Рішення

від 27.12.2018 по справі 219/9285/18

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/9285/18

Провадження № 2/219/2843/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук М.В.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Соледарської міської ради про позбавлення батьківських прав,

встановив:

16.08.2018 року позивач звернувся до Артемівського міськрайонного суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Соледарської міської ради про позбавлення батьківських прав, посилаючись при цьому на те, що між ним та відповідачем шлюб припинено 06.02.2009року. Від даного шлюбу в них є неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір'ю позивачем - ОСОБА_1 та знаходиться на утриманні позивача. Вказує, що вона самостійно займається вихованням дитини, піклується про стан його здоров'я та повноцінно харчує, забезпечує необхідним одягом, взуттям..

Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином. До початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просивши позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. У відповідності до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечує.

Представник третьої особи - служба у справах дітей Соледарської міської ради, у судове засідання не з'явилась, заявою просила розгляд вищезазначеної справи проводити за її відсутності, висновок органу опіки та піклування Соледарської міської ради від 29.10.2018 року №45 про доцільність позбавлення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ро народження, у відношенні до його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.Позов просить задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає надані сторонами докази достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, позов розглянуто на підставі наявних у справі матеріалів за відсутності представників сторін.

Судом установлено, що згідно зі свідоцтвом про народження НОМЕР_1 убачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною: ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвано 06.02.2009року про що зроблено відповідний актовий запис №37.

Згідно характеристики наданої директором Званівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів, ОСОБА_3 навчається у Званівської загальноосвітньої школи 1-111 ступенів з п'ятого класу. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. Має добрий загальний розвиток. Бере активну участь у громадському житті класу та спортивних заходах. Мати підтримує постійний зв'язок зі школою, приділяє належну увагу вихованню сина, відвідує батьківські збори. Батько протягом 2017-2018 року навчального року зв'язок зі школою та класним керівником не підтримував, на батьківські збори не з'являється, у вихованні сина участі не приймав.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування Соледарської міської ради від 29.10.2018 року №45 про доцільність позбавлення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ро народження, у відношенні до його неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Статтею 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, зокрема, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до ч .ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд також приймає до уваги те, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених вищезазначеною статтею. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (п.16 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №7 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ).

У судовому засіданні досліджено достатньо доказів, які у повному обсязі підтверджують факт того, що відповідач ухиляється без поважних причин від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, оскільки не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для її виховання.

Одночасно, суд вважає необхідним відповідно до ст. 180 СК України, задовольнити позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача аліментів на утримання його дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітньої дитини, що проявляється у відсутності його піклування про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 1 2 , 1 3 , 76, 141, 2 63 , 2 64 , 265, 272, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Соледарської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16.08.2018року і до досягнення дитини повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), на користь держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М.Погрібна