/15-1. Крім того, до перевірки не надано документів, які підтверджують поставку товару, а також заявки товариства – Покупця щодо номенклатури, ціни та кількості товару, відповідно до вимог п.3.1, п.3.2 Договору № 0201/15-1, на які ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» оформив первинні документи в адресу ТОВ «Факторіал-ЛТД», а останній в свою чергу відобразив дані операції в бухгалтерському обліку. За даними ЄРПН відповідні сторонні послуги з поставки товару не придбавалися. Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2016 оголошено перерву у розгляді справи та витребувано у Київської дирекції ПАТ «Унікомбанк»: інформацію щодо дати відкриття та закриття рахунку ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» (код ЄДРПОУ 39272212) №260093010181; інформацію щодо руху коштів по рахунку ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» (код ЄДРПОУ 39272212) №260093010181 за період з 01.01.2015 по 30.06.2015. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 за №4763 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/11300/16 та вказану справу 17.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/11300/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи. Заслухавши представника позивача, що з'явились у судове засідання, ознайомившись з письмовими запереченнями відповідача, наявними матеріалами справи, які дають змогу здійснити оцінку правомірності взаємовідносин сторін, у зв'язку з відсутністю потреби заслуховувати свідків чи експерта, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи заяв позивача про здійснення розгляду справи без їх участі, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України 29.05.2018 суд перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. ГУ ДФС у м. Києві звернувся до ТОВ «Факторіал-ЛТД» з листом про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) №10329/10/26-15-14-04-03 від 05.05.2016. Позивачем на зазначений лист було надано відповідь №16/05-01 від 16.05.2016 та відповідні документи. Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Факторіал-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, за результатами якої складено акт №148/26-15-14-04-03/38348107 від 24.06.2016. В ході перевірки встановлення порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України (далі – ПК Україна), що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2015 року на загальну суму 43926,00 грн та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2015 року у загальній сумі 83659,00 грн. Зазначений висновок контролюючим органом зроблено з огляду на те, що позивачем до перевірки не надано документів щодо підтвердження відповідності продукції, а саме сертифікатів якості/відповідності, який підтверджує якість товару та відповідає вимогам ДСТУ, встановлених для даного виду товару, відповідно до вимог п.2.1 Договору №0201/15-1. Крім того, до перевірки не надано документів, які підтверджують поставку товару, а також заявки товариства – Покупця щодо номенклатури, ціни та кількості товару, відповідно до вимог п.3.1, п.3.2 Договору № 0201/15-1, на які ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» оформив первинні документи в адресу ТОВ «Факторіал-ЛТД», який в свою чергу відобразив дані операції в бухгалтерському обліку. За даними ЄРПН відповідні сторонні послуги з поставки товару не придбавалися. Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивач надав заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечень висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 05.07.2016 за №15059/10/26-15-14-04-03 залишені без змін. На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 07.07.2016: №0011661404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 43926,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10981,50 грн; №0011701404, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 83659,00 грн. Однак, позивачем у даній справі оскаржується лише податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016 за №0011661404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 43926,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10981,50 грн. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідачів, суд бере до уваги наступне. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно пункту 22.1 статті 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. Як встановлено положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до вимог пункту 1.2 статті1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Судом встановлено, що 02.01.2015 між ТОВ «УСК Будмонтаж сервіс» та ТОВ «Факторіал-ЛТД» укладено договір поставки №0201/15-1, згідно цього договору є поставка продуктів харчування. Відповідно до п.2.1. договору, якість Товару, що передається Покупцю, повинна відповідати вимогам ДСТУ, встановлених для даного виду Товару. Підтвердженням якості Товару є сертифікат якості/відповідності. Пунктом 2.2. договору передбачено, що кількість фактично поставленого Покупцеві Товару кожної конкретної партії визначається підписаною сторонами видатковою накладною. Пунктом 3.2. договору передбачено, поставка Товару за даним Договором здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ (місце призначення визначається заявкою Покупця). Тлумачення Сторонами зазначених умов поставки Товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил з тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010 року, з урахуванням особливостей умов даного Договору. Фактичне виконання спірного договору підтверджується належним чином оформленими платіжними дорученнями, податковими накладними та видатковими накладними, які відповідають вимогам законодавства щодо їх належного оформлення та копії яких містяться в матеріалах справи. Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент проведення господарських операцій між ТОВ «УСК Будмонтаж сервіс» та позивачем в січні 2015 року, ТОВ «УСК Будмонтаж сервіс» було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також зареєстровано платником податку на додану вартість. Анулювання реєстрації платника (контрагент) ПДВ було проведено лише 17.08.2015. Крім того, позивачем надано докази подальшої реалізації отриманої продукції в рамках своєї господарської діяльності. Більшість з покупців ТОВ «Факторіал-ЛТД» являються супермаркетів (ТОВ «Група рітейлу України» - мережа гіпермаркетів «Караван», ТОВ «Контініум –Трейд» - гіпермаркет «Там-там», ТОВ «Джуна» - «Мегамаркет», які постійно працюють, мають власні склади та стабільно працюючі приміщення роздрібної торгівлі, штат працівників. Також за клопотанням відповідача, судом було витребувано у Київської дирекції ПАТ «Унікомбанк»: інформацію щодо дати відкриття та закриття рахунку ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» (код ЄДРПОУ 39272212) №260093010181; інформацію щодо руху коштів по рахунку ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» (код ЄДРПОУ 39272212) №260093010181 за період з 01.01.2015 по 30.06.2015. На вимогу суду ПАТ «Унікомбанк» надано інформацію про рух коштів по вищевказаному рахунку за період з 22.01.2015 по 30.06.2015, а також повідомлено, ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» мав в Київській дирекції ПАТ «Унікомбанк» поточний рахунок №260093010181, відкритий 22.01.2015 та, який було закрито 11.05.2016. Також, слід зазначити, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення. Крім того, доводи відповідача щодо відсутності сертифікатів якості, не заслуговують на увагу, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само окремих їх реквізитів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Відповідно до принципу офіційності контролюючий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення. У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документами, та доведено, що укладений договір відповідає економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб'єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об'єктивних доводів щодо здійснення ТОВ «УСК Будмонтаж Сервіс» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26.06.2018 (справа №803/649/15-а), від 31.07.2018 (справа №820/3119/17), від 31.07.2018 (справа №0870/4938/12), від 31.07.2018 (справа №817/1339/17), від 21.11.2018 (справа №823/103/17). Разом з цим, при розгляді справи суд також враховує і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною. Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності». Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем – суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, - В И Р І Ш И В: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторіал-ЛТД» задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 07.07.2016 за №0011661404. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторіал-ЛТД» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2078 (дві тисячі сімдесят вісім) гривень 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Державної фіскальної служби у місті Києві. Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторіал -ЛТД» (код ЄДРПОУ – 38348107, адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26). Відповідач – Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19). Суддя:                                                                                          Н.А. Добрівська