Постанова

від 27.12.2018 по справі 815/467/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2018 року

Київ

справа №815/467/16

адміністративне провадження №К/9901/28196/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Ксімекс

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 року (Суддя: Завальнюк І.В.),

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 року (Судді: Домусчі С.Д., Коваль М.П., Кравець О.О.),

у справі № 815/467/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Ксімекс

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Концерн Ксімекс (далі - позивач, ТОВ Концерн Ксімекс ) до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування наказу від 17.12.2015 року № 1776 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Концерн Ксімекс (ЄДРПОУ: 01295813">01295813).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 року, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при прийнятті оскарженого наказу відповідач діяв відповідно до вимог п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, оскільки підставою для винесення оскаржуваного наказу було ненадання в повному обсязі платником податків пояснень по порушених в запитах питаннях, та доказів в їх обґрунтування.

До того ж суди не приймали посилання позивача на те, що запити податкового органу від 02.12.2014 р. №7792/10/15-52-22-01/30, від 13.01.2015 р. №103/10/15-52-22-01/30 та від 08.07.2015 р. №3035/10/15-52-22-02/30 складені з порушенням вимог, викладених у абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, оскільки у такому випадку, відповідно до ст.73 ПК України, ТОВ Концерн Ксімекс мало право не надавати відповіді на ці запити, чим позивач не скористався.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивача, що податкове законодавство не містить такої підстави для призначення перевірки як неповне надання документів на письмовий запит податкового органу, та надання оригіналів документів, а також в запитах не зазначено про конкретні факти порушення вимог податкового законодавства. Крім того, в касаційній скарзі позивач посилається на позицію Верховного Суду, що була викладена у постанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14, в якій зазначено, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування. Також приводив у приклад практику ВАС України по справам: від 02 лютого 2016 року № К/800/25701/15, від 03 листопада 2015 року по справі № К/800/29557/15, від 09.09.2015 року № К/800/60887/13, від 10 листопада 2015 року по справі № К/800/67825/14, від 17 червня 2015 року по справі № К/800/615/13 (арк. справи 150-157).

21 липня 2016 року на адресу ВАС України відповідачем надіслані заперечення на касаційну скаргу, з врахуванням яких відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки за своєю правовою природою оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, не містить у собі загальнообов'язкових правил поведінки, а стосується лише призначення перевірки, у зв'язку з чим вичерпує свою дію фактом виконання, а саме - проведенням перевірки (арк. справи 171-173).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до ТОВ Концерн Ксімекс із запитами: від 02.12.2014 р. №7792/10/15-52-22-01/30 та від 13.01.2015 р. №103/10/15-52-22-01/30 та від 08.07.2015 р. №3035/10/15-52-22-02/30 про надання позивачем на підставі ст. 16, 20 Розділу 1, абз. 8 п. 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, з метою виконання функцій, покладених на контролюючий орган, у зв'язку з отриманням податкової інформації про можливі порушення законодавства інформації та її документального підтвердження, пов'язаної з декларуванням та сплатою ПДВ (фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки, РРО та інші, фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненими правочинами - товарно-транспортні податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), наявність власних чи орендованих виробничих потужностей, трудових ресурсів, власних чи орендованих складських приміщень, автотранспортних засобів, договорів оренди складських приміщень; реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету по взаєморозрахунках з: ТОВ АВВА Україна за період серпень 2014 року, вересень 2014 року, та ТОВ НІК-Електроніка за період липень 2014 року, та з контрагентами-покупцями робіт, товарів, послуг отриманих від цих підприємств; також по взаєморозрахунках з ТОВ Будкомплект 2000 (код ЄДРПОУ 39275412) за період квітень 2015 року, та з контрагентами-покупцями робіт, товарів, послуг отриманих від ТОВ Будкомплект 2000 (код ЄДРПОУ 39275412).

Серед запитуваних документів в обов'язковому порядку вказано надати: докази зарахування грошових коштів, а також вид розрахунків (грошовий, вексельний, взаємозалік); зазначити фактичне відвантаження товару (якщо таке мало місце) згідно наведених накладних; транспортування товару, а саме - перевізників на всіх етапах руху; складські приміщення; у разі, якщо підприємство не є виробником реалізованих товарів (робіт, послуг) просили надати угоди (договора) укладені з контрагентами-постачальниками даних товарів (робіт, послуг) (арк. справи 8, 13, 17).

На вказаний запит ТОВ Концерн Ксімекс надало відповіді від 27.01.2015 р. № 10, 11, та від 31 липня 2015 року № 132 із відповідними поясненнями та документами (арк. справи 9-12,14-16,18-21).

У зв'язку з отриманням відповідачем інформації, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства ТОВ Концерн Ксімекс , та того, що на обов'язкові запити контролюючого органу позивачем не надані оригінали документів, а надані лише копії у неповному обсязі, з метою здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, на підставі пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України 17.12.2015 року начальником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнятий наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КОНЦЕРН КСІМЕКС (ЄДРПОУ 1295813) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ АВВА УКРАЇНА за серпень, вересень 2014 року, ТОВ БУДКОМПЛЕКТ за квітень 2015 року тривалістю 5 робочих днів з 18 грудня 2015 року по 24 грудня 2015 року (арк. справи 22-23).

Вирішуючи спір по суті спірного питання суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, коли: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків відповідних документів; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації,що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Положеннями абзацу вісімнадцятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З матеріалів справи вбачається, що запити, направлені відповідачем на адресу позивача, містили вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на підставі податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, які потрібно надати позивачу.

За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання відповідної інформації. В той же час платник податку, який вважає, що запит оформлений з порушенням форми, встановленої для такого запиту, має право не надавати відповідь на такий запит. Однак, позивач наданим йому правом не скористався.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у наказі про проведення документальної виїзної перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Матеріали справи містять копію наказу відповідача, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування. В касаційній скарзі позивач посилався на врахування до спірних правовідносин цих висновків Верховного Суд.

Як встановлено судом, позивачем відповідь на запити податкового органу була надана не в повному обсязі, зокрема, як вбачається з акта перевірки, до перевірки не надано позивачем жодного документу щодо підтвердження передачі ТОВ АВВА Україна матеріалів, та проектної документації на електротехнічне обладнання а саме: податкові накладні, специфікацію ТМЦ, транспортування та зберігання ТМЦ, акти приймання-передачі ТМЦ. Тобто в даному випадку підтверджена обґрунтованість прийняття наказу, оскільки підставою для винесення оскаржуваного наказу було ненадання в повному обсязі платником податків пояснень по порушених в запитах питаннях, та доказів в їх обґрунтування.

Таким чином, оцінивши надані позивачем пояснення, та їх документальне підтвердження, встановивши, що такі документи надані платником податку не в повному обсязі, податковим органом була призначена перевірка з підстав передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на необґрунтованість вимоги в наказі контролюючого органу про не надання оригіналів документів, оскільки у відповідності до підпункту 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Крім цього суд звертає увагу, що прийняте ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, за наслідками проведеної на підставі спірного наказу, податкове повідомлення-рішення №0000052202 від 20.01.2016 р. скасоване Державною фіскальною службою України, у зв'язку з порушеннями відповідачем встановлених норм щодо проведення та оформлення результатів перевірки.

До того ж суд не приймає до уваги доводи відповідача в касаційній скарзі про врахування судом касаційної інстанції, при вирішенні спору у даній справі, практики ВАС України по справам: від 02 лютого 2016 року № К/800/25701/15, від 03 листопада 2015 року по справі № К/800/29557/15, від 09.09.2015 року № К/800/60887/13, від 10 листопада 2015 року по справі № К/800/67825/14, від 17 червня 2015 року по справі № К/800/615/13, оскільки у відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Ксімекс , - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 року по справі № 815/467/16, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко