Ухвала

від 07.11.2018 по справі 2-365/2010

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-365/2010

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Кременчуцький районний Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Колотієвського О.О.,

при секретарі - Клоновій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву представника Державної судової адміністрації України - ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі виданого за рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2018 року на адресу Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла заява представника Державної судової адміністрації України - ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі виданого за рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Свою заяву обґрунтовувала тим, що Кременчуцький районний суд Полтавської області видав виконавчий лист за рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, згідно якого вирішено стягнути з ОСОБА_3судовий збір у сумі 51 гривня.

Повідомленням Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 13.06.2017 року виконавчий лист Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2010 року у справі № 2-365/2010 повернуто без прийняття до виконання у зв'язку із невідповідністю вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.

На підставі викладеного, просила суд виправити помилку у виконавчому листі, виданому Кременчуцьким районним судом Полтавської області у справі № 2-365/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, зазначивши РНОКПП боржника.

Представник стягувача ДСА України в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Боржник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, згідно якого вирішено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 51 гривня.

Державній судовій адміністрації України видано виконавчий лист за вищезазначеним рішенням без зазначення РНОКПП боржника ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, РНОКПП боржника ОСОБА_3 - НОМЕР_1.

Згідно ч.3 статті 26 ЗУ Про виконавче провадження у заяві про примусове виконання рішення стягувач самостійно має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти виконанню рішення.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Таким чином, у державного виконавця є можливість отримати інформацію щодо ідентифікаційного коду боржника. Тому, якщо Ваш виконавчий документ не містить інформації щодо ідентифікаційного коду боржника, Ви також можете звернутись до державного виконавця з заявою про витребування такої інформації у відповідного органу.

У випадку, якщо стягувачу у виконавчому провадженні, повернуто виконавчий документ органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим до нього абзацем 2 пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження , такі дії державного можуть бути оскаржені в порядку статей 383-385 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки приватний виконавець законом наділений повноваженнями отримувати необхідну інформацію для проведення виконавчих дій.

Що стосується вимоги про поновлення пропущеного строку, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.1 ЗУ Про виконавче провадження - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень .

Відповідно до чіткої й усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі "Immobiliare Saffi" проти Італії", заява N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

У п. 53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки не виконання рішення суду з підстав не зазначення частини відомостей боржника, нівелює принципи ЗУ Про судовий збір , оскільки однією зі статей формування доходів спеціального фонду Державного бюджету країни є судовий збір.

Таким чином, строк визначений державним виконавцем для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, стягувачем пропущено з підстав, які від нього не залежали, оскільки він самостійно не мав можливості отримати необхідні дані для пред'явлення виконавчого листа, тому у суду є законні підстави для поновлення пропущенного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст.432 ЦПК України, ЗУ Про виконавче провадження , суд, -

У Х В А Л И В:

Представнику Державної судової адміністрації України по довіреності ОСОБА_1 в частині заяви про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого документа - відмовити.

Заяву представника Державної судової адміністрації України по довіреності ОСОБА_1 в частині поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі № 2-365/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити.

Поновити пропущений строк на три місяці з дня отримання даної постанови для пред'явлення до примусового виконання виконавчого документа у справі № 2-365/2010, виданого - Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривня.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_5